10.09.22
Як розвинути креативність
08.09.22
Феномен «1984»: книга про сучасне, минуле чи майбутнє?
Авторка: Карина Доломанжи
Світ з такими правилами створив Джордж Орвелл в одній з найвідоміших антиутопій «1984». Історія, яка змальовує моторошне вигадане, але водночас дуже реальне, суспільство з тоталітарним устроєм влади.
Вперше книга була опублікована у 1949 році. Є теорія, що назва роману походить від року написання роману – 1948, автор вирішив поміняти останні дві цифри місцями.
Книга розповідає про життя Вінстона Сміта, низькорангового члена Партії, який розчарований повсякденним життям і всюдисущими очима Партії та її зловісного очільника – Старшого Брата. СБ контролює всі аспекти життя: впровадив новоговір, намагаючись повністю задушити навіть можливість спротиву системі; криміналізував думкозлочини, щоб люди навіть помислити не сміли про бунт проти влади. Партія контролює все: що люди читають, говорять, роблять, погрожуючи відправляти неслухів до страхітливої «кімнати сто один».
Вінстон Сміт переписував журнали, новини, книжки під нову реальність. Він змінював та видаляв минуле так, щоб сучасність стала найкращим логічним розвитком подій. Вінстон розумів, що ти можеш чітко пам’ятати події п’ятирічної давнини, але якщо партійні докази вказують, що цього не було, то твої спогади – фантазія хворого мозку.
В демократичних країнах продаж роману щороку зростає.
У 2003 році роман «1984» посів восьме місце у списку «200 найкращих романів за версією BBC». У 2009 році газета «The Times» включила роман «1984» до списку 60 найкращих книг, опублікованих за останні 60 років, а журнал «Newsweek» поставив роман на друге місце у списку ста найкращих книг усіх часів та народів.
У 2013 році газета «The Guardian» провела опитування на тему, чи добре Орвелл спрогнозував майбутнє. На запитання «Чи мав рацію Орвелл щодо напряму розвитку суспільства?» 89% опитуваних відповіли «Так».
Ким треба бути аби у 1948 році створити роман про жорсткий тоталітаризм, який максимально перегукується з реальним світом 21 століття? Джорджем Орвеллом.
Джордж Орвелл – англійський прозаїк, есеїст, журналіст і критик з чітким власним баченням світу. Особистість Орвелла неможливо відділити від його творчості. Майстерність митця характеризується пронизливою соціальною критикою, опозиційністю до тоталітаризму та відвертою підтримкою демократичних прагнень людства. Автор з безжальною детальністю показує весь жах світу, в якому у людей все менше і менше слів та їх мислення покалічене, викривлене ідеологією.
Його погляди на феміністок, вегетаріанців та представників інших соціальних груп нині навряд чи б були сприйняті суспільством без критики. Орвелл різко критикував сталінізм, вважаючи, що правління «вождя» мало чим відрізняється від правління Гітлера. Журналіст був шокований ставленням комуністів до своїх союзників. Доноси, звинувачення у зраді, наклепи та арешти були їх звичайною фронтовою практикою.
Не дивлячись на все, Джордж був людиною із твердими переконаннями. Письменник не прагнув багатства, боровся за те, що вважав правильним, великодушно ставився до інших письменників. Орвелл намагався дивитися на світ без ілюзій і ніколи не приховував, що йому не подобається те, що він бачить.
У сучасному світі роман «1984» позиціюють як методичний посібник для виживання у важкі часи. Текст роману розбирають на цитати, які поширюють у соціальних мережах, залишаються навіки з людьми у вигляді татуювання та використовуються під час політичних дискусій.
Топ популярних цитат з роману-антиутопії:
• Свобода – це можливість вільно сказати, що два додати два дорівнює чотирьом. Якщо це дозволено, то з цього випливає все інше.
• Війна – це мир
Свобода – це рабство
Невідання – це сила.
• Прогрес у нашому світі – це лише прогрес до ще дужчого болю.
• У нашому суспільстві ті, хто найліпше розуміє, що відбувається, водночас перебувають найдалі від того, щоб побачити світ таким, яким він є насправді.
• Я розумію ЯК; я не розумію НАВІЩО.
• Якщо партія може запустити руку в минуле і сказати про ту чи іншу подію, що її ніколи не було, це страшніше, ніж катування чи смерть.
• «Хто керує минулим, – каже партійне гасло, – той керує майбутнім; хто керує сьогоденням, той керує минулим».
Отже, в чому феномен роману «1984» ?
В тому, що для кожної людини, кожного покоління прочитання книги дає індивідуальний сенс. Роман, який бентежить, зворушує, змушує визнати його правдивість і замислитися. Антиутопія, яка так схожа на реалізм.
