«Метелики — це квіти, які зірвав вітер»

Слово «метелик» походить з праслов’янської мови та означає «те, що кружляє». Метелик, до якого ми всі звикли, — це остання стадія розвитку комахи, відома як імаго. Всі лускокрилі відкладають яйця. Їх у кладці може бути, залежно від виду, більше тисячі, однак не всі доживають до дорослої стадії. Розвиток «квітки, що літає» розпочинається саме з яйця. Наступною стадією розвитку є личинка або гусениця. 

Забарвлення гусениці залежить від способу її життя: вільного або прихованого. Личинки, що ведуть вільний спосіб життя, мають форму та забарвлення близькі до рослини, на якій вони живуть. Гусениці яскравого забарвлення «сигналізують» навколишньому середовищу про те, що вони неїстівні. Личинки, що ведуть закритий спосіб життя, ховаються у «хатинках», споруджених із шовкової нитки чи шматочків листя.

Лялечка — передостання стадія розвитку комахи та вважається стадією спокою. Саме з лялечки виходить доросла комаха — імаго, тривалість життя якої коливається від декількох годин до декількох місяців.

Забарвлення та форма метелика пов’язані з середовищем його існування та захистом від ворогів. Деякі види мають неприємний запах, чи є отруйними, що робить їх неїстівними. Яскраве забарвлення також відлякує потенційну небезпеку. Ті, хто не мають можливості захистити себе таким чином, маскуються під листя чи кору дерев. Одним з варіантів «відлякування» ворогів є малюнок очей на крилах. Такі види метеликів не розкривають своїх крил, якщо перебувають у стані спокою, але якщо вони помічають небезпеку, то відразу лякають ворога своїм малюнком на вже розправлених крилах. Нічні метелики мають волоски на тілі. Вони захищають метелика від кажанів, поглинаючи або розсіюючи ультразвукове випромінювання останніх. [1]

Метелики асоціюються з літом і настанням тепла. У дощову осінню погоду легко можна скучити за сонячними днями. Але київська «Планета Метеликів» на ВДНГ зможе повернути відчуття літа під час 45 хвилинної прогулянки фермою метеликів. 

Під час екскурсії відвідувачі поринають у маленькі тропіки, де можна поспостерігати за різними стадіями розвитку метелика: з маленької лялечки у комаху з дивовижними крилами. Лепідоптеролог — людина, яка вивчає метеликів, — з радістю відповість на питання про комах та поділиться цікавими фактами про них під час екскурсії. Наприклад, ви почуєте, що метелики здатні випити цукрового сиропу вагою вдвічі більшою за їх власну. А деякі види нічних метеликів зовсім не харчуються, оскільки не мають хоботка. Вони використовують поживні речовини, які накопичили під час стадії гусені. Метелики літають зі швидкістю від 8 до 17 км/год, але бражникові можуть досягати швидкості 60 км/год. Очі метеликів мають складну будову. Вони складаються з сотень чи навіть тисяч граней — фасеток. Тому метелик бачить навколишній світ у вигляді мозаїки. Червоний, зелений та жовтий — це кольори, які можуть бачити лускокрилі.

Щоб дізнатися про метеликів більше та знову відчути атмосферу тепла, завітайте до тропічної ферми метеликів!

[1] Эд А., Виар М. Бабочки мира. — Изд. 2-е, стереотипное. — Интербук-бизнес, 2001. — 193 с.

Анастасія Рашевська

Що може зігріти в холодну погоду?

Кава - той напій, без якого свій ранок не можуть уявити мільйони людей. Воно бадьорить і тонізує. А особливо, в холодну осінню погоду. 

Більшість людей полюбляє відпочити за чашечкою кави. Ми провели невелике опитування яке нам показало, що саме привертає увагу людей в наших кав’ярнях. 

Як не дивно, але велику кількість людей привертають не низькі ціни, а саме інтер’єр та атмосфера. Також, якщо, в кав’ярні великий асортимент, то це теж приверне увагу більшості людей. 

