Скоро вже буде “паска”!

Авторка: Дарія Дацкова

Так Паска чи Великдень, а може Пасха?! Над цим питання в нашому суспільстві довго велися дискусії, але майже більшість вже знають вірну відповідь. Але чому Великдень? Як наші предки готувалися до цього свята? Як прикрашали паску? Якими були великодні яйця і кошик? Розберемося саме зараз.

  Виникнув спір стосовно правильної назви цього свята на філологічному підгрунті. Гарно пояснив цю ситуацію мовознавець Олександр Авраменко, основна назва свята Воскресіння Христового — "Великдень", у якого є синонім - єврейське церковно книжне слово "Пасха". Похідним від нього є слово "паска". Означає воно солодкий великодній хліб, який випікають до свята. Тому Великдень називають "паскою" тільки в побуті.

Отже, можна зробити висновок, що правильною та літературною назвою цього свята є все таки “Великдень”, а “паска” це лише побутове вживання. Ну, а вже “Пасха”, то не наше свято.

Якщо свято в неділю, то ми до нього готуємося за тиждень. Ця звичка йде у нашого народна спрадавна, бо приготування до Великодня починаються з Страсного тижня, останнього перед святом. За ці дні господарі повинні були очистити хату від зимового бруду та сміття, як бачимо ця традиція зберігається по сей день. У понеділок треба було обов'язково побілити хату, у вівторок усе по прати, у середу по поратися на городі. А в четверг вже господині пекли паски.

А як же все таки прикрашали паски? Чи була усіма улюблена глазурь на великодньому хлібі? По перше паска раніше мала іншу форму, більш схожу на паляницю. І вона не прикрашалася глазур'ю та посипками.  Це результат російського впливу — кулічі справді змащували білком із цукром та посипали фарбованим пшоном. Сучасне декорування пасок глазур’ю із кольоровою посипкою — продовження цієї культурної експансії.

  А от справжньою українською традицією є прикраси з тіста, як на весільному короваї, робили візерунки, хрестики та пташки, така традиція в нас залишилася ще від часів Язичництва.

Писанки

   А чи знаєте ви різницю між писанками та крашанками? Якщо так, то ви розумник, а якщо ні, то нумо розберемося. Писанки — ритуальні предмети. Вміст з них видували, а шкаралупу розписували орнаментами, які у кожному регіоні були свої. 

Крашанки

Крашанки ж фарбували і вживали у їжу. Для фарбування використовували рослинні барвники. Цибулевим лушпинням у червоний колір їх фарбують і досі. Для інших відтінків робили відвари з різних рослин і квітів. З пролісків виходила синя фарба, із шпинату зелена, для помаранчевого та рожевого кольорів використовували сік моркви та буряка. Зараз же з'явилася нова традиція, можна зварити яйця у червоному вині з цукром, виходь теж цікавий космічний колір.

І, останнє, розберемо кошик, для цього свята він був особливим. Його прикрашали  барвінком, вербою, освяченою на Вербну неділю, травами та свіжими квітами. Накривали кошик вишитим рушничком. Обовязко клали туди мясо, сало, ковбаси, хрін та сіль. Але не можна ставити до кошика алкоголю та штучних речей, якщо свічку, то з натурального бджолиного воску.

Ми можемо побачити, яка багата наша культура на традиції лише до одного свята, скільки обрядів проводилося нашими предками, скільки збереглося і скільки з'явилося нових, та на жаль і бачимо серед них насадженні нам нашим агресивним сусідом. Тож давайте не будемо забувати наші справжні українські традиції, будемо їх підтримувати та прославляти, шанувати та пам'ятати, а нав'язані назавжди з нашого культурного життя викидати. Або краще взагалі нові набувати.

 

Малювання крашанок: нехай спробує кожен!

Авторка: Поліна Хміль

     До  Воскресіння Господнього залишаються лічені дні, а це означає, що  розпочинається масштабна підготовка до «великого» свята. 

     В українській християнській традиції свято Пасхи традиційно називають «Великоднем» або «Святом свят», у такий спосіб вказують його чільний статус у церковному календарі.

