Твоя персона та її особливість

Авторка: Ліза Торська

Кожна людина по-своєму унікальна. Але деякі розвивають в собі особливу індивідуальність, деякі стоять на місці, а інші взагалі посилюють ситуацію в дуже поганий бік.

Чому важливо відноситись до першого типу людей?

Зараз варто звернути увагу на всіх жителів, щоб зрозуміти статистику людства. Які люди отримують все, а які йдуть на дно, навіть не замислюючись про це. Із цього й випливає, що люди з бажанням розвиватися точно не залишаться поза увагою. Важливо зачепити, показати свою сильну сторону, яка може бути корисною. Навіть, якщо є сумніви, слід ризикувати. Не боятися того факту, що може не вийти, а боятися того, що не спробували. Розвиток - це не тільки наука, а ще й хоробрість.

Чи я колись знала, що зможу вчитися в європейській академії, не на своїй мові і з хорошими результатами?

Звичайно ж ні. Але я спробувала, переступила через страх і вирішила, що варто ризикнути. Спочатку було важко, але ж починати щось, у будь-якому разі, не проста праця. Потім все ставало на свої місця й прийшло повне усвідомлення, що всі проблеми можна вирішити.

Висновок:

Ми й тільки ми, можемо змінити своє життя. Удосконалити себе та свої навички.

Варто переконатися в тому, що ми унікальні тільки в тому випадку, якщо інвестуємо в себе, начебто в якусь фірму, яка в майбутньому зможе отримувати великий прибуток.

Синдром відкладеного життя – стан сучасного українця

Авторка: Доломанжи Карина

Чи помічали Ви, що люди  почали використовувати фрази «зроблю це після війни», «одразу після перемоги скажу йому», «запрошу її після війни»? Можливо, у них з’явився синдром відкладеного життя. З початку повномасштабного вторгнення рф до України час втратив швидкість. Для багатьох досі триває той самий лютий. 

Синдром відкладеного життя – це стан людини в очікування сприятливого часу для щасливого життя. Українці все частіше починають ставити  собі певні терміни для дій. Це може бути закінчення війни, повернення до своєї квартири, забезпечення ЗСУ ще однією партією аптечок чи допомога тим, хто її потребує, тоді нарешті і почнеться справжнє життя. А зараз дні, які ми проживаємо, ніби то й не рахуються і не мають особливого значення, вони просто фон на шляху до «мирного майбутнього».

Ознаки синдрому відкладеного життя у людини :

• живе думками про безхмарне майбутнє;

• постійно очікує слушний момент;

• відкладає чи навіть забороняє собі насолоджуватись приємними моментами, квітами, заходом сонця, книжками, манікюром, кавою тощо;

• відчуває себе спостерігачем власного життя.

Психолог Одеського обласного центру громадського здоров’я Лейла Гасанова пропонує перелік дій  для людей, котрі помітили у себе симптоми синдрому відкладеного життя.

1. Почніть діяти. Можна почати з елементарного: пересадити квіти, перебрати речі, почати малювати картину.

2. Створіть детальний план. Виконуючи перший пункт, ви час від часу будете зупиняти себе: «Навіщо це все?». Тому має бути продуманий план для різних варіантів розвитку подій. Що б не сталося, наявність плану не зіб’є вас з колії.

3. Організовуйтесь. Почніть зі свого побуту, режиму дня і допоможіть у цьому іншим.

4. Будьте активними та стійкими. Активність у нинішніх умовах може бути різною, але, перш за все, вона має приносити задоволення. Важливо знайти те, що дійсно подобається робити: вести сторінку в соціальних мережах, готувати, волонтерити тощо.

5. Хваліть себе за те, що ви зробили сьогодні.

6. Говоріть з тими, хто вас підтримує у цій ситуації.

7. Задовольняйте свої потреби. За можливості, регулярно харчуйтеся, пийте достатньо води та висипайтеся. Інші ваші потреби ідуть від відчуттів та бажань.

Важливо продовжувати жити і фізично, і ментально. Треба пам’ятати, що навіть якщо Ви помітили щось з симптомів, то Ви не хвора чи якась неправильна людина. Втеча від реальності  – це захисна реакція психіки і вона допомагає нам подолати наслідки  великого стресу війни та не хвилюватися з приводу того, що зараз ми приділяємо величезну кількість часу життя не тим речам, якими ми хотіли б займатися.  

