Фемінітиви: чому важливо їх використовувати?

     Світ неупинно рухається у бік рівності прав. Останні роки все частіше можна почути по телевізору чи прочитати в Інтернеті такі слова як: директорка, секретарка, адвокатеса, історикиня тощо. Це так звані фемінітиви, що є дуже незвичними для середньостатистичної людини в Україні. Реакція на такі слова буває дуже різна. Когось смішить виокремлення жіночої статі у професіях, а деяких навіть обурює. Проте насправді мало хто замислюється, що фемінітиви - це частина сучасної української мови, яка має повне право на існування.

     Що це взагалі таке? Фемінітиви - це іменники жіночого роду, які є альтернативою до аналогічних «чоловічих» назв. Вони діляться на дві групи. Перша називає жінок за характеристиками: професією, національністю або сімейним статусом. Друга називає самиць тварин (вовчиця, лисиця).

     Фемінітиви, незважаючи на думку більшості людей, не є новим явищем для української мови. Оскільки багато століть жінки не претендували на професійну діяльність, то перші фемінітиви стосувались побутових та родинних сфер. За думкою кандидатки наук Марії Брус, що займається вивченням жіночих назв у староукраїнських пам’ятках, перші фемінітиви з’явилися ще тоді, коли жінки ставали власницями майна, і це прослідковується у писемних історичних пам’ятках. Наприклад, у 11 столітті вже існувало слово «княгиня».

     Фемінітиви почали створюватись у період 17 століття, коли Литовським статутом було узаконено однаковість спадкових прав жінок і чоловіків. З того періоду, жінки почали брати участь у різноманітних громадських справах, і з’явилася потреба у представлені жінки перед суспільством. Так і з’явилися слова кредиторка та дорадниця. Більш активно, фемінітиви стали створюватись у 19-20 столітті, коли збільшилися права у жінок і зросла кількість професій, що було пов’язано із промисловим переворотом.

У відомому «Російсько-українського академічному словнику Агатангела Кримського» є позначення жінок у правових відносинах. А у «Словнику української мови в 11 томах» аж понад 3 тисячі жіночих назв. Ці словники були написані у 30-ті роки минулого століття, а отже у період активної українізації. Фемінітиви розвивались одночасно з українською культурою, але цей процес був призупинений, через великий вплив радянської мовної політики.

     У часи СРСР українська мова особливо не розвивалась та навіть принижувалась. У країні головною мовою була російська, тож про фемінітиви не йшлося й мови. Адже в російській мові немає такої кількості суфіксів для утворення жіночого роду, на відміну від української, де їх понад 13. Цікавим також є те, що форми жіночого роду все ж були у вжитку, але стосувались тільки низькокваліфікованих професій. Адже усі ми завжди чули про професію покоївки, домогосподарки, офіціантки чи вчительки. А от престижні професії мали лише чоловічий рід: директор, міністр депутат.

То чому важливо вводити в активний вжиток фемінітиви? Зараз це поняття про гендерну рівність. Професії, що використовуються у чоловічому роді – це наслідки патріархату та часткової мізогінії. Варто пам’ятати, що жінки дуже важко виборювали свої права. У минулих століттях, вони мали підписувати твори не своїми іменами, перевдягатись у чоловіка та постійно доводити свої знання та вміння. Чи має бути жодна дискримінація у 21 столітті? Точно ні.

     Треба визнати, що і зараз жінки досі ведуть боротьбу з нерівністю, коли отримують меншу від чоловіків зарплатню, не претендують на деякі посади та стикаються із сексуалізацією. Навіть зараз усе жіноче вважається другорядним та меншовартим. І ігнорування фемінітивів, як позначення професійної діяльності лише підтверджує це.

Фемінітиви можна утворити від будь-якої професії. Звісно, ситуація змінюється, якщо таке слово вже існує й має інше значення. Напевно всі чули жарти про «пілотку» та «електричку». У такому випадку, ми не обмежуємося однаковими суфіксами, а використовуємо маловживані, але не менш елегантні. Так жінка пілот – це пілотеса, а адвокат – адвокатеса. Не мають жіночого відповідника лише професії, що є загальновживаними, але не є українськими. Така ситуація зі словом «посол». Ми часто можемо його почути, але варто знати, що українською правильно амбасадор, і відповідно – амбасадорка.

     

     Чому є люди, які досі неоднозначно ставляться до фемінітивів? Перш за все це пов’язано зі стереотипами. Тобто не визнання того, що жінки заслуговують на своє відзначення на тій чи іншій посаді. А також зі звичкою, яка тягнеться із часів радянського союзу. Тоді всіх називали однаково і ніхто навіть не замислювався про якісь варіанти змін, тож не можуть змиритись і досі.

     Одним з аргументів людей, що проти фемінітивів – це погане звучання. Важливо пам’ятати, що милозвучність – це суб’єктивна річ, яка немає нічого спільного з правилами сучасної української мови. Фонетично ми можемо визначити та за можливості змінити слова, але визначати право на існування фемінітивів таким способом не є доречним.

Джерела:

https://www.wonderzine.com.ua/wonderzine/life/equality/4131-5-vidpovidey-na-poshireni-pitannya-pro-feminitivi

https://explainer.ua/shho-take-feminitivi-ta-navishho-yih-vzhivati/

Єва Сластнова

У столиці Італії пройшов парад на підтримку України

Авторка: Софія Наумова     

     

     5-го жовтня в Італійському Римі пройшов масштабний захід на підтримку України у війні з росією. Тисячі людей вийшли на вулиці з різнокольоровими прапорами під гаслом “Pace” - мир.

     Основною метою акції було показати, як абсурдно у наш час виглядає те, що коється у світі. Як ми у 21 столітті змогли дозволити таку жорстокість і нелюдяність? 

     Хода почалась з площі біля базиліки Санта-Марія-Маджоре та пройшла усіма центральними вулицями міста. Це було не тільки викрикування підтримуючих фраз, а й тематичний музичний супровід, що включали на пересувному діджейському пульті. Дійство відвідало і підтримало чимало міжнародних представників і за словами наших громадян, це дає надію на гарне майбутнє. У найближчий час плануються ще декілька таких заходів, але вже менших за цей.

Три місця на землі, які ви точно повинні побачити!

Авторка: Надія Ткаченко

Живучи в буденних реаліях, ми можемо навіть і не здогадуватися, які таємниці приховує наша планета. Але насправді чимало таких місцин, що варті уваги, і вони вражають своєю красою та фантастичністю. 

Якщо ви мрієте пірнути у незвіданий світ культур та шедеврів природи, то потрапили на вірну сторінку газети! 

Гейзер Флай, пустелі Блек-рок, штат Невада, США.                                          

Флай (гейзер) вважається одним з найдивовижніших місць в пустелі Невада. Величезна кількість туристів приїжджають подивитися, яку магію створюють швидкі потоки води. Яскравий оранжево-зелений колір утворюється завдяки мінералам (карбонат кальцію), водоростям і ціанобактеріям. Скоріш за все, у вас промайнула думка, що це творіння - природний гейзер, але Флай утворився завдяки діяльності людини. Один неправильний крок під час буріння - пробита геотермальна кишеня, яку неможливо тепер зупинити. 

Фітопланктон на о. Рангалі, Мальдіви.                 

Мальдіви - улюблене місце для відпочинку поціновувачів м‘якого білосніжного піску, спокійного океану з дивовижним підводним царством та прекрасного сервісу. Але чи всім відомо, що як тільки сонце заходить за обрій, вода починає сяяти яскравими фарбами? Спочатку здається, що це справжня казка, але насправді це результат життєдіяльності біолюмінесцентного фітопланктону.

Тунель кохання, Клевань, Україна

Так-так, місцина, що входить до 10 найкрасивіших куточків планети Земля, знаходиться на нашій рідній Батьківщині, біля селища Клевань, що у Рівненському районі Рівненської області.  Частину приватної залізниці огортає м‘яка рослинна ковдра зсередини, і таким чином утворюється справжній тунель. Це місце набуває яскравого зеленого відтінку навесні, і вбирає у свою історію найщиріші зізнання в коханні, ніжні та сповнені любов‘ю поцілунки.

Український Ютуб

 

Авторка : Анна Некрашевська

     

     Кожного дня ми спостерігаємо за розвитком сучасного та українського контенту. Нові обличчя з’являються на наших екранах телефонів та телевізорів. Особливе місце у житті багатьох займають ютуб-блогери. Це люди, яким ми довіряємо та за якими слідкуємо. Тому саме в цій статті хочу вас познайомити з деякими з них, що старанно працюють над розвитком сучасного контенту. 

Канал "Загін кіноманів" був створений у 2016. Фокусується більше на оглядах фільмів. Перше відео було створено 12 березня 2017 року, коли Віталій Гордієнко (засновник каналу)  почав цікавитись кінематографом і коли у серпні вийшов фільм "Загін самогубців". У цьому йому допомагав один з найкращих товаришів, якому розповів цю ідею.

     На початках, коли канал був непопулярний, це було як хобі. Але з вересня 2021 року Віталій звільнився з театру і повноцінно переїхав до Києва і працює лише в YouTube.

     Він робить цікаві огляди на фільми, політичні новини та інтерв’ю, а також створює гарні підбірки нових проектів або серіалів, які варто переглянути.

Сергій Стерненко – це український активіст, який був учасником Євромайдану, у лютому 2014 року був одним з організаторів одеського осередку "Правого сектору", а приблизно через півтора місяця очолив його. Сергій веде відеоблог на YouTube, де розказує про події в Україні. Лауреат премії «Паляниця Awards» у номінації «Людина року в українському YouTube» від редакції «Телебачення Торонто».

Клятий раціоналіст – це ютуб-канал блогера станом на жовтень 2022-го має 258 тисяч підписників. Аудиторія каналу постійно росте, і його блог часто рекомендують до перегляду впливові українські науковці. Пізнавальні матеріали Клятого Раціоналіста з’являлися й на сторінці в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, а самого Артема часто запрошують виступати на профільних заходах.

Хащі — український документальний проєкт, учасники якого мандрують найбільш глухими та безлюдними селами України. За словами ведучого «Хащів» Володимира Кохана, цей проєкт про «Україну без косметики». Перші відео на YouTube-каналі почали публікувати у грудні 2018 року, а перший довгий випуск про Сіверщину випустили 2020 року: на Чернігівщині Володимир Кохан, Максим Воскрекасенко та Михайло Осацький подолали пішки 60 км через величезний лісовий масив уздовж білоруського кордону.

Леви на джипі — україномовний YouTube-канал, що створює незалежний гумористичний контент. Спершу канал був російськомовним, але після повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України резиденти каналу повністю перейшли на українську мову та займаються популяризацією українського гумору.

Резиденти каналу

·    Андрій Лузан - комік, шоумен, засновник каналу Леви на джипі та благодійного фонду LNJ

·   Валентин Міхієнко – комік, сценарист, резидент каналу Леви на джипі та засновник благодійного фонду LNJ

·    Микола Зирянов – стендап-комік, сценарист, резидент каналу Леви на джипі та засновник благодійного фонду LNJ

·     Роман Щербан - стендап-комік, резидент каналу Леви на джипі

   Станом на вересень 2022 року на каналі налічується більше ніж 694 тисячі підписників та 132 відео-шоу різних форматів.

Телебачення Торонто - щотижневий сатиричний дайджест новин з ведучим Романом Вінтоновим в образі Майкла Щура. Перший випуск програми вийшов 6 листопада 2016 року. Програма виходить у неділю на трьох телеканалах: «UA: Перший», «24» та «Громадському», а також на YouTube-каналі «Телебачення Торонто». Вони в гумористичному форматі подають останні новини, доносячи інформацію зрозумілою мовою.

Підпільний стендап - їх YouTube-канал відкритий в 2015 році. Самі гумористи називають себе "найсміливішим стендап проектом України". Тут тільки безкомпромісні та актуальні жарти від кращих стендап коміків. Підпільний - це живий, справжній стендап, часто жорсткий, але неймовірно смішний. Це вечірки, які нікого не залишать байдужим. Це місце, де ви можете почути влучні жарти від найкращів коміків та просто відпочити, насолоджуючись приємною атмосферою навколо.

Імені Т. Г. Шевченка - 4 вересня 2019 року брати Капранови заснували YouTube канал, в якому публікують відео матеріали про історію України. Найпопулярнішим відео є «Історія України за 10 хвилин / Українська історія / History of Ukraine (english subtitles)», яке було опубліковане 27 жовтня 2019 і менше ніж за місяць набрало півмільйона переглядів.У 2020 році канал отримав звання "Відкриття року в Youtube" від Паляниця Awards.

