Интернет реклама УБС

19.04.23

«Все є можливим»: KARINA DOBA презентувала дебютний сингл «Шанс»



     Тендітна та жіночна: українська співачка з LA KARINA DOBA презентувала нову пісню «Шанс»

     12 квітня чуттєва співачка KARINA DOBA презентувала свою першу сольну пісню «Шанс». Ця композиція виконана в стилі ліричного-Рop та сповнена емоціями та сильними почуттями, що лунають у кожному акорді.

     Пісня розповідає про те, що у нашому житті надзвичайно важливо дати шанс на кохання, на почуття і на миті щастя. У композиції поєднано виразні мелодії та глибокі слова, які допоможуть слухачам пережити відчуття любові та надії. Такоє вона стане правильним вибором для тих, хто любить чутливу музику.

     «В усіх парах бувають складні періоди, коли ви забуваєте для чого ви досі разом. Багатьом буває важко проговорювати ці моменти, проявляти емоції та ділитися тим, що в тебе на душі, але якщо ти розумієш, що це справжнє кохання, то треба цінувати одне одного так, ніби завтра вже не буде», - прокоментувала KARINA DOBA.

     Мелодійний вокал дівчини відтворює настрій пісні та доповнює її інтенсивність і емоційність. «Шанс» — це пісня, яка надихає та змушує задуматися про те, що закохані мають цінувати і берегти людину, яка поруч з тобою, і навіть через довгі роки дивитися одне на одного закоханими очима.

     Пісня доступна на всіх музичних платформах.

Леонід Коваленко

18.04.23

Що переживає митець під час війни ?

 


Авторка : Вероніка Лифар 





      Прокидайся, війна! -  такі слова розбудили мільйони українців 24 лютого. Сльози, розпач, біль охопили й  Ірину Болюх, піаністку, авторку пісень, співачку та ведучу. Вона  розповіла нам як повернутись до творчості навіть в умовах війни.
      Як і в більшості з нас, поділилась Ірина, настала депресія та нерозуміння, що ж робити далі. Здається, що реальність припинилась. У вир роботи повернуло запрошення на вечір для жінок. Атмосфера заходів стала душевнішою, більше відчувається згуртованість. Змінились слухачі й автори. Ми хочемо чути більше української музики, яка стала значно різноманітнішою, з’явилось більше виконавців.
       Мистецтво живе й розвивається навіть у війну. Проте в бомбосховищі, під звучання сирени співачка зізнається, що не до творчості. Ірина згадує, як під час тривоги у сховище  спустились учні музичної школи, перервавши заняття, зі скрипками в руках почали грати, аби відволіктись від страху. Своїм учням  радить не зупиняти по можливості навчальний процес та займатись музикою і не хвилюватись в разі пропуску занять. Якщо не зараз, то в майбутньому знання обов’язково знадобляться. Співачка продовжує писати альбом та передавати знання новому поколінню. Адаптуватись до нових реалій легше, продовжуючи свою місію на слідуючи меті. 
       Гортати стрічку новин – болісно, від таких емоцій не втечеш. Але не варто допускати самоізоляції, аби не впадати в  депресію - каже Ірина. Не можна зациклюватись виключно на негативних емоціях. Маємо триматись, продовжувати жити далі та працювати, саме так нам легше вистояти в такий складний і мужній для нас період. Радить донатити на ЗСУ –це згуртовує, перемикає фокус на позитив. В кожному дні слід помічати хоч щось хороше і бути вдячним за ці прожиті миті. 
      Загасити поклик до творчості в душах наших українських митців – неможливо! 