     Характерною особливістю цього дня є його урочистість та парадність, у проведенні певних обрядів. Одними з таких є випікання пасок, Великодніх короваїв, яке несло своє певне трактування- чим вищою виходила випічка, тим щедрішим очікували майбутній врожай і приплід свійської худоби, щасливішим рік.

     Іншим, не менш важливим, є крашанки або ж писанки. Вони символізували пробудження й оновлення природи після зимового сну, зародження нового життя.

     Сьогодні святкування, дотримуючись канонів, набуло певного значення, адже в один день ми всі об’єдналися в одне ціле. Нам довелося переживати разом різні складні ситуації, але й не забувати про свою віру. 

Цьогоріч українці зацікавилися однією з традицій та масштабно розпочали популярізацію цього заняття. 

     Справжні традиції розпису крашанок несуть у собі давню енергетику чистої спорідненості людини з Богом, а, найголовніше, у такий спосіб об’єднують між собою зовсім різних людей як характером, так і місцем проживанням.

     Що потрібно для опанування цього заняття?

     Писачок, яким і буде проводитися більшість роботи (його можна придбати або ж зробити самостійно), простий олівець, віск або парафін, свічка, барвники кольорів, які ви забажаєте, серветки та велике бажання зануритися в роботу.

     Як обрати свій малюнок на крашанці?

Існує багато символів та знаків, які несуть у собі своє приховане значення, та в українській культурі вони відзначилися своїм місцем поширення. 

Пропонуємо розглянути приклади писанок кількох регіонів України:

Північні та Західні частини відзначаються такою кольоровою гаммою: 

- чорний

- коричневий

- бордовий

- темно-зелений 

Символи: геометричні.

     Малюнок «Писанки, Закарпаття, с.Довге», Гончар І.М. [1911–1993]. 1960-ті роки. 

Південні райони

Перелік кольорів більш ширший.

Візерунок: лаконічні, мають один-два, що поєднуються рослинними символами.

Крашанки Бессарабії

Центральна частина 

Перелік кольорів збільшується, але основний колір-чорний, поєднаний з:

- жовтий

- червоний

- синій

- рожевий

- фіолетовий

                                

Малюнок «Писанки з села Кармалюкове і села Немирівщини на Поділлі», Гончар І.М. [1911–1993].1980 рік.

     Походження різних візерунків є дуже цікавим та зачаровує своїм виглядом, а виконання деяких з них може посилити кожен, навіть той, хто ніколи не брав пензля до рук. 

     Тож підтримайте цьогорічну народну акцію та спробуйте свої сили в цьому медитаційному процесі. Відчуйте себе справжнім писанкарем та дайте волю  своїй фантазії: можливо, ви започаткуєте нові візерунки та залишите за собою історичний слід.

Експерти прогнозують зростання економіки України у 2023 році

Авторка: Лілія Мельниченко

     Україна може очікувати зростання ВВП на 4% у 2023 році, згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду. Це позитивна зміна після кількох років відносно слабкої економічної динаміки, яка була спричинена рядом факторів, включаючи війну на сході країни, низький рівень інвестицій та енергетичну кризу.

     Проте, щоб забезпечити стійкий розвиток економіки, необхідно вирішити багато проблем. Зокрема, важливо продовжувати проводити реформи, зокрема в сферах податків, пенсій та землі. Також потрібно працювати над залученням інвестицій та покращенням бізнес-клімату, що може допомогти створити нові робочі місця та збільшити економічний ріст.

     Крім того, в умовах зростання світових цін на енергоносії, Україна також повинна розглянути можливості для підвищення енергоефективності та розвитку альтернативних джерел енергії, щоб знизити залежність від імпорту та зменшити витрати на енергетику.

     Для підтримки розвитку економіки також необхідно звернути увагу на розвиток технологій та інновацій. Україна має потенціал для створення власних технологій та продуктів, що можуть бути конкурентоспроможними на світовому ринку. Проте для цього необхідно вкладати кошти в науково-дослідну діяльність та розвиток вищої освіти.