Наступні питання показали нам, що все таки в осінній та зимні періоди люди частіше ходять за чашкою кави ніж влітку.  

Ось, що нам відповіла одна з клієнток кав’ярні «Я очень люблю посещать разные кофейни, кофе для меня как смысл жизни, без него я просто не представляю свою жизнь»  

На питання, що саме приваблює вас відвідати ту чи іншу кав’ярню вона відповіла «Хороший кофе, мне не жалко никаких денег если это кофе действительно достойное»

Справжнім цінителям кави не буде важливо які ціни в кав’ярнях, якщо кава смачна то клієнти у вас точно будуть.

Також, нам стало зрозуміло, що люди можуть відвідувати кав’ярні не тільки, щоб попити кави, а ще, щоб просто посидіти на самоті.

«Я дуже люблю,просто  сидіти та слухати музику саме в цій кав’ярні»,-відповіла нам одна з відвідувачів.

Ми спробували вирішити які кавярні наші люди полюбляють найбільше. 

Але це виявилося важко, адже варіанти настільки розділилися, що нам не вдалося вибрати с сотні кав’ярень одну.

Отже, ми можемо зробити висновок, що українці дуже полюбляют каву. Особливо якщо її пити в гарній та теплій атмосфері. Також вона може  вас зігріти якщо ви замерзли. 

Пийте каву, та не забувайте про карантинні заходи. Дотримуйтесь дистанції та носіть маски. І тоді кава для вас буде ще смачнішою.

Анастасія Іванова

«Нано-пшениця», куб «Мислення» та чим іще дивує Україна в Дубаї

1 жовтня 2021 року відбулося відкриття всесвітньої виставки Monumental Expo 2020 в Об’єднаних Арабських Еміратах. Понад 190 країн демонструють свій розвиток. Україна також є однією з учасниць іміджевої виставки. Що це за виставка, який вигляд має український павільйон та яке його внутрішнє наповнення - розповідаємо у цій статті.

Що таке Monumental Expo?

Експо – найбільш масштабні світові заходи, які спрямовані на створення позитивного іміджу країн. Такі виставки проводяться кожні 5 років створюючи платформу для інновацій: демонструють нові винаходи, формують сучасне суспільство та тенденції.

Цьогоріч виставка організована у м. Дубай і триватиме з 1 жовтня 2021 року по 31 березня 2022 року. «Об’єднуючи Розуми, Створюємо Майбутнє» - саме так звучить тема виставки і присвячена вона розвитку інновацій для створення кращого майбутнього. Варто зауважити, що програма поділена на тематичні тижні, як то освіта, енергоефективність, сільське господарство тощо.  

Цікаво. Площа майданчику дорівнює 438 Га, що вдвічі більше від Монако. А ось витрати на організацію становлять понад 44 млрд. доларів США. Близько 7 млрд. доларів було витрачено на створення штучного озера посеред пустелі спеціально для реклами Експо-2020.

Як виглядає павільйон України та чим він облаштований?

Зовні оздоблений українським орнаментом, а при вході відвідувачів зустрічає велетенський технологічний герб України. Павільйон має 3 напрямки: смарт-життя, смарт-мислення та смарт-почуття.

Приміщення поділене на 4 поверхи. Перший демонструє унікальне пшеничне поле із колосків трьох видів: справжні, нано та цифрові. За словами дизайнерів це «символічно демонструє рух України у майбутнє в гармонії з природою та технічним прогресом». 

Поряд із полем встановлена інсталяція «Мислення» у вигляді арт-куба. Сам куб різнофактурний та підсвічується двома кольорами: блакитним та золотим, що символізують не лише прапор України, а й дві енергії: всього живого та прогресу, дії. За задумом куб дозволить пізнати мислення українського народу.

