Швидка мода або як ми намагаємось знищити планету

Авторка - Анна Козик

Мабуть, більшість з нас чула про величезний  надлишок речей, екологічну катастрофу та жахливих монополістів, які експлуатують людей країн третього світу. Та чи хоч раз ми задумувались, що вирішення проблеми таїться в кожному, хто піддається впливу швидкої моди? Гадаю, ні.

Справді, маркетинг робить своє і люди женуться за трендовими речима, не знаючи скільки проблем та наслідків це приносить. Коли ви блукаєте поверхами торгових центрів та залишаєте половину грошей мережі inditex (це просто приклад, інші компанії теж потребують відміни), більшість з нас не зважає на якість, репутацію фірми чи навіть вашу потребу у певному жакеті. Ми думаємо про те, як це рекламували блогери і скільки вподобань збере світлина у новому трендовому вбранні на просторах Instagram. Так працює маркетинг. Компанії готові платити за неї величезні гроші, нехтуючи якістю чи комфортом своїх працівників. Бо для чого переплачувати, якщо реклама зробить своє і попит точно буде? 

Щоб мати чітку позицію, щодо швидкої моди, варто вивчити ринок, підтримувати екологічні бренди та відвідувати секонд хенди чи благодійні магазини. Купуючи одяг там, ви даєте йому друге життя, а собі доволі хорошу якість та зекономлені гроші на банківському рахунку, а ще внутрішнє відчуття свідомості. Є певна кількістю людей, яка все ж не може купляти одяг в секонд хендах з етичних причин, адже це не на 100% екологічно. Споживач навряд чи може перевірити, як створювалась певна футболка, чи часом це не була примусова праця? Або хто ж носив цю річ до вас? Так є безліч нюансів, але є й багато інших способів шопитись екологічно.

Наприклад, чи чули ви коли-небудь про SWAP-вечірки? Це обмін корисними речима, предметами гардеробу, книгами тощо. Справді, дуже крута можливість отримати щось нове та дати своїм непотрібним речам нового власника чи власницю. На таких івентах речі повинні бути в хорошому стані та придатними для користування.

Ви можете не підходити надто категорично до всього та дозволити купляти собі речі в свідомих брендів. Концепція екологічного використання також полягає в тому, щоб створити базовий потрібний гардероб і не заповнювати шафу мотлохом. Якщо вам потрібна чарівна вечірня сукня, чи просто джинси, які ви проносите декілька сезонів – це нормально купити їх новими, в магазинах, які вам імпонують та не картати себе за це.

Отже, екологічне використання – це надзвичайно важливо. Кожного разу, жаліючись на якесь вбрання, згадайте про тисячі жінок, які працюють за безцінь, щоб ми змогли купити безліч непотрібних топів, блузок тощо. На SWAP-вечірках ви можете знайти друзів чи однодумців, в екологічних бутиках – підтримати виробника та змотитвуати його робити далі хорошу справу. Важливо, також, слідувати за правильними людьми! Варто приділяти свій час лідерам думок, що пропагують свідоме використання, а не роблять рекламу дешевих речей з Joom чи SHEIN. До прикладу, Kate Hall, Kate Caric та Armelle Ferguson – жінки з яких варто брати приклад. Пам’ятайте, насправді, мода – це про свідомість, екологію та етику.

Волонтерство: що це таке та як працює?

Волонтерство – це добровільна суспільно корисна діяльність, яка здійснюється як окремими людьми, так і організаціями. Волонтери ж готові за власним бажанням витрачати свої сили та час на користь суспільству або конкретній людині, не чекаючи винагороди. 

Волонтерську діяльність в Україні було офіційно визнано Кабінетом Міністрів ще 2003 року, тож на сьогоднішній день вона знаходить все більше своїх прихильників. Наразі волонтерський рух в Україні виходить на іншу ланку. Волонтерські організації професійно розвинулися в напрямку роботи з волонтерами, тому зараз все частіше волонтерство розглядається як засіб для розвитку, соціалізації, отримання нових знань, знайомств та навичок.