Працевлаштування і сумнівна робота





Авторка: 
Владислава Давидовська






      Наразі можна помітити таку тенденцію (якщо ви в пошуках роботи ) – 
на перший погляд здається, що  приблизно 95% всіх вакансій це рекрутинг, оператор та менеджер в call центр або оператор чату, не в незалежності від того ким ви є, у якій сфері працюєте та яку сферу ви для себе розглядаєте ви все одно будете «свіжим м’ясом» для ейчарів. Я чула багато історій від людей, які у цих сферах працювали, неодноразово бачила рекламу у соцмережах, і в мене виникло питання – який рівень неофіційного працевлаштування і чому виникло безліч варіантів сумнівної роботи.
      Насамперед треба розібратися, що ж таке тіньова економіка. Тіньова економіка це діяльність яка не відображається в офіційній статистиці так як розвивається поза державним обліком, в Україні це частіше за все заборонена законом діяльність. Статистика свідчіть, що недавно чверть української економіки знаходилась у тіні. Зараз неофіційно працює кожна третя людина, загалом це люди 18-25 років, які ще не здобули освіту, або це їх початок кар‘єри . 
     
      Чому виникає потреба у пошуку нелегальної роботи?
 
      Більшість роботодавців шукають працівників вже з досвідом, аби полегшити собі роботу, звісно ніхто не має досвіду після навчання в вищих навчальних закладах (до речі практику ніхто не організовує, тому студенти самі займаються пошуком роботи), виходячи з цього кількість можливих варіантів значно зменшується, а необхідність у грошах зростає, тому що після навчання треба орендувати житло. 
      Чому ця сфера розширюється? 
      По перше, тому що є попит, більшість людей втратили роботу через повномасштабну війну, подібні види діяльності часто на цьому маніпулюють, прикрашаючи реальні перспективи такої роботи, тим самим знижують свідомість з приводу наслідків неофіційного працевлаштування. 
      З моїх особистих спостережень, 9 з 10 дзвінків з приводу роботи будуть стосуватися не моєї галузі, частіш за все люди які телефонують навіть не знають що у вас написано у резюме, тому що шукають будь кого. Інколи я відповідала на подібні дзвінки та повідомлення у телеграмі, вам будуть говорити про чудовий вільний  графік, віддалену роботу, високу зарплатню та розвиток, і 0 інформації про компанію та сферу, це робиться задля того щоб у вас не було інформації над якою треба думати, ейчари цікавляться, яка у вас мрія, чого б ви хотіли досягти та починають на цьому робити акцент та морально давити.

      Як для працівників, така робота дає незахищеність, мов немає на що спиратися, адже це поза законом, тому нерідко можуть утримувати працівників, вираховувати штрафи з зарплатні, робити ілюзію гарної бонусної системи. Буквально неофіційне працевлаштування позбавляє вас прав та гарантій, адже вірити «на слово» у даному випадку небезпечно та недоречно. У подальшому це може створити проблеми у пошуках нової роботи, тому що досвід у нелегальній сфері ви використовувати не зможете, деякі компанії не мають реєстрації і це створить пробіл у вашому житті і викличе безліч питань з боку майбутніх роботодавців.  
      Наслідками для країни є зменшення бюджету, адже ви не сплачуєте податки , загалом проблема постає у тому, що сірі гроші роблять офіційну статистику по безробіттю, робочу силу, доходи та споживання ненадійною, тому що немає усього обсягу, ці недостовірні дані можуть призвести до збитків. Так як податки не сплачуються, відповідні уряди можуть посилити підвищення процентів, тим самим заохочуючи ще більшу частину людей йти «в тінь», це призводить до замкнутого кола. З іншого боку в нас все ж таки продовжується оберт грошей в країні, люди ходять по магазинам, закладам, відвідують театри та кіно, хоч ці люди можуть бути оформленими неофіційно, вони все одно відвідують місця, власник яких сплачує податок.
      З іншого боку працівники обезцінюють власну працю, тим самим не стимулюють роботодавців змінювати зарплатню, інколи зарплата навіть менше офіційної мінімалки  і ми маємо таку картину– ціни на житло, комунальні послуги, транспорт та продукти харчування зростають, а зарплатня залишається такою ж самою. На сайті робота юа статистика говорить, що середня зарплата по Україні 15000 гривень, але слід враховувати, що приблизно 12000 вакансій це саме менеджер з продажу (у народі «офіси), на сайті ми маємо 168797 вакансій в загалом  та 640622 кандидатів.
      Всім зрозуміло, що війна триває, в такому випадку легко не буває, але якщо зараз час змінювати країну, то чому ми досі дозволяємо людям наживатися на відвертому шахрайстві, це стосується як сфери так і ставлення  роботодавців до своїх працівників. Ми йдемо у майбутнє яке повинно викорінювати,  а не помножувати наші проблеми.
 

