Мистецтво під час війни: кого почитати серед українських сучасних поетів

Біль, незламність, кохання, відчайдушність, сміливість... Те, що українці проживають щодня. Те, що відчуває кожен. Те, що наші поети перетворили в мистецтво. Відкриваємо нові імена разом. Кого почитати серед сучасників?

ТЕТЯНА ВЛАСОВА

Тетяна Власова - поетеса, співачка, громадська діячка. У 2020 році заснувала літературно-мистецький проект “ІншіВірші”. Його спеціалізація спрямована на промоцію сучасної української поезії. У 2021 році вийшла книга поетеси під назвою “Ефект близькості”. З осені 2022 року поетеса почала збирати повні зали на поетичних вечорах в столиці та регіонах. Створила нову програму разом із Сергієм Жаданом під назвою «Видихи і цитати» - літературну композицію з їх власних віршів та прози з посиланнями на інших авторів.  Крім того, Тетяна займається промо-кампанією фільму «Люксембург, Люксембург».

“Ця зима як тривала хвороба, і ми нею вражені всі.

Але ти просто роби що робиш, мій друже з долютневих часів.

І аж до першого дня весни пиши слова мені випадкові.

Так багато війни. Багато війни. Так багато любові.”

Т. Власова

https://instagram.com/tania_vlasna?igshid=YmMyMTA2M2Y=

ТОНЯ КОРНУТА

Тоня Корнута - поетеса та громадська діячка. Окрім творчості дівчина активно займається очищенням українських міст і сіл від комуністичної та російської символіки в ГО “Деколонізація.Україна”. Амбасадор благодійного фонду «Тихо», який спеціалізується на допомозі військовим. Стала учасницею проєкту «Війна з любови». Захід проходив 29 квітня в м. Ужгород. Головною метою було зібрати кошти для Батальйону ДРБ «Сонечко».

“Ніщо без війни: ні стола, ані крісла

Сідаєш за каву і ніби наміряв під шкірою

Стільки війни, що вже тисне

Бери і вистрибуй зі шкіри”

Т. Корнута

https://instagram.com/tonya_kornuta?igshid=YmMyMTA2M2Y=

ДМИТРО ЛАЗУТКІН

Дмитро Лазуткін - письменник, телеведучий, спортивний коментатор. Його книги: “Солодощі для плазунів”, “Бензин”, “Добрі пісні про поганих дівчат: поезії”, “Набиті травою священні корови”, “Червона книга”. З перших днів повномасштабного вторгнення поет працював військовим кореспондентом на “Суспільному”. Там він робив репортажі з Бучі, Бородянки, Бахмута, Харківщини і Чернігівщини. У 2022 році поет презентував свою нову книгу «Закладка». Частина текстів книги написана перед 2022 роком і наповнена передчуттям про неминуче. У другій частині, яка написана після 24 лютого, немає рим і описується жорстока реальність.

“ У березні морозному чи в квітні

Коли зірки мов рани ножові

Знайди слова які комусь потрібні

Знайди слова - допоки всі живі”

Д. Лазуткін

https://instagram.com/dmytro_lazutkin?igshid=YmMyMTA2M2Y=

НАЗАР ТИТАР

Назар Титар – український актор театру та кіно, викладач акторського мистецтва та дубляжу. В минулому мав своє шоу на ФМ Галичина, а наразі ведучий та автор проєкту «Таємниці Старосамбірщини». Видав дві поетичні збірки: «Своє життя присвячую – любові» та «Нотатки душі». Після початку повномасштабного вторгнення поет повідомив про те, що 100% коштів, вилучених від продажу своїх збірок перерахує на потреби ЗСУ.

«Народе, мій коханий, скам’янілий

Невже ми віддамося без борні

Невже шукатимуть по чужих землях щастя діти

І плакатимуть далі матері?

Коли прокинеться любов до ближнього?

І хто відстоюватиме правду на землі?

Коли руками до Всевишнього,

Помоляться за мир усі?»

Н. Титар

https://instagram.com/nazar_tytar?igshid=YmMyMTA2M2Y=

НІКОЛАССОН (ОЛЕКСАНДР КОРНЕЙКО)

Ніколассон (Олександр Корнейко) - український поет та прозаїк. Видав дві поетичні збірки: “Покоління” та “Оселя духів”. З 2013 активно почав публікуватися в соціальних мережах та виступати на київських поетичних заходах. Лауреат міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» у 2014 році. За ще не виданий роман «Попіл» отримав Спеціальну відзнаку від фестивалю фантастики «Волкфон». У 2016 році вийшла дебютна збірка поезій «Покоління». У 2020 році поет видав другу збірку «Оселя духів». Також записує аудіопоезії, які можна послухати на музичній платформі SoundCloud.