Основні напрями волонтерської діяльності в Україні – це:

• Охорона навколишнього природного середовища,

• Надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують допомоги,

• Розвиток культури та мистецтва,

• Охорона здоров’я,

• Розвиток та популяризація волонтерської діяльності,

• Надання допомоги жертвам катастроф, військових конфліктів, стихійних явищ та інших надзвичайних ситуацій на території України або за її межами.

Зараз в Україні існує велика кількість волонтерських організацій, які допомагають як у військових питаннях, так і у соціальних. Найбільшою з них є Українська волонтерська служба. Лише через її платформу за останній час волонтери подали більше 43 тисяч заявок, а до всіх чатів долучилось близько 100 тисяч добровольців. Важливості та необхідності набули ті напрямки волонтерства, якими до цього займались в більшості профільні фонди: допомога військовим, пошук ліків, гуманітарка. 

Українська волонтерська служба зазначає: дозвіл чи окрема реєстрація, аби стати волонтером не потрібні. Волонтерити можна як самостійно, так і вступити до якоїсь із організацій. Посвідки волонтерам видають підрозділи Територіальної оборони, Збройні сили України, Держслужба з надзвичайних ситуацій та органи місцевої влади. Інші фонди та організації можуть видавати довідки своїм помічникам, але це не обов’язково.

Та все ж фахівці радять бути особливо обережними, бо волонтери найбільш вразливі до емоційного вигорання. Емоційне вигорання — це захисна реакція організму на тривалу напругу та стрес, коли тіло та психіка вже не витримують. Людина, яка вигоріла, перестає відчувати емоції та бажання, втрачає «запал» і мотивацію та ефективність її роботи знижується. Сьогодні волонтери мають надвисокий рівень відповідальності перед суспільством, через це виникає постійний страх когось підвести чи щось наплутати. Тісний емоційний контакт з постраждалими, з якими доводиться постійно проводити час не лише залишає на собі відбиток, а через деякий час може навіть пригнічувати, адже зазвичай кожен волонтер несе з собою і далі всі історії як тягар, якого неможливо позбутися. 

Волонтерство може прокачати нові навички, але якщо ви відчуєте емоційне вигорання – це може значно нашкодити. Через вигорання ви можете навіть  залишити лави тих, хто волонтерить, а це аж ніяк не на користь Україні. Крім того, що важливо волонтерити зараз, це потрібно буде робити й після завершення війни. І ніхто не знає, скільки зусиль на це знадобиться. Тому зараз так важливо цінувати й берегти власні ресурси, розумно їх витрачати, беручи участь у волонтерстві, відновлювати свої сили.

Олена Гусарова

Фіналісти змагання за посаду Прем‘єр-Міністра Британії

Авторка - Ріка Брезецька

Після п’яти раундів голосувань, парламентська фракція консерваторів представила результат - у фіналі опинились Ріші Сунак та Ліз Трасс.

Один з двох кандидатів цієї осені стане наступником Бориса Джонсона на посаді Прем‘єр-Міністра і лідером консервативної партії.

Для початку-найголовніше для українців. Не дивлячись на різницю поглядів кандидатів,BBC зазначає-«експерти кажуть-підтримка України не ослабне,хто б не став наступником Джонсона.»

Це не може не тішити, бо свідчить-серед кандидатів немає людини, яка готова була б ризикувати безпекою Європи заради власних економічних інтересів.

Розглянемо кандидатів детальніше.

Ріші Сунак.

Політичну кар‘єру він розпочав у 2015 році,коли став депутатом. Тоді за межами Вестмінстера про нього було мало що відомо,окрім того,що він був членом другого уряду Терези Мей та тричі проголосував за підтримку договору про Брексіт.

Згодом,після відставки Терези Мей, він був одним з тих,хто підтримував Бориса Джонсона у обранні на посаду лідера консервативної партії. Після того, як Джонсон був обраний Прем‘єр-Міністром, Ріші Сунак став Головним секретарем казначейства, а згодом,у лютому 2020,- міністром фінансів. На своїй посаді він намагався втримати спад економіки Британії під час ковідної пандемії, але стався інцидент, через який Ріші Сунак став першим в історії Британії міністром фінансів, який отримав санкції за порушення закону про локдаун.

5 липня 2022 року Ріші Сунак звільнився зі своєї посади. 

Ліз Трасс

Вона-друга в історії Королівства жінка на посаді міністра закордонних справ.

З 2014 до 2016 року в уряді Девіда Кемерона вона обіймала посаду міністра довкілля,продовольства і сільських справ.

В питанні Брексіту після оголошення результатів референдуму у 2016, підтримала Брексіт.

Після відставки Кемерона, Ліз Трасс перебувала спочатку на посаді міністра юстиції та лорд-канцлера в уряді Терези Мей, а згодом була призначена на посаду Головного секретаря казначейства.

У 2019 році вона підтримала Бориса Джонсона у прагненні стати очільником консервативної партії, стала держсекретарем міжнародної торгівлі, де її обов‘язком було вести перемовини щодо торгівлі з Євросоюзом після Брексіту.

Отже, можна сказати, обидва кандидати останні декілька років працювали в економічній галузі своєї країни.

У 2021 році Ліз Трасс стала міністеркою закордонних справ. Першою в історії від партії консерваторів.

Своє ставлення до Бориса Джонсона Ліз Трасс, на відміну від багатьох депутатів,не змінила,і була його підтримкою аж до самої його відставки.

Остаточний результат виборів і ім‘я нового Прем‘єр-Міністра Британії стане відомо 5 вересня.

Водний баланс

Влітку, як ніколи потрібно дотримуватися водного балансу. В середньому наше тіло на 60 - 70% складається з води, а її нестача в організмі може привезти до чисельних проблем. Від кількості води в організмі залежить не тільки функціонування наших внутрішніх органів, але й наш зовнішній вигляд. Влітку через спеку ми пітніємо та втрачаємо чимало води, а це впливає на фізичну та розумову активність.

Скільки та що потрібно пити?

У кожної людини своя добова норма води, вираховується вона в залежності від маси тіла, приблизно на 1 кг ваги тіла 30-40 гр води. Пити потрібно звичайну воду, але не водопровідну, а відфільтровану. Можна пити негазовану мінеральну воду, та такі напої як чай, сік, компот, морс та кава також враховується, але варто зазначити що кава приводить до втрати води в організмі, тому після неї варто випити склянку води.

Наш організм має прекрасний індикатор нестачі води – спрага. Але потрібно розрізняти дійсну спрагу від помилкової, перша – це зменшення води в крові та недостатнє надходження або значна втрата рідини. При помилковій спразі пересихає слизова оболонка рота. Такий ефект виникає коли ми довго читаємо вголос, під час фізичних навантажень, при високих теплових температурах, або коли ми знаходимося у стресовій ситуації, в таких випадках не потрібно пити багато, достатньо зробити декілька ковтків води, аби зволожити слизову оболонку ротової порожнини.

Вода є досить корисною для нашого організму, але варто пам’ятати що надмірне споживання рідини також може нашкодити та призвести до розрідження крові та збільшить навантаження на серцево-судинну систему, а розбавлення шлункового соку призводить до проблем з травленням.

Коли пити воду корисно:

- Після пробудження, це відновить водний баланс який порушився під час сну та запустить роботу всіх внутрішніх органів;

- За півгодини до їжі та через годину-півтори після, не рекомендується одразу їжу запивати водою, щоб не порушувати роботу травлення;

- Рекомендується випити склянку води незадовго до сну, щоб мінімізувати порушення водного балансу вночі.

Це лише рекомендації, і дотримуватися чітких правил пиття води не варто, краще слухати свій організм, і пити тоді коли дійсно хочеться.

