"Між нами"

  Гостросюжетний трилер  Соломії Томащук “Між нами” з Ірмою Вітовською та Анастасією Пустовіт з’явиться в українських кінотеатрах уже з 2 листопада. В основі захоплюючого напруженого сюжету - аб’юзивні стосунки двох жінок, які стають заручницями випадкового вбивства, що радикально змінює їх життя. Кінотеатральну дистрибуцію в Україні здійснює FILM.UA Distribution.

   “Між нами” - це дебютна повнометражна ігрова стрічка режисерки Соломії Томащук (короткі метри - “Поламані”, “Іди по воді”). У центрі подій - дівчина Саша з травматичним минулим та хаотичними любовними стосунками, яку зіграла Анастасія Пустовіт (“Коли падають дерева”, “Перші ластівки”). Поруч з нею, у несподіваному для себе амплуа, культова акторка Ірма Вітовська  (“Брама”, “Мої думки тихі”, “Коза Ностра. Мама їде”, “БожеВільні”), що втілює образ лікарки Ані.  Одного дня жіночі долі перетинаються – несподіваний поворот долі дає зрозуміти, що зміни неминучі. Але чи зможуть героїні зберегти стосунки за нових обставин?

    “Після того, як я прочитала сценарій, то розуміла, що буде багато роботи. Тому що є цікава тема стосунків і залежності, жанр, який рідко зустрічається в прокаті - трилер. Але попри це - досить жіноче кіно, яке у нас не так часто зустрінеш. Про самотність і зраду, про маніпуляцію від того, що болить, про пошук тепла…” - коментує акторка Анастасія Пустовіт.

    Творці фільму представляють трейлер фільму, що передає напруженість стрічки, занурює у сюжет завдяки операторськими рішеннями Юрія Дуная та музикою, створеною одним з кращих українських кінокомпозиторів Антоном Байбаковим і саундтреками “Між нами” та «Касета» від гурту Вагоновожаті.

  Під час перегляду глядач фільму зможе стати безпосереднім свідком карколомних змін у житті головних героїнь. Окрім того, автори також підіймають низку актуальних гостросоціальних тем: сімейне насилля, наркотична залежність, положення жінки у суспільстві та ПТСР. 

 “Спочатку сценарій позиціонувався як драма. Але історія мала потенціал на трилер. А мені хотілося робити жанрове кіно для широкого глядача, бо  його не вистачало. Кажу в минулому бо все сильно змінилося на даний момент. Сподіваюсь, що глядач відрефлексує на ту проблему, яка якого хвилює. А їх там достатньо” - коментує режисерка Соломія Томащук.

    Авторка стрічки стверджує, що фільм не є автобіографічним, хоча вона мала свого часу нездорові стосунки з партнерами і, можливо, саме це спонукало її до створення такої історії. 

    У фільмі чимало емоційних сцен. За словами режисерки, для втілення однієї з найважливіших сцен актор Дмитро Сова ще під час проб вибив стіну в офісі. Саме це стало остаточним поштовхом до затвердження актора на роль. А щодо головних жіночих ролей, то від початку роботи Соломія бачила в цій історії  харизматичну Ірму Вітовську та імпульсивну Анастасію Пустовіт, які вдало відповідають прописаним образам.

    Фільм має чималу фестивальну історію  - Seoul International Women's Film Festival, Миколайчук OPEN, МКФ “Молодість” та New York International Women's Festival.   

Побачити стрічку та поринути разом з героями у захопливий сюжет можна вже з 2 листопада. Стежте за новинами проєкту на сторінках FILM.UA Distribution та UPUA STUDIO.

«Інформаційну підтримку фільму здійснюють видання Wonder, DIVOCHE.Media, MarieClaire, Український тиждень та Лірум».

Довідка

Саша та Аня потрібні одна одній. Вони стали заручниками обставин і власних рішень. Заручниками вибору між правдою і брехнею, зрадою і вірністю, заручниками таємниці, що є між ними. 

Незнайомки учора, найрідніші люди сьогодні. Що так швидко об'єднало геть різних людей? Убивство? Наркотики? Любов?

Прем’єра: 2 листопада 2023 

       Жанр: психологічна драма-трилер.       

                                                                           Виробництво: UP UA Studio за підтримки Держкіно України

Дистрибутор: FILM.UA Distribution

Режисер-постановник: Соломія Томащук

Сценаристи: Соломія Томащук, Юрій Дунай

Оператори-постановники: Юрій Дунай

Художник-постановник: Юрій Григорович

Композитор: Антон Байбаков

Звукорежисер: Андрій Рогачов

Режисер монтажу: Юрій Хробуст

Художник з костюмів: Костянтин Кравець

Художниця з гриму: Анастасія Сутягіна

Продюсер: Поліна Герман 

У ролях: Анастасія Пустовіт, Ірма Вітовська, Дмитро Сова, Євген Єфремов, Михайло Дзюба, Сергій Детюк, Євгеній Ламах.

