«Cпіймати Кайдаша» – феномен українського ТБ

У 2020 році на телеканалі СТБ відбулася прем’єра серіалу «Спіймати Кайдаша», створеного за відомою повістю «Кайдашева сім’я». Серіал отримав гарні відгуки як від критиків так і від глядачів, то в чому ж його феномен?

Насамперед, хочу відзначити, що це не просто перенесення книги на екрани, а локалізація її під сучасні реалії (2005-2015 роки). Це доволі важка задача, проте автори знайшли грамотний підхід. Одна із головних заслуг творців – атмосфера сучасного українського села: реалістичний побут; доречний суржик, що характерний для того регіону, популярна музика тих часів і саундтрек від гурту ДахаБраха. З першої серії закріплюється відчуття присутності ти наче навіть відчуваєш запах тієї місцевості, адже майже всі з нас бували у схожих селах.

Також велику роботу зробили кастинг менеджери, такий органічний акторський склад до виходу серіалу складно було уявити, всі артисти виглядають так, наче ролі під них і були написані. До речі, актори грають неймовірно, чого вартує тільки Антоніна Хижняк у ролі Мотрі, вона настільки реалістично передає емоції і стан своєї героїні, що до дій Мотрі зовсім не виникає питань, хоча вони і не здаються правильними. Тарас Цимбалюк у ролі Карпа органічний настільки, що важко уявити Тараса добрим і ніжним, бо його персонаж зовсім не такий.

Особливістю серіалу є його хронометраж: 1 сезон 12 серій по 40 хвилин, для українських серіалів це доволі мало, що грає тільки в плюс Кайдашам, адже ця особливість дає зрозуміти, що авторка робила це заради мистецтва, а не заради рейтингів.

Фінал серіалу є відкритим, це дає глядачам дописати сценарій у своїй голові і самостійно зробити висновки із цієї історії.

Всі ці особливості і зробили «Спіймати Кайдаша» улюбленцем глядачів.

Liza Fezr

Зернові угоди-безпечний шлях подолання кризи?

Авторка - Ріка Брезецька

22 липня у Стамбулі були укладені угоди стосовно транспортування українського зерна.

Одну угоду підписували три сторони: Україна,Туреччина і ООН. А другу, дзеркальну угоду, з Туреччиною підписала росія.

За словами ООН, угоди стали «Маяком надії» у подоланні кризи транспортування зерна.

На перший погляд,угоди мала б гарантувати безпеку перевезення зерна, виключати всі можливі військові провокації та інциденти.

«З військової точки зору загроз ми не бачимо. Є пропрацьований фарватер. Судна будуть рухатися виключно цим фарватером. Жодна ділянка узбережжя, крім згаданого мною фарватеру, не буде розміновуватися. Тобто якщо хтось думає, що росія зможе під приводом функціонування цього коридору висадити десант, то це абсолютно нереально.

Крім того, берег уже захищають берегові ракетні комплекси, які роблять такі дії абсолютно нереальними», – висловився Кирило Буданов,голова ГУР.

Також Буданов зазначив,що Україна «стовідсотково» відстояла свою позицію в переговорах щодо угоди.

Але ясна річ,одна зі сторін-підписантів,не порушуючи свою звичку тероризувати і  все порушувати, зірвала угоду вже наступного дня після її підписання.

Російські загарбники обстріляли порт Одеси ракетами типу «Калібр». З чотирьох випущених ракет у ціль влучили дві, інші дві були збиті українськими системами ППО.

На міжнародному рівні акт тероризму одразу викликав реакцію:

- США, зокрема Саманта Пауер,закликали повернутись до розглядання ідеї, яку Джо Байден подав ще в березні. Ідея полягає у тому,аби перевозити зерно сухопутним шляхом через західний кордон України.

- Генеральний секретар ООН Антоніо Гуттеріш беззастережно засудив обстріл і ще раз нагадав представникам РФ важливість подолання кризи експорту.

- Посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що Кремль продовжує використовувати їжу як зброю у війні.

- Головний дипломат ЄС Жозеф Боррель у своєму твітері зреагував на атаку таким чином:

"ЄС рішуче засуджує ракетний удар РФ по морському порту Одеси. Удар по цілі, яка є дуже важливою для експорту зерна, на наступний день після підписання Стамбульських домовленостей викликає особливий осуд і вкотре демонструє, що Росія цілковито нехтує міжнародним правом і зобов’язаннями"

   

Натомість Кремль повідомив,що удар по одеському порту був зроблений начебто через знаходження там військової бази,а речник путіна пєсков додав,що цей удар ніяк не зашкодить подальшому транспортуванню зерна.