     Окрім внутрішніх факторів, економічний розвиток України також залежить від зовнішніх чинників. Україна повинна продовжувати співпрацювати з міжнародними організаціями та інвесторами для залучення капіталу та знань. Крім того, важливо продовжувати співпрацю з країнами-партнерами та входити до нових міжнародних договорів, що можуть допомогти відкривати нові ринки для українських товарів та послуг.

     В цілому, прогноз зростання ВВП України на 4% у 2023 році є позитивним сигналом для економіки країни. Однак, для досягнення стійкого розвитку, необхідно продовжувати вирішувати внутрішні та зовнішні економічні проблеми, а також залучати інвестиції та розвивати технології та інновації. Тільки так Україна зможе стати сильною економікою в регіоні та в світі.

Першоджерела:

1. https://news.finance.ua/ua/mvf-dav-prohnoz-shhodo-vvp-inflyacii-ta-zarplat-v-ukraini-na-nayblyzhchi-roky

2. https://mof.gov.ua/uk/mvf

8 українських подкастів на різну тематику

Авторка: Надія Пікуль

     В Україні подкасти лише набирають популярність.  Але серед тих, що вже існують - є ЩО послухати.  Сьогодні ми розглянемо декілька з них та розберемо, чому слово "подкаст" не підлягає українізації.

     Чому не через "і"?

     Подкаст - це поєднання двох слів "IPod" та "Broadcast". Вигадав цей неологізм у 2004 році британський журналіст Бен Гемерслі. Тоді редакція The Guardian дала йому завдання написати про аудіоблоги і у своїй статті він вперше використав це слово. Саме тому і тільки тому -  пОдкаст, а не пІдкаст.

     Протягом наступних десятиліть ринок подкастів швидко розвивався. Сьогодні ж ця індустрія налічує мільйони слухачів по всьому світу. 

     Ми зібрали підбірку з 8 подкастів на різну тематику, створених українцями для українців. Про фільми, мистецтво, психологію та звичайні дурниці. 

1. "Подкаст терапія ". 

     Ведучі: Женя Янович та Спартак Суббота

     Про що?

      Як пишуть самі хлопці: "Подкаст терапія - це діалоги двох друзів. Спартак - український лікар, кандидат психологічних наук. Янович - український актор та комік. Наука досі не може пояснити, як вони зійшлися і чому досі спілкуються. Власне, це єдине, що й хлопці не можуть пояснити. На все інше в подкаст терапії відповіді є."

2. "Сродна праця".

     Ведуча: Уляна Салій.

     Про що?

     Подкаст від Radio Skovoroda, в якому Уляна слухає історії людей, які займаються тим, що їм подобається. "Це історії людей, які живуть своєю справою та є її амбасадорами. Нам важливо, аби професії мали обличчя!" - зазначається на їхній сторінці.

3. "Акустика Тіней".

     Ведуча: Іванна Шкромида. 

     Про що?

     Це авторський подкаст Іванни. Він направлений на світову літературу. В кожному епізоді ведуча розповідає про окремого письменника. 

4. "Ранкова доза".

     Ведучий: Роман Романюк (автор подкасту), зіркові амбасадори.

     Про що?

     Спільний проєкт "Української правди" та Українського інституту  книги. Щотижня о 8 ранку запрошені гості розповідали про свою улюблену літературну історію. "Час від часу ви зможете починати день не з нудних соцмереж і страшних новин, а з маленької ранкової дози краси."

5. "Шит ай ноу Лайв".

     Ведучі: Кріс Косик та Діма Малєєв.

     Про що?

     "Розмови двох не експертів про все, що цікаво і незрозуміло. кожен випуск має нову неочікувану тему (міфи, корупція, біблія, міські легенди, професії майбутнього...), яку ведучі стараються дослідити та обговорити." 

6. "псяча буда "

     Про що?

     Про життя та мистецтво. Як пише автор: "так називалось одне кафе, яке існувало у пізньорадянському Львові, де збиралися випити кави художники, поети, галеристи, фізики, хіпі і психіатри. Зараз її вже нема, здається, там тепер якась «родинна ковбаска»."

7. "Та й таке".

     Ведучі: Джек і Вероніка.

     Про що?

     Це подкаст-розмова ведучих, до якої залучають слухача. Балакають про все: важливе і не дуже; фінансову грамотність; емоції; пошуки себе та багато іншого.

