Всі служби працюють на місцях, ми оперативно відновлюємо нашу інфраструктуру - прем'єр-міністр Денис Шмигаль

Внаслідок масового ранкового обстрілу пошкоджено щонайменше 11 важливих інфраструктурних об’єктів у 8 регіонах та столиці, частина областей знеструмлені, повідомляє "Українська правда"

Джерело: прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в Facebook, пресслужба Укренерго, заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко в Telegram

Пряма мова: "Станом на 11:00 пошкоджено 11 важливих інфраструктурних об’єктів у 8 регіонах і місті Києві. Зараз частина областей знеструмлені. Потрібно бути готовими до тимчасових перебоїв зі світлом, водопостачанням, зв'язком".     

Деталі: Шмигаль додав, що одними з перших цілей росіян стали дитячий майданчик, музеї та освітні заклади. На його думку, головною метою цих воєнних злочинців є спроби посіяти паніку, налякати та залишити українців без світла й тепла. 

"Всі служби працюють на місцях, ми оперативно відновлюємо нашу інфраструктуру. Зробимо все, аби якнайшвидше відновити всі об’єкти. Дякуємо нашим рятувальникам і медикам, які зараз в епіцентрах обстрілів рятують життя людей. Дякуємо нашим енергетикам, які під обстрілами відновлюють живлення міст. Тримаймо стрій!", – підсумував прем’єр. 

Заступник керівника ОП Кирило Тимошенко повідомив, що під прицілом опинилися енергообʼєкти від Львова до Запоріжжя, Київщини, Хмельниччини, Дніпра і Вінниці,  Франківщини, Сумщини, Харківщини, Житормирщини, Кіровоградщини, і загалом весь південь. Зокрема, лише в Київській області ППО збила шість ракет, але є потрапляння в ТЕЦ. 

Укренерго повідомляє, що енергетики оперативно застосовують резервні схеми живлення та працюють над усуненням пошкоджень. 

Що цьому передувало: Головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний повідомив, що 10 жовтня за декілька годин російський агресор випустив по Україні щонайменше 75 ракет. 

Українці взяли участь у польскому кінофестивалі

Авторка: Софія Наумова

З 2 -го  по 9-те жовтня в польскому містечку Ольштині пройшов щорічний кінофестиваль WAMA, який відвідало багато міжнародних представників в тому числі й українці. У цьому році тема фестивалю «Реальність». Учасників розподілили по групам і впродовж тижня їх завданням було зняти авторські відеороботи. Також фестиваль пропонував учасникам кожен день відвідувати тематичні лекції, спілкуватися  з професіоналами та дивитися фільми молодих режисерів. На закриття заходу було влаштовано урочистий показ усіх робіт, знятих тут. 

За словами організаторів цього дійства, це величезна можливість для новачків у сфері кіно набути досвіду зйомки і відкрити для себе нові можливості, адже тільки у практиці ти прогресуєш. 

Життя українців за кордоном під час повномасштабної війни

Авторка: Олександра Мельниченко

  

   За весь час повномасштабної війни 12 млн українців покинули свої домівки. Звісно, їх не можна звинувачувати у цьому, іншого виходу в них не було, вони рятували своє життя і життя близьких.  Тікаючи, не знаючи куди, від небезпеки, вони навіть були впевнені, що це ненадовго. І ось вже 7 місяць війни…

    За весь цей час українці вірили і вірять в перемогу, але обставини змусили  дотримуватись законів інших країн. До війни, закордон - це завжди була можливість відпочити, перезавантажитись. І тільки зараз ми всі зрозуміли, що таке ностальгія - туга за батьківщиною. 

 Звісно, думка про закордон неоднозначна, але відповідь одна – «Вдома найкраще».  Ми безмежно вдячні країнам які допомогли і надали притулок нашим людям, але все, на жаль, закінчується. Через те, що кількість людей була дуже велика і допомога потрібна всім, на українців почали дивитися зовсім іншими очима. Завжди є люди які хочуть мати зиск з обставин, навіть якщо привід це геноцид. Ми все прекрасно розуміємо, входимо в положення тієї чи іншої країни і розуміємо масштаби витрат. Але дуже прикро, що не розуміють масштаби втрат з нашої сторони:  інфраструктури, техніки і, найголовніше, людей - тих хто бере участь у бойових діях і цивільних.