Загроза нових атак,пов‘язаних з зерновими угодами,лишається високою. І у випадку здійснення цих атак росіяни,скоріш за все,у виправдання відповідатимуть, що:

- Вони намагались поцілити у кораблі,що супроводжували судно,адже ті були

військовими(хоча транспортні судна супроводжуватимуть не військові кораблі);

- Вони виявили над територією моря українські безпілотики;

- Вони дізнались,що на бортах кораблів перевозили зброю для України;

Також в цей час рф намагатиметься схилити Туреччину на свою сторону, наполягатиме на побудові у себе заводу байрактарів, проводитиме з Туреччиною зустрічі, зокрема буде тиснути на економічну складову, наголошуючи, що турецький бюджет значно поповнюють російські туристи, і доводитиме Туреччині користь співпраці з рф.

    Ситуація вкотре довела,що конструктивний діалог і,тим більше, угоди з країною, яку Сенат США визнав спонсоркою  тероризму, неможливі. Що за будь-яких обставин перевезення зерна залишається небезпечною справою, адже для рф важливе не подолання транспортної кризи, а тільки позиціонування себе як країни, що начебто готова до діалогу.

Формування особистості

Авторка Олена Гусарова

Дехто думає, що лідером треба народитися, іншим ж здається, що лідерство – це великою мірою справа темпераменту в поєднанні з досвідом. Насправді ж, формування особистості відбувається протягом всього життя та залежить від багатьох факторів.

Багато хто прагне стати сильнішим, бути лідером у своєму оточенні, адже всім відомо, що сильна особистість притягує до себе таких же сильних та впевнених у собі людей, а також домагається успіху і поваги в суспільстві.

Особистість людини – це стержень, із якого все починається. Вона об’єднує у собі внутрішній світ та містить і генерує все те, якою ми бачимо людину. Проте і виховання в собі цього стержню – процес нелегкий, але як запевняють психологи, зробити з себе сильну особистість підвладне кожному. Формування особистості відбувається не лише через здатність людини пристосовуватися до зовнішнього оточення та через участь у громадському житті, це ще й процес соціального розвитку людини, свідомої діяльності, спілкування та виховання протягом всього життя.

І чим сильнішою буде особистість, тим більше людей можна об’єднати навколо себе, зібрати індивідів, які не лише будуть домагатися успіху, а й ставати справжніми лідерами.  Виховання в собі сили духу – процес нелегкий і не дуже швидкий, але цілком можливий. Аби стати саме такою особистістю, треба одразу налаштуватися на успіх та запрограмувати себе на позитив. Щоб стати тим, кого зазвичай називають лідером думок чи сильною людиною, спершу варто чітко сформулювати свої цілі та розставити пріоритети. Лише при чіткому плані дій та цілей можна досягти зростання та формування свого власного «я», відкриваючи в собі новий міцний стержень. Формування своєї сильної особистості це не лише ставати лідером думок для когось, це постійний самоаналіз себе, з’ясовування не тільки позитивних сторін, а й пошук негативних. Це вміння долати власні страхи, що б там не було, справлятися з ними і наводити у правильне русло.

Тож, які якості притаманні сильній особистості?

·       Витриманість і вміння контролювати свої емоції. Такі люди не виходять із себе і практично не підвищують голос.

·       Впевненість у собі. При цьому дана особа володіє адекватною самооцінкою. Вона знає собі ціну і не дозволяє кому-небудь її занижувати.

·       Незалежність. Сильна людина не піддається зовнішньому впливу, має свою точку зору і живе за власним принципам. Крім того, його настрій не залежить від зовнішніх чинників (поганої погоди або шкідливого оточення).

·       Вірність своїм ідеалам. Сильна особистість не боїться йти проти окремих людей або суспільства. Вона може програти в боротьбі, але не здатися.

·       Вміння програвати. Невдача сильною особистістю сприймається як необхідний етап у досягненні головної мети, як придбання необхідного досвіду.

·       Спокійне сприйняття критики в свою адресу, без образ і занадто сильних емоцій. Критику сильна особистість аналізує, бере до відома і намагається виправити реальні недоліки.

·       Уміння встановлювати межі. У випадках, коли хтось має намір їх переступити, сильна особистість ввічливо, але твердо вказує на це.