Наш мозок намагається скинути з плечей емоційний важіль. Під час війни важливо робити собі перерви для відпочинку. Наприклад, почитати легку книжку чи декілька годин не читати новини. Звичайно, це слід робити якщо немає небезпеки для вашого життя.  Хваліть себе навіть за найменші зміни й за будь-який маленький успіх. Цінуйте сьогодні, бо час — один із найдорожчих ресурсів. Тож якщо життя подарувало вам можливості, не втрачайте їх. Шанси, які у вас є сьогодні, унікальні, тому дійте відповідно до обставин. 

Війна – це лише проміжок часу. До, під час та після неї існує життя. Важливо не втратити себе в очікуванні кращого моменту. Може, зараз саме той час, аби передивитися улюблений серіал, прочитати захопливу повість чи почати вчити нову мову ? Життя одне та саме в цю мить воно триває та набирає обертів. 

Кандидатські "бонуси": що дає Україні наближення до членства у ЄС

Що та скільки отримає Україна як кандидат у члени ЄС?

Це питання неодноразово довелося чути, починаючи від вирішального дня 23 червня, коли Україна нарешті отримала цей статус, повідомляє Європейська правда.

Якщо відповідати коротко, то Україна як кандидат у члени ЄС перші кілька років отримуватиме сотні мільйонів євро на рік. Але одночасно – й уважний контроль над використанням цих грошей.

Але варто детальніше розглянути, яких економічних та системних наслідків чекати Україні від статусу кандидата в члени Євросоюзу.

300-400 млн євро на рік

Кандидату в члени ЄС відкриваються пріоритетні програми розвитку та системні фінансові можливості.

Зокрема, програма Instrument for Pre-Accession Assistance (IPA) надає фінансові кошти для імплементації всіх європейських практик, економічних, політичних, інституційних і соціальних реформ, аби допомогти країні-кандидату впроваджувати правила та політики Європейського Союзу.

З 2014 по 2020 рік бюджет IPA склав 11,7 млрд євро для країн-кандидатів у члени Євросоюзу.

Для прикладу, маленька Албанія з населенням в 2,8 млн отримала 640 млн євро на впровадження цих реформ.

Бюджет нового фонду IPA-3, який запрацював з 2021 року для країн-кандидатів, збільшено до 14,8 млрд євро.

Тобто в середньому по 2 млрд євро на рік на всіх кандидатів.

Є ймовірність, що бюджет буде збільшено, враховуючи, що Україну та Молдову щойно прийняли у кандидати. Адже розмір фінансової підтримки дуже залежить від розмірів та населення країни-кандидата. Наразі Україна – найбільша серед усіх існуючих кандидатів (окрім Туреччини, яка де-юре ще є кандидатом з 1999 року, але де-факто такою вже давно не є).

Так, близько 400 млн євро щорічно ми можемо отримувати на підготовку до вступу в ЄС перші кілька років як країна-кандидат через цей структурний фонд. Тобто на впровадження економічних, політичних, інституційних та соціальних реформ в Україні.

Ймовірно, окремі кошти будуть виділятися на відновлення інфраструктури, яка постраждала через війну.

Але це буде окремий Фонд відновлення інфраструктури України – з окремими джерелами фінансування та правилами використання коштів.  

Можливості для підприємців

Horizon Europe – один з найбільших європейських фондів, від якого також можна очікувати фінансової допомоги. Бюджет фонду на 2021-2027 роки складає 95,5 млрд євро.

Він підтримує дослідницькі, інноваційні проєкти та ті, що працюють у сфері збереження клімату.

Тож в українських компаній та неурядових організацій буде можливість отримувати безповоротні гранти у розмірі приблизно 500-700 млн євро на рік (за умов активної роботи та коректного подання документів).

І це вже непогано для української економіки.

Коли отримаємо гроші

2-3 місяці, ймовірно, піде на бюрократичний процес внесення України до всіх офіційних документів ЄС, у тому числі фінансових.