Мультимедійна галерея є завершенням першого рівня. Тут поєднана тривимірна відео-проекція на усі стіни разом із звуком, що повністю занурює відвідувача в атмосферу картинки.

Другий поверх прикрашають традиційні українські витинанки та експозиція інноваційного продукту, що встановлюватиметься відповідно до теми місяця. Така ж експозиція розташована і на третьому поверсі разом із рестораном. Фінальний, четвертий поверх нашого павільйону містить мистецький проєкт «Еліпсис» та артоб’єкт робокомплекс. Тут зібрані твори українських митців як в традиційному вигляді, так і в постмодерному.

Що дає Україні участь у виставці Expo-2020?

Перш за все, це:

підвищить міжнародний імідж України;

продемонструє економічні, наукові та культурні досягнення;

сприяє розвитку торговельно-економічних відносин з партнерами;

просуває українські товари і послуги на світові ринки;

презентує вітчизняні стартапи;

допомагає налагодити нові контакти серед представників найрізноманітніших сфер діяльності.

Ну і звісно ж, це неабияка можливість ще раз нагадати світові про Україну, наші досягнення і талановитих людей.

Посилання на офіційний сайт виставки: https://www.expo2020dubai.com/ 

Посилання на офіційний сайт українського павільйону: https://expo2020.gov.ua/ 

Ангеліна Вовк

14 жовтня історія свята та куди сходити?

З 2015 року 14 жовтня День Захисника України є державним святом і неробочим днем. Раніше відзначали 23 лютого. 14 липня 2021 року Верховна Рада прийняла закон про перейменування «День захисника України»  на «День захисників і захисниць України». Закон набув чинності 5 серпня 2021 року. 

    Історія

14 жовтня відзначається релігійне свято  Покрови Пресвятої Богородиці, це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.

Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

    У XX ст. традицію пошанування Покрови як опікунки українського війська перейняла Українська повстанська армія. 14 жовтня 1942 року вважається символічним днем її постання. Так ухвалила Українська головна визвольна рада 30 травня 1947-го.

    У 2014 році, через те, що розпочалась збройна агресія Росії, в суспільстві почались все більше та більше посилюватись тенденції декомунізації — тобто відмова від радянських традицій, символів та свят. Тому того ж року чинна влада скасувала святкування Дня захисника Вітчизни (23 лютого) та започаткувала святкування Дня захисника України. Дата 14 жовтня була обрана тому, що в Україні вшанування нашого війська на Покрову — це історична традиція. З 2015 року це свято є неробочим днем.

    Куди піти в цей день?

День захисника і захисниць України

Український інститут національної пам'яті підготував інформаційну кампанію та низку заходів під гаслом «День захисника України. 1000 років нашому війську»:

    Виставка «Воїни. Історія українського війська»

    Презентація брошури «2014: початок російсько-української війни»

    Презентація відеопроекту «Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції» та розмова «Як розповідати історію військовим»

    Дискусія «Жінка у війську»

Коли: 14 жовтня

Скільки: Вхід вільний, необхідна реєстрація

День хліба

На День козацтва вперше в Національному музеї народної архітектури та побуту України разом з  Крамницею Злаків «Родовий маєток» святкуємо всесвітній День Хліба.

Гості та відвідувачі мають можливість:

    вперше посмакувати рідкий хліб за трипільськими традиціями, який ще за тих часів не випікався;

    прийняти участь у майстер – класі виготовлення живого хлібу без дріжджів, закваски та соди;

    посмакувати хлібці – буханці, які готуються за козацькою методикою;

    подивитись, як випікався хліб на камінні тощо.

Час події: 14 жовтня, 11:00–14:00

Місце події: Національний музей народної архітектури та побуту України (вул. Академіка Тронька)

Покрова у Феофанії

    Сімейне святкування з концертом під відкритим небом, традиційною розважальною програмою для дітей та дорослих, хороводи навколо святкового вогнища, бої мішками та приємні подарунки для учасників конкурсів.

