Darisha (Даріна Красновецька), переможниця національного відбору дитячого “Євробачення-2018” випустила новий сингл на свій шістнадцятий день народження

Автор: Леонід Коваленко

     «Під вінницьким дощем» – символ перших і щирих почуттів, які пережив кожен. Трек став уже третім синглом Darisha на YULA Label. У пісні передано перші емоції закоханості, пережитий досвід та нові відкриття, що неодмінно відгукнуться в серцях її однолітків і в спогадах старших за неї. 
     “Ця пісня – про початок підліткового життя, про перші почуття, про щось нове, що ми дізнаємося. І все це я максимально намагалася передати в «Під вінницьким дощем». Як на мене, цей трек викликає лише найтепліші та найприємніші емоції, тому маю надію, що моїм одноліткам, які зараз теж проживають таке ж яскраве підліткове життя, ця пісня однозначно відгукнеться,” – розповідає Darisha.
     Новий трек також нагадає усім дорослим про найяскравіші моменти їхнього перехідного віку та про перші поцілунки в юності.
     “Мені здається, що цей сингл – про кожного з нас, у мене особисто він викликає ностальгічні відчуття, хоч мені й 35. Слухаючи цю пісню, я згадую свою молодість та відпочинок у таборі. Як зараз пам’ятаю, це був Ворзель, саме там сталася перша закоханість, перші поцілунки в щічку… Ці теплі спогади завжди відгукуються в моїй пам’яті. А взагалі, трек не прив’язаний до конкретного віку, адже цілуватися можна в будь-які роки, і не лише можна, а й треба! Під вінницьким, під київським та навіть під варшавським дощем головне – цілуйтеся, любі друзі!” – ділиться ADAM, автор музики та слів.
     "Під вінницьким дощем" – це не просто пісня, а важливий крок у творчості Darisha, що символізує початок нового етапу в її житті, адже реліз нового синглу вийшов у день народження співачки!
     “Сьогодні мені виповнилося 16, і як на мене, дата дуже символічна для релізу – це ж солодкі 16, початок одного з найяскравіших періодів нашого життя. Тому, я думаю, це було чудове рішення зарелізити трек саме в цей день!” – поділилася своїми емоціями іменниця Darisha.
Як розповідає співак ADAM, автор слів і музики,  робота над треком тривала близько одного дня :

     “Десь у середині березня до мене в студію в Києві з Вінниці приїхала Даріна. Насправді ми хотіли працювати над іншим проектом, та сталися технічні несправності. Тоді я взяв гітару й просто почав бринькати. Доволі швидко до мене прийшли рядки: “Ми цілувалися під вінницьким дощем…” Мені так сподобалася ця фраза, до того ж Даріна з Вінниці. Лише за день ми дописали куплети, і зараз ви можете слухати трек на всіх стримінгових платформах!”
     Сингл вже доступний на музичних платформах.      https://www.youtube.com/watch?v=j9e4yEF9bsM

Режисерки TRI DIRECTION створили позаконкурсний виступ Alyosha і Rebecca Ferguson на Євробаченні 2023

«Ласкаво просимо до нас додому» перформанс в першому півфіналі Євробачення 2023 від режисерської групи TRI DIRECTION

«Поєднання мов та сплетіння двох культур»: TRI DIRECTION про підготовку номеру Альоші та Ребекки Фергюсон у першому півфіналі Євробачення 2023

Підготовка та технічні складнощі у постановці режисерської групи TRI DIRECTION для спільного номер України та Британії

Вчора стартувало Євробачення 2023 року, яке приймала Україна в Ліверпулі. У першому півфіналі конкурсу на головну сцену, крім учасниць країн конкурсу, вийшли запрошені гості, їхній виступ став одним з найяскравіших номерів програми. Українська співачка Alyosha заспівала в дуеті з британською співачкою Rebecca Ferguson. Над перформансом працювали режисерська група TRI DIRECTION у складі Наталії Лисенкової, Наталії Ровенської та Марії Григоращенко разом з партнерами Freckled Sky. 

Сюжет номера, створеного під ракетними обстрілами та присвяченого вимушеним переселенцям, відгукнеться кожному українцю, хто застав початок повномасштабного вторгнення. Завдяки сучасному технічному забезпеченню, доповненій реальності TRI DIRECTION вдалося візуалізувати та передати головні меседжі нинішніх подій в Україні. 

«Найголовнішою була складність взагалі почати креативний процес, через те що головою ти завжди «в умовах війни». Потім переробити лють і розпач на візуальні образи так, щоб це не було занадто документально й реалістично. Ти ніколи не знаєш, у який момент під час репетиції тебе застане повітряна тривога чи атака безпілотниками. Дякувати ЗСУ усе обійшлося! Усі репетиції відбувалися в Києві та жоден перформер не постраждав», — коментують TRI DIRECTION.

Квартира з розбитими вікнами, закохана пара, годинник, сирена, повідомлення українок — символи, які доповнили номер та вдало передали усі сенси, закладені в постановці. 

Визначальним моментом стала поява на екранах прапорів країн, які підтримують Україну в війні. Вони об’єдналися у велике синьо-жовте українське серце, яке тримає один ритм.

Персонажі в “Мавці” за твором Лесі Українки, як вони зображені в української міфології

Авторка: Дарія Дацкова

“Мавка. Лісова пісня” стала найкасовішим українським проектом за період незалежності України. Лише в перший тиждень прем'єри було зібрано 25 мільйонів гривнів. Вже зараз на сьомому вікенді прокату касовий збір становить 133 772 724 гривні. Крім того стрічку показують і за кордоном у Франції, Італії, США, Канаді, Великій Британії та інших країнах світу.

  Але говоритимемо ми не про успіх стрічки, а про її персонажів. А саме, чи зображенні вони саме так, як в нашій справжній українській міфології, та чи взагалі існували такі істоти у віруваннях наших предків.

Почнімо з головної героїні - Мавки. На вигляд мавки і справді мають зелене волосся, вони є дуже вродливими та здебільшого живуть у лісах. Носять ці лісові створіння тонкий та майже прозорий одяг і заплітають у волосся квіти. Казали, що у них немає тіней, а коли вони бігають, то трава під ними не згинається. Мавок вважали небезпечними, оскільки ними ставали душі померлих нехрещених дітей та молодих дівчат. Більше того розповідали, що мавки хотіли помститися за своє коротке життя, через що не раз збивали з дороги, топили в болоті, або взагалі вночі приходили до чиєїсь хати і висмоктували з господарів сили.

Але тим не менш їх пов'язують із цвітінням та плодючістю, оскільки кажуть, що навесні мавки бігають полями та лісами і висаджують квіти. Також існувала можливість для людини одружитися з мавкою, потрібно було лише привласнити одну її річ, але якщо мавка знаходила її, то одразу втікала.

  Далі поговоримо про Водяниць, або русалок. Варто зауважити, що є русалки польові, водяні, гірські та лісові. Душі вони не мають, а тільки серце. Вважається, що мавки — то їхні подруги, а походження цих міфологічних створінь таке саме, як у мавок, але в більшості це є молоді дівчата утоплениці. 

Вони можуть робити як добро, а саме оберігати природу від всякої біди, так і зло, залоскочувати юнаків до смерті, закручувати сіті рибалкам, насилати на поля град. Щодо того як виглядають українські русалки, то відомо, що вони точно не мають хвоста, як ми звикли бачити в західній міфології, і тіло наших русалок було блакитне або синє. Ще вони мали зелені або чорні довгі пухнасті вії, довге зелене або чорне волосся, яке було завжди розпущене і сягало колін. Вдягнені русалки у довгі білі тонкі сорочки або ж узагалі були голі. 

Наступним головним персонажем є Лісовик. Як і в мультфільмі, так і в міфології - це дух лісу, його господар. Здебільшого живуть вони на густих деревах або по дуплах сухих дерев. Коли Лісовик сердиться, мавки, русалки та інші лісові красуні під його грізним поглядом припиняють свої веселощі. Лісовики люблять подразнити або познущатися з людей. Та Лісовик майже завжди невидимий, лише голосом та співом виказує свою присутність.

Побачити його можна зігнувшись і дивлячись назад крізь ноги. Взагалі це добра істота, він рідко відповідає на зло людини злом, та все ж може погубити людину, приміром, коли чоловік ночує з кіньми біля лісу, або спить на узліссі. Тоді тихенько краде ту людину, затягує в ліс. Рідко буває, але може підійти до вогню, біля якого заночували чоловіки, погріється трішки, а то і пожартує.

Хоч не було згадано і показано в мультфільмі, але написані Лесею Українкою такі міфологічні персонажі, як Водяник, Перелесник та Потерчата. Вони також займали особливе місце у віруваннях наших предків. 