17.04.23

Великдень — що варто знати про це свято?



Авторка: Інна Комаренко



Сьогодні Великдень вважається головним релігійним святом на честь воскресіння Ісуса Христа. У цей день багато людей по всьому світу збираються разом на великоднє богослужіння під час сходу сонця. Однак, дослідивши історію цього свята виявляється, що святкування Великодня походить зі стародавніх обрядів родючості, а багато великодніх традицій беруть свій початок у народних звичаях. Ось декілька цікавих фактів.

Назва свята. В одному з випусків «Українознавчого альманаху» пишеться: «Назва Великдень дійшла до нас із прадавніх часів, коли, найімовірніше, так називали день весняного рівнодення, який припадає на 20–21 березня. У слов’ян цей день був пов’язаний із відродженням природи і новим аграрним роком». 
Походження Великодня. Великдень — це «одне з головних весняних свят давніх слов’ян, день народження весняної богині, праматері. [...] Християнство, щоб відсторонити значимий хліборобський обряд Великдень, до цих днів приурочило свято Воскресіння Ісуса Христа», –  пояснюється у словнику-довіднику «Слов’янський світ». 
Писанки, крашанки. Професор В. Жайворонок зазначає, що «звичай розмальовувати писанки походить ще з дохристиянських часів; здавна писанки наділялися охоронними властивостями» («Знаки української етнокультури: словник-довідник»). У журналі «Людина і світ» (за квітень 2000 року) про великодні звичаї слов’ян сказано, що розфарбовування писанок та інші обрядові дії «мали вплинути позитивно на надприродні сили, схилити їх до активізації репродуктивних функцій». В іншому джерелі говориться: «Наші предки вірили, що писанка має магічну силу» (В. Войтович, «Генеалогія богів давньої України»).
Кролики. В Британській енциклопедії говориться: «Кролик був знаний своєю здатністю швидко розмножуватись і тому став символом приходу весни». Ці тварини є символом родючості, котрий «походить зі стародавніх обрядів і символіки язичницьких весняних свят народів Європи та Близького Сходу» («Encyclopædia Britannica»).
Є багато й інших звичаїв цього свята, серед яких випікання пасок, взаємне цілування-христосування, вшанування крашанок та запалювання багать. В одній книжці про походження великодніх традицій говориться: «Великодні свята українців славні і своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими» (М. Крищук, «Читанка з народознавства»). Сучасне свято Великодня «запозичило дуже багато із весняних обрядів язичн[ицького] культу» («Релігієзнавчий словник»).
Отже, завдяки дослідженню походження великодніх звичаїв та традицій можна дізнатися багато нового та цікавого про таке свято, як Великдень. 

14.04.23

Скоро вже буде “паска”!



Авторка: Дарія Дацкова



Так Паска чи Великдень, а може Пасха?! Над цим питання в нашому суспільстві довго велися дискусії, але майже більшість вже знають вірну відповідь. Але чому Великдень? Як наші предки готувалися до цього свята? Як прикрашали паску? Якими були великодні яйця і кошик? Розберемося саме зараз.

  Виникнув спір стосовно правильної назви цього свята на філологічному підгрунті. Гарно пояснив цю ситуацію мовознавець Олександр Авраменко, основна назва свята Воскресіння Христового — "Великдень", у якого є синонім - єврейське церковно книжне слово "Пасха". Похідним від нього є слово "паска". Означає воно солодкий великодній хліб, який випікають до свята. Тому Великдень називають "паскою" тільки в побуті.