ВХІД у парк: 30 грн, діють знижки на вхід для школярів, пенсіонерів та інших пільгових категорій населення.

Вхід на свято – вільний.

Час події: 13–14 жовтня, 15:00–19:00

Місце події: парк Феофанія (вул. Академіка Лебедєва, 37)

Повертайся живим - Концерт до Дня захисників та захисниць України

З нагоди Дня захисників та захисниць України! Не пропустіть святковий концерт "Повертайся живим"!

На сцені виступить Національний академічний духовий оркестр України.

У програмі:

- Старовинний запорізький марш

- Л. Колодуб - Три романси на вірші Т. Г. Шевченка

- М. Скорик - Дитинство з кінофільму 

- Ю. Мейтус, вірші Т. Шевченка - Од села до села

- Музика Лесі Тельнюк, вірші Т. Шевченка

Диригент - ОЛЕКСІЙ БАЖЕНОВ.

Коли: 14 жовтня о 19.00.

Де: Національна філармонія України (Володимирський узвіз, 2, Київ).

Вартість квитків: від 80 грн.

Святкування Покрови у Парку Київська Русь

Під Києвом пройде грандіозне святкування Покрови

14, 15, 16 і 17 жовтня в «Парку Київська Русь» пройде масштабне та видовищне святкування Покрови та Дня захисника України.

На гостей чекає яскрава шоу-програма на історичну тематику з кінно-трюкових виступами, давньослов’янськими розвагами та майстер-класами. А ще: прогулянки на конях, музеї та експозиції, смачні страви з багаття і багато цікавого з життя справжнього, живого середньовічного міста.

Справжнім подарунком до свята стануть костюмовані лицарські турніри зі стародавніх кінних бойових мистецтв із використанням середньовічної зброї. Гості будуть вражені яскравими виступами з елементами середньовічних боїв і трюками у виконанні кращих українських кінних каскадерів у тандемі з унікальними кіньми історичних порід.

До самого вечора на відвідувачів чекає яскравий калейдоскоп середньовічних розваг.

Гості будуть не просто спостерігати за дійством, а й зможуть взяти участь у веселих іграх та конкурсах, танцювальних флеш-мобах і запальних хороводах.

Древній Київ розташований в 45 хвилинах їзди від Києва сучасного - в Київській області, Обухівському районі, с. Копачів.

Donbas. Лінія фронту - Фотовиставка незалежного репортерського інтерактивного медіа Donbas Frontliner

12 жовтня – 02 листопада 2021 року

ДО ДНЯ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ

Donbas. Лінія фронту

фотовиставка незалежного репортерського інтерактивного медіа Donbas Frontliner (Україна)

Презентація та відкриття – 12 жовтня о 18:30

представлені фотороботи  Андрія Дубчака, Олени Максименко, Єви Фомичевої (Donbas Frontliner), також фотороботи київських авторів  

Валерія Лещинського, Тетяни Фоменко, Світлани Задоровської, Валеріана Антоновича (посмертно).

Куратор події - Валерій Лещинський

Creative/Art Director у Kyivphotos-Hall 2012

Спеціальні гості на відкритті - київська поетеса і бард Ірина Антонович і бард-рок тріо «Рок-н-Ролл на поляне»

Про експозицію:

Російсько-українська війна триває сьомий рік. Але на сьогодні так складається, що українці все менше отримують у сучасній інтерактивній формі актуальну інформацію та глибокі текстові репортажі та світлини з фронту та прифронтової зони.

Donbas Frontliner – незалежне репортерське інтерактивне медіа про військовий конфлікт та гібридну війну РФ проти України. Кореспонденти і фоторепортери проєкту  постійно фізично присутні на лінії фронту. Інтерактивність – одна з ключових інновацій Donbas Frontliner.

Ці документальні репортерські фотороботи, які представлені на цій виставці, завжди цікаві та цінні для усіх небайдужих громадян, активістів, волонтерів, чиновників і військових.