“найкращі ідуть.

Найкращі завжди ідуть.

Пір'їною птаха

Прямо крізь неба вістря.

Ідуть за гряду до перших у їх роду,

Торуючи шлях

Для тих, хто піде опісля.”

Ніколассон

https://instagram.com/nikolasson?igshid=YmMyMTA2M2Y=

Авторка: НАДІЯ ПІКУЛЬ

Театральне мистецтво

Виставка в стінах столичного музичного театру -- визнання творчості митця. Тим більше в такому відомому, як Оперета, яку очолює один з найвідоміших театральних діячів країни Богдан Струтинський.

    В квітні в театрі оперети відкрилася виставка живопису «Образи та містерії Людмили Туркевич». 

 На другому поверсі виставлено 9 робіт відомої малярки. Протягом місяця театрали можуть милуватися полотнами художниці. Стиль майстрині вельми неординарний – вона фарбами якби виплітає візерунок, в яких упізнаються або якісь персонажі, або її особистий світ певних уявлень та почуттів. Один з найулюбленіших її персонажів є Параджанов, портрет якого зачаровує любителів мистецтва. Втім, на даній виставки лише одна робота, присвячена режисерові. А загалом Туркевич намалювала 4 портрети постановника «Тіней забутих предків».

   Свою виставку Людмила присвятила своєму чоловікові, журналісту Василю Туркевичу, заслуженому діячу мистецтв, завідувачу інформаційно-видавничого відділу Національної Опери України, котрий працював там з 1981 року і пішов засвіти позаторік. Втім, оперний не практикує подібні виставки, але на проведення заходу зголосився інший музичний театр – Оперета. Виставка триватиме до 10 травня.

   

                                    

Сергій Бахін 

                            

фото Леонід Коваленко

Переконайтесь, що ви здорові – запишіться на прийом до сімейного лікаря

Авторка: Вероніка Лифар

      Навесні ми полюбляємо переглядати гардероб, шукати ідеї для оновлення інтер’єру оселі, нові місця для відпочинку. Чому б не додати до цього списку перевірку свого організму?

      Ми часто відкладаємо й навіть забуваємо про візит до сімейного лікаря. Через напружений ритм життя ми здатні навіть ігнорувати симтоми або не надавати їм великого значення. Деякі  хвороби можуть на початку маскуватись під звичну нам втому, безсоння, втрату апетиту. Може виникнути помилкова думка – мине самостійно. Проте не завжди наш імунітет здатний впоратись без допомоги лікарів.

     Пізнє звернення веде за собою серйозні наслідки, а саме: складнішу діагностику, триваліший період лікування ,ускладнення, перехід в хронічні форми та навіть смертельні випадки. За даними Мінфіну найбільша смертність за 2022 рік настала через туберкульоз, СНІД, злоякісні новоутворення, хвороби крові та порушення обміну речовин. Неправильне харчування, стрес, шкідливі звички ослаблюють імунітет і робить організм сприятливішим до інфекцій.

     Турбота про своє здоров’хтоя має стати корисною звичкою для нас. Не варто думати, що хвороби ніяким чином не здатні торкнутись вас. Вік пацієнтів постійно зменшується, віруси здатні мутувати та поширюватись дуже швидко.

     Не  слід відкладати візит до лікаря, так як там вам нададуть рекомендації як стежити за своїм здоров’ям. Хронічні хвороби, які вам вже відомі, потребують регулярного огляду, так можна відстрочити прогресування і збільшити період ремісії. Самолікування  не веде до одужання.      Самостійно знімаючи лише симптоми, ви не вилікуєте хворобу, до того ж придбані  на власний розсуд ліки зможуть виявитись не лише неефективними, а я погіршити стан.

     Вчасне звернення до лікаря − це завжди найлегший шлях до одужання. Профілактика – найкращий метод боротьби з хворобами. Дбаймо про себе та будемо здорові! 

Патріотична виставка

     У Музеї Марії Заньковецької (філії Музею театрального, музичного та кіномистецтва України) в чергове відкрили дві чудові персональні виставки "Весна, обпалена війною" харківського художника Анатолія Мороза та "Героїчний літопис України" присвяченої 400 річчю із моменту оголошення гетьманом Запорізького козацтва Михайла Дорошенка художника-баталіста Андрія Серебрякова. 