8. "Хороший Поганий Злий Подкаст"

     Ведучі: Костя Трембовецький та Михайло Рудь.

     Про що?

     Його почали вести ще за часів пандемії, а у 2022 році був визнаний найкращим лайфстайл подкастом. Спочатку це були історії про фільми. Згодом хлопці перейшли на різні побутові та соціальні теми. Зараз вони також проводять збори на підтримку ЗСУ.

Вивчити історію України за фільмами та серіалами!

Авторка: Дарія Дацкова

     На сьогоднішній день тема "Історія" викликає багато дискусій, особливо в контексті освіти. Безсумнівно, історія є важливим предметом, але чому ж так мало людей бажає її вивчати? Це через те, що нас не навчили любити цей предмет, не пояснили цінність знань, які вона дає, і не спонукали до вивчення. У нашій свідомості історія часто асоціюється з книгою, а книга з читанням, але невелика кількість людей любить читати. Це призводить до того, що більшість вважає історію нудною і нецікавою, навіть розуміючи її важливість, не всі можуть змусити себе щось прочитати. Але сьогодні наш кінематограф не стоїть на місці, завдяки його розвитку ми можемо вивчати історію без читання купи незрозумілих довідників.

     Отже, ось підбірка фільмів і серіалів, які допоможуть сформувати базу знань з історії України:

                                                Київська Русь.

     Перший важливим періодом у історії державотворення України є Київська Русь, а двосерійний серіал “Ярослав Мудрий” розповість історію цієї держави після смерті Володимира Великого і сходження на престол Ярослава Мудрого. Серіал показує біографію князя, його боротьбу із зовнішніми та внутрішніми ворогами. А розбавляє ці серйозні події в стрічці історія кохання Ярослава до простої дівчини Любави.

Галицько-Волинська держава.

Із спадкоємицею Київської Русі познайомить нас фільм “Король Данило”, якщо попередня стрічка знята у 1981 році, то це вже наше століття - 2018 рік. Тут розповідається про період короля Данила, його боротьбу з боярами та монголо-татарами, також показано вплив заходу на наші території. Ця кінострічка знята не якісно, і має багато критики, але історичну правду вона витримала.

Козацтво.

Тут одним фільмом чи серіалом не обійтися. Почнімо з періоду до Богдана Хмельницького, а саме з козацько-селянські повстання. Фільм “Северин Наливайко. Остання битва” показує той період, його устрій та цінності і демонструє причини поразок цих повстань.

Далі починається період Богдана Хмельницького.Тут одразу слід переглянути стрічку “Вогнем та мечем”. Фільм неймовірно показав боротьбу козаків та поляків, головні битви, поразки та їх причини, зради, які відігравали велику роль у тій війні. Але стрічка є цікавою не через сюжет, а й через  вплетену любовну лінію, хоч і в підручниках історії ми цього не знайдемо, та кохання неодмінно було.

Більше про Богдана Хмельницького можна побачити в серіалі “Гетьман”, де насправді головною сюжетною лінією є не саме повстання, а трагічне кохання Богдана Хмільник до молодої польки Гелени.
   Далі починається період після смерті Хмельницького. Тут можна переглянути екранізацію твору “Чорна Рада”, де йде друга середина сімнадцятого століття і вся Україна веде непримиренну боротьбу за гетьманську владу.

Ну і ще однією рекомендованою кінострічкою в, якій покладені історичні події буде “Молитва за гетьмана Мазепу”.
Також до теми козацтва можна переглянути такі фільми: “Максим Оса”, “Пекельна Хоругва”, “Фортеця Хаджибей”, “Мамай”.
Не менш важливим періодом в історії України є часи кріпацтва, але в українському кінематографі немає робіт, які показали б події того часу.

Розпад Російської імперії, Перша світова, революція 1917-1921 років та прихід більшовиків.

Тут одразу можна порадити серіал “І будуть люди”, який складається з 12 серій, де у кожній розповідається про окремого персонажа. Серіал побудований у формі саги і через призму життя звичайних людей зображає турбулентні етапи ХХ століття.