Слава Україні!

Керівник медіа – Андрій Дубчак

тел. +380-63-493-08-70 / e-mail: DubchakA@gmail.com

Посади своє дерево 12, 13 та 14 жовтня / Plant your tree

Це просто!

Приходь на захід, бери з собою лопату, або отримай її на місці, принось саджанець, або отримай його на місці, закопай його та полий, зроби селфі з своїм деревом та поділися з друзями.

Тел. для зв’язку 0979152722

Місце події: Національний природний парк «Голосіївський» (вул. Митрополита Липківського, 35), озеро Дідорівка, місце зустрічі: ул. Генерала Родимцева, 6

Час події: 12–14 жовтня, 11:00–12:00

Гарних вихідних!

Ксенія Дахно

Піксельне мистецтво

Автор

Юлія Кишковська

Піксель – це найдрібніша одиниця цифрового зображення растрової графіки. Більшість зображень які ми бачимо в себе на телефонах та комп'ютерах складаються з пікселів. З появою такого виду графіки, деякі митці почали реалізовувати себе в новому виді мистецтва – піксель-арт. 

Піксельне мистецтво – це вид сучасного мистецтва, суть якого заключається у створенні та редагуванні зображень на рівні пікселів за допомогою ґаджетів та програм для редагування графіки. Те, що робить піксельне мистецтво унікальним – це його оригінальний візуальний стиль, де окремі пікселі виконують роль будівельних блоків, що складають зображення. Ефект-візуальний стиль дуже подібний до мозаїки та вишивки хрестиком.

Піксильне мистецтво почало швидко поширюватись, що спровокувало створення програм-розмальовок, де кожен піксель потрібно заповнювати конкретним кольором. Як діти, так і дорослі із задоволенням завантажують подібні застосунки і творять свої піксель-картини.

Сьогодні піксельне мистецтво дійшло до такого ступеня розвитку, що з віртуального світу повернулось в справжній – живий. Промоніторивши арт-сторінки, де виставляють роботи українських художників в соціальних мережах можна натрапити на реальне піксельне мистецтво. Один український митець вирішив реалізувати піксель-арт наживо. Хлопець творить картини з дерев'яних розфарбованих квадратиків. Це однозначно новинка в сучасному світовому мистецтві. Картини виглядають неймовірно стильно та нестандартно. Ціна за один такий витвір мистецтва сягає близько 3000 тисяч гривень.

Проблема питної води в Україні

Автор

Ксенія Дахно

Питна вода у містах України – це проблема з проблем, не перший рік твердять екологи. І їхні слова сумнівів не викликають, бо всі бачимо, що вода у пляшках, на розлив, доставка бутлів – віддавна дуже ходовий товар, популярна послуга, безпрограшна ідея для бізнесу. Чому так сталося і чи можна змінити ситуацію? Чи можна пити воду з-під крана? Що саме забруднює річки, які постачають її містам? І чи може кожен з нас хоч якось покращити якість води не тільки в своєму домі, а й у країні?    

Як до нас потрапляє вода до квартир?

Постачання питною водою в Україні на 80 відс. забезпечується за рахунок поверхневих вод‚ серед яких вода Дніпра є основним джерелом водопостачання. Централізованим водопостачанням в Україні забезпечено 450 міст, 783 з 891 селища міського типу, а також 6‚490 із 28‚584 сільських населених пунктів, що охоплює понад 70 відс. населення.

Якість поверхневих вод постійно погіршується внаслідок безпосереднього скидання у водойми господарсько-побутових або промислових стічних вод, близько 40 відс. яких не очищується або не відповідає санітарним вимогам. Найпроблемніші вододжерела виявлено в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській та Одеській областях.

Крім поверхневих водойм, до централізованого питного водопостачання залучено підземні джерела. Вони є подекуди єдиним джерелом водопостачання. При цьому близько половини обсягів підземної води, що подається тільки комунальними водопроводами, не відповідає чинному стандартові на питну воду. У більшості випадків це зумовлено надлишковим вмістом мінеральних речовин у ґрунтах, де формуються підземні води. Під наглядом санітарно-епідеміологічних станцій перебуває 19‚139 централізованих систем питного водопостачання. При цьому частка водопроводів, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, постійно зростає.

Чи можна пити воду під крану зараз? Та коли це відбудиться ?

«Чи можна пити воду з-під крана у Києві? Ви ж питаєте у виробника, а жоден виробник не скаже про свій продукт погане», – жартує головний інженер департаменту експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК Київводоканал" Володимир Костюк. І посилається на таблиці та норми, під які київську воду успішно підганяють. Питне водопостачання в Україні регулюється певним переліком нормативно-правових актів. Вода також повинна відповідати певним гігієнічним вимогам, обумовленим Державними санітарними нормами і правилами (СанПіНи).

А з 2015 року набув чинності національний стандарт України «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості», який визначає вимоги до води, що п’ють українці, а також методи контролю якості цієї води. «За цим стандартом ми наблизилися до вимог, які висувають до якості питної води у Євросоюзі, – говорить Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, яка у 2011 році заявляла про те, що якість питної води в Україні у 28 разів поступається європейській. – У теорії у нас ніби все гаразд. А на практиці вода з міських мереж у багатьох населених пунктах не відповідає ні новим нормам, ні СанПіНам». Точніше, водопостачальні компанії намагаються дотримуватися нормативів, інакше їх керівництву будуть непереливки, пояснює еколог. А от у наші домівки потрапляє такий «трунок», що й ворогу не побажаєш. Головна причина – зношені водогони і внутрішні будинкові водомережі. «Значна більшість будинків і водогонів були споруджені 40-60 років тому. Вода у квартири до цього часу надходить через ті «чорні» труби, які були прокладені при будівництві. Термін їх використання вже давно минув», – говорить Тимочко.

Більшість населення України користується водою з поверхових джерел, за рахунок підземних вод міське водопостачання забезпечується в Україні приблизно на 25%, пояснюють у ВЕЛ. А от у більшості країн Європи використання підземних вод сягає 90%. “Європейці майже повсюдно відмовилися від труб із «чорного» металу. Більшість країн для мереж водопостачання використовують пластик, а Німеччина переходить на нержавіючий метал.

До того ж у деяких країнах побутове і питне водопостачання має різні магістралі”, – розповідає Тетяна Тимочко. У вищезгаданій Німеччині, за інформацією Deutsche Welle, питну воду отримують з сирої води, у якій частка підземних вод становить майже 70%. Решту сирої води складають поверхневі води та такі ресурси, як підруслові води чи штучно збагачені підземні води. У Києві, за словами Костюка, з 650-700 тис. кубометрів води, які споживає місто за добу, частка артезіанської – всього 60-70 тисяч. Запаси підземних вод поки значні, говорить головний інженер “Київводоканалу”, але було вирішено тримати їх у резерві на випадок дефіциту прісної води, що може виникнути найближчим часом. Тому більшість киян споживають змішану артезіансько-річкову воду. А близько 80% українських міст – річкову. Винятково пощастило мешканцям Львова, Чернігова, Сум, Тернополя, яким постачають воду з підземних джерел. Та все одно пити її з-під крана, як десь у Гельсінкі, там не ризикують: все псують старі брудні будинкові комунікації.

Щоб ситуація покращилася, варто було б узяти волю в кулак і замінити старезні труби, розробити проєкти альтернативного водопостачання, зайнятися нарешті очищенням стічних вод. “Фахівці знають, наскільки важливим для якості питної води є очищення стічних вод, – говорить Тимочко. – Та за останні кілька десятиліть в Україні збудовано дуже мало нових комунальних очисних споруд”. Більшість існуючих застаріли фізично і морально. Фосфатні мийні засоби, побутова хімія, якими ми користуємось у побуті, у закладах харчування, на автомийках тощо – не можуть бути нейтралізовані очисними станціями, спроєктованими ще у 80-х роках минулого століття. Нинішніх засобів тоді просто не існувало.