Надія Корнієнко

Безпека понад усе: український застосунок для протидії насиллю

В Україні запрацював мобільний застосунок для жінок, що постраждали від домашнього або гендерно зумовленого насильства, чи перебувають у групі ризику.

Офіційна презентація  додатка для реагування на випадки насилля  відбулася у Києві за участі першої леді України Олени Зеленської та партнерів. Застосунок створено спільно з Міністерством внутрішніх справ України та Національної поліції України  у партнерстві з UNFPA (Фонд ООН  у галузі народонаселення) та за підтримки  посольства Британії в Україні.

Як зазначає інформаційна компанія «Розірви коло», він допоможе отримати допомогу для жінок, які не мають можливості подзвонити у поліцію через фізичні порушення (наприклад, особи з порушенням слуху),тотальний контроль особистого життя, відсутність коштів на рахунку тощо. Застосунок надійно замаскований від кривдника як звичайна непримітна програма.

Завдяки наявності прихованого інтерфейсу у застосунку можна переглядати інформацію про ознаки насильства, знайти план й мапу контактів служб допомоги.

Перша леді України розповіла у своїй інстаграм сторінці, що назву додатку не повідомляють навмисно аби потенційні кривдники не знали про нього. Ті, хто потерпає від аб’юзерів можуть отримати всю інформацію та завантажити програму, зателефонувавши на гарячу лінію 116 123 або написавши особисте повідомлення на сторінці «Розірви коло» у фейсбуці.

Карина Доломанжи

 

 

Найкраща українська проза останніх років

 

Авторка - Єва Сластнова

«Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги», - так казав український поет Тарас Григорович Шевченко, і був абсолютно правий. У сучасному світі, де кожен має вільний доступ до будь-яких книжок важко знайти людину, яка б не мала улюбленого роману чи повісті. Дехто перейшов на читання в Інтернеті, де можна завантажити літературу безкоштовно, а є й ті, хто ганяється за матеріальними книгами з гарними обкладинками. Якби там не було, у будь-які часи, книги були головним джерелом розумового розвитку та мислення.

Також книги – це спосіб відпочити та абстрагуватися від зовнішнього світу. З цікавим романом ми можемо мріяти, фантазувати й відчувати емоції героїв. Читання допомагає у важкі часи, коли думки про складність життя не дають можливості спокійно жити, тоді книги можуть дати відповіді на наші запитання або дати відволіктись від проблем.

Багато хто читає закордонних авторів або класичну літературу, що є чудово, а українські автори та книги часто залишаються у стороні від людської уваги. Українське книгодрукування століттями страждало через цензуру, тож активно розвиватися почало не так давно. Звісно, ми маємо велику кількість класичних письменників, але ще не маємо достатнє підґрунтя для масштабного видавництва україномовних книжок. У такий важкий час для України, важливим є підтримувати вітчизняні видавництва, щоб ті не занепали.

Отже, 5 книг від українських видавництв різних жанрів, які захоплюються неймовірним сюжетом та історією і побутом українського народу.

Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР

Книга українського історика Вахтанга Кіпіані, яка створена на основі архівних документів по справі Василя Стуса. У книзі йдеться про життя, кримінальну справу, і смерть дисидента Стуса. Думка автора повністю побудована на фактах, листах поета з тюрми, показах свідків, спогадах сім’ї та друзів. Книга стала такою сенсаційною та скандальною, що з 2019 року триває справа за позовом Віктора Медведчука (який був адвокатом Стуса у 80-ті роки) про заборону книги. «Справа Василя Стуса» входить у рейтинг тридцяти найважливіших книжок часів української незалежності за версією Українського інституту книги 2021 року.

Експрес до Галіції

Український детектив Богдана Коломійчука, що розповідає про розслідування львівського комісара поліції Адама Вістовича, який вплутується у шпигунську гру. Після розшифровки таємничого документу, він дізнається про те, що знати не має. У цей час у двох різних місцях світу стаються дивні вбивства, які непов’язані між собою. Австрійська імперія стоїть на межі розколу. Головному герою потрібно зрозуміти зв'язок між цими подіями та рідним містом.

Чорне сонце  

Збірка оповідань Василя Шкляра, який буде важливо прочитати в українських реаліях 2022 року. Герої роману – це реальні люди, які жили звичайним життям. Усі вони, від бізнесменів до селян та студентів, в один день мали взяти до рук зброю, щоб захищати рідну землю. До збірки увійшли твори: «Чорне Сонце», «Останній шанс Захара Скоробагатька»,  «Крук — птаха нетутешня», «Високі гори у Ялті», «Цілком таємні історії», «Танець під чортову дудку». Цією книгою назавжди увіковічена пам'ять про відважних бійців полку «Азов».

Притулок семи вітрів

Драма Дарини Гнатко розказує про роки кріпацтва в Україні та рід Давидових, які вже декілька поколінь потерпають від невдач та страждань. Історія розпочалася з Яна Гнатко, який мав слабкість до власних кріпачок, але після того, як про його романи дізнається дружина Маришка, коханку чоловіка знаходять мертвою. Усі вважають, що це зробила ревнива дружина, але через декілька днів і саму жінку загризли собаки. Така історія повторюється у наступному поколінні. Чи зможуть герої примиритися та не зруйнувати власного щастя? 

Усі їхні демони

Трилер, що підіймає важливі соціальні теми? Це роман Поліни Кулакової, який розповідає про родину зі звичайного українського містечка, де у хрущовці замість люблячих батьків, дві дитини бачать лише насильство. Хлопець-підліток шукає порятунку та підтримки на вулиці, а дівчинка 9 років вчиться жити з жахливими реаліями у своїй родині. А тим часом місто потерпає від кривавих вбивств. Байдужість, алкоголізм та втрачене дитинство - усе це про книгу «Усі їхні демони».

Подяка всім, хто захищає нас. У Києві стартував п’ятий фестиваль Bouquet Kyiv Stage

триває з 5 по 7 серпня у Софії Київській і Золотих воротах та охоплює музичний, візуальний та кінонапрями.

Цього року фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage проходить у більш стриманому форматі воєнного часу та з урахуванням усіх необхідних заходів безпеки, але так само пропонує гостям довершену музичну й візуальну програми, інтелектуальні бесіди й ту особливу атмосферу, коли під захистом тисячолітніх стін Софії збираються однодумці.

Тема цьогорічного фестивалю — «Заради життя». А наскрізна ідея – увиразнення особистості. А також пошук опори, підтримки й віри. А ще – вдячність.

«Торік ми проводили Bouquet Kyiv Stage в умовах пандемії та карантинних обмежень, щоб дати змогу собі та іншим відчути, що світ не зруйновано і що в ньому є речі, на які завжди можна спертися, наприклад мистецтво, — розповідає ідейна натхненниця та співзасновниця Bouquet Kyiv Stage Ірина Буданська. — Цього року ми потребуємо цієї опори ще більше, віднаходячи її в собі, в тих, хто поряд, в мистецтві. А також — у нашій єдності та вдячності всім тим, хто нас сьогодні боронить на фронті та в тилу та робить все можливе заради життя».

Організатори  Bouquet Kyiv Stage — команда культурного центру Дом Майстер Клас — пояснюють: цьогорічний фестиваль — це подяка всім нашим захисникам і захисницям. Тема війни — десь зримо, а десь — ледь вловимо, метафорично, ілюзорно — присутня в кожній події фестивалю.

Фестиваль розпочався з концерту  «Сестри: Тельнюк». У Софійському соборі Леся і Галина Тельнюк виконали пісні на нові тексти, в яких виразно проявилася молитовна складова. Далі у Хлібні виступили Богдана Півненко та Анна Хмара з концертом «Присвячення», а завершував музичну програму першого дня виступ гурту Root Fruit Combo і Олі Чернишової у просторі «Золотих воріт».

«Формуючи музичну програму, нам йшлося про те, ким є зараз музиканти і чому їхній вибір саме такий: лишатись у місті, виходити на сцену і представляти ту чи іншу музику. Бо це вже не просто вибір чергової програми, для кожного музиканта це — громадянська позиція. Зараз кожен оркестрант сприймається як соліст, зараз кожен став помітною особистістю», —пояснює співкураторка музичного напряму фестивалю Ганна Гадецька.

Щодня у трьох локаціях — Хлібні, Софійському соборі та Золотих воротах — відбуватимуться три камерні концерти. У програмі: дует, що народився вже під час війни, — Євген Громов та Ігор Завгородній, концерт «Відбудова» Антона Дегтярьова, концерт для двох клавесинів Ольги Шадріної-Личак та її учениці Паоли Прокопенко, концерти «Київської камерати» і Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського з хоровою програмою, що наскрізно проводить ідею звернення до сил, що підтримують, вселяють віру, дарують розраду. Джазові вечірні програми — у Золотих воротах, серед них – і концерт Nazgul Shukaeva Trio «Колискові».

«Зараз дуже загострилося відчуття кожного моменту, особливо музичного. Зовсім змінилося сприйняття класики. Сьогодні потрібна музика, яка володіє лікувальними властивостями», — говорить співкуратор музичної програми Євген Громов.

У перший день фестивалю відкрилися три фотовиставки. «Війна» Олександра Глядєлова — документальні фото, зроблені автором у період з лютого по травень у Києві, Бучі, Ірпені, Бородянці,  Гостомелі, Мощуні, Чернігові, Харкові… «Заради Життя» Єлизавети Клюзко — світлини українських жінок, які виношують дітей під час війни. Та проєкт Дому Майстер Клас «Воїни Світу – Воїни Світла. Портрети» — відео та фотопортрети іноземних легіонерів-добровольців.

Цьогорічна програма Кінобукету присвячена темі «Культура vs війна». Однойменний документальний цикл, присвячений митцям, що пішли на війну, охопить два фільми режисера Кадіма Тарасов. Це стрічки про кінооператора і фотохудожника Сергія Михальчуку та актора й режисера Ахтема Сеітаблаєва. Також у програмі – більше 20 короткометражних фільмів.

Цього року під відбудуться і традиційні бесіди під Ясенем, присвячені темі війни й культури.

 «Темою нашого першого Bouquet Kyiv Stage були "Звуки Міста". Навколо і всередині нас звучить не просто сукупність хвиль різних частот, а звуки Музики, з якою ми жили, раділи та переживали у нашому рідному Києві. Нині у Місті з'явилися інші звуки. Звуки болю, страждань та ненависті. Як і чому це можливо в сучасному світі, говоритимемо під 200-річним Ясенем із філософами, істориками та культурологами», — розповідає співзасновник фестивалю й автор ідеї бесід під ясенем Євген Уткін.  

Також у програмі фестивалю – оглядові екскурсії Софійським Собором, Золотими Воротами та Будинком митрополита.

Вхід на фестиваль традиційно є безкоштовним, потрібно лише сплатити вхідний квиток на територію Софія Київської чи «Золотих воріт». Також цього року обов’язковою є попередня реєстрація на всі події музичної програми. На кінопокази, бесіди під ясенем та фотовиставки реєстрація не потрібна.

Організатори наголошують, що будуть дотримані усі правила безпеки. У випадку оголошення повітряної тривоги, події будуть призупинені до її відбою. Гостей події запросять перейти в безпечне укриття на території Софії Київської або ж спуститися у метрополітен на Золотих Воротах.

Слідкуйте за новинами та шукайте детальну програму фестивалю тут:

         https://bouquetstage.com/     https://www.facebook.com/bouquetstage/

Контакти для акредитації та допомоги у роботі:

Дар’я Коваленко +38 095 419 67 98 d.kovalenko@prhouse.com.ua

Стаття - Леонід Коваленко