От поговоримо про Водяника - таємничого господара озер, боліт та річок. Він мав вигляд старезного діда, покритого водоростями, з довгою бородою і хвостом. Міг перевтілюватися у різні істоти — дитину, козла, собаку, качура, рибу тощо. Цей володар річок, ставків та водоймищ головує над русалками таопікувється рибами. Живе здебільшого у вирах річок, коло млинів. Розгнівавшись, може руйнувати греблі, млини, розливати ріки, топити людей. Як і Лісовик, Водяник не терпить, коли людина необережно втручається у його царство, особливо вночі. Тоді може так налякати гучним сплеском по воді, що, бідній, доводиться той переляк довго відлежувати. Розповідають, що одна жінка прийшла після заходу сонця напитися води до річки, то він штовхнув її у воду і почав тягнути за волосся.

Прочитавши про Лісовика та Водяного можна подумати, що в українській міфології усі істоти чоловічої статті - старі та огидні, особливо на фоні таких чаруючих та привабливих мавок і русалок. Але на щастя, а можливо і на горе, ми маємо Перелесника. Це дух, який перевтілюється в образи коханих, зазвичай померлих чоловіків, за якими тужать дівчата. У такому вигляді він приходить до них і може вступати в шлюбний зв'язок. Вигнати цього демона з домівки, в якій він вирішив оселитися, дуже важко, на відміну від інших духів нашої міфології. Крім того, небезпечно докоряти жінці за зв’язок з Перелесником, бо він міг помститись, якщо його розгнівити. Згідно з деякими повір’ями,

Перелесник висмоктує кров у людини, з якоюперебуває у стосунках. Може і задушити. 

Ще одними міфологічними істотами є Потерчата. Ними стають діти, які померли нехрещеними. По суті, майже усі істоти в українській міфології колись були Потерчатами, оскільки якщо протягом семи років після смерті дитину ніхто не похрестив або не дав ім’я під час спеціального обряду, то душа дитини ставала нечистою і вже тоді таку душу забирали під свою опіку русалки, потім же вони теж ставали або русалками, або мавками, або лісними. Навіть якщо вдавалося уникнути русалок, то на сьомому році життя вони ставали лелеками або пугачами. Через те, що померлих нехрещених дітей часто хоронили біля озера або болота, то це і стало причиною того, що зазвичай найбільше їх було на болтах, біля озера або на перехресті. Потерчат ще називають блукаючими вогниками, які заводять людей у трясовину (саме в такому контексті їх і згадала Леся Українка). Та тим не менш, з усіх персонажів української міфології, потерчата одні з небагатьох мертвих душ, які можуть допомагати своїй родині. Під час великої небезпеки для одного з родичів, вони можуть відвести біду. 

   Ну ось це і є майже усі персонажі з “Мавки” та “Лісової пісні”, які були на передових позиціях історій. Але хто вже дивився мультфільм запитає: “А де ж Шумник Гук та Котожаб?" На жаль правда така, що решта персонажів є вигадані. Котрісь Лесею Українкою, як от: Той, що греблі рве; Той, що в скалі сидить. А інші нашими сучасними мультиплікаторами - Шумник Гук та Котожаб. Та в загальному, ми можемо побачити, як реалістично та близько до справжньої української міфології є відображенні персонажі. І те, що цей чудовий мультфільм бачить майже увесь світ вже робить неоціненний вклад в майбутнє культури України, оскільки нарешті іноземці дізнаються  нашу справжню міфологію, культуру та історію, хтось закохається в неї, почне цікавиться та вивчати, і тим самим це допоможе нарешті нам ідентифікувати себе як окрему націю,  яка має багатогранну цікаву культуру і може мати вплив на глобальне суспільство.

 

Чому мотиваційні поради не завжди працюють

Авторка: Вероніка Лифар

Мотивація – одне з найпопулярніших слів в середовищі бізнесу, навчального процесу, платформи Youtube чи  соцмереж. Порад і відеороликів переглянули на цю тему теж достатньо, а ваші плани й досі залишились у записнику…

     Можливо ви намагаєтесь  повторити чуже життя? Чи дійсно мрія, яку ви досі відкладаєте, є вашим бажанням? Що зробить щасливим саме вас? Жодна модна прибуткова професія не принесе вам задоволення, якщо це не те, що вам подобається.

       Не будуйте  з себе іншу особистість. Пробудження о п’ятій  ранку, ведення щоденника, вісім склянок води на день,дихальні практики, дошка візуалізації не впливають на потенціал людини, отриманий з народження. Розвивайтесь в тому, що виходить у вас найкраще. Кожна людина є унікальною.

      Оптимізм це добре, а вміння бачити сторону недоліків ще краще. Чи готові ви прийняти творчу кризу йдучи в мистецтво, режим харчування й дня в спорті, ймовірність банкрутства в бізнесі? Звісно, це не привід відмовлятись від обраної діяльності, але до цього варто бути готовим. Врахуйте всі недоліки перед прийняттям рішень.

     Не ускладнюйте. Робота чи навчання понад норму,вивчення п’яти мов одночасно, десяток тренінгів приведуть вас до вигорання і хронічної втоми швидше, ніж до очікуваних результатів. Продуктивність у кожного своя. Ви нікуди не поспішаєте, й ні від кого не відстаєте. Розраховуйте на свій темп виконання завдання. Обирайте комфортний графік роботи, пам’ятаючи про дедлайни.

     Ви не марнуєте своє життя – не  знецінюйте свій життєвий досвід та досягнення. Це ваш шлях, ваші рішення та дії. Ваша історія унікальна як і ви самі. Не картайте себе за те, що ви досі чогось не знаєте – це нормально.

      Не перетворюйте  життя в гонитву за успіхом – це не марафон. Дайте собі час на все. Не шукайте мотивацію – робіть те, що вам  подобається.

«Там де ти»: прем’єра кількахвилинного мініфільму Марти Липчей про почуття кожного українця

Фіналістка «Голосу країни-12» Марта Липчей представила перший сингл «Там де ти”, який став основою мініфільму про почуття кожного українця після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 

Сьогодні Марта Липчей — нове обличчя сучасної музики. Нова сторінка в історії жіночого поп-року в Україні. 

Її меседж — говорити правду в своїх піснях. Співати про те, що переживає кожен українець. 

«Там де ти» — це історія майже кожної п’ятої родини в Україні. Це історія розлуки, страждань і випробувань. Історія родин, яких розділила війна і вимушений переїзд. 

«Для мене, як для артистки, є важливою місією співати про те, що сьогодні переживає кожен українець, бути голосом свого народу. Я присвячую цю пісню нашим військовим, які боронять нас у війні за нашу незалежність і свободу! Ми дякуємо вам і чекаємо на вас», — коментує Марта.

Ідея і сюжет кліпу належать тренеру “Голосу країни-12” та меценату Андрію Мацолі. В березні цього року Марта Липчей підписала контракт з продюсерською компанією “Мюзік бразерз”, керівником якої є Світлана Мацола. 

«Коли ми пропрацьовували ідеї, то зрозуміли, що ця ситуація, — розлука родин,  є найпоширенішою і найболючішою серед українців. І ми кінематографічно показали те, що пережила українська родина за минулий рік», — ділиться Марта. 

Відеокліп артистки став трихвилинним життям, яке проживає глядач. Весь біль, радість, переживання, надія, віра та любов в одному мініфільмі, який є близькою історією майже кожного в Україні. 

«Там де ти» — пісня, яка об‘єднує всіх українців та надихає на перемогу!    https://www.youtube.com/watch?v=kIuA4nkvDpg

Леонід Коваленко 

Мистецтво під час війни: кого почитати серед українських сучасних поетів

Біль, незламність, кохання, відчайдушність, сміливість... Те, що українці проживають щодня. Те, що відчуває кожен. Те, що наші поети перетворили в мистецтво. Відкриваємо нові імена разом. Кого почитати серед сучасників?

ТЕТЯНА ВЛАСОВА

Тетяна Власова - поетеса, співачка, громадська діячка. У 2020 році заснувала літературно-мистецький проект “ІншіВірші”. Його спеціалізація спрямована на промоцію сучасної української поезії. У 2021 році вийшла книга поетеси під назвою “Ефект близькості”. З осені 2022 року поетеса почала збирати повні зали на поетичних вечорах в столиці та регіонах. Створила нову програму разом із Сергієм Жаданом під назвою «Видихи і цитати» - літературну композицію з їх власних віршів та прози з посиланнями на інших авторів.  Крім того, Тетяна займається промо-кампанією фільму «Люксембург, Люксембург».

“Ця зима як тривала хвороба, і ми нею вражені всі.

Але ти просто роби що робиш, мій друже з долютневих часів.

І аж до першого дня весни пиши слова мені випадкові.

Так багато війни. Багато війни. Так багато любові.”

Т. Власова

https://instagram.com/tania_vlasna?igshid=YmMyMTA2M2Y=

ТОНЯ КОРНУТА

Тоня Корнута - поетеса та громадська діячка. Окрім творчості дівчина активно займається очищенням українських міст і сіл від комуністичної та російської символіки в ГО “Деколонізація.Україна”. Амбасадор благодійного фонду «Тихо», який спеціалізується на допомозі військовим. Стала учасницею проєкту «Війна з любови». Захід проходив 29 квітня в м. Ужгород. Головною метою було зібрати кошти для Батальйону ДРБ «Сонечко».