Тобто до вересня Єврокомісія і Європарламент будуть адаптувати всі документи, де Україна вже з'явиться як країна-офіційний кандидат в ЄС. Отже, коли Україна з’явиться окремим рядком у бюджетах усіх можливих європейських фондів розвитку, насамперед IPA-3, тоді почнеться фінансування.

Перші заявки на гранти та фінансування інституційних реформ Україна зможе подати, оптимістично, у жовтні-листопаді й отримати у грудні-січні.

Але реалістично цей процес надання фінансів на структурні реформи розпочнеться у першому кварталі 2023 року.

Отже, вже з наступного року розпочнеться активна робота із залучення коштів на міжурядовому рівні, а також на рівні NGO і команд з підтримки реформ.

І тут головне – сформувати достатню кількість команд з якісним проєктним менеджментом та навичками фінансового планування. Адже Євросоюз буде контролювати всі витрати та вимагатиме прозорого та якісного менеджменту (принципи good governance, проджект-менеджмент, pay-for-performance, etc.).

Тож важливо вміти керувати великими грошима. Для прикладу, Польща з 2004 року, коли стала членом ЄС, щороку в середньому отримувала 11-12 млрд євро на будівництво, на підтримку малого та середнього бізнесу, на розбудову індустріальних парків, на благоустрій регіонів і логістику.

До речі, логістичні проєкти – це та сфера, на яку будуть в першу чергу будуть виділяти фінансування для України. Адже створення логістичних терміналів як ніколи важливе для експорту та імпорту.

Тож, підсумовуючи: європейських фондів багато, обсяги фінансування поступово збільшуватимуть, якщо ми будемо відпрацьовувати наше домашнє завдання.

Це завдання полягає у якісно виконаних інституційних, економічних, політичних та соціальних реформах, які наближають нас до повноцінного членства в ЄС.

Культурне життя під час війни

Авторка: Христина Корнєва

З початку повномасштабного вторгнення українська культура поповнилася новинками. З перших днів звідусіль лунають патріотичні пісні, на вулицях можна побачити людей у футболках з популярними проукраїнськими написами і картинками. Згодом почалася й адаптація театрів, концертів та стендапів під воєнний час. 

Як за чотири місяці війни змінилося культурне життя українців?

Українська музика. 

Пісні завжди супроводжували українців у легкі та не дуже легкі часи. І ця боротьба за незалежність не стала виключенням. З перших днів на просторах інтернету можна було почути пісні, які чудово піднімали бойовий дух народу. Зазвичай авторами цієї музики були діджеї, які вміло комбінували популярні фрази з ритмічною мелодією. Згодом до них доєдналися відомі українські виконавці, серед них Jerry Heil, Христина Соловій та інші, зі студійними піснями та каверами. Багато українських артистів записали пісні зі всесвітньовідомими гуртами, що допомогло поширенню правдивоъ інформації про війну. Станції метро перетворилися на майданчики для концертів. Музиканти роблять все, що можуть для підтримки українського духу в цій нерівній боротьбі.

Гумор. 

Коли перша хвиля стресу на початку війни минула, необхідно було відновлювати гумористичну складову культури. Було важливо відволікати українців гумором від страшних подій хоча б на годинку. Стендапи відновилися, але трохи в іншому форматі. До сьогодні кожен бажаючий може відвідати концерт у бомбосховищі або подивитися відзнятий випуск з улюбленим гумористом в інтернеті.

Театри та кіно. 

У перші тижні вторгнення торгівельні центри, розваги та магазини не першої необхідності були зачинені. Кіно та театри теж відвідати було неможливо, адже в деяких з цих приміщеннях ховалися люди. Згодом у більш-менш спокійних містах почали грати вистави в сховищах та показувати фільми в кінотеатрах, дотримуючись правил безпеки воєнного часу.

Мистецтво. 

Письменники та поети доносять до світу події в Україні власними способами. Також емоційною поезією та прозою надають підтримку українцям. Художники борються за місце своєї картини на марці, яку розкуплять за декілька годин.

Найголовніше, що всі українці об’єдналися задля однієї цілі – допомогти ЗСУ. Ми можемо спостерігати найнеочікуваніші випадки співробітництва публічних осіб. З’явилося багато якісного українського контенту, який лише починає розвиватися та набирати популярність. Кожен з діячів культури вигадує власні способи допомогти зібрати все необхідне для ЗСУ.

На Вінниччині в посилений режим роботи переведено екстрену медслужбу, створено Медичний штаб та очікується прибуття обладнання Starlink для “екстренки”.

Про це стало відомо під час брифінгу Вінницького міського голови Сергія Моргунова, голови ОДА Сергія Борзова, голови облради Вячеслава Соколового щодо ситуації у місті та області, повідомляла VЕЖА

Про медицину

Очільник Вінницької ОДА (ОВА) Сергій Борзов повідомив про створення оперативного медичного штабу, в який входять військові та цивільні. Це зробили для налагодження співпраці між Департаментом охорони здоров’я ОВА та Центральним клінічним військовим шпиталем й спільного вирішення проблем.

– В області визначено три ешелони лікарень, які будуть приймати поранених. Ми щодня приймаємо поранених зі всієї території України. Перший ешелон – це п’ять лікарень, на які йде найбільше навантаження; другий ешелон – 16 лікарень. Третій ешелон – це всі лікарні, які мають стаціонари й перебувають в робочому стані.

Наразі мобілізовані всі лікарі – анестезіологи, травматологи, хірурги. Робота екстреної медслужби переведена в посилений режим роботи, військовому шпиталю буде надано допомогу в евакуації поранених. Також напередодні область отримала від держави 30 нових машин реанімобілів класу “С”. Налагоджена співпраця з лікарями інших міст, де є бойові дії.

Також Борзов додав, що придбано ліків на 10 мільйонів гривень, на складах є 25 тонн медичного вантажу, що поповнюється завдяки партнерам з Європи.

Окрім того, для Вінниччини, а саме для Вінницької станції екстреної меддопомоги, має надійти обладнання Starlink – пристрої глобальної супутникової системи. Наразі у Львові перебуває перша партія таких порталів для безперебійної роботи “екстренки”, а у Вінниці це має запрацювати найближчими днями. “Ми зможемо альтернативно отримувати інтернет для роботи екстреної медичної системи” – додав Борзов.

Про ситуацію в області та місті

Гуманітарна допомога та прийом біженців

Також Сергій Моргунов повідомив, що зараз формуються запаси для потреб міста, фронту, гуманітарної допомоги для міст, які в облозі та де йдуть бої з окупантами.

Переселенців (переважно з Сум і Миколаєва) поселяють у 25 пунктах. Залишитись у Вінниці вирішили наразі 442 людей (зокрема 131 дитина). Через Укрпошту вінничани почали отримувати пільги та субсидії.

Голова Вінницької обласної ради Вячеслав Соколовий повідомив, що у Погребищі – понад 4 тисячі біженців. В одному з обласних комунальних закладів освіти проживає 194 переселенці, з них – 44 дитини. Вони виявили бажання залишитись тут – на Вінниччині. Окрім того, багато людей селяться у приватному секторі, у сільській місцевості. Місцеві підприємства, фермери допомагають з завезенням дров, води й продуктів першої необхідності.

Звідки брати мотивацію на навчання?

Авторка: Ліза Торська

Всі ми знаємо, як важко вчитися й тримати чітку позицію до кінця. Інколи, немає того очікуваного результату, який би далі вів до цілі. Адже все залежить від нас, якщо не виходить - значить вкладаєте мало зусиль. Але інколи, ситуація стає гіршою, бо навколишній світ не йде на зустріч. І саме тут варто вмотивувати себе в правильному напрямку. Для цього необхідно відповісти собі на декілька питань.

Для чого?

Важливо знати мету. Чому ви хочете вчитися? Бо треба? Чи тому, що щиро бажаєте цього?

Для кого?

Важливо розуміти, для кого ви хочете вчитися. Для рідних та близьких? Для друзів? Чи для себе?

Джерело натхнення.

Потрібно зрозуміти, що супроводжуватиме ваше навчання. Які фактори будуть впливати на натхнення для такого тривалого процесу?

Як не відступити назад?

Людина, яка хоче чогось досягти в житті, не стане навіть замислюватися про те, щоб зробити крок назад. Вона може зупинитись, для переосмислення важливих уроків, які зустрілися на шляху досягнення мети. Факт у тому, що все залежить від підходу до майбутнього.