Топ 7 українських національних страв, які іноді чомусь десь не відносять до української кухні
Авторка: Вікторія Дуженко
Кожна країна має свої колоритні страви з якими вона асоціюється навіть за її межами. І так – у нас це не лише борщ та сало. Тож розберімося ж, які ще смаколики пахнуть Україною.
Квашені огірки
Усіма нахвалене українське сало та горілка, як правило, подаються нашими господинями саме з квашеними огірками. Але звісно їх їдять не лише, як закуску, а й використовують для приготування салатів, розсольників, солянок тощо.
Цікаво те, що в Україні надають більшу перевагу огіркам з горбкуватою поверхнею, вважаючи саме їх «справжніми». Тоді як європейцям ближчі гладенькі плоди.
Домашня ковбаса
Якби представники музею ковбас в Берліні скуштували нашу домашню ковбасу, особливо "пальцем пхану", то вони напевно поставили б її в самий центр зали – така вже смачна. Її й до церкви на Великдень беруть і Різдвяний стіл без неї не обходиться... Коти такий смаколик за кілометр чують – тільки от чи скуштують вони його ще є сумніви.
Уявіть
собі, у 2015 році у Луцьку (на Волині) приготували найдовшу ковбасу довжиною 5
метрів. Це досягнення зафіксували в Книзі рекордів України.
Яких її тільки немає. З вишнями, полуницею, смородиною, картоплею, грибами, фаршем чи навіть гречкою. І це далеко не весь перелік.
Хотілося
б також зазначити, що в місті Альберта в Канаді силами української діаспори
встановили 9-метровий пам'ятник варенику. От що значить любов до української
кухні.
Хто б що не казав та історики сходяться на думці, що окрошку вперше почали готувати на Русі після введення християнства. Збереглися літописи у яких князь Володимир, ще в 989 році наказав роздати селянам «їжу, мед і квас». Тоді народ на Русі вживав і чорний хліб та цибулю.
У свої часи, козак-кашовар мав наготувати їжі на цілий Кіш, а це близько 500-900 козаків. Тож куліш, який готується просто та ще й досить швидко був чудовим рішенням. А оскільки його часто готували саме в полі, то й інша назва страви – польова каша.
Примітка. На картині «Козака Мамая» було написано: «Ось так я в степу веселюся, одним кулешем похмелюся». Розшифрували ці слова так: веселитись – воювати, похмелятися кулешем – мати постійну спрагу до війни…
Деруни
У місті Коростень, яке на Житомирщині, встановлено пам’ятник деруну! Щобільше, там щороку проводиться фестиваль, присвячений цій страві, де представники різних країн намагаються приготувати наші деруни. Та от тільки наші кухарі все одно мають свої рецепти, які навряд чи досконало повторить іноземець.
Звісно, весь колорит українських страв так просто не передати. Але можна пишатися тим, що маємо таку багату та смачну національну кухню. А головне вона має свою унікальність і оскаржити це неможливо.
05.09.22
Осінь
03.09.22
Купуй українське та допомагай армії
Авторка Єва Сластнова
У 2022 році про Україну говорить увесь світ. Українці, як ніколи раніше мають піднесений патріотичний настрій, і це проявляється у багатьох речах, серед них є і одяг. По всій країні, ми можемо бачити людей у синьо-жовтому вбранні чи тематичних футболках. Таким чином, українці говорять про свою любов до Батьківщини та демонструють свою позицію.
Багато українських брендів, не лише почали створювати тематичні колекції, які стали маст-хевом цього сезону, а й роблять добру справу, віддаючи частину зароблених коштів на благодійність. Завдяки цьому, українці не лише доповнюють свій гардероб, а й допомагають країні.
Топ 7 брендів, які створюють тематичне вбрання та активно допомагають ЗСУ.
INTERTOP
INTERTOP – це українська мережа магазинів, що займається продажем взуття, одягу, аксесуарів тощо. У перші місяці після початку війни, бренд разом з Укрпоштою випустили футболки чорних та білих кольорів із зображенням відомої марки «Рускій воєнний корабль», які мали велику популярність. До Дня Незалежності була створена нова лінійка одягу «Ukrainbow», яка несе у собі ідею любові до рідної землі. «Кохання — це південь та північ, захід і схід. Кохання — це Україна», — підкреслює компанія. З початку повномасштабної війни, INTERTOP надав понад 15 мільйонів гривень на допомогу армії.