Подкаст «Терапія» - це діалоги двох друзів. Спартак - український лікар, кандидат психологічних наук. Янович - український актор та комік. Наука досі не може пояснити, як вони зійшлися і чому досі спілкуються. Власне, це єдине, що й хлопці не можуть пояснити. На все інше в подкаст терапії відповіді є.

    Підсумовуючи мушу сказати, що український ютуб – це місце, де кожен може знайти для себе щось цікаве та нове. Безліч каналів та проектів існують для нашого розвитку та просто дозвілля. Тож, не потрібно марно витрачати на російських зірок, адже сьогодні ми маємо можливість спостерігати за зародженням українського контенту.

Студентський кіновечір

9 жовтня 2022 року студенти КНУ ім. Тараса Шевченка створили команду під назвою "Кінобуде! ", стартувати цей проект мав 27 лютого 2022 року, але війна завадила.

Дебют стався в неділю у приміщенні центру консолідації студентів. Я змогла потрапити на цей кіновечір: тут дуже атмосферно, всюди гірлянди, зручні столи і гарна технічна підготовка. Перед показом провели лекцію про режисера та сам фільм. Показували фільм Жана Люка Годара "На останньому подиху". Після показу також була міні лекція про кінцівку фільму та його короткий аналіз. Для шанувальників кіно, або просто людей які хочуть гарно провести час "Кінобуде!" хорошим варіантом.

Єлизавета Капустянська

Українська кухня найсмачніша у світі

 

Авторка: Надія Корнієнко

        

Українська кухня дуже різноманітна та є популярною у всьому світі. Багато туристів, які відвідали нашу країну були вражені насиченими смаками українських страв. Основними інгредієнтами нашої національної кухні є свинина, вироби з борошна, помідори, баклажани, цибуля, часник.

То які страви варто спробувати, щоб запам’ятати смак України назавжди?

Борщ

Одна з найпопулярніших перших українських страв, кожна господиня має власний рецепт, але основні інгредієнти це свинина, томатна паста, картопля, буряк, капуста, морква, цибуля. Саме борщ вважають найулюбленішою стравою національної кухні, він входить до 20-ки найсмачніших страв світу.

Зазвичай борщ подають з пампушками з часником, це такі собі невеликі пухкі булочки які щедро приправлені часником із зеленню, сметаною, та салом, яке можна вважати окремою стравою української кухні.

Вареники

Важко уявити українську кухню без вареників. Українським вареникам присвячують вірші та картини. Готують їх з прісного тіста з додаванням різних начинок, найпопулярніші це капуста або картопля, а для солодких вареників зазвичай це вишня. З ними пов’язано багато народних звичаїв, наприклад на Старий Новий рік дівчата люблять пожартувати, та зробити вареник із сюрпризом додавши в начинку найнеочікуванішу річ монету, ґудзик, або додати багато солі.

 Полтавські галушки

Страва яка готується на всій території України, та особливої популярності вона набула у Полтаві, тут на її честь влаштовують фестивалі та встановили пам’ятник. Галушки готуються з борошна, солі та води, готове тісто ріжеться на шматочки з яких формують кульки, відварюють частіше на пару. Можна подавати як окреме блюдо зі шкварками, зеленню, сметаною. А можна додати в суп.

Пиріг з яблуками

Існує багато рецептів яблучного пирога, це досить популярна випічка у світі. В Україні пиріг з яблуками традиційно готують з дріжджового тіста, а начинка складається з яблук, цукру та горіхів. Готується пиріг з яблук досить легко на деко викладається тісто, зверху в один шар викладають яблука, та прикрашають пиріг декоративною стрічкою з тіста, та для золотистого кольору все ретельно змащують жовтком.

Узвар

Найпопулярніший напій української кухні. Готують його із сухофруктів яблук, груш, слив, вишень, чорниць, для солодкого присмаку додають мед. Узвар вважається однією з обов’язкових страв на Різдво.

Медовуха

Це популярний український алкогольний напій. Напій на основі меду, перші такі напої готували десятки років, але згодом до медово-ягідної суміші почали додавати хміль що прискорювало процес бродіння.

Була традиція молодятам на весілля дарувати діжку з медовим напоєм, яку молодята мали випити у перший місяць подружнього життя, мабуть, саме тому він і називається медовим місяцям.

    

Ріші Сунак – новий прем’єр-міністр Великої Британії. Що потрібно знати про нового лідера та які зміни чекатимуть на Україну?

20 жовтня Ліз Трасс пішла з посади прем’єр-міністра Великої Британії, що стало абсолютно несподіваною новиною. Вона протрималась на посту всього 45 днів, тобто 6 тижнів. Після її відставки ходили чутки про можливість повернення на цей пост Бориса Джонсона, проте той відмовився від балотування на другий термін. Тож основним претендентом на посаду став Ріші Сунак, який був головним конкурентом Ліз Трасс на минулих виборах.

25 жовтня Ріші офіційно став 57 прем’єром Великої Британії, і у 42 роки є наймолодшою людиною, яка коли-небудь обіймала цей пост. Ріші Сунак також став першою в історії Великобританії темношкірою людиною, яка очолить країну, і першим прем'єр-міністром з Індії. Що відомо про нього та чи буде підтримка для України від Британії такою ж як і раніше?

   Ріші Сунак народився 1980 року на південному англійському узбережжі в Саутгемптоні. Він був старшою дитиною у родині, де батько був лікарем, а мати керувала власною аптекою. Його батьки обоє мали індійське походження та емігрували до Британії зі Східної Африки у 1960-х роках. Сам Ріші неодноразово розповідав про те, як тяжко працювали батьки, щоб відправити його навчатися до одного з найпрестижніших коледжів у світі - Вінчестерського, відвідування якого коштує 43,335 фунтів стерлінгів на рік.

   Після коледжу Сунак вивчав політику, філософію та економіку в Оксфордському університеті, де й отримав диплом бакалавра. Пізніше він отримав диплом магістра ділового адміністрування у Стенфордському університеті. Там він і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Акшатою Мурті – донькою індійського мільярдера Нараяни Мурті. Йому вдалось швидко підійматися кар’єрними сходами, і з часом він став партнером компанії з управління інвестиційним фондом The Children's Investment Fund Management. Також Сунак працював директором у компанії свого тестя Catamaran Ventures.

   Політична кар’єра Ріші розпочалася у 2015 році, коли його обрали депутатом-консерватором, де він був парламентським приватним секретарем у Департаменті бізнесу, енергетики та промислової стратегії. У 2018 році він став Міністром місцевого самоврядування, а у 2019 році  - Головним секретарем казначейства. До свого призначення Міністром фінансів Великої Британії, він був відомий як один з перших прихильників кампанії Brexit. Але на початку пандемії COVID-19 він отримав популярність після того, як пообіцяв зробити «все, що потрібно» для підтримки британського бізнесу в умовах безпрецедентної глобальної кризи.

Під час участі у виборах, Ріші Сунак неодноразово висловлював свою позицію щодо війни в України. Він засуджує агресивну політику Кремля, називаючи її «злом, якого Європа не бачила з часів Другої світової війни». Під час виборів Ріші обіцяв, що збереже курс на підтримку України та намагатиметься посилювати її. «Якщо я стану прем’єр-міністром, я подвою наші зусилля і зміцню ту політику повної підтримки України, яку так вміло очолював Борис Джонсон», - написав він у Твіттері 18 липня.

Проте і тут не обійшлось без нюансів. Виявилось, що дружина Ріші має частку у розмірі $474 млн у компанії її батька Infosys, яка своєю чергою має економічні зв’язки з росією. Але компанія Infosys недавно заявила що виводить свій бізнес з території росії.

Політик запевнив, що інтереси його дружини не впливають на його політичну діяльність, а бізнес індійської компанії є проблемою самої Індії, яка займає нейтралітет у війні. Але варто згадати, що у березні, бувши міністром фінансів, Сунак закликав компанії відмовлятись від бізнес-партнерства з рф, аби не спонсорувати війну.

Джерела

https://www.theguardian.com/politics/2022/oct/25/who-is-rishi-sunak-everything-you-need-to-know-about-britains-next-prime-minister

https://nypost.com/2022/10/24/who-is-rishi-sunak-new-uk-prime-minister-succeeding-liz-truss/

https://focus.ua/uk/world/534390-yak-vihodec-iz-koloniyi-rishi-sunak-ocholiv-imperiyu

 

 Єва Сластнова