     На виставку завітало понад 100 чоловік шанувальників сучасного образотворчого мистецтва, - рідні, друзі, знайомі художників та гості, які прийшли привітати майстрів із чудовим святом вернісажу. Це був аншлаг як і попередня виставка. Таке сталося можливим завдяки натхненній роботі організаторів виставки Жанни Маценко та Сергія Комісарова. 

     Під час відкриття виставок перед відвідувачами безпосередньо виступили самі художники, які кожен  у своєму залі презентував виставку із цікавими розповідями про те, як створювали полотна та чому працюють у своїх жанрах. 

     Художник, журналіст і керівник духовної місії, архімандрит Анатолій Мороз презентував глибокий, емоційний живопис (гірські пейзажі та натюрморти) та картини обпалені війною, які дивовижним способом вдалося врятувати з будинку після ворожого ракетного обстрілу і винести з полум'я...

     Неперевершений автор батальних та історичних полотен, члена НСХУ баталіст Андрія Серебрякова на розсуд публіки представив сюжети з історії козацької епохи, кожен з яких можна розглядати годинами. 

     Окрім постійних ведучих, організаторів виставок Жанни Маценко та Сергія Комісарова ще на нинішньому святі мистецтва зі зворушливою промовою виступила та привітала художників директорка Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Ірина Дробот.  А на закінчення офіційної частини дійства його  окрасою став ліричний виступ вокального дуету чарівних сестричок красунь студенток Національній музичній Академії імені Петра Чайковського  Адріани і Мідеї Наруцьких, які я є володарями Президентської відзнаки за гуманітарну діяльність на Сході нашої Держави періоду 2016 - 2021років та нагрудної відзнаки від Верховної Ради України за волонтерську діяльність. На фоні історичних картин баталіста Анатолія Мороза вони виконали кілька старовинних українських пісень,

     Музей Марії Заньковецької люб’язно запрошує усіх гостей відвідати експозицію виставок Анатолія Мороза та Андрія Серебрякова, що працюватиме до 2 травня за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 121.

Леонід Коваленко

Як підтримати людину, у якої з'явилась депресія під час війни?

Авторка: Валерія Волкова

     З початку війни збільшилася кількість українців у яких  депресія, сильна тривога. Це одна з найбільш поширених проблем, з якою приходять на консультацію до психотерапевтів, але, на жаль, це не єдина складність. Не менше питань виникає в близьких людей: як підтримати, як допомогти, як не зробити гірше?

     Ось декілька порад, як вести себе поруч з людьми, які знаходяться  у стані депресії чи перебувають у довгому стресі.

- Ти хочеш говорити?

     Спочатку запитайте чи людина хоче говорити, тоді вона зрозуміє, що її почуття важливі для вас. Після згоди не думайте, що ви можете казати все, що приходить в голову, зараз потрібно неабияк слідкувати за словами.

     - Знайти правильні слова підтримки.

     Варто розуміти, які слова та дії говорити не варто, а які навпаки допоможуть. Не потрібно нав'язуватися, але й стояти осторонь також неправильно, краще запитати, що людина відчуває і чи потрібна людині ваша допомога, це фрази на кшталт: "Мені шкода, що з тобою це відбувається, як я можу тобі допомогти?",

"Знаєш, я б у такій ситуації дуже злилася, а що відчуваєш ти?",

"Те, шо ти переживаєш, дійсно, непросто, але ти добре справляєшся, я можу тобі в цьому якось допомогти?"— такі слова точно не нашкодять.

     - Добра порада.

     Людина, яка має депресивний розлад направить вас у правильне русло після схожих слів підтримки і ви зрозумієте, чи хоче людина поговорити про свій стан, чи хоче відволіктися і не торкатися тем, що її турбують. Якщо людина довіряє вам і готова обговорити всі переживання та біль, який є, тоді потрібно зазначити, що ви поряд і завжди готові підтримати на скільки це можливо.

     Запропонуйте сходити на консультацію до психолога, зараз багато можливостей отримати гарну безкоштовну психологічну допомогу. До прикладу, додаток Uplife гарно впорається із поганим настроєм і навіть і з проявами депресії, також можна подзвонити

на гарячу лінію емоційної підтримки МОЗ за номером 0 800 211 444, можна також поділитися сайтом http://howareu.com/. Якщо людина все-таки не хоче говорити про особисті проблеми, то запропонуйте прогулятися, провести час разом, якщо людина відмовиться, то не наполягайте.