  Тому підсумком є те, що ми повинні єднатись, бо крім нас ніхто не зрозуміє і не підтримає. У нас  всіх одна трагедія, один біль і незабаром одна велика перемога.

Макдональдс: у чому секрет успіху всесвітньої мережі?

     

   Авторка: Єва Сластнова 

     

   30 вересня у Києві відбулось довгоочікуване відкриття Макдональдсу – відомої мережі закладів швидкого харчування. З початку Макдональдс був відчинений у 10 місцях столиці, а станом на 08.10 їх кількість зросла до 12. Нагадаймо, що до цього на лівому березі Києва працювали 3 ресторани, але замовити їжу можна було лише доставлянням.

     З початку повномасштабної війни, Макдональдс, як і більшість інших ресторанів, зачинився на невідомий термін. Проте за пів року війни, більшість відомих корпорацій повернулись до роботи, призвичаївшись до нових умов. Але українці з нетерпінням чекали на відкриття саме цього закладу, а Макдональдс у своїх соціальних мережах, давав лише натяки на своє повернення. Це активно висвітлювалось у соціальних мережах та стало приводом для численних мемів.

      Протягом останніх тижнів, українці спостерігали величезні черги з людей, які бажали потрапити до ресторанів, і відсутність доступних кур'єрів, щоб зробити замовлення онлайн. Чому ж люди так очікували на відкриття саме цього закладу?

       За даними Kantar, 25% українського населення чекало на відкриття, через позитивний вплив на економіку країни. 17% українців вважають, що це збільшує надходження податку та автоматично відкриває тисячі нових робочих місць. 11% - люблять культовий фаст-фуд. 14% людей позитивно ставляться до ресторанів та переконані, що це хороше місце для дозвілля. А для 3% людей - це підвищення надії на швидкий кінець війни та перемогу.

        Проте знайшлись і ті, хто був проти відновлення роботи Макдональдсу. Так 15% людей не відвідують ресторани швидкого харчування. 10% вважають фаст-фуд шкідливою їжею, а відкриття ресторанів недоречним під час війни. А також українці зазначають про підвищення цін, які теж вплинуть на відвідуваність ресторанів.

       Макдональдс сьогодні – це тисячі ресторанів по всьому світу. Географія мережі охоплює більше сотні країн. Загальна кількість ресторанів перевищує 40 000. А у сфері обслуговування корпорації працює 2 мільйони людей. Особливо вражає чистий прибуток ресторанів на рік, а це близько 23 мільярдів доларів.

          У чому ж шалений успіх мережі?

-   

   Макдональдс прикладає максимум зусиль, щоб сподобатись більшому колу людей. Наприклад, в червні 1976 року корпорація ввела меню сніданків, щоб захопити більше клієнтів, згідно з тематичним дослідженням бізнес-аналітика Джима Нельсона. Нельсон заявив, що також став ініціатором створення знаменитого Chicken McNuggets в 1980 році. А щоб сподобатись дітям та заслужити довіру батьків був створений Happy Meals.

-   Ще одним важливим фактором є розташування ресторанів. Ресторанні локації настільки поширені в містах, що до найближчого Макдональдсу не треба їхати надто довго. Торгівельні центри, як правило, мають Макдональдс на фудкортах, або в пішій доступності.

-     Корпорація й досі грає на доступності та відносно невисоких цінах, як це було з початку відкриття перших ресторанів, ще пів століття тому. Ресторани надають можливість клієнтам повноцінно поїсти за невелику вартість. Через здатність мережі швидкого харчування сподобатися сім'ям з низьким і середнім класом, компанія продовжує бачити приріст прибутку.

-        Починаючи з 2017 року, компанія розпочала розвиток технологій, створивши додаток, де можна переглянути меню. Макдональдс також почав зосереджуватися на касах самообслуговування та цифрових дошках меню.