Леонід Коваленко

Продовжуй порівнювати себе з іншими

Авторка: Єлизавета Ніщенко

  У кожного з нас в житті стабільно присутні такі періоди, коли ми переживаємо кризи в різних сферах, будь-то робота чи особисте життя. Ці кризи стосуються нашого внутрішнього становища, котре і є відображенням відношення до різних проблем. Мабуть одна із найрозповсюджених проблем це порівняння себе з іншими , а точніше своїх досягнень. Для кожного з нас це притаманно генетично, але запитання в іншому : чи порівняння досягнень діє на нас позитивно чи ні? Я б хотіла розглянути позитивну сторону впливу порівняння себе з іншими . Припустимо, що коли ви зустрічаєте людину, котра на ваш погляд досягла більше ніж ви , ще й одноліток, ви почуваєтесь, ніби недостатньо робите і ваш внутрішній самокритик підключається. Самокритика не завжди добре і не завжди погано. Саме з позитивної точки зору для вас це буде ніби поштовх зробити більше і краще , в той же час це не обовʼязково через заздрість і якісь змагання з людиною, це може бути банальне бажання доказати собі , що ти можеш більше - можливість заспокоїти внутрішнього критика. 

   Як часто ми зустрічаємо людей, на яких хотіли б рівнятись та бути схожими, і саме порівняння себе з ними робить нас більш змотивованими, аби зробити щось масштабніше. Навіть під час спілкування з такою людиною ми можемо взяти щось для себе корисне при співставленні, наприклад: «Я робила по іншому - в мене не вийшло, але він зробив це таким шляхом і в нього вийшло, можливо мені треба спробувати…..». Тобто порівняння своїх досягнень не є завжди ознакою поведінки людини, котра себе недооцінює чи в неї є якісь комплекси, це може бути прикладом людини, котра готова щось змінювати і розуміє, що може зробити більше і в цьому їй допомагають інші мудрі люди( або люди, котрі вміють правильно розповіси про себе). Треба зазначити, що будь- яку ситуацію, у котрій має великий вплив індивідуальність людини, складно аналізувати загально, адже кожна людина реагує в кожній ситуації по-різному ( не зважаємо на різні загальнорозроблені психологічні висновки). У кожної людини порівняння себе з іншими обгрунтоване різними причинами : в когось це негативні, а в когось, як я зазначила вище, - позитивні причини, коли ми бачимо, що здатні на більше, завдяки таким людям. І ті, і ті причини впливають на наше формування особистості, і ті, і ті причини взаємодіють одні з одними, маючи свої наслідки. Головне вміти використовувати для себе ту вмотивованість від інших людей в порівнянні та діяти в користь собі, не забуваючи також про мораль.

Як українська “Дія” стала новим кроком у світовій діджитал-революції

Авторка: Тетяна Мельник

  Однією з головних цілей розвитку України в останні роки стала діджитал трансформація. Про її необхідність неодноразово наголошував чинний президент Володимир Зеленський, який ще в своїй виборчій кампанії наполягав на важливості переходу до нових цифрових форм проведення закупівель та тендерів. За часи його президентства було зроблено чимало досягнень в даній сфері, проте найбільшим звершенням можна вважати створення унікального цифрового порталу “Дія”, який пришвидшив цифровізацію документів і досі щоденно полегшує життя українцям. Тож, які справжні зміни принесла “Дія” для України та всього світу?

  Важливо розуміти наскільки діджиталізація була потрібним кроком для розвитку України. Коли амбітний проєкт лише набирав обертів його часто охрещували зайвим, непотрібним чи декоративним. Проте діджиталізація зіграла значну роль в деяких сферах, проблеми яких раніше відкладались в в довгий ящик. Перш за все вона сприяла розвитку малого та середніх бізнесів. Так однією з найважливіших функцій “Дії” стало електронне відкриття ФОПів, редагування інформації про них, подання податкових декларацій тощо. Це значно спростило ведення бізнесу, особливо для малих підприємців з невеликою командою. Другим великим здобутком стало сприяння діджиталізації в боротьбі з корупцією. Електронні реєстри та електронна система держзакупівель Prozorro зруйнували багаторічні корупційні схеми в найрізноманітніших сферах: від будівництва до охорони здоров’я. Міжнародна організація Transparency International зазначає, що Prozorro визнана однією з найуспішніших систем публічних держзакупівель в світі. Схожий успіх має український єдиний реєстр електронних декларацій та структура E-health. Усі ці зрушення були б неможливі без активної цифровізації.