Keepstyle
Бренд існував протягом 9 років у Харкові, але через війну мав покинути рідне місто. Навесні, вони створили весняну лінійку одягу «Ми з України». До колекції увійшли світшот та футболка «Мрія», названі на честь найбільшого українського літака у світі, який був знищений росіянами на початку війни. Також можна придбати худі «Hello I am UKRAINIAN» або футболку з таким же написом. 95% грошей від продажу колекції іде на ЗСУ, а інші 5% - команді бренду. «У цій боротьбі у кожного з нас своя місія, кожен з нас герой, кожен з нас — це Україна», - написали Keepstyle на своїй сторінці в Instagram.
German Apparel
Цьому бренду належать незвичайні світшоти синіх та жовтих кольорів з відкритими ліктями та вишитим написом What’s your superpower? I’m UKRAINIAN. 10% з прибутку від будь-якого одягу бренду відправляють у фонд «Повернись живим». Також German Apparel активно підтримує переселенців. Разом з ілюстраторами, вони випустили футболки «Шо ви, сестри» та худі «Соняшник живе». Бренд має цікаву пропозицію, ви можете придбати благодійний бокс для жінок та дітей, що покинули свої домівки. У боксі знаходяться засоби особистої гігієни та деякий одяг. З боксів бренд немає доходу, бо усе виходять у собівартість.
Oliz
Oliz - київський бренд випустив колекцію «Вільні», виконану за мотивами картин української художниці Марії Приймаченко. У колекції багато шовкових хусток з українськими орнаментами та футболки «Атомна війна будь проклята» із зображенням фантастичного звіра Марії Приймаченко. На сайті окремо є розділ «Казки родини Приймаченко», де можна придбати різноманітні костюми, футболки або шаль з петриківським розписом. 50% з продажу одягу йдуть на потреби української армії.
O.TAJE
Бренд O.TAJE спеціалізуються на трикотажному вбранні, тому до їх лінійки «This is our home» увійшли такі базові речі як: сукні, спідниці, джемпер та штани, що виконані декоративною в’язкою з елементами традиційної української вишивки. Бренд співпрацює з фондом «GUZEMA FOUNDATION».
Blackwood
Український бренд Blackwood спеціалізується на створенні сумок із натуральних матеріалів: шкіри, дерева та квітів. Цього року бренд представив лінійку сумок «Незламна країна». У рамках благодійної програми Save Ukraine Blackwood, 7% прибутку від продажу сумок йде на допомогу людям, що постраждали від війни.
GEPUR
GEPUR – це бренд дизайнерського одягу, який з перших днів війни активно допомагає Україні. З початком війни, вони почали шити одяг для українських військових. «За весь час ви задонатили близько 400 000 гривень, і ми змогли пошити 21 608 одиниць теплого одягу для ЗСУ», - наголошують у GEPUR. Також бренд створює різноманітний тематичний одяг для жінок. Спортивні костюми, футболки, худі з написом «Все буде Україна», топи та корсети з колекції «Незалежна», і багато іншого є на офіційному сайті магазину.
Отже, купуючи українське, ви не лише підіймаєте українську економіку, а й допомагаєте нужденним, які втратили свій дім, або тим, хто відважно боронить нашу Батьківщину від рашистів.
01.09.22
Стендап як важлива складова культурного фронту
Авторка: Христина Корнєва
Стендап намагається відповідати реаліям війни і є прийнятною розвагою для багатьох в цей час. Він як і музика є невідʼємною важливою складовою культурного фронту, не лише через можливість збирати гроші на потреби армії, а й задля підтримки морального стану населення. Здавалося б, що сміх та розваги наразі не доречні через велику військову напругу, але чи дійсно це так/
Для багатьох радість стала недопустимою емоцією з початком війни, але вона як і сміх важливі складові здорового сприйняття реальності. Також перегляд і поширення українського контенту допомагає в його популяризації. Важливо вміти адекватно переживати всі емоції, не подавляючи жодну з них (особливо не варто тікати в радість, щоб не відчувати болю)/
Тому досліджуйте український стендап та сприяйте його популяризації.
Свобода слова у стані війни і як її реалізовувати журналістам
Українські медійники знають, що саме подавати народу, наприклад з приходом війни із новинних стрічок зникла інформація про корупцію в країні, всі проблеми, які були раніше залишилися, але відійшли на другий, а то й на третій план у інформаційному просторі українців. Підвищення цін і курс долара зараз хвилює нас менше ніж ситуація на фронті.
Тож, підсумовуючи можна сказати, що свобода слова у війну є важливим суспільним чинником, адже коли як не у воєнний стан нам потрібна інформація.
Єлизавета Капустянська


.jpg)




