Отже, можна зробити висновок, що правильною та літературною назвою цього свята є все таки “Великдень”, а “паска” це лише побутове вживання. Ну, а вже “Пасха”, то не наше свято.


Якщо свято в неділю, то ми до нього готуємося за тиждень. Ця звичка йде у нашого народна спрадавна, бо приготування до Великодня починаються з Страсного тижня, останнього перед святом. За ці дні господарі повинні були очистити хату від зимового бруду та сміття, як бачимо ця традиція зберігається по сей день. У понеділок треба було обов'язково побілити хату, у вівторок усе по прати, у середу по поратися на городі. А в четверг вже господині пекли паски.


А як же все таки прикрашали паски? Чи була усіма улюблена глазурь на великодньому хлібі? По перше паска раніше мала іншу форму, більш схожу на паляницю. І вона не прикрашалася глазур'ю та посипками.  Це результат російського впливу — кулічі справді змащували білком із цукром та посипали фарбованим пшоном. Сучасне декорування пасок глазур’ю із кольоровою посипкою — продовження цієї культурної експансії.


  А от справжньою українською традицією є прикраси з тіста, як на весільному короваї, робили візерунки, хрестики та пташки, така традиція в нас залишилася ще від часів Язичництва.


Писанки

   А чи знаєте ви різницю між писанками та крашанками? Якщо так, то ви розумник, а якщо ні, то нумо розберемося. Писанки — ритуальні предмети. Вміст з них видували, а шкаралупу розписували орнаментами, які у кожному регіоні були свої. 

Крашанки

Крашанки ж фарбували і вживали у їжу. Для фарбування використовували рослинні барвники. Цибулевим лушпинням у червоний колір їх фарбують і досі. Для інших відтінків робили відвари з різних рослин і квітів. З пролісків виходила синя фарба, із шпинату зелена, для помаранчевого та рожевого кольорів використовували сік моркви та буряка. Зараз же з'явилася нова традиція, можна зварити яйця у червоному вині з цукром, виходь теж цікавий космічний колір.


І, останнє, розберемо кошик, для цього свята він був особливим. Його прикрашали  барвінком, вербою, освяченою на Вербну неділю, травами та свіжими квітами. Накривали кошик вишитим рушничком. Обовязко клали туди мясо, сало, ковбаси, хрін та сіль. Але не можна ставити до кошика алкоголю та штучних речей, якщо свічку, то з натурального бджолиного воску.


Ми можемо побачити, яка багата наша культура на традиції лише до одного свята, скільки обрядів проводилося нашими предками, скільки збереглося і скільки з'явилося нових, та на жаль і бачимо серед них насадженні нам нашим агресивним сусідом. Тож давайте не будемо забувати наші справжні українські традиції, будемо їх підтримувати та прославляти, шанувати та пам'ятати, а нав'язані назавжди з нашого культурного життя викидати. Або краще взагалі нові набувати.

 

Малювання крашанок: нехай спробує кожен!



