Про що сучасна молодь думає наодинці

Авторка Аріна Ілларіонова

  Складно відповісти на це питання, дивлячись на те, яка сучасна молодь різноманітна. У кожного є свої проблеми, які лучинками глибоко засіли в прогалинах душі.

  Тому я хочу абстрагуватися від цілого і спробувати торкнутися однієї з вічних проблем - криза 18-25 років, але в епоху інтернету. Я нещодавно натрапила на статтю, де детально розповіли про неї. Неприємно говорити, але в описі людей, що страждають від цієї кризи я знайшла себе…

Вступ був такий:

  На сьогодні майже в кожному куточку світу панує цифрове життя. Воно допомагає нам побачити світ, інші культури та дізнатися  безліч чого захоплюючого, цінного про космічне тіло-Землю-дім.

  Наприклад, одна блогерка детально розповідає про своє життя в середньостатистичній індійській сім'ї та ролі жінки в суспільстві на платформі TikTok. Якби не її історії, я б ніколи не дізналися, яка в них їжа зазвичай на столі (тепер я точно знаю, що індійська їжа мені взагалі не до вподоби).

  Інтернет дає нам колосальні можливості для розвитку, як духовного, так і матеріального. Але інформаційні сіті можуть не тільки врятувати життя швидким пошуком потребуючих знань, а й перекрити дихальні шляхи, якщо ними не вміло користуватися.  

  Одна з проблем невмілого користування інтернетом — невміння сортувати отриману інформацію з різних джерел. 

  Люди середнього достатку, переглядаючи відео успішних людей, звісно жадають такого ж успіху. Вони слухають безліч відео "З чого починати саморозвиток" і не розуміють, що питання саморозвитку індивідуальне, якщо не інтимне. Не потрібно всім людям задля розвитку вставати о шостій ранку і їсти бутерброди з авокадо. (Взагалі, я не проти їсти такі бутерброди на ранок, але згодна з написаним).

  В гонитві за "саморозвитком" таким, яким нам говорять блогери ми не помічаємо того, що потребуємо насправді. І тоді, коли зовнішній шум стає нечутним ми помічаємо в своїх головах безліч негативних думок, що атакують наші досягнення. У багатьох людей виникають комплекси з приводу відсутності стабільності чи самостійності  в своєму житті. Але ми забуваємо, що у Франції діти з батьками можуть жити до 30 років, дозволяючи собі насолодитися молодістю. Тож чому не брати приклад з них?

  Я за собою теж помітила, що починаю комплексувати через, що не живу естетичне життя. Навіть вже дивлячись на те, що у мене немає хатнього туалету, можна зрозуміти наскільки я далека від “ідеальної картинки”. Але я послідувала пораді й не споживала всілякий контент близько двох неділь. Було складно, у мене наче ломка починалась, але я змогла. Чим довше сиділа на самоті зі своїми думками, тим приємніше мені було знаходитися в одній кімнаті з собою. І тоді я почала помічати речі, на які ніколи не звертала уваги: шпаки і їх гніздо на ганку, свіже повітря і гарні дерева, що гнуться від спілої черешні. А ще золотаві хрущі, що з’являються на  на заході сонця… І тоді я зрозуміла, що лише хочу спокійного життя і байдуже чи ідеальна у нього картинка.

 Часто саме пострадянські країни страждають тим, що нав'язують думки про якнайшвидше самореалізування, купівлю дому і заведення сім'ї. Це, з більшою вірогідністю,  примхи суспільства, а не ваші істинні бажання. Тож дайте собі раду - від'єднається від мережі на кілька неділь, аби очистити розум від сміття і зрозуміти, що ви відчуваєте, думаєте і хочете насправді. Залишайтеся більше один на один зі своїми думками, а не порадами інших.

Гофман і Бурдьє та їх вклад в науку. Яким чином можна поєднати теорію управління враженнями Гофмана з теорією габітусу та мовних ринків Бурдьє?

Авторка: Вікторія П'ятницька

  Вплив Ервіна Гофмана і П'єра Бурдьє на розвиток соціологічної науки був великим. Спираючись на театральну виставу, Гоффман створив концепцію драматургічного підходу для розуміння соціальної взаємодії. Він інтродукцію понять фронтальної сцени та бекстейджу запровадив, щоб уявити вам розбіжності між публічним та приватним життям В своїй роботі Гоффман також акцентував увагу на тому, як люди грають роль і пристосовуються до очікувань оточення шляхом зміни свого способу поведін Він був здатний краще розуміти, як люди будують і підтримують свою ідентичність у повсякденному житті завдяки своїм дослідженням.

П'єр Бурдьє

  П'єр Бурдьє вивчав соціальну структуру та агентності, що призвело до розробки ним теорії соціального простору. Габітус - це термін, який ввів в ужиток. Цей концепт описує здатності та поведінкові риси особистостей, що формуються через процес соціаліз Бурдьє також визначив різні форми капіталу: установи: 1) економічні 2) культурні 3) соціальні 4) символічні. У своїй концепції поля він розкриває, як люди змагаються за капітали в різних соціальних сферах. Вивченням Бурдьє прояснюється, як соціальні структури репродукуються та впливають на поведінку окремих особистостей.

  Обидва соціологи, Гофман і Бурдьє, розробили значущі методи для дослідження соціальних процесів, взаємодії та нерівностей у суспільстві.

  Теорія управління враженнями Гофмана та теорія габітусу та мовних ринків Бурдьє пропонують глибоке розуміння динаміки самовираження в суспільстві, проливаючи світло на заплутану мережу факторів, які формують індивідуальну ідентичність та взаємодію. Роз’яснення Гоффмана щодо активного управління враженнями показує, як люди вміло орієнтуються між передньою сценою, де вони проектують себе на світ, і за лаштунками, де можуть з’явитися проблиски їх справжньої сутності, демонструючи витончений танець між автентичністю та фасадом. Крім того, наголос Бурдьє на габітусі підкреслює всепроникний вплив укорінених суспільних норм і схильностей на поведінку індивіда та використання мови, наголошуючи на тому, як позиція людини в соціальній ієрархії формує її сприйняття та взаємодію.

  Конвергенція цих двох основоположних теорій розкриває багатий гобелен уявлень про те, як габітус служить і відбивним дзеркалом, і керівним компасом у самовираженні особистості. Габітус, як його описує Бурдьє, не лише формує самопогляд індивіда, але й складно керує його поведінкою та мовним вибором у різноманітних соціальних сферах, фактично оформлюючи їхні вираження як злиття особистої ідентичності та суспільного впливу (влада в суспільстві). Відмінності між авансценою та закуліссям метаморфозують у нюансні платформи, де люди спритно орієнтуються на вимоги різних соціальних ринків, поєднуючи відповідність з індивідуальністю в делікатному акті балансування, який відображає складність людської взаємодії.

Ірвінг
Гоффман

  Більше того, глибше заглиблення у взаємодію габітусу та самопрезентації розкриває підготовчу основу, закладену в закулісних діях індивідів, схожу на поняття Гофмана про контекст, виліплений габітусом. Цей підготовчий етап, небачений, але ключовий, формує ріст і розвиток людей, відточуючи їхні навички та культурний капітал перед тим, як вони вийдуть на публічну сцену. Хоча Бурдьє та Гоффман можуть використовувати різні термінології, їхній спільний наголос на ролі соціалізації та культурного контексту підкреслює трансформаційну силу соціальних впливів на особисте самовираження.

  Більш ретельний аналіз цих теорій включає дослідження глибокого впливу мовних ринків на формування ідентичності, де мова постає як потужний інструмент як для культурного вираження, так і для накопичення капіталу. Мовні коди та діалекти, складно пов’язані зі звичкою, керують соціальними нюансами та динамікою влади, вимагаючи від людей спритного маневрування цими мовними територіями, щоб зберегти їхню соціальну релевантність. Аналогія Бурдьє щодо лінгвістичного ринку як конкурентної арени для придбання культурного капіталу підкреслює важливість володіння мовою, знання й уподобання як маркерів розвитку габітусу, наголошуючи на складній взаємодії між використанням мови та побудовою соціальної ідентичності.

  На завершення, поєднання теорії управління враженнями Гофмана з теоріями Бурдьє про мовні звички та ринки пропонує панорамний погляд на індивідуальне самовираження в суспільних контекстах, збагачуючи наше розуміння багатогранних процесів, які формують особисту ідентичність. Досліджуючи сфери виступу на передній сцені, автентичності за лаштунками та звичного використання мови в різних середовищах, виникає глибше розуміння того, як люди орієнтуються в соціальному ландшафті, жонглюють суспільними очікуваннями та артикулюють свою ідентичність через складну взаємодію зовнішніх впливів і внутрішніх характеристики . Цей інтегративний підхід виходить за рамки загальноприйнятих поглядів на особистість, висвітлюючи складну взаємодію між індивідуальною агенцією та соціальними структурами в постійній еволюції особистої ідентичності в ширших суспільних рамках.

Виставка «Скарби Криму. Повернення»

«Скарби Криму. Повернення» — це виставка про потужну перемогу в боротьбі за культурну спадщину України, свідчення нашої тисячолітньої історії, що розкривається через культури багатьох народів, та утвердження верховенства права.

У червні 2023 року відбулася перемога України в боротьбі за культурну спадщину в міжнародному правовому полі.  Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення судів попередніх інстанцій про повернення на Батьківщину експонатів представлених в лютому 2014 року в Музеї Алларда Пірсона (Амстердам, Нідерланди) на виставці «Крим: золото й таємниці Чорного моря». Тому в Скарбниці Національного музею історії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, благодійного фонду BGV та Інституту публічних комунікацій відкрилася виставка «Скарби Криму. Повернення», де до деокупації півострова експонується «скіфське золото».

Загалом це 565 експонатів або 2011 музейних предметів з колекцій 4 кримських музеїв – Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Керченського державного історико-культурного заповідника та Херсонесу Таврійського (Севастополь). Поверненню артефактів передували 10 років судової тяганини за право власності між Україною та музеями, розташованими на підконтрольній росії території. Тож боротьба України за повернення Криму й за повернення його скарбів розпочалася одночасно.

На виставці можна побачити давньогрецькі, давньоримські, пізньоскіфські, сарматські, гунські й готські речі, знайдені впродовж 19–21 ст. під час археологічних досліджень Криму. Серед є ще й античні скульптури, посуд, предмети побуту народів, що у різні часи мешкали на території Криму, і навіть китайські лакові шкатулки, яким аж дві тисячі років! 

Ці артефакти розповідають про життя скіфів, давніх греків, пізніх скіфів, сарматів, аланів, гунів і готів на теренах Кримського півострова. Період, що ілюструють експонати виставки, охоплює проміжок від 5 ст. до н. е. до 7 ст. н. е.

Мешканці Херсонесу Таврійського робили надгробки з масивних каменів. І коли одного разу перед містом постала загроза великої облоги, було вирішено використати старі надгробки для укріплення міської вежі. Проте, ймовірно, для херсонеситів важливим було не лише зміцнення власних мурів, а й духовна підтримка їхніх предків. Тому так символічно те що у цей час тяжкого ворожого нападу прадавні історичні реліквії повернулися до столиці України. Цю історію на презентації виставки «Скарби Криму. Повернення» розповів наш археолог та скіфолог Юрій Полідович, що також брав активну участь у підготовці виставки.

Завідувачка Скарбниці Національного музею історії України Наталія Панченко розповіла: «Ті безцінні пам’ятки, які десять років тому бачили Бонн й Амстердам, тепер має змогу вперше побачити материкова Україна. Це найкращі експонати чотирьох музеїв, що представляють історію народів Криму від 5 ст. до н. е. до 7 ст. н. е.

Повернення цієї колекції має два великих значення. Перше: вона свідчить про те, що материк й півострів пов’язані не лише географічно, а й спільними історичними процесами, що відбувалися ту протягом сотень років – це наша історія. А друге: повернення цих цінностей дає нам змогу побачити, що таке верховенство права в дії. В цивілізованих суспільствах закон для того аби було комфортно всім, аби можна було вирішити спори цивілізовано. Але звісно, повернення вимагало величезних зусиль, перш за все – правників».

Кураторка виставки Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця: «Ми вирішили додати в експозицію трохи контексту. На жаль, зараз мало відомо й мало досліджується тема долі археологічних пам’яток на окупованих територіях, де росія проводить незаконні розкопки, знищує пам’ятки масштабними будовами. Ми сподіваємося, що нам вдасться підняти цю тему.»

Скарбниця Національного музею історії України розташована на території Києво-Печерської лаври (вул. Лаврська, 9).

Скарбниця працює кожного дня, окрім понеділка, з 10:00 до 18:00, каса до 17:00.

Телефон музею: (044) 280-13-96 або (093) 619 70 29 (вайбер, телеграм).

Леонід Коваленко

Фото Ніка Сідорова

PROBASS ∆ HARDI та НАОНІ Оркестра – музичне шоу світового рівня на «Поляні ВДНГ»

 29 червня відбулась  унікальна подія, яка стане справжнім мистецьким проривом в сучасній музичній культурі.

 PROBASS ∆ HARDI – це знаменитий гурт, автори легендарного треку «Доброго вечора, ми з України», який став справжнім хітом та символом патріотизму для багатьох українців. 

 Електронна та рок-музика гурту PROBASS ∆ HARDI у поєднанні з Національним академічним оркестром народних інструментів (НАОНІ) по-справжньому вражає музичним поєднанням глибокого, іноді агресивного баса, качовими ритмами та чуттєвими етно-мелодіями з емоційним змістом.

 Унікальна арт-інсталяція, потужна акустика і динамічне світлове шоу з відеовізуалізацією створили неймовірну атмосферу, в якій кожен присутній зміг насолодитися найкращими хітами та почути абсолютно нові роботи.

 Адреса: проспект Академіка Глушкова,

 "Поляна ВДНГ" розташована на липовій алеї, всього за 10 хвилин від метро «Виставковий центр».

 Найближчі укриття, в які ви можете спрямувати під час повітряної тривоги, знаходяться в павільйонах: 1, 5, 13, а також с.м. «Виставковий Центр».

Леонід Коваленко

Японська міфологія та її секрети. Частина 1

Авторка: Вероніка Прокофьєва

Аматерасу, богиня Сонця, виходить з печери. XIX ст..

 Японська міфологія є захоплюючим і багатошаровим сплетенням легенд, сказань і вірувань, які формувалися протягом багатьох століть. Ці міфи і легенди відбивають унікальне світогляд японців, їх ставлення до природи, духів і богів. В основі японської міфології лежать стародавні тексти, такі як "Кодзики" та "Ніхон секи", які розповідають про походження світу, богів та людей. Японські міфи сповнені дивовижних історій про хоробрість, кохання, зраду та спокуту, які досі надихають письменників, художників та кінематографістів. Ця стаття пропонує занурення у світ японської міфології, щоб розкрити його багатогранність та багатство. Ми розглянемо найбільш значущі міфи та персонажі, їхню символіку та вплив на сучасну японську культуру.

 "Кодзики" (古事記), що в перекладі означає "Записи про діяння давнини", - це один із найстаріших і найбільш значущих текстів японської міфології та історії. Складено у 712 році н.е. При дворі імператриці Геммей, цей текст є унікальним зібранням міфів, легенд та історичних хронік Японії.

 "Кодзіки" складається з трьох частин:

1. **Камі-но маки (巻上)**: перша частина, яка описує створення світу і поява перших богів (камі). Ця частина включає міфи про богів Ідзанагі та Ідзанамі, які відіграли ключову роль у створенні японських островів та інших богів.

 Найважливішим епізодом є розповідь про богині сонця Аматерасу та її брата Сусаноо, бога бур та морів.

2. **Накацукуні-но маки (巻中)**: друга частина, яка з'єднує божественний світ із людським. Вона розповідає про перших правителів, напівбогах і героїв, чиї дії заклали основи японської державності та культури.

3. **Сім-но макі (巻下)**: третина, яка фокусується на історії імператорської династії та перших імператорах Японії, починаючи з легендарного імператора Дзимму. Ця частина розглядається як історична хроніка, хоч і містить міфологічні елементи.

 "Кодзики" написаний давньояпонською мовою, з використанням китайських ієрогліфів, що робить його унікальним з літературної точки зору. Його автором традиційно вважається О-но Ясумаро, який записав оповідання за наказом імператриці, засновані на усних переказах та легендах, що передаються в японському суспільстві.

 Цей текст як служить основою розуміння японської міфології, а й відіграє важливу роль культурної та національної ідентичності Японії. Історії з "Кодзіки" надихають сучасні витвори мистецтва, літератури та кіно, і залишаються важливим джерелом для вивчення японської культури та історії.

 "Ніхон секи" (日本書紀), також відомий як "Аннали Японії, є другий найважливіший текст японської міфології та історії, після "Кодзики". Він був завершений у 720 році і є одним із найстаріших письмових документів Японії. На відміну від "Кодзікі", "Ніхон секі" написаний класичною китайською мовою, що відображає сильний вплив Китаю на Японію того часу. 

 "Ніхон секи" як допомагає зрозуміти міфологічні та історичне коріння Японії, а й відбиває політичні і культурні процеси, що відбувалися країни у ранній період її історії. Це робить його незамінним джерелом для дослідників та тих, хто цікавиться японською культурою та історією.

 Теорії виникнення світу в японській міфології описані в стародавніх текстах "Кодзікі" та  "Ніхон секі". Ці міфи відбивають унікальне світогляд японців та його ставлення до космогонії. Основні елементи міфів про створення світу можна звести до наступних ключових епізодів та персонажів:

 На початку світу існував первісний хаос, іменований "камі-уме”, з якого поступово виникли перші божества. Спочатку з'явилися три первинних бога: Аменомінаканусі, Такамімусубі і Камімусубі.

 Головні творці світу в японській міфології - боги Ідзанагі та Ідзанамі . Вони отримали завдання від вищих божеств створити землі та мешканців Японії.

 Ідзанаги та Ідзанамі стояли на небесному мосту (Аме-но Укіхасі) і, використовуючи божественне спис (Аме-но Нубоко), збаламутили первісні води. Краплі солоної води, що стікли з списа, утворили перший острів — Оно-горо- дзіма. Після утворення першого острова Ідзанаги та Ідзанамі спустилися на землю і збудували там свій палац. Вони здійснили обряд одруження та почали створювати інші острови Японії. В результаті їхнього союзу з'явилися вісім головних островів Японії, а також численні інші острови та істоти.

 Ідзанаги та Ідзанамі також створили безліч інших богів, відповідальних за різні природні явища та аспекти життя.

 Ці міфи про створення світу відбивають глибоку повагу японців до природи та їхню віру в гармонію між божественними та природними силами. Вони також підкреслюють важливість очищення та обрядів, які відіграють ключову роль у японській культурі та релігії. Все це лише початок нашої подорожі у світ японської міфології. У наступних статтях ми поринемо глибше в окремі міфи та легенди, досліджуємо символіку та ролі різних богів, а також дізнаємося, як ці давні історії продовжують впливати на сучасну японську культуру та мистецтво. Досліджуватимемо не тільки міфологію, але і її відображення у фольклорі, ритуалах і повсякденному житті японців.

Символ «золотої середини» – колесо життєвого балансу

Авторка : Валентина Ліскевич

  Пошук життєвого балансу завжди викликало у суспільства доволі багато питань, адже одночасно поєднувати сім’ю, роботу, здоров’я, відпочинок та особистий розвиток – дуже важливо, але складно. Символом «золотої середини» – є колесо життєвого балансу

  Колесо життєвого балансу - це коло, поділене на визначену кількість секторів. У класичному варіанті їх 8 (кар'єра, гроші, здоров'я, друзі, сім'я, розвиток, відпочинок, умови життя).

  Нижче будуть приведені приклади того, як можна налагодити баланс по всім складовим вашого колеса:

1. Кар'єра:

- Більш глибоко вивчити одну з складових вашої роботи.

- Знайти додатковий пасивний заробіток.

- Вивчити новий напрям роботи, який також може підвищити ваше фінансове становище.

2. Гроші:

- Пройти курси по фінансовій грамотності.

- Поставити чіткі цілі збережень (для чого і за який строк потрібно зібрати певну суму).

3. Здоров'я:

- Виконувати зарядку зранку.

- Харчуватися свіжими та збагаченими вітамінами продуктами.

- Впровадити в своє життя нове хоббі зв'язане зі спортом.

4. Друзі:

- Зустрітись з давнім знайомим.

- Познайомитись з новою людиною.

- Зібрати всіх своїх друзів і спланувати спільний відпочинок.

5. Сім'я:

- Зустрітись з ріднею.

- Допомогти рідним.

- Поїхати на відпочинок зі всією сім’єю.

6. Розвиток:

- Прочитати одну книжку.

- Записатись та пройти курс навчання якійсь потрібній і корисній справі.

- Відвідати семінар.

7. Відпочинок:

- Сходити до кінотеатру.

- Помалювати фарбами.

- Відвідати новий заклад.

8. Умови життя:

- Поїхати в нове місто.

- Прибратися вдома.

- Приготувати собі смачну вечерю.

ВЕЛИКИЙ КИЇВСЬКИЙ КОНЦЕРТ JERRY HEIL Х ALYONA ALYONA

  28 червня у Києві в  Stereo Plaza. відбудеться великий київський концерт Jerry Heil x alyona alyona “Вечір, наповнений емоціями, вдячністю і музикою, яка нас об’єднує”.

 Концерт Jerry Heil x alyona alyona є їх першим спільним виступом після фіналу Євробачення 2024, де дівчата посіли 3-тє місце. Артистки розповіли, що готують для цього особливого концерту прем'єри нових пісень, обов'язково будуть старі хіти і велика спільна програма з оновленим звучанням у супроводі музикантів.

 Це буде грандіозне шоу, де прозвучать головні сольні хіти та дуетні треки «Рідні мої», KUPALA, Dai Boh, Teresa & Maria. Артистки поділяться враженнями від виступу на конкурсі «Євробачення-2024». Крім того, будуть яскраві прем’єри та номери за участю запрошених артистів

 Творчість талановитих співачок вирізняється самобутністю та знаходить фідбек мільйонів слухачів. Кожна з артисток пройшла цікавий шлях до популярності, а тепер alyona alyona та Jerry Heil продовжують підкорювати серця виступаючи у яскравому дуеті, який народився під час повномасштабної війни. Пісні виконавиць стають саундтреками боротьби та незламності українців. Вони надихають, об’єднують та сповнюють сил. У дуетному заліку артисток – масштабні європейські тури, альбом Dai Boh та потужні спільні хіти, головним серед яких є пісня Teresa & Maria. Саме цей трек лунав на центральній музичній сцені Європи у травні. 

Леонід Коваленко