Авторка: Каріна Кішук
Нове кохання, пора романтичних зустрічей, початок стосунків дарують радість і надихають. Саме через це більшість подружніх пар сучасності укладають шлюб спонтанно, не маючи жодних конкретних планів на майбутнє. Це рішення часто призводить до неусвідомленого, «стихійного» сімейного життя. Через суперечки й розбіжності партнери втрачають енергію, яку могли би скерувати на взаємну любов. А що, якби кожна пара перед шлюбом створювала стратегію свого подружнього життя подібно до власників бізнесу?
Кожен шлюб унікальний, але проблеми в стосунках спільні для всіх. Упоратися з ними здатен будь-хто. Потрібне лише знати, як діяти, і перетворювати нові життєві виклики як завдання, що потребують виконання.
Як казав Михайло Литвак: «Стосунки – це не п’ятдесят на п’ятдесят, це сто на сто».
Родина – це багатогранний творчий проєкт, над яким слід цілеспрямовано працювати. Вона не виникає сама собою, не стає щасливою й успішною раз і назавжди. Покращення можливе лише завдяки свідомим зусиллям і змінам у стосунках. Члени сім’ї мають бути експертами з сімейних взаємин, архітекторами і дизайнерами свого щастя.
Ідеальної «другої половинки», яка раптом з’явиться в житті задля нашого щастя, немає. Як стверджують практичні психологи, це поширений у суспільстві міф. Не варто намагатися побачити в партнерові відповідник власним романтичним ілюзіям, знайти в «дзеркалі» іншої людини власну ідентичність або злитися з нею в очікуванні, що вона порятує, захистить та подбає. Так само неможливо покладатися на думку, що партнер – один на все життя. Він на «тут і зараз» і лишатиметься поруч, якщо ви будете разом розвиватися й рухатися в одному напрямку, любитимете й взаємно поважатимете, будете захоплюватись вашими відмінностями й намагатись з любов’ю задовольняти потреби одне одного.
У сім’ї головними для подружжя стають потреби батьківства/материнства, матеріальні й емоційні потреби культурного дозвілля, соціальна адаптація та сексуальне задоволення. І чоловік, і жінка однаково потребують близького і довірливого спілкування, взаємної моральної підтримки, спільного дозвілля й бажання бути з обранцем фізично й духовно. Але є дуже важливі нюанси! Коли в парі одне не розуміє прагнень іншого, кохання «буксує».
Дуже важливо пізнати одне одного, зрозуміти, на що слід звернути увагу, щоб бути потрібними і цінними. Завжди є ймовірність, що хтось із подружжя цінує те, що для іншого не таке вже й важливе, і навпаки, не надто потребує того, що партнер хоче йому дати.
Стосунки, побудовані тільки на одному з трьох важливих компонентів – близькість, пристрасть, вірність – мають найменше шансів вижити. У платонічному коханні людина відчуває близькість і теплоту до іншої, але це не підкріплене фізичним потягом. Захоплення виникає, коли прокидається пристрасть, але без близькості й обов’язків такі стосунки приречені. Порожнє кохання живе лише завдяки обов’язкам.
Романтичне кохання виникає через поєднання близькості й пристрасті, щире – через пристрасть і обов’язок, а дружня любов – із близькості й обов’язків.
І лише досконале кохання поєднує всі три компоненти: близькість (симпатію, інтимність, партнерство), пристрасть (закоханість, зацікавлення, фізичний потяг) й обов’язки (відповідальність, відданість, прив’язаність). Щоб досягти такої любові, необхідно конкретними діями доводити свої почуття обранцю, засвідчувати любов, а не просто говорити про неї.
Як казав Жильбер Сесброн: «Подружні пари є чотирьох видів: ти і я дорівнює ти; ти і я дорівнює я; ти і я дорівнює ми; ти і я дорівнює ти і я».
У зрілому коханні неодмінно є зростання та розвиток; стосунки опираються на партнерство й однакову відповідальність; нема поняття «ти мені винен»/ «я тобі винна»; у кожного такий надмір ресурсу, що його без жертовності можна давати партнеру; є збалансований процес взаємообміну ресурсами; обоє партнерів відповідальні за те, що з ними відбувається; партнери домовляються й прописують сімейні правила.
У зрілому коханні фраза «Я тебе люблю» означає: «Як добре, що я з повагою до себе і до тебе можу розділити з тобою все те, що для мене важливе! І водночас я змінююся, розвиваюсь, рухаюся вперед. Ти підтримуєш мене під час криз і внутрішніх трансформацій, витримуєш те, що зі мною відбувається. Я також роблю це для тебе, коли ти потребуєш моєї підтримки. І ми весь час міняємося ролями: спершу я опираюся на тебе, потім ти – на мене».
Брюс Фейлер створив авторський перелік із 80 якостей, що сприяють міцним і щасливим стосункам. Ось деякі з них: азарт, винахідливість, відповідальність, відсутність кордонів, віра, гнучкість, допитливість, досконалість, емоційність, енергійність, життєздатність, запал, захопленість, зростання, креативність, мета, мудре використання ресурсів, мужність, наполегливість, незалежність, позитивність, розмаїття, служіння іншим, спільність, справедливість, уміння дивуватися, унікальність, уява.
Що таке щастя? Відповідь на це запитання дали вчені з Гарварду. На базі університетської Медичної школи вона провели масштабне дослідження, яке розпочалося в 1938-му році, тривало майже 80 років і охопило понад 700 осіб. Опрацювавши десятки тисяч анкет, дослідники з’ясували три найголовніші секрети щастя - …
Та хіба щастя – це рецепт пирога, який має чіткий рецепт та пропорції? Щастя – це момент, який ви створюєте разом із коханою людиною. Тож будуйте своє щастя самостійно, не беручи за приклад інших.