Авторка: Поліна Хміль




     До  Воскресіння Господнього залишаються лічені дні, а це означає, що  розпочинається масштабна підготовка до «великого» свята. 
     В українській християнській традиції свято Пасхи традиційно називають «Великоднем» або «Святом свят», у такий спосіб вказують його чільний статус у церковному календарі.
     Характерною особливістю цього дня є його урочистість та парадність, у проведенні певних обрядів. Одними з таких є випікання пасок, Великодніх короваїв, яке несло своє певне трактування- чим вищою виходила випічка, тим щедрішим очікували майбутній врожай і приплід свійської худоби, щасливішим рік.
     Іншим, не менш важливим, є крашанки або ж писанки. Вони символізували пробудження й оновлення природи після зимового сну, зародження нового життя.
     Сьогодні святкування, дотримуючись канонів, набуло певного значення, адже в один день ми всі об’єдналися в одне ціле. Нам довелося переживати разом різні складні ситуації, але й не забувати про свою віру. 
Цьогоріч українці зацікавилися однією з традицій та масштабно розпочали популярізацію цього заняття. 
     Справжні традиції розпису крашанок несуть у собі давню енергетику чистої спорідненості людини з Богом, а, найголовніше, у такий спосіб об’єднують між собою зовсім різних людей як характером, так і місцем проживанням.
     Що потрібно для опанування цього заняття?
     Писачок, яким і буде проводитися більшість роботи (його можна придбати або ж зробити самостійно), простий олівець, віск або парафін, свічка, барвники кольорів, які ви забажаєте, серветки та велике бажання зануритися в роботу.
     Як обрати свій малюнок на крашанці?
Існує багато символів та знаків, які несуть у собі своє приховане значення, та в українській культурі вони відзначилися своїм місцем поширення. 
Пропонуємо розглянути приклади писанок кількох регіонів України:
Північні та Західні частини відзначаються такою кольоровою гаммою: 
- чорний
- коричневий
- бордовий
- темно-зелений 
Символи: геометричні.
     Малюнок «Писанки, Закарпаття, с.Довге», Гончар І.М. [1911–1993]. 1960-ті роки. 
Південні райони
Перелік кольорів більш ширший.
Візерунок: лаконічні, мають один-два, що поєднуються рослинними символами.
Крашанки Бессарабії
Центральна частина 
Перелік кольорів збільшується, але основний колір-чорний, поєднаний з:
- жовтий
- червоний
- синій
- рожевий
- фіолетовий
                                
Малюнок «Писанки з села Кармалюкове і села Немирівщини на Поділлі», Гончар І.М. [1911–1993].1980 рік.
     Походження різних візерунків є дуже цікавим та зачаровує своїм виглядом, а виконання деяких з них може посилити кожен, навіть той, хто ніколи не брав пензля до рук. 
     Тож підтримайте цьогорічну народну акцію та спробуйте свої сили в цьому медитаційному процесі. Відчуйте себе справжнім писанкарем та дайте волю  своїй фантазії: можливо, ви започаткуєте нові візерунки та залишите за собою історичний слід.

13.04.23

Експерти прогнозують зростання економіки України у 2023 році




Авторка: Лілія Мельниченко


     Україна може очікувати зростання ВВП на 4% у 2023 році, згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду. Це позитивна зміна після кількох років відносно слабкої економічної динаміки, яка була спричинена рядом факторів, включаючи війну на сході країни, низький рівень інвестицій та енергетичну кризу.

     Проте, щоб забезпечити стійкий розвиток економіки, необхідно вирішити багато проблем. Зокрема, важливо продовжувати проводити реформи, зокрема в сферах податків, пенсій та землі. Також потрібно працювати над залученням інвестицій та покращенням бізнес-клімату, що може допомогти створити нові робочі місця та збільшити економічний ріст.

     Крім того, в умовах зростання світових цін на енергоносії, Україна також повинна розглянути можливості для підвищення енергоефективності та розвитку альтернативних джерел енергії, щоб знизити залежність від імпорту та зменшити витрати на енергетику.

     Для підтримки розвитку економіки також необхідно звернути увагу на розвиток технологій та інновацій. Україна має потенціал для створення власних технологій та продуктів, що можуть бути конкурентоспроможними на світовому ринку. Проте для цього необхідно вкладати кошти в науково-дослідну діяльність та розвиток вищої освіти.

     Окрім внутрішніх факторів, економічний розвиток України також залежить від зовнішніх чинників. Україна повинна продовжувати співпрацювати з міжнародними організаціями та інвесторами для залучення капіталу та знань. Крім того, важливо продовжувати співпрацю з країнами-партнерами та входити до нових міжнародних договорів, що можуть допомогти відкривати нові ринки для українських товарів та послуг.

     В цілому, прогноз зростання ВВП України на 4% у 2023 році є позитивним сигналом для економіки країни. Однак, для досягнення стійкого розвитку, необхідно продовжувати вирішувати внутрішні та зовнішні економічні проблеми, а також залучати інвестиції та розвивати технології та інновації. Тільки так Україна зможе стати сильною економікою в регіоні та в світі.

Першоджерела: