Заїдання стресу – реалія багатьох українців

   Війна змінила життя кожного українця. Усі ми відчуваємо стрес, а деякі навіть впадають у депресивні стани. Це пов’язано з сильним впливом оточуючих подій на нашу психіку. Стрес шкодить не лише нашому психічному здоров’ю, а й фізичному. Одним із його проявів є переїдання або так зване «заїдання стресу».

Існує три етапи стресу у житті людини:

 Гострий

 Гострий епізодичний

 Хронічний

Гострий стрес – це час, коли в організмі підвищується рівень гормону адреналіну, який впливає на частоту сердечного ритму і підвищення артеріального тиску. У цей період у людини загострюються рецептори, наприклад зір або слух. Такий стрес може бути як короткотривалим, так і періодичним, коли людина частково стикається зі збудником негативних емоцій чи регулярного само до нього повертається.

Хронічний стрес – це довготривалий стрес, під час якого виділяється такий гормон, як кортізол. Який стимулює підвищення глюкози у кров і через це підвищує використання глюкози мозком, для отримання більшої кількості енергії. Ці гормони не повертаються до нормального стану до тих пір, поки стрес не пройде. Якщо це не стається, то організм сам починає рятуватися, руйнуючи клітини.

Стрес і гормон кортізолу створює потребу у більшій кількості кисню, енергії та поживних речовин. Людей, що знаходяться у стресі тягне на їжу, що начебто розслабляє. Це солодка, жирна і калорійна їжа, снеки тощо. Але такі страви не мають великої кількості поживних речовин, через що виникає замкнене коло. Людина їсть багато, щоб заспокоїтись, але не наїдається і не заспокоюється та знову розпочинає трапезу.

На психологічному рівні, причина заїдання стресу, розпочинається ще з дитинства. Коли маленька дитина, не вміючи говорити плаче, то батьки не можуть зрозуміти причину сліз. Єдиним варіантом заспокоєння є нагодувати маля, що частіше за все спрацьовує. Надалі, дитина асоціює їжу з чимось заспокійливим та комфортним. У дорослому житті, людина купує собі плитку шоколаду після важкого дня, щоб порадувати себе та забути поганий день. Також, однією з причин є похвала смаколиками, коли за відмінну оцінку батьки купують дитині морозиво або торт, проявляючи так свою увагу до успіхів дитини.

Переїдання призводить до ряду захворювань, а саме: ожиріння різних стадій, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань та навіть може спровокувати деякі види раку. Тож не потрібно байдуже ставитися до проблеми переїдання та заїдання стресу, оскільки це може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям у майбутньому.

Український дієтолог Наталія Самойленко у телемарафоні «Єдині новини» заявляє, що перш за все, потрібно слухати свій організм, і якщо не хочеться їсти, треба поважати ці сигнали організму і не треба приймати їжу, навіть якщо втриматись майже неможливо. Також, Наталія радить, у випадку, коли постійно хочеться щось жувати, як от насіння, цукерки чи жуйки, треба розділити свої прийоми їжі на три рази й притримуватися графіку.

Гастроентеролог Євгенія Бєлінська вважає, що переїдання потрібно лікувати з психологічної точки зору. За її думкою, потрібно навчитися переживати та відчувати емоції, щоб остаточно зупинитися. Також, допомогти може обговорювання із друзями чи рідними даної проблеми. Завжди можна звернутися за допомогою до психолога, у разі довготривалого стресу.

Загалом спеціалісти радять навчитися відрізняти відчуття голоду та апетиту.

Для голоду характерним є відчуття порожнечі у шлунку, біль у голові та слабкість. Апетит – це коли вам хочеться чогось конкретного. Часто відчуття голоду плутають з нестачею води в організмі. Тож краще випивати склянку води за 30 хвилин до прийому їжі.

У такий непростий час, важливо зрозуміти, що ми маємо продовжувати жити та максимально дбати про своє фізичне та психологічне здоров’я. Нам ще стануть у нагоді у майбутньому сили та хороший стан, а отже треба знати міру та навчитися піклуватися про себе.

Єва Сластнова

Як знайти (змінити) професію

Авторка: Liza Fezr

Тисячі українців втратили свою роботу після початку війни, когось скоротили, а хтось виїхав закордон і втратив своє попереднє місце роботи. У всякому разі, питання пошуку роботи зараз є актуальним, адже і у нашій країні, і в Європі треба на щось жити. Звичайно, можна працювати за вашою вищою освітою, але часто вона буває специфічною і в умовах війни важко знайти необхідну вакансію і підходити під усі вимоги роботодавця. У будь-якому разі є варіанти професій де можна почати все з нуля:

- digital або віддалена робота, пов’язана із комп’ютером. До цього напрямку належить ІТ, маркетинг, копірайтинг, SMM-фахівець, SEO-менеджер, графічний дизайн та ін. Іноді в цю категорію можна віднести журналістику, адже статті також можна писати віддалено. Переваги цієї категорії: можна працювати з будь-якої точки світу; не навантажує фізично; є можливість іти на фріланс біржи, тобто працювати на себе; можна почати з будь-якого віку; наявність як безкоштовних так і платних курсів з цих професій. Недоліки: спочатку зарплатня буде невисокою; потребує багато часу та енергії для опанування.

- робота яка не потребує досвіду, така як офіціант, касир, бариста, продавець-консультант. Переваги: є гарним рішенням якщо немає вищої освіти; ця категорія також приймає людей будь-якого віку; оплата залежить напряму від годин роботи; присутність чайових. Недоліки: часто фізично навантажує; невисока заробітна плата.

- робота, що використовує ваші вміння, якщо ви добре знаєте мови або математику, гарно малюєте, шиєте одяг чи іграшки, гарно водите авто, то для вас відкритий заробіток на своїх талантах. Ручну продукцію можна продавати через Instagram, Olx, Prom, знання можна передавати іншим через репетиторство, а таксі завжди буде актуальним. Переваги: улюблена справа, що приносить задоволення і гроші; можливість реалізувати творчий потенціал. Недоліки: багато ресурсів піде на популяризацію свого продукту чи послуги.

Отже, знайти нову професію можливо, головне бажання та мотивація, адже все залежить від людини. І це не залежить від віку чи статі, своє життя можна кардинально змінити будь-коли.

Справжня особистість – позиція сильної людини

Чому це важливо?

Щирі послання, думки та дії завжди супроводжуються приємними емоціями та результатами від навколишнього світу. Якби кожна людина була справжньою, тоді комунікаційних проблем не було б. Адже, коли складно налагодити спільну мову, то важко побудувати будь-які відносини, особливо якщо вони робочого характеру.

Приховувати чи показати справжнє "я"?

Якщо постало таке питання, думаю, варто задуматися в якому амплуа Ви почуваєтеся комфортно і як було, якби Ви відкрили світові свою справжню сторону.

Якщо здаватися тим, ким Ви не є або не хочете бути, в чому тоді сенс?

Його нема. Як жити та отримувати задоволення, коли ти щоразу одягаєш маску? Коли твої емоції та дії не несуть того посилання, який би був із справжньою особистістю? Мені здається, це недоречно. Таким чином, складно отримати натхнення або будь-яку мотивацію, тому що прихована персона під маскою, бажатиме іншого, точно не того, що ви надаєте собі.

Здаватися, але не бути - це найпоширеніша проблема, яка заважає всім сферам кожної індустрії. Факт в тому, що саме Ваша особистість сто відсотків буде цікава комусь, тому що Ви – це індивідуальність та унікальність, про яку ми вже говорили.

Висновок:

Зверніть увагу на своє істинне "я", на те чого воно хоче і чи правда його варто приховувати.

Ліза Торська

Українська музика у світовому кінематографі

Авторка: Олена Гусарова

Музика українських виконавців дедалі більше привертає увагу аудиторії не лише вітчизняної, а й з-за кордону. Світ по-новому дізнається про Україну та її культуру, то ж і музика не виключення. Вона має великий попит у закордонній кіноіндустрії і дедалі гучніше лунає з великих екранів.

«Щедрик» Миколи Леонтовича

Один із найвідоміших різдвяних творів – український «Щедрик» Миколи Леонтовича. Його композиція припала до душі десяткам режисерів, то ж її можна почути у фільмах «Гаррі Поттер», «Міцний горішок 2», «Санта Клаус», «Битва на гірляндах», «У дзеркала два обличчя» та «Шепіт». Та все ж серед них найвідомішою є комедія «Сам удома». Новорічна стрічка, яку переглянув чи не кожен, про пригоди бешкетника Кевіна, у багатьох асоціюється саме з різдвяним твором українського композитора.

«Dansing Lasha Tumbai» Вєрки Сердючки

Приголомшливий виступ Вєрки Сердючки на Євробаченні у 2007 році запам’ятався фанатам конкурсу вибуховою піснею «Dansing Lasha Tumbai». А згодом, неочікувано вона стала саундтреком до комедійного бойовика «Шпигунка» у 2015 році. Варто зазначити, що Андрій Данилко в образі Вєрки Сердючки також  знявся в епізодичній ролі у цьому фільмі. За сюжетом фільму Сердючка виконує пісню, що лунала на «Євробаченні 2007»  на вулицях Парижа, де головні герої мали вести перестрілку.

«Ціна правди» - Джамала 

Після виходу в 2019 році пісні «Ціна правди» співачки Джамали, світ побачила і стрічка польської режисерки Аґнєшки Голланд з однойменною назвою. Пісня звучить у фінальних титрах, а сам фільм показує історію валлійського репортера, який першим відкрито розповів світу через ЗМІ про Голодомор в Україні 1932−1933-го років.

«Шо з-под дуба» гурту «ДахаБраха»

Пісня «Шо з-под дуба» українського музичного етногурту «ДахаБраха» з’явилася у третьому сезоні серіалу «Фарґо». Це кримінальна драма Ноєма Гоулі, знятого за однойменним фільмом 1996 року братів Коен, де кожен сезон розповідає окрему історію. Пізніше легендарну «Шо з-под дуба» можна було почути у українсько-словацькій стрічці «Межа»(2017) та вітчизняному телесеріалі «Спіймати Кайдаша»(2020).

«Ой у гаю при Дунаю»

У одному з епізодів популярного турецького серіалу «Величне століття» головна героїня стрічки виконувала українську народну пісню «Ой у гаю при Дунаю». Цікаво, що багато глядачів до перегляду навіть не знали, що славетна «Ой у гаю при Дунаю» - це українська народна пісня.

«Sunsay»

У культовому серіалі 90-х «Беверлі-Гіллз, 90210» в одному з епізодів прозвучала пісня українського електронного гурту Cape Cod. «Sunsay» записана спільно з ірландським виконавцем Річардом Фаррелом, і пізніше увійшла до альбому Cape Cod.

Український народний гопак

На початку військово-соціальної драми «Мисливець на оленів», яку світ побачив ще в 1997 році, звучить український традиційний гопак. За сценарієм його музиканти грають на початку весілля, куди прийшли троє друзів, які незабаром збираються на службу до В’єтнаму. 

Композиція «Вічна пам’ять»

Саундтреком до серіалу «Чорнобиль» стала композиція «Вічна пам’ять», яку виконав львівський чоловічий хор «Гомін». Композиція звучала в останній серії фільму. Пізніше, хор «Гомін» отримали дипломи від премії «Греммі» в номінації «Найкраща музика до кіно чи телефільму», як ті, хто були безпосередньо причетні до процесу створення музичного супроводу. 

Справжня культурна пожежа в центрі Києва

У суботу, 9 липня, у центрі Києва відбулася надзвичайна подія, яка об’єднала талановиту київську молодь в одному з найвідоміших куточків Подолу. Там можна було насолодитися різножанровою українською музикою, у виконанні молодих артистів. Організаторами вечірки виступило молодіжне угруповання «Пожежа», яке поставило собі мету «просувати українську культуру і її представників».
«Незважаючи на війну, мистецтво має жити, і люди мають жити теж», – заявляють організатори. 20% від кожного квитка були передані на потреби української армії.
Серед запрошених артистів був гурт «Квіткіс», який закохав усіх в україномовний панк-рок; Аlice Сhange з її новим хітом «Не вистачає кисню»; гурт «Ґонвальд» запалював сцену рок-музикою; за ліричну складову заходу відповідав артист під псевдонімом «Пропаща сила»; Enleо – автор усім відомого україномовного каверу на пісню «Another love»; а інструментальний гурт «Bah-bah genesis» зіграли разом з Хайві та Zelinsky.
Незважаючи на затримку, захід пройшов неймовірно та залишив приємні враження.

«Пожежа» і надалі обіцяє організовувати культурні вечірки для всіх охочих послухати українських виконавців, дізнатися більше про мистецтво та долучитися до допомоги ЗСУ.

Христина Корнєва

Що є спільного між футурологією та науковою фантастикою?

Авторка: Вікторія Лукащук

Футурологія – галузь знань, яка конструює та досліджує майбутнє.

Поняття футурології означає спосіб прогнозування та методику в різних сферах. Головним завданням футурології є глобальне прогнозування, тобто спроба передбачити майбутнє, яка ґрунтується на фактах. Дуже часто футурологію вважають якимось фантастичним передбаченням, але це не так.

Головною метою футурології є прогнозування можливих проблем, з якими у майбутньому може стикнутися людство.

Якщо проаналізувати фантастичні твори та порівняти їх із міфами, легендами та притчами ми зможемо побачити явну схожість. Всі ті уявлення, які колись носили наші предки маючи міфологічний світогляд, а згодом – релігійний, зараз ми активно використовуємо в постмодерній культурі, зокрема у фантастиці. Наприклад, у фільмах про Тора від Марвел, фактично це екранізації давніх скандинавських міфів з додаванням нових персонажів для забарвлення сюжету.

Футурологія має досить тісний зв’язок з науковою фантастикою. Про це говорив і відомий польський письменник-фантаст Станіслав Лем, який навіть написав працю на два томи «Фантастика й футурологія». Також він має багато

творів написаних саме в жанрі фантастики, наприклад, «Футурологічний конгрес», «Соляріс», «Едем» та багато інших.

Щодо зв’язку футурології та наукової фантастики, досить багато літературознавців, футурологів, філософів, культурологів говорили, що у Жюля Верна та у Герберта Уелса була схильність до передрікання. Звісно їхні футурологічні прогнози були вагомими, та все ж наукові методи прогнозування футурологів і літературні художні методи це не одне й те ж.

Письменники, про яких говорилося вище, далеко не єдині кому вдалося нафантазувати суспільство майбутнього та його деякі прогреси. Якщо дуже захотіти, то фактично у кожному науково-фантастичному творі можна знайти яким ймовірно буде майбутнє.

Подібність фантастики та футурології полягає саме в описі майбутнього стану соціуму, яке розглядається через призму індустріалізації та розвитку науки. Проте, як би там не було ,футурологи серйозно не сприймають так звані

прогнози письменників-фантастів, хоча іноді й посилаються на них в своїх роботах.

Хоча наукова фантастика й футурологія мають однаковий предмет вивчення, але вони використовують різні методики та соціологічні характеристики, через це їх важко порівнювати.

Також різниця полягає в тому, що від футуролога очікують справжнього наукового прогнозування подальшого життя. Роблячи це футуролог використовує різні наукові методики, чого зазвичай не робить письменник.

Автори художніх творів, як правило, опираються на власні досвід та фантазію, тому від них очікують вдало написану цікаву розповідь про майбутнє з утопічними елементами, постапокаліпсисом, роботами та формами позаземного життя.

Можна сказати, що фантасти та футурологи по-різному представляють свої прогнози, оскільки вони мають різні авдиторії, то й їхні прогнози сприймаються по-різному. Наприклад, в той час як свій прогноз С. Лем оформлює у вигляді науково-фантастичного твору та публікує великим тиражом, звіт футуролога має зазвичай менший тираж та авдиторію.

Часто піднімається питання, чи доречно використовувати наукову фантастику для прогнозування? Навіть попри очевидні відмінності, можна сказати, що відповідь є позитивною. Звісно, буде несправедливо для прогнозування ставити на одному рівні наукову фантастику та науково-технологічне прогнозування через їхню несумірність. Ми не можемо розглядати наукову фантастику як єдине джерело для футурологічного прогнозування.

Можемо взяти до прикладу роботу з прогнозування Еріха Янча, в якій він наукову фантастику відносить до одного з методів прогнозування. Він пише, що наукова фантастика «потенційно частково корисна», однак «не апробована».

Так він писав ще пів століття тому. В сучасних футурологічних роботах наукову фантастику згадують тільки як потенційне джерело прогнозування.

Є один спосіб, поки найбільш успішний, коли письменників-фантастів залучали як експертів, коли розробляли довготривалий прогноз (50 років і більше). Колись у 1964 році для складення прогнозування американська компанія RAND (Research and Development – науково-дослідницькі розробки) в якості експертів запросила письменників (С. Лем, А. Кларк, А. Азимов).

Насправді невідомо наскільки їхні думки вплинули на достовірність цього дослідження, але таке час від часу повторювали. Всі автори, про яких писалося раніше, робили основною своєю задачею при написанні творів розглядати прогноз розвитку науки, техніки та загалом соціуму, це робило їхні твори міжкультурним феноменом на межі літератури та науки.

Цікаво, щодо питання футурології, письменників-фантастів можна поділити на 2 категорії. Перша категорія – це ті про кого вже говорилося, письменники, які наче знаходяться на кордоні між фантастикою та футурологією. Такими авторами є Артур Кларк, Айзек Азимов та Станіслав Лем, всі створювали твори футурологічного характеру. Вони фантасти-футурологи, їх основні особливості: прагнуть, щоб їхній прогноз розглядали як науковий, часто навіть у своїх творах вони датують певні прогнози, детальний опис технічних новинок чи соціальних наслідків, головне у творі – опис майбутнього.

Друга категорія, це ті письменники, які одразу застерігають, що їхні твори не варто сприймати як серйозні прогнози, їх хвилює цінність твору з літературної та культурної точки зору, але не з наукової. Для них головне не

точний опис якої наукової ідеї, а літературні задачі, прогностичні ідеї використовують як антураж.

Звісно, що цікаві ідеї для натхнення футурологічних прогнозів можуть бути присутні у творах як першої, так і другої категорії письменників. Якщо ставити питання про використання наукової фантастики у футурології, то все ж краще скористатися першою категорією.

Наукова фантастика, яка створюється як мрія чи фантазія щодо розвитку науки у майбутньому, не виконує прогностичну функцію. Хоча іноді літераторам і вдається передбачити певні моменти майбутнього, та часто це просто збіг, який ніхто не розглядає як наукову інформацію для аналізу футурологів. Думаю, можна сказати, що наші уявлення про майбутнє перебувають в різних інформаційних полях суспільства, в тому числі і в науковій фантастиці.

Незважаючи на це наукову фантастику не можна вважати ґрунтовним джерелом для прогнозу. Вона дає поле для мрій, фантазій та ідей, можливо, підштовхує деяких футурологів до нових прогнозів. Вона створює певну

картину майбутнього для масової свідомості і це теж варто враховувати в футурологічних прогнозах.

Швеція та Фінляндія підписали протокол про вступ до НАТО

Міністри закордонних справ Швеції та Фінляндії Пекка Хаавісто та Анн Лінде підписали протоколи про вступ країн до НАТО.

Про це повідомляв Мілітарний.

Після підписання протоколу запускається процес ратифікації членства обох країн в Північноатлантичному альянсі.

Про це оголосив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Також він додав, що двері Альянсу залишаються відкритими “для європейських демократій, які готові і бажають робити внесок у спільну безпеку”.

Нагадаємо, на Саміті НАТО в Мадриді Альянс офіційно запросив Фінляндію та Швецію в НАТО. Країни подали заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу в травні.

Тоді Туреччина виступила проти приєднання країн та висунула вимоги, що зокрема Швеція надасть «конкретних гарантій» відповідно до «принципу колективної безпеки» Північноатлантичного альянсу. Йшлося про припинення “політичної, військової та фінансової підтримки терористичних організацій”. Це стосувалося підтримки Робітнича партія Курдистану (PKK/PYD).

Проте на полях Саміту країни підписали Тристоронній меморандум між Туреччиною, Фінляндією та Швецією. В документі зазначено, що країни надали повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Це розблокувало процес вступу Швеції та Фінляндії до НАТО.