І все ж таки, існує стандартна схема, яка зможе допомогти. Саме для неї потрібні були ті питання, які написані вище. Якщо чітко дати на них відповідь, то щоразу, коли з'являтиметься слово "стоп"; у голові, одразу прокрутити відповіді та звертатися до джерела натхнення. Щоб бажання вчитися не зникло, за ниточку сумніву потрібно хапатися, як тільки ви її відчули.

Висновок:

Ніколи не здаватися, а йти тільки вперед, як би складно не було.

Як стабілізувати емоційний стан під час війни

Авторка Катерина Шпак

Наразі йде п’ятий місяць війни. Люди потроху починають звикати до нових умов та повертатись до звичного життя. Так, час допомагає адаптуватись до будь-якої ситуації.

Проте щоденні новини про бомбардування житлових будинків, загибель дітей, втрати на полі бою змушують відчувати нас тривогу, страх та навіть відчай. Через постійні переживання можуть виникнути такі проблеми, як безсоння, втрата апетиту, різка зміна настрою, дратівливість, неможливість сконцентруватись на роботі. Перебуваючи в такому стані тривалий час, людина завдає великої шкоди своєму організму та психіці. Тож як справлятись з «емоційними гойдалками» та бути більш стабільними?

Насамперед потрібно розуміти, що тривога буде в будь-якому разі. Війна не завершилась, і наша країна, суспільство все ще в небезпеці. Тому переживати негативні емоції – нормально. Але слід контролювати своє хвилювання й не допускати його до критичного рівня.

Поради, які допоможуть справитись зі стресом

 Будьте вдячними.

Це достатньо банальна, але дуже важлива рекомендація. Заведіть звичку починати кожен день з подяки за те, що ви та ваші рідні живі й здорові, що у вас є дах над головою, ви маєте змогу працювати і т. д. Це можна робити подумки або ж писати листи бійцям і опубліковувати їх у своїх соцмережах. Не соромтесь дякувати тим, хто боронить нашу країну.

 Плануйте свій день.

Наявність певного розкладу дня допомагає організувати не тільки час, але й думки.

Складіть план справ, пропишіть усе погодинно. Графік надасть вам відчуття зайнятості та контролю над своїм життям. Таким чином зменшиться й рівень стресу.

 Не читайте новини 24/7.

Звичайно, ми не можемо повністю абстрагуватись від того, що відбувається в нашій країні та світі. Ми маємо отримувати інформацію. Проте варто робити і відпочинок для свого мозку. Визначте конкретний час, коли ви будете читати новини. Це може бути година зранку і година ввечері. Важливо, щоб решту часу ви відволікались на інші справи, а не перетворювали день на суцільну «інформаційну вирву».

 Ведіть активний спосіб життя.

Якщо ви відчуваєте, що рівень тривоги зашкалює, то почніть робити якісь фізичні вправи. Це може бути прогулянка на свіжому повітрі, заняття у спортивному залі або звичайне прибирання в квартирі. Так, рух допомагає звільнити мозок від негативних установок і покращити настрій.

 Знайдіть хобі.

Для того, що емоційно розвантажитись, почніть займатись чимось приємним. Це повинно бути те, що дійсно вам подобається. Наприклад, малювання, спів, приготування їжі тощо. Так ви зможете відволіктись від поганих думок і присвятити час собі.

Також психологи радять вивчати іноземні мови або проходити якісь освітні курси.

Нова інформація сприятливо впливає на когнітивні процеси і робить наш емоційний стан більш стабільним.

 Допомагайте іншим.

Роблячи добрі справи, ми відчуваємо себе краще. Тому, якщо є така можливість, кожного дня намагайтесь бути корисними: переказуйте гроші на ЗСУ, допомагайте волонтерам, годуйте тварин і т. д. Думайте про те, що своїми діями ви зможете пришвидшити перемогу.

Так, наш емоційний стан залежить від зовнішніх обставин. Ми вимушені постійно переживати за своє життя та життя наших рідних, злитись через обстріли українських міст та впадати в розпач через смерті мирних людей. Все те, що ми відсуваємо є природнім.

Але пам’ятайте, що війна закінчиться, а життя буде продовжуватись. І тільки від нас залежить, якими ми будемо в майбутньому. Тому зараз маємо піклуватись про своє ментальне здоров’я та контролювати емоції.