Окрім кардинальних змін на власному “ринку” українська діджиталізація стала прикладом для всього світу. Україна стала першою державою, яка прирівняла діджитал паспорт до його паперового варіанту. Це ще більше зміцнило позиції “Дії” та дало українській діджиталізації новий поштовх до розвитку. Таким успішним кейсом цифровізації зацікавились за кордоном.  У інтервʼю для "Радіо Свобода" Михайло Федоров, віце-прем'єр-міністр цифрової трансформації, заявив: “Це бренд України, це репутація, це розвиток нашого політичного впливу”. З популярністю “Дії” на світовому полі обговорень знову піднялась тема електронних виборів та онлайн демократії. Крім того, Україна стала однією з чотирьох європейських країн, які запровадили електронні водійські посвідчення. “Дія” також стала корисною під час війни, адже спростила виплати, дала можливість користуватись документами, навіть якщо доступ до фізичних їх копій був втрачений, а також покращила комунікацію між державою та громадянами.

  Українська історія діджиталізації далека від свого завершення. Проте навіть зараз український кейс може слугувати прикладом для цілого світу. Навіть в часи війни та блекаутів “Дія” не втратила своєї актуальності, чим доводить не лише власну ефективність, але й успіхи України, як однієї з найбільш просунутих світових діджитал-держав.  

Інтернет і навчання: користь чи виклик?

Авторка Людмила Задорожна

   Інтернет вже давно став чимось буденним у нашому житті. Ми користуємося цим ресурсом постійно, протягом цілого дня: шукаємо потрібну інформацію, спілкуємося з друзями чи родиною, здійснюємо покупки та, навіть, використовуємо в роботі. Безсумнівно, інтернет значно змінив наше життя в різних аспектах, і навчання не є вийнятком. Давайте детальніше розглянемо, з якими перевагами, а, можливо, і викликами стикається сучасна освіта в епоху розвитку та панування інтернет-технологій?

І перше, що хочеться відмітити – це необмежений доступ до інформації. Тепер люди можуть навчатися в будь-який час та в будь-якому місці. Більшість інформації є безкоштовною та знаходиться у відкритому доступі, що є дуже зручно. Також є можливість відвідування віддалених курсів чи відкритих лекцій провідних університетів світового рівня. 

Інтернет зробив навчання інтерактивним та адаптованим. Ми можемо відвідувати віртуальні лабораторії чи галереї, вивчаючи щось цікаве неймовірно простим та доступним способом. І для цього непотрібно отримувати спеціальний дозвіл чи вирушати кудись далеко, достатньо просто взяти в руки свій мобільний телефон або інший наявний гаджет. Так враховуються потреби та можливості студента.

Розширення методів навчання є не чим іншим, як ще однією перевагою використання інтернету в освіті. Студенти можуть переглядати відео-уроки, презентації чи графічні інструкції. Найбільшу цінність такі методи несуть для тих, кому легше сприймати інформацію візуально.

В режимі онлайн студентам значно легше отримувати зворотній зв’язок від викладачів, вирішувати з ними наявні питання чи просто спілкуватися. До того ж, існують і спеціальні студентські форуми, де одногрупники можуть підтримувати зв’язок 24/7 та допомагати один одному.

Ще однією перевагою є так звана «особистізація» навчання. Завдяки віртуальним платформам кожен може підібрати для себе оптимальний спосіб чи темп навчання, що, неодмінно, позитивно вплине результат. 

Отож, ми вияснили, що інтернет ресурси, використані в освіті приносять дуже багато користі. А як щодо викликів, і чи існують вони? Відповідь на це питання «Так». З великою кількістю інформації, яка знаходиться в інтернеті іноді стає важко працювати, адже все це необхідно ретельно перевірити і профільтрувати. Без критичного мислення можна натрапити на недостовірну чи фейкову інформацію, що може нести за собою наслідки.

Висновок: інтернет і навчання вже давно нерозривно поєднані, і це відкриває перед нами нескінченні можливості. Проте цим інструментом потрібно вміло користуватися, і тільки тоді ми забезпечимо собі якісну та ефективну освіту.

Духовність - філософія чи сенс життя?

Авторка; Катерина Ніловка

   Кожен з нас чув про це поняття, і кожен не раз замислювався над тим, що таке дух і як його розвивати. Але слід зауважити, що поняття духовності ніяк не пов'язано з релігією.

   Духовність - це ідеал нашого буття. Найвища точка розвитку, зрілість розуму, чистота намірів та обізнані цінності. Вона включає пізнання, самопізнання, переживання людиною зовнішнього світу й самого себе, здатність до цілеспрямованості й вольової практичної дії.  

    Саме духовність робить людину людиною. 

   Для повноцінного духовного становлення особистості потрібна свобода. Свобода від нав'язливих думок, обмежуючих переконань та стан коли ти відчуваєш себе творцем власного життя. Також духовність має й естетичний компонент, який відбиває прагнення людини до краси, гармонії, досконалості і виявляється у потребі сприймати та створювати красу.