·       Вміння концентруватися. Така людина відрізняє важливі речі від другорядних і вміє зосередити свою увагу на виконуваному завданні. Він не кидає розпочату справу на половині шляху. Саме ця якість сприяє досягненню високих результатів.

Більшість людей — відображення тих, ким вони оточені. Якщо оточуючі ставлять собі нижчі вимоги, то люди понижуються до таких самих. Якщо ж оточуючі мають вищі стандарти, то люди підвищують свої власні до їхнього рівня. Тож аби відчувати себе сильною та надійною особистістю в першу чергу знайдіть собі таке коло спілкування, яке буде вас надихати та надавати крила, а ще тих, хто стане колом людей, що націлені на саморозвиток та персональний ріст.

Державний Герб як символ нерозривного зв’язку з Україною

 

Авторка Єва Сластнова

Усіх з малечку навчають розрізняти державні символи України, і кожен знає, що на гербі України зображено жовтий тризуб на синьому фоні, а у тризубі зашифроване символічне для країни слово «воля». Та насправді український тризуб має велику історію та роками слідує за країною від часів Київської Русі та до Незалежної України 1991 року.

Державний Герб України – це один з офіційних символів незалежної України, окрім гімну та прапора. Він є офіційною емблемою країни, що зображується на офіційних документах та печатках. Складається із Малого та Великого гербів. Малим вважається саме той знак, який усі ми добре знаємо, затверджений 19 лютого 1992 року, а Великий роками перебував у розробці й лише у 2021 році було визначено його вигляд. У його основу входить основний герб посередині, а по боках зображені фігури козака, що символізує Наддніпрянську Україну (справа) та лева, як символ Західноукраїнської Народної Республіки 1918 року (зліва). Великий герб використовується у рідких випадках, а Малий залишається основним символом.

Найперші археологічні знахідки із зображеннями схожі на тризуб датовані приблизно 4-3 століттям до нашої ери. А отже належать до часів Трипільської культури. Такі знаки були знайдені на території Поділля та Ольвії. Згодом цей знак використовували скіфі. За думкою істориків, на тогочасні племена відбився грецький вплив. Річ у тім, що у греків тризуб був символом влади. Одразу згадуються різноманітні боги різних культур, яких зображували з тризубом, як от, наприклад: Посейдон, Нептун і Перун. 

Історія українського тризуба офіційно розпочинається з 10 століття. Це був родовий знак династії Рюриковичів. Перша згадка про нього була у Болгарському літописі «Хроніка Манасії», у якому розповідалось про тризуб як символ дружинників князя Святослава. Однак за часів його правління тризуб мав лише два зубці. За гіпотезою істориків – це була буква «ц», що означала слово «цар». Викарбуваний тризуб ми можемо побачити на монетах часів Володимира Великого.  Однак він удосконалив його, додавши паличку по середині. Також сучасний символ був виявлений на руїнах Десятинної церкви та Свято-Успенському кафедральному соборі.

Після розпаду Русі символ частково належав Галицько-Волинському князівству. Але наступним важливим періодом становлення української символіки були 16-17 століття та часи Козацької держави. У часи Богдана Хмельницького на його клейнодах змальований козак із самопалом, саме він зараз фігурує на Великому гербі України. У 1758 він був визнаний офіційним гербом держави. Але на родових гербах гетьмана Хмельницького та кошового отамана Мазепи, були різноманітні хрести та якорі, які були стилізовані під тризуб. 

Після того, як Козацька Січ була зруйнована, а Україна втратила свою державність, лівий берег Дніпра був підпорядкований Московському Царству. Тоді від колишніх символів не залишилося й сліду. У всі часи Москва боялася будь-яких символів української державності й тоді офіційним гербом був двоголовий орел. А ось на західній Україні, яка входила до складу Австрійської імперії, залишила свій символ часів Галицько-Волинської держави.

У квітні 1918 року, коли до влади прийшов Скоропадський, з’явився шанс на відродження історичних українських символів, оскільки тогочасний гетьман підтримував відродження козацтва. У той час гербом став козак із самопалом, але від традиційного тризуба не відмовилися, так як той розташовувався вище козака. Такий символ з’явився на печатках нової Української Держави.

Коли у тому ж році восени відбувся переворот і до влади прийшла Директорія на чолі з Симоном Петлюрою, то тризуб знову став офіційним гербом України. На жаль, це було недовго і з приходом Радянської влади він став забороненим націоналістичним знаком, тож влада жорстоко карала тих, хто використовував у будь-яких цілях сучасний герб. Але після багаторічного «серпа і молота», коли наша Україна виборола свою незалежність, то у 1992 році тризуб знову став офіційним гербом України й відтепер назавжди.