Щоб подолати ці проблеми, була прийнята загальнодержавна програма «Питна вода України» на 2011-2020 роки. Як і більшість екологічних програм, за словами Тимочко, вона була провалена. Жоден із заходів програми не був виконаний. В Україні наразі дуже нерозумно використовуються водні ресурси. “У Павлограді (Дніпропетровщина) є водозабір з якісною підземною водою. Цю якісну і недорогу питну воду тривалий час використовували шахти об’єднання «Павлоградвугілля» як технічну, а мешканцям міста подавали дніпровську воду через канал «Дніпро – Західний Донбас», – наводить приклад “нерозумності” Тетяна Тимочко. – Якість води з каналу низька, вона потребує доочищення і через це, а також через транспортування на десятки кілометрів, тариф на воду у Павлограді був захмарний, а якість – «вода стічна очищена»...”

    Допомога питній воді

 

  Не використовуйте фосфатних мийних засобів, заборони яких вже 10 років поспіль вимагає Всеукраїнська екологічна ліга (в європейський країнах – вже заборонені). Залишки фосфатних засобів через систему каналізаційних мереж практично без очищення потрапляють у річки. Зменшення рівня кисню, забруднення і цвітіння річок, загибель живих водних організмів – ось короткий перелік наслідків. 

    Не забруднюєте воду різними відходами,це збереже її.

    Самі собі очисники

ФІЛЬТРИ-ГЛЕЧИКИ. Такі системи добре видаляють органіку, хлор, деякі моделі пом’якшують воду. Але середній ресурс такого фільтру – всього 300 л води, вистачить його на 2-3 місяці. Тобто він підійде як портативний або тимчасовий фільтр – надто дорогий в обслуговуванні виходить, з ним мороки багато, а ефекту – не дуже.

ПРОТОЧНІ ФІЛЬТРИ. Ці системи теж виловлюють з води органіку, хлор, а ще залізо, марганець, нітрати, деякі моделі пом’якшують воду. Прослужить проточний фільтр не довше року, пропустить через себе до 3000 л води. І за рахунок комбінації картриджів фільтри можуть виконувати різні функції, що добре. Така система загалом добре підійде для очищення водопровідної води від хлору, а от з надмірною жорсткістю води, залізом – не найкращим чином впорається або швидше вичерпає свій ресурс. Тобто теж не найдешевший варіант.

   

СИСТЕМИ УЛЬТРАФІЛЬТРАЦІЇ. Працюють за принципом проточних фільтрів, а на додачу володіють опцією знезараження води від бактерій, органічних речовин без зміни сольового складу води. Ультрафіолетова фільтрація реалізується за допомогою мембран з порами розміром 0,1-0,01 мкм. У промислових обсягах ультрафільтрація – досить економічний і ефективний метод очищення, в побуті застосовується дещо рідше.

СИСТЕМИ ЗВОРОТНОГО ОСМОСУ. За визначенням, мусять видаляти з води геть усе зайве, залишаючи тільки безпечну для пиття воду. Видаляються бактерії, віруси, шкідливі речовини – миш’як, фтор, мідь, азбест, свинець, сульфати, залізо, не кажучи вже про нітрити та хлор). Щоправда, вода при цьому демінералізується. Щоб повернути мінералізацію воді, застосовують спеціальний картридж, що замінюється раз на рік. Вважається досить простою в обслуговуванні системою, особливо якщо не морочитися з мінералізацією, і найбільш екологічно виправданою.

    Бережіть та не забруднюйте воду!

Телефонне волонтерство

Автор

Анастасія Рашевська

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2050 року кількість людей старше 60 років збільшиться вдвічі: з 900 мільйонів до 2 мільярдів осіб. Люди похилого віку частіше стикаються з проблемами фізичного та психологічного здоров’я. 