   Мораль духовного життя не доступне зовнішньому об'єктивному спостереженню, де обов'язкове розрізнення між суб'єктом і об'єктом. Воно зароджується лише всередині, тому що відмінне від фізичної та психічної дійсності. 

   Духовність не є чимось одномірним. Вона є складним гармонійним поєднанням таких якостей особистості та властивостей психіки, які сприяють формуванню потреб у пізнанні світу, себе, інших людей, засвоєнню духовних цінностей, а отже, складають підґрунтя для психічного та особистісного вдосконалення та самовдосконалення.

В Києві в Національному заповіднику «Софія Київська» відбулось урочисте відкриття виставки «Під Покровом Богородиці»

  12 жовтня в Національному заповіднику «Софія Київська» відбулось урочисте відкриття виставки «Під Покровом Богородиці». Це проєкт, який об’єднав в одному виставковому просторі богородичні ікони кінця XVI – середини XX ст. з Наддніпрянщини, Слобожанщини, Поділля, Полісся, Карпат, Півдня України, що демонструють різні стилі й регіональні школи українського іконопису.

  Основу експозиції складає біографічна богородична іконографія,  зображення Діви Марії в окремих сценах життєпису Христа, а також ікони, що демонструють переосмислення на національному ґрунті.

  Завітайте та насолодіться красою українського іконопису. Виставка триватиме до 5 грудня.

Відновлювальна енергетика в часи війни: що змінилось?

Авторка: Тетяна Мельник

  Відновлювальна енергетика вже давно стала популярною темою для обговорення. За підрахунками вчених наявної в нас нафти вистачить на ще 40 років користування, а отже людство вже зараз має вирішувати звідки брати енергію. До того ж, враховуючи залежність країн Європейського союзу від російської нафти, питання відновлюваних джерел енергії набуває ще й політичного забарвлення. Тож, яка ситуація в Україні?

 До початку повномасштабного вторгнення галузь відновлюваних джерел енергетики (ВДЕ) стрімко розвивалась. У своєму звіті International Energy Agency (1) зазначає, що покращення сталих джерел енергії дало б Україні енергетичну незалежність. Станом на 218 в Україні існувало 347 проєктів з ВДЕ, з них 229 були направлені на сонячну енергетику (СЕС). Значну роль в такій популярності СЕС відіграв “зелений тариф” запроваджений у 2008 році. Закон про “зелений тариф” дозволяв власникам домашніх електростанцій відновлювальної енергії продавати залишок виробленої енергії державі. У 2015 році “зелений тариф” підв’язали під курс євро, а отже ціна енергії більше не страждала через інфляцію. Коефіцієнт на енергію СЕС був найвищим (2), тому встановлення сонячної електростанції було доволі вигідним вкладенням для пересічних громадян. 

  У 2022 після початку російської агресії сектор відновлювальної енергетики зазнав великих втрат. Багато домашніх та державних електростанцій постраждали від загарбницьких дій. Крім того, був суттєво скорочений “зелений тариф” (3), адже в умовах повномасштабної війни держава не здатна повноцінно його фінансувати. Країна майже повністю повернулась на невідновлювальні джерела енергії та ризикує знову потрапити в політично-енергетичну залежність. На жаль, війна поки не обіцяє яскравих перспектив для розвитку ВДЕ, проте деякі позитивні прогнози все ж є. 

У 2020 році Міністерство енергетики презентувало проєкт “Концепції “зеленого” енергетичного переходу до 2050 року”, який пропонував можливий перехід 70% енергозабезпечення країни на відновлювальні джерела енергії (4). Також проект пропонує повну відмову від вугільно-паливної енергетики та скорочення частки енергії атомних електростанції до 20-25%. Влада наголошує, що навіть після початку повномасштабного вторгнення ця концепція розглядається та обговорюється (5). 

 Українська галузь відновлюваної енергетики переживає не найкращі часи. На жаль, війна відкинула нас назад, нівелюючи частину зробленого прогресу. Проте, держава не зупиняється і шукає нові вирішення енергетичного питання, які працюватимуть не лише зараз, але й через декілька десятків років, коли невідновлювальні енергетичні ресурси перестануть бути світовим важелем впливу. 

Список використаних джерел

1) https://www.iea.org/reports/ukraine-energy-profile/sustainable-development

2) https://www.president.gov.ua/documents/1220-vi-8821

3)https://razumkov.org.ua/statti/sektor-vidnovlyuvanoyi-energetyky-ukrayiny-do-pid-chas-ta-pislya-viyny#_ftn7

4)https://se.net.ua/ukrainian-green-deal-kontseptsiya-zelenogo-energetychnogo-perehodu-ukrayiny-do-2050-roku/

5)https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3142287-minenergo-pereglane-koncepciu-zelenogo-energeticnogo-perehodu-buslavec.html