     - Покажіть небайдужість.

     Нагадуйте людині, що вам не все одно, що ви поруч, бо для вас це важливо.

     Скажіть їй, що вірите, що їй боляче і розумієте її. Повірте, що такі прості слова для людини у якої з'явились психологічні проблеми через вплив війни, дуже важливі.

     - Варто зазначити, які слова говорити не можна, бо вони можуть розірвати довіру, зіпсувати стосунки, а найважливіше—погіршити стан людини, якій ви хочете допомогти. "Не сумуй", "Все буде добре", "Не засмучуйся", "А в когось ще й гірше", "Та не накручуй, все не так погано", — усі ці слова просто знецінюють переживання людини, вони не мають сенсу, адже порівнювати ситуацію близьких з чужими життями, або пропонувати заспокоїтися є недоречним; адже людина не вигадує їх, а, дійсно, переживає. Можна не показувати емоції, але не відчувати їх все одно не вийде. Потрібно реагувати більш глибоко.

     Також більше про стан українців на можна дізнатися від UIfuture, які нещодавно провели онлайн-дослідження: "Емоційно-психологічний стан українців" https://uifuture.org/publications/emoczijno-psyhologichnyj-stan-ukrayincziv/

Чи готові ви до Еґреґору?

     18 квітня в кінотеатрі «Оскар» відбувся зірковий показ нового містичного трилеру режисера Станіслава Капралова «Еґреґор», головну роль в якому виконала зірка «Кави з кардамоном» Олена Лавренюк. 

     Як у сьогоденні, так і в фільмі «Еґреґор», який було знято ще до початку повномасштабного вторгнення, в центрі уваги — Україна. 

     Прагнення перемоги — це енергетичне поле, яке зараз керує Україною та всіма українцями. Все, що відбувається в країні, це і є суцільний Еґреґор, який водночас може бути зі знаком «+» та зі знаком «-». Тобто з позитивною та негативною енергетикою. Саме вона є бар’єром і захистом усього цивілізованого світу. Автори кінострічки не очікували, що стрічка певною мірою передбачить драматичні події, які зараз проживає наша країна. 

     «Еґреґор» — це українська історія про порятунок світу від ще більшої катастрофи. Фільм про нью-йоркського детектива, який отримав зашифроване послання та авіаквиток до Львова від професора, з яким не спілкувався тривалий час. Згодом з’ясовується, що професор нібито скоїв самогубство, а на його доньку полюють невідомі. Весь фільм глядач спостерігає за тим, чи зможе  детектив врятувати світ від катастрофи та зустрітися віч-на-віч з найбільшим секретом його власного життя. 

     В картині «Еґреґор» розповідається історія нью-йоркського детектива, який після отримання зашифрованого послання, відлітає до Львова, та ще не знає, що від нього залежить доля людства. Фільм наповнений сюжетними поворотами, та основною несподіванкою стане головний секрет життя детектива. Ми всі, як і головний герой, маємо спільне прагнення — перемога. І об’єднуємося, щоб досягти цього, щоб знайти шляхи й побороти страх. 

     Зйомки «Еґреґор» тривали декілька років та проходили в Україні, Польщі та Сполучених Штатах Америки ще до повномасштабного вторгнення. 

В картині знімались міжнародні зірки: американський актор Омрі Роуз, польські актори Данієль Ольбрихський, Анджей Зелінський та українська супермодель Валерія Караман. Головну роль в картині зіграла Олена Лавренюк. 

Окрім того, на екрані фільму в одному з епізодів навіть взяв участь міський голова Львова Андрій Садовий, який зіграв самого себе.

     Одними з хвилюючих моментів стали спогади знімальної групи про актора Павла Лі та піротехніка Олександра Суворова, які брали участь у створенні картини, але з початком воєнних дій в Україні пішли на фронт і, на жаль, загинули в бою. 