Для більш поглибленого розбору того історичного часу можна подивитися “Таємний щоденник Симона Петлюри” та “Крути 1918” обидві стрічки присвячені подіям революції.

Для розуміння ситуації в цей період на території Заходу України можна глянути серіал “Століття Якова”, але він вже починає нас переносити далі, до подій другої світової війни, схожим до цієї стрічки

є серіал “Сага”, де все починається з розпаду Російської імперії і йде до Майдану та початку війни на Сході України, але в центрі уваги вже не події певного регіону, а в цілому усієї України періоду 20 століття.

           Голодомор 1932-1933 років.

Цю трагічну подію слід брати окремим розділом, і починати вивчати з фільму “Ціна правди”. Стрічка реалістично показує, що відбувалося в ті роки крізь погляд іноземця, який навіть уявлення не мав про такі жахіття. Майже вимерлі села, голодні діти, батьки яких померли від голоду.
 

“Гіркі жнива” цей фільм також дуже гарно показала тодішні трагічні події, але на відміну від попередньої стрічки, ми вже можемо побачити усе з середини, поглядом людей, які проживали це.
   Дві перші стрічки були знятті іноземцями, а от фільм

“Поводир” є виключно українським шедевром вітчизняного кіно. Він висвітлив події голодомору найреалістичніше, більше того враховуючи сюжетну лінію, в якій герої роблять довгу подорож країною, фільм показав ці страшні дні ширше.

Друга світова війна.

У 2022 році вийшов фільм “Щедрик”. Він чудово показує ті дні, але не з 1941 року, а з 1939, оскільки розгортаються ці події у місті Івано-Франківську, яке до другої світової війни було під владою Польщі і війна там почалася на 2 роки раніше.

                                         

Післявоєнний час.

“Хайтарма” першою історично важливою подією є виселення кримських татар з Криму у 1944 році, ця стрічка чудово покаже усю цю трагедію.

Далі була боротьба УПА з більшовиками і фільми “Чорний ворон”, 

“Нескорений”, 

“Червоний”, 

“Жива”, 

“Залізна Сотня” продемонстрували цю боротьбу, показали хто такі воїни УПА, їхні справжні цілі та мотиви, та що робили з українцями, які входили до цієї організації, головні події та бої.

                                                                   Шістдесятники

Всі чули, та мало хто розуміє, хто ці люди насправді і через що вони пройшли.
“Заборонений” фільм про Василя Стуса, в якому до дрібниць показано що робили з українцями, які говорили правду і відстоювали свою думку.

Не зовсім шістдесятник, але також митець того часу відомий режисер стрічки “Тіні забутих предків” - Сергій Параджанов. Фільм “Параджанов” теж продемонстрував, як радянська влада хотіла зламати талановитого кінорежисера, щоб він працював "під їхню дудку".

Незалежність

Є дуже класний ролик українського блогера Віталія Гордієнка “Що приховує незалежність України?” ютуб канал “Загін кіноманів” . У відео дуже детально та правдиво розказано про дні, коли Україна відновила свою незалежність, хто був до цього причетний, хто хотів незалежності, хто ж навпаки виступав проти, і особливо цікаво дивитися на записи, які були зроблені в ті важливі для України дні.
 

Зараз ми проживаємо знову ж таки дуже важливі історичні події в історії нашої країни. Ми продовжуємо боротися за нашу незалежність, за наші кордони, відстоюємо нашу мову, віру та культуру. І переглянувши ці фільми та серіали, ви побачити певну циклічність, знайдете момент початку нашої боротьби з росією, визначите для себе національних героїв та почнете орієнтуватися у головних періодах і подіях, які були державотворчими. Перестанете сприймати історію, як щось нудне та не цікаве. Можливо глянете на деякі речі, раніше вам відомі, з іншого боку і переосмислете їх. Знайдете відповідь, як завершити цю боротьбу і почати жити…

Молодіжний сленг: шанси на «життя» справжньої української

Авторка: Поліна Хміль

     Щороку молоде покоління відзначається вживанням нових слів, а звичайна українська непомітно відходить на задній план. А чи вдасться саме зараз молоді зберегти незапозичену лексику у своєму словниковому запасі?