-     Мережа ресторанів вміє вдало підлаштовуватись під різні конфліктні ситуації. У середині 1980-х років Макдональдс стикнувся з групою активістів London Greenpeace. У листівці під назвою «Що не так з McDonald's?» група стверджувала, що дії, які використовуються для виробництва харчових продуктів та пакування, сприяють погіршенню екологічного стану планети. Макдональдс же відтоді, намагається зменшити відсоток твердих відходів та виготовляти пакування з поновлюваних матеріалів.

-        Макдональдс надає велику кількість робочих місць для молоді та не тільки. До того ж корпорація активно підтримує ідеї рівності та толерантності. Відтак, на керівних посадах працює 50% чоловіків та 50% жінок, яким надаються однакова оплата праці, можливості кар’єрного зростання, незалежно від віку, статі чи віросповідання. Також у закладах працює 4% людей з інвалідністю. У компанії немає вікових обмежень, щодо приймання на роботу, окрім тих, які встановлені законодавством.

 

ППО України. Як ви уявляєте собі роботу ППО та що це взагалі таке?

Авторка: Надія Корнієнко

З початку повномасштабного вторгнення рашистів на територію України, в нашому лексиконі з’явилося чимало нових слів, зокрема байрактар, джавеліна, повітряна тривога та ППО, про існування та значення яких раніше ми не замислювалися. То що таке ППО?           

 Багато українців уявляють собі ППО – як щит який прикриває собою міста від ворожих літаків та ракет. Виявляючи в небі ворожий об’єкт збиває його. Якщо пояснювати роботу ППО простими словами, то так воно і є.

   Ми покладаємо велику надію на роботу системи протиповітряної оборони, але не всі ракети та літаки можна збити, на жаль вона не всесильна та не завжди може захистити від повітряних атак, бо для деяких цілей вона просто не призначена.    ППО розшифровується як протиповітряна оборона, це заходи які спрямовані на зменшення чи відвернення удару. Працює виключно по ворожих об’єктах. 

  ППО буває 6 видів: військова, об’єктова, корабельна, повітряна, наземна, радіотехнічна, але виділяють два основні перше це ППО сухопутних військ, яке захищає війська на полі бою та ППО Повітряних сил України воно призначене, щоб захистити стратегічно важливі об’єкти країни, та міста.

   ППО – це зброя, яка працює проти літальних об’єктів супротивника. Виявити ворожий об’єкт та вчасно його знищити, є головним завдання ППО. Після оголошення повітряної тривоги, протиповітряна оборона виходить на позиції, приводить системи в бойову готовність та у разі необхідності знищує літальні об’єкти ворога.

   Звук ППО схожий на постріл новорічного салюту або великої петарди, він гучний, відлуння його може бути чути на велику відстань. Багато українців вже навчилися відрізняти звук ППО від вибухів. Не нехтуйте сигналами повітряної тривоги, у разі спрацювання протиповітряної оборони не варто покидати укриття до відбою тривоги, адже небезпека ще не минула, ворог дуже підступний та може повторити удар.

                                                                                                              

Круті подкасти, які варто послухати

Авторка: Анастасія Сорока

   Інколи нам бракує інтелектуальних розмов про психологію чи літературу, про технології чи мистецтво, чи просто цікавих історій про життя, тому ми слухаємо подкасти. Сьогодні в українському просторі з’являється все більше крутих та якісних україномовних подкастів на різну тематику, тому тут кожен може обрати щось цікаве для себе.
Ось мої топ-5 подкастів для тих, хто любить читати українську літературу, кому цікава культура України, хто любить подорожувати, і не тільки.

Наразі без назви

Подкаст ведуть дві чудові панянки Богдана Неборак, культурна менеджерка, журналістка, та Анастасія Євдокимова, літературознавиця. Подкаст сподобається всім, хто любить читати книги і їх обговорювати. Дівчата вже аналізували такі книги – «Інтернат» Сергія Жадана, «Місто» Валер’яна Підмогильного, «Московіада» Юрія Андруховича, «Сад Гетсиманський» Івана Багряного і т.д. Також подкаст буде цікавий для тих, хто любить складні запитання про культуру на кшталт «Як і чому культура стає національною?», «Як Україні повернути вкрадених митців?», «Коли почалася культурна колонізація України?» та інші.