“Ніщо без війни: ні стола, ані крісла

Сідаєш за каву і ніби наміряв під шкірою

Стільки війни, що вже тисне

Бери і вистрибуй зі шкіри”

Т. Корнута

https://instagram.com/tonya_kornuta?igshid=YmMyMTA2M2Y=

ДМИТРО ЛАЗУТКІН

Дмитро Лазуткін - письменник, телеведучий, спортивний коментатор. Його книги: “Солодощі для плазунів”, “Бензин”, “Добрі пісні про поганих дівчат: поезії”, “Набиті травою священні корови”, “Червона книга”. З перших днів повномасштабного вторгнення поет працював військовим кореспондентом на “Суспільному”. Там він робив репортажі з Бучі, Бородянки, Бахмута, Харківщини і Чернігівщини. У 2022 році поет презентував свою нову книгу «Закладка». Частина текстів книги написана перед 2022 роком і наповнена передчуттям про неминуче. У другій частині, яка написана після 24 лютого, немає рим і описується жорстока реальність.

“ У березні морозному чи в квітні

Коли зірки мов рани ножові

Знайди слова які комусь потрібні

Знайди слова - допоки всі живі”

Д. Лазуткін

https://instagram.com/dmytro_lazutkin?igshid=YmMyMTA2M2Y=

НАЗАР ТИТАР

Назар Титар – український актор театру та кіно, викладач акторського мистецтва та дубляжу. В минулому мав своє шоу на ФМ Галичина, а наразі ведучий та автор проєкту «Таємниці Старосамбірщини». Видав дві поетичні збірки: «Своє життя присвячую – любові» та «Нотатки душі». Після початку повномасштабного вторгнення поет повідомив про те, що 100% коштів, вилучених від продажу своїх збірок перерахує на потреби ЗСУ.

«Народе, мій коханий, скам’янілий

Невже ми віддамося без борні

Невже шукатимуть по чужих землях щастя діти

І плакатимуть далі матері?

Коли прокинеться любов до ближнього?

І хто відстоюватиме правду на землі?

Коли руками до Всевишнього,

Помоляться за мир усі?»

Н. Титар

https://instagram.com/nazar_tytar?igshid=YmMyMTA2M2Y=

НІКОЛАССОН (ОЛЕКСАНДР КОРНЕЙКО)

Ніколассон (Олександр Корнейко) - український поет та прозаїк. Видав дві поетичні збірки: “Покоління” та “Оселя духів”. З 2013 активно почав публікуватися в соціальних мережах та виступати на київських поетичних заходах. Лауреат міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» у 2014 році. За ще не виданий роман «Попіл» отримав Спеціальну відзнаку від фестивалю фантастики «Волкфон». У 2016 році вийшла дебютна збірка поезій «Покоління». У 2020 році поет видав другу збірку «Оселя духів». Також записує аудіопоезії, які можна послухати на музичній платформі SoundCloud.

“найкращі ідуть.

Найкращі завжди ідуть.

Пір'їною птаха

Прямо крізь неба вістря.

Ідуть за гряду до перших у їх роду,

Торуючи шлях

Для тих, хто піде опісля.”

Ніколассон

https://instagram.com/nikolasson?igshid=YmMyMTA2M2Y=

Авторка: НАДІЯ ПІКУЛЬ

Театральне мистецтво

Виставка в стінах столичного музичного театру -- визнання творчості митця. Тим більше в такому відомому, як Оперета, яку очолює один з найвідоміших театральних діячів країни Богдан Струтинський.

    В квітні в театрі оперети відкрилася виставка живопису «Образи та містерії Людмили Туркевич». 

 На другому поверсі виставлено 9 робіт відомої малярки. Протягом місяця театрали можуть милуватися полотнами художниці. Стиль майстрині вельми неординарний – вона фарбами якби виплітає візерунок, в яких упізнаються або якісь персонажі, або її особистий світ певних уявлень та почуттів. Один з найулюбленіших її персонажів є Параджанов, портрет якого зачаровує любителів мистецтва. Втім, на даній виставки лише одна робота, присвячена режисерові. А загалом Туркевич намалювала 4 портрети постановника «Тіней забутих предків».

   Свою виставку Людмила присвятила своєму чоловікові, журналісту Василю Туркевичу, заслуженому діячу мистецтв, завідувачу інформаційно-видавничого відділу Національної Опери України, котрий працював там з 1981 року і пішов засвіти позаторік. Втім, оперний не практикує подібні виставки, але на проведення заходу зголосився інший музичний театр – Оперета. Виставка триватиме до 10 травня.

   

                                    

Сергій Бахін 

                            

фото Леонід Коваленко