Однією з найпоширеніших психологічних проблем цієї вікової групи є депресія, на яку страждають близько 7% населення похилого віку. На фізичний та емоційний стан літніх людей впливають різноманітні фактори: обмеження мобільності, хронічні захворювання, стрес від втрати близьких, зниження соціально-економічного статусу після виходу на пенсію. Ці фактори можуть викликати депресію, яка провокує погіршення самопочуття та загострення хронічних хвороб. 

Люди похилого віку частіше відчувають свою відчуженість та брак уваги від оточення. В епоху Covid-19, коли світ зіткнувся з поняттям самоізоляції, літні люди, що ввійшли до групи ризику та змушені були залишатися вдома, ще більше відчули себе покинутими та одинокими. Для 740 тисяч пенсіонерів-одинаків в Україні період карантину став справжнім випробуванням. В часи пандемії вони потребують не лише матеріальної підтримки —допомоги з покупкою продуктів або ліків, — а й психологічної. 

Можливість дізнатися перевірену інформацію про вакцинацію, статистику захворювання, останні новини чи просто можливість з кимось поговорити та поділитися переживаннями позитивно впливає на емоційний стан людини, яка змушена перебувати на самоізоляції. Саме тому Українська Волонтерська Служба створила проєкт «Мій Телефонний Друг», метою якого стало об’єднання волонтерів та самотніх людей. Будь-хто з охочих може взяти участь у проєкті в ролі телефонного друга чи підопічного. Волонтери кілька разів на тиждень телефонують самотній людині, що потребує спілкування, щоб просто поговорити чи проінформувати про останні новини. 

Проєкт став одним із напрямків онлайн-волонтерства, який дозволяє робити добрі справи, навіть не виходячи з дому. Для того, щоб долучитися до «Мого Телефонного Друга» у якості волонтера, потрібно зареєструватися на сайті befriend.volunteer.country, залишивши базову інформацію про себе — хто ви та звідки. Одразу після реєстрації охочим буде запропоновано підписати договір, у якому вони підтверджують, що не будуть передавати особисті дані свого підопічного стороннім особам. Організація подбала про захищеність даних обох сторін: як волонтера, так і самотньої людини, яка шукає собі співрозмовника. 

Команда Української Волонтерської Служби підготувала онлайн-курс з телефонного волонтерства, де розповіла більше про проєкт, важливість спілкування для літніх людей та поділилася порадами щодо телефонних розмов та тем, з яких варто починати свій перший дзвінок. Після проходження курсу на учасників чекатиме тест, що перевірить як вони засвоїли отриману інформацію та їх готовність розпочинати телефонну дружбу. 

Якщо тестування пройдено вдало, то волонтери отримують контакти свого співрозмовника. Команда проєкту намагається підібрати підопічного та його друга так, щоб в них було як можна більше спільних тем для розмов. Після отримання контактів, можна розпочинати спілкування. Організатори «Мого Телефонного Другу» завжди залишаються на зв’язку через месенджери та соціальні мережі, цікавляться тим, як проходить спілкування та допомагають вирішити проблеми, якщо такі виникають під час розмов. 

На проєкті вже зареєстровано 9500 волонтерів, багато з яких спілкуються між собою у спільному телеграм-чаті проєкту, діляться цікавими моментами розмов та знаходять однодумців з різних куточків України. 

Деякі історії телефонної дружби вражають: підопічні та волонтери стають справжніми друзями, обмінюються подарунками та листами, освоюють нові технології чи навіть разом слухають радіо телефоном.

Телефонне волонтерство не лише допомагає покращити психологічний стан літніх людей та зменшити ризик виникнення депресії, а й допомагає волонтерам покращити їх комунікаційні навички, емоційний інтелект та дає можливість отримати новий досвід та враження. 

Я вже біжу телефонувати своєму телефонному другу, а ви?