Тризуб також фігурує в історії багатьох країн Європи та Азії, оскільки був частиною багатьох народів та мав особливу роль у віруваннях арійців. Адже в Індії, у Храмі Вайшну-Деві є статуя Великої Богині Мати, яка тримає у руках тризуб, символічним також є те, що храм стоїть на горі з трьома вершинами. Також, саме український тризуб показано на прапорі італійської армії. У часи Другої світової війни, італійське військо було направлене на територію України. Італійці були повністю розгромлені, але ті хто зміг повернутись на рідну землю сформували нове військо, яке і додало до свого герба український тризуб.

Існує близько 200 припущень щодо значення тризуба. Його вважають верхівкою скіпетра візантійського царя, короною, наконечником списа,  соколом, сокирою, корогвою, житнім колосом, шоломом тощо. Є думка, що це знак триєдиності світу та поєднання магічних символів якоря та сонця. Дехто вважає, що у тризубі зашифровані літери імені «Володимир», але найпопулярнішою думкою є те, що у символі закарбоване слово «воля».

Зараз герб України став культовим по всьому світу через підтримку, викликану російсько-українською війною. Тризуб сучасно оформлюють та відтворюють у татуюваннях, одязі та прикрасах, таким чином підтримується патріотичний дух українців. Тризуб - символ нерозривного зв’язку з Батьківщиною. З давніх-давен він був своєрідним оберегом та ставав знаком постійної боротьби за незалежність України. Тож кожен українець, який зараз знаходиться далеко від дому духовно пов’язаний з Вітчизною. 

Допомога біженцям від Фонду "Тільки разом"

Як отримати натхнення щось робити

Авторка: Надія Корнієнко

Кожен українець зараз перебуває у напруженому стані, у багатьох опускаються руки, вони втрачають натхнення до роботи та улюблених занять. Війна триває п’ятий місяць і більшість часу ми проводимо біля телевізора, або слідкуючи за новинами в телефоні. Ми знаходимось у постійному напруженні, звідси й виникає відчуття втоми та емоційного вигорання. Здається що життя зупинилося, приходить відчуття розчарування, а згодом зникає і натхнення, яке є необхідним для роботи.  

Подібний стан психологи називають апатією, коли людині складно змусити себе чимсь займатися, вона втрачає мотивацію, брак фізичних та моральних сил. З таким станом потрібно боротися.

Тож, як відновити емоційний стан та знайти сили для роботи та нових звершень?

- перше необхідно зробити інформаційну паузу і приділити час собі, більше перебувати на свіжому повітрі;

- згадайте речі, які приносили вам радість та допомагали знайти вихід зі складних ситуацій до війни. Спробуйте поступово повертати їх до свого життя;

- ставте перед собою маленькі цілі та придумайте собі винагороду за досягнення кожної з них;

- Поверніть у своє життя жарти, сміх, слухайте музику, спілкуйтеся з рідними та друзями на позитивні теми.

Головне розуміти що життя не завершується і потрібно рухатися вперед. Наразі головним є берегти своє здоров’я та не припиняти працювати, адже цим ми також підтримуємо наших воїнів, бо цим ми закриваємо тил. 

А, як знайти надхнення для роботи коли ти професійно знаходишся у вирі подій?

Щодня медики рятують життя постраждалих на війні, пожежники борються з полум’ям, волонтери допомагають матеріально та емоційно всім хто того потребує, журналісти стоять на інформаційній варті та повідомляють нам новини у будь-який час доби. Їх основна ціль допомогти людям, це і дає сил щодня виходити на роботу та виконувати свої обов’язки, але емоційно вони все одно втомлюються і наступає період вигорання, втрачається натхнення. Яке рішення?

- вміти залишати роботу на роботі, відпочивати вдома від страшних новин;

- намагатися нормалізувати сон не менше 6 годин і не забувати про харчування;

- не стримуйте емоції, якщо вам хочеться плакати – плачте, коли потрібно виговоритися знайдіть людину якій ви довіряєте, та розкажіть про все що вас турбує. Проговорювати свої емоції краще ніж замовчувати.

Ми допоможемо країні більше, коли будемо піклуватися про свій емоційний стан.

Брифінг президентів України і Гватемали