     Довгий час наша нація територіально належала до країни, яка зараз є для нас найбільшим ворогом. Та ми не можемо вирвати ці сторінки з історичної книги становлення незалежності та державності України. Не одне покоління народилося та зросло за час панування срср. Кожне з них мало свої відмінності, але все-таки дещо було незмінним-підлітки.

     Але, проводячи певну паралель між тодішнім і теперішнім, ми бачимо значні відмінності серед їхніх кіл:

-        достатньо велика вседозволеність;

-        підтримка;

-        надання більшого значення.

Але, попри все, їхньою спільною рисою є максималізм у діях та словах.

 

     Як підліток радянського союзу міг дозволити вживати незвичні, а, можливо, і заборонені для того часу вислови?

Відповідь проста-бажання протиставляти себе старшим та виділитися на фоні інших, і звичайна відсутність страху. Але пояснення щодо виникнення такого явища як «сленг радянського підлітка» просто не існує.

     Пропоную ознайомитися із деякими прикладами:

-«совпаршив» – таким спотворенням молодь позначала всі речі, зроблені в СРСР;

-«шнурки у склянці» - батьки будинку;

- «прикид» - одяг;

- «стебатися» - висміювати, знущатися;

- «обламатися» - впасти духом, втратити інтерес, залишитися ні з чим;

- «хиляти» - прогулюватися.

 

     Цьогочасність замінила ці слова на звичайні для молодого покоління «фейл», «шмот», «аб’юзити» та «бумери».

     Перелік висловів є достатньо великим, і щодня ця кількість значно збільшується. Це відбувається завдяки впровадженню цифрового світу та поширеного спілкування на платформах різних соцмереж, наприклад Tik Tok та Instagram.

     Здебільшого вони виникають із запозичених слів із інших мов.

     За даними інфографіки 2020 року від WordTips, опублікованими на ресурсі Visual Capitalist, (окремо гіперпосилання https://word.tips/100-most-spoken-languages/) очільницею найпоширеніших мов світу є англійська (всього мовців: 1 132 366 680, носіїв мови: 379 007 140). Саме від неї й походить велика частина теперішнього сленгу.

     Лютого 2022 року українців спіткала біда, яка серйозно змінила життя кожного, а особливо це відзначилося на мові.

     З даними опитування (окремо гіперпосилання https://suspilne.media/299240-57-ukrainciv-perejsli-abo-stali-castise-spilkuvatis-ukrainskou-z-24-lutogo-opituvanna-suspilnogo/), проведеного компанією Gradus Research на замовлення "Суспільного", 57% українців стали більше спілкуватися або повністю перейшли на українську мову з початку повномасштабної війни.

 

     А як щодо молодого покоління, яке тримає в руках наш подальший розвиток та майбутнє?

     Наразі, свідомі для свого віку, діти, юнаки та дівчата є першими, хто виступає за тотальний перехід на українську у всіх сферах життя. Одним із проявом їхніх спроб впровадити її в буденність є новостворена мова в Telegram: В Telegram з'явилась «файна українська». (окремо гіперпосилання https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/329823-v-telegram-z-yavilas-fayna-ukrayinska-yak-ustanoviti )

     Також достатньо чудовим прикладом є велика кількість їхніх відео як і з серйозним характером, так із підтекстом гумору, опублікованих у соцмережі Tik Tok:

Taras Lukavyi -@lukavyi https://vm.tiktok.com/ZMYb4VAX3/

Lola Belugina- @dolorezzzz https://vm.tiktok.com/ZMYb4SACR/

 

     Який же шанс збереження української серед молоді без вживання великою кількості новоутворень?

     Сленг- невід’ємна частина життя підлітка будь-якої країни, адже в такий спосіб він самовиражається, а також це дозволяє йому розвивати фантазію. Але все-таки українські можуть не хвилюватися за своє юнацтво, бо саме вони є очільниками великої боротьби за мову. Використовуючи всі свої сили, на різних платформах, особливо на тих, які принесли в їхнє життя нову говірку, вони гордо несуть месендж підтримки державної як на локальному, так і масштабному рівнях.

 

     Берімо приклад та поширюймо українську разом з ними!