Музика з історіями

Шо допомагає людям не падати духом у важкі часи? Авжеж, музика. Цей подкаст для тих, хто любить добру музику. Веде його український історик Ярослав Грицак, який супроводжує пісні цікавими історіями про написання цих пісень чи про їх авторів тощо. Він знайомить слухачів зі знаковою західною музикою 1960х-1980х років, що надихала на зміни. В Україні тоді такого не чули, а сучасні радіостанції цього вже не грають. Тож запрошую послухати музичні шедеври минулого століття.

Завези мене

Дуже цікавий подкаст від Ukraїner про місця неймовірної краси, які вам точно захочеться відвідати. Людям, які обожнюють подорожувати, цей подкаст буде до душі. Кожен новий епізод начитують відомі особистості Христина Соловій, Катерина Павленко з гурту Go-A, Сергій Стерненко, гурт ТНМК та інші. Ви дізнаєтесь цікаві, а подекуди й таємничі, історії про замки, фортеці, міста та села. Обережно, після прослуховування подкасту одразу захочеться вирушити в мандри.

Робота на здоров’я

Особливість подкасту – його створюють слухачі і слухачки. Люди надсилають власні історії, зв’язані з їх роботою, з проблемними ситуаціями, які виникали на роботі, а ведуча Марія Насєдкіна разом із експертами слухають, аналізують і намагаються допомогти. Теми кожного епізоду дуже різноманітні та цікаві: про закоханість і стосунки на роботі, про те, як поєднувати сім’ю і роботу, про зарплату і те, як не знецінити себе, про критику і багато іншого. Подкаст вчить того, що стосунки людини з її роботою повинні бути здоровими.

Історії культурного спротиву

Цей подкаст – це обмін історіями про те, як наші митці під гнітом імперій зберігали національну ідентичність та поширювали українське. ІКС – це спроба в часи нового спротиву, в часи повномасштабної війни, знайти силу в тих, хто цей супротив успішно чинив до нас. Подкаст ведуть Олена Катола та Соломія Сабат, любительки пообговорювати культуру. В епізодах ви дізнаєтесь про те, який випадок хабарництва в українській історії найшляхетніший; чи зрадники, і чи колаборанти писали українські інтелектуальні романи; хто в СРСР насмілився зробити вечір пам'яті Голодомору, та ще багато цікавенького.
 

Романи завдяки яким ти можеш буквально відчути запах міста

Чи помічали ви нудьгу під час читання, коли діло доходить до опису місцевості, пейзажів чи вулиць? Чи можливо навіть перегортували сторінки де це було? Тоді моя сьогоднішня підбірка літератури саме для вас.

Валер’ян Підмогильний «Місто». 

   Почнемо з української класики, автор неймовірно описує Київ ХХ століття. Антуражу прибавляє те, що ми можемо самі поїхати і подивитися на місця по яким гуляв головний герой Степан Радченко. Київ тут іноді похмурий, а іноді теплий і сонячний, все як в житті. Сам твір написаний не нудно, він динамічний і розкриває важливі питання. Тож пориньте в українську класику.

      

     Ернест Гемінґвей «Свято, яке завжди з тобою».

   Перенесемося в столицю Франції, цей чудовий Париж. Всі ми знаємо яке це чудове місце, Гемінґвей також це розумів, тож і написав роман про власні пригоди в Парижі. Це спокійний твір, де описується багато побуту, проте це ж побут генія літератури. Ернест обожнює Париж і це читається у його строках. Опис кафе на гарних французьких вуличках де він до ночі писав свої романи, це незабутній досвід.

Сер Артур Конан Дойль «Пригоди Шерлока Голмса». 

     

   Продовжуємо подорожувати. Всі ви чудово знаєте цього персонажа з серіалів, але раджу вам ще й прочитати першоджерело, де Лондон виступає учасником розслідувань двох друзів. Він загадково-туманний, або навпаки сонячний після розгадки таємниць. Детективи це те що треба, для власного літературного вечору.

Читайте, та саморозвивайтеся!

Авторка: Ліза Капустянська