     “День прем’єри завжди дуже хвилюючий. Зараз мене переповнюють сумні емоції, бо з нами немає нашого піротехніка Олександра Суворова, я досі пам’ятаю його емоції, коли виходили вдалі кадри з вибухами. Паша Лі, який був моїм близьким другом. перед кожною прем’єрою ми говорили одне одному слова підтримки, зараз його також з нами немає. Перед прем’єрою мені подзвонила мама Паші Лі і на жаль, вона не змогла сьогодні прийти, але сказала саме такі слова, які сказав би мені Паша, тому я відчула, що він поруч, як янгол-охоронець. Для мене це дуже особливий фільм і я рада, що він тоді погодився на цю невеличку роль, бо актори живуть вічно, поки існує кіно”, – прокоментувала Олена Лавренюк. 

    Продюсер фільму «Еґреґор» Сергій Лавренюк зазначив, що у фільмі передбачені події минулого року – повномасштабне вторгнення Росії в Україну. 

     “Хотів би зазначити, що в цьому фільмі ми передбачили події, які трапились минулого року. Я думаю ви побачите та проведете ці паралелі, бо зараз Україна стоїть в центрі всього світу і бореться за мир в ньому. Хочу подякувати усім, хто прийшов на прем’єру!”, – поділився Сергій Лавренюк.

     В залі поряд знаходилась фотогалерея, на якій були представлені кадри зі зйомок, а на фотозоні гості могли сфотографуватися з міфічними істотами та фігурантами кінофільму.

     На заході були присутні українські зірки Олег “Фагот” Михайлюта, Катерина Сільченко, Тимур Мірошніченко, Марія Яремчук, Солоха, Ольга Слонь, В’ячеслав Соломка, Леся Самаєва, Олексій Гладушевський,  актриси Анна Бірзул, Вікторія Шевченко та інші.

     Ведучим зіркового показу був Анатолій Анатоліч.

     З 20 квітня фанати містики та загадкових історій зможуть подивитися фільм у кінотеатрах своїх міст та підтримати українське кіно.

     Фільм створено у копродукції компаніями Solar Media Entertainment (Україна), Bow And Axe (Польща), FishCorb Films (США) за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Польського інституту кіно.

     Головним медіапартнером виступив телеканал «Сонце». Діджитал партнери - Marie Claire та Afisha.bigmir. 

     Офіційні сторінки фільму:

Facebook -https://www.facebook.com/Egregorthemovie

Instagram - https://www.instagram.com/egregor_movie/

Трейлер - https://www.youtube.com/watch?v=Q-jR6vRkuIU&t=100s

Леонід Коваленко

Що будуть читати наші нащадки?

Авторка: Лілія Мельниченко

     Українська література має багату історію, яка починається з первісних людей, що наносили петрогліфи на стіни печер. Протягом довгого часу українська література проходила складний шлях, від паплюження монголотатарами книг до радянського гніту над письменниками. Хоча перші пагінці письменницького живопису з'явилися близько в XV столітті, українська література не зупинялася на своєму шляху розвитку, навіть під час радянського режиму.
     Проте, чи будуть наші нащадки читати українську літературу у майбутньому? Це питання не стосується лише шкільної програми, але і загального інтересу до літератури, як такої. Сучасний світ пропонує безліч розваг та занять, які конкурують з часом, що можна відвести на читання. Також, від них залежить, наскільки успішно українська література буде представлена в майбутньому на міжнародній арені та в якому обсязі вона буде доступна для читачів.
     Українська література зараз переживає своєрідне відродження. З одного боку, є велика кількість талановитих письменників, які займаються написанням нових творів, розширенням жанрових меж, а також звертають увагу на соціальні та етичні проблеми, які є актуальними для сучасного українського суспільства.
     З іншого боку, українські письменники стикаються з численними проблемами, такими як недостатній ринок, фінансові труднощі, відсутність відомих літературних агентів, недостатня підтримка від держави та інфраструктури для популяризації творів.
     Українські видавництва також мають проблеми. Вони стикаються зі складнощами у збуті книг, бо ринок не настільки великий, а вартість видання книги відчутно зросла через підвищення вартості паперу та інших матеріалів. Є недоліки і в роботі з дистриб'юцією, зокрема з перервами в поставках та поганою роботою з оптовими замовленнями.
     Загалом, українська література ще не має такого рівня популярності, який могли б мати українські письменники та видавництва, якби була більша підтримка від держави, розвиток літературної інфраструктури, більш активна реклама на міжнародному рівні. Однак, в останні роки відбувається певний прогрес, з'являються нові незалежні видавництва, проводяться літературні фестивалі, з'являються можливості для авторів і видавців знайти аудиторію через соціальні мережі. Тому варто сподіватися, що наші нащадки побудують гідні літературну імперію, а наше покоління дасть необхідну платформу.