Українці співуча нація

Авторка: Надія Корнієнко

Українська мова дуже милозвучна, вірші написані українською мовою ідеально лягають на музику створюючи неперевершену композицію. Наш народ співав про все що бачив, чув чи відчував, кожна подія була описана в чарівних піснях про Україну. Співали про кохання щасливе чи нещасне, про те як українці боронили свою землю від ворогів, які прийшли на неї з війною, про наречених та їхні хвилювання, про біль втрати, співали й про роботу та здавалося б про звичайні буденні справи. Кожна подія була висвітлена по особливому, хоча інколи з’являлися схожі мотиви.  

Пісні передавалися усно з покоління в покоління, інколи в слова пісні вносили зміни, підбирали більш влучні, одні епізоди викладали більш детально, а інші зовсім – опускали. З часом народні пісні змінювали мотиви, їх переспівували вже на сучасний лад, як, наприклад всім відому пісні «Ой у лузі червона калина», пісня була написана Степаном Чарнецьким у 1914 році, до п’єси-опису життя славетного гетьмана Дорошенка. Після повномасштабного російського вторгнення пісня набула нової популярності, її стали переспівувати професійні та непрофесійні виконавці у багатьох містах та країнах, показуючи свою підтримку Україні під час війни.

Українські народні пісні можна поділити на декілька видів, одними з найпопулярніших є:

Історичні – козацькі, кріпацькі, емігрантські;

Обрядові пісні – це щедрівки, веснянки, колядки.

Побутові – колискові, жартівливі, про важку роботу.

Ліричні – про кохання. 

Кожна українська народна пісня має свою історію створення, та розповідає нам про життя нашого народу. Коли автор оприлюднював слова та музику пісні їх підхоплювали сотні вуст, вони розходилися світом та викликали захоплення у інших народів.

 

Що таке маніпуляції та як захищатися від них

 

Авторка : Анна Некрашевська

     

     У повсякденному житті ми досить часто стикаємося із ситуаціями, коли потрібно вплинути на інших або ж навпаки люди вливають нами.

     Метафора маніпуляції зародилася ще з тих часів, коли з’явилися перші фокусники. Психологи вважають, що це саме ті люди, які розуміли психологію глядачів та поводження з ними. Їхнє головне гасло було: «Спритність рук, і ніякого обману». Тож, можемо стверджувати, що вони користувалися різними техніками та правилами впливу для того, щоб зробити справжнє шоу.

Але що ж таке насправді маніпуляція?

     У багатьох фахівців розходяться думки щодо одного визначення, але загалом маніпуляція - це прихований вплив, факт якого має залишатися непомітним. Успіх маніпуляції залежить від того, щоб співрозмовника ввести в оману та позбавити логічного мислення. Люди, які користуються такими техніками досконало знають, на які місця співрозмовника потрібно надавити, щоб він зробив рішення, яке буде правильним для маніпулятора. Зазвичай жертва не розуміє, що відбувається та просто слідує за іншим, адже все проходить дуже швидко. Тому інколи буває досить важко помітити, що щось відбувається.

     Але сьогодні існують техніки для протидії небажаного впливу та відстоювання своєї думки.

     Насамперед потрібно збільшити дистанцію між співрозмовником або й взагалі вийти з кімнати, щоб не потрапляти в його поле дотику та зору. Таким чином ви відгородитесь від маніпулятора та зможете спокійно все обмірковувати. Наступним кроком може бути ігнорування людини, яка хоче вплинути на вас, адже в нього просто зникне цікавість щось говорити, якщо ви просто не будете звертати на нього увагу. Також гарним методом є техніка «блокування», коли ви відповідаєте, що просто не розумієте слів людини, яка хоче вплинути, та просите повторити знову і знову. І в кінці маніпулятор сам втрачає терпіння щось з вами робити та просто йде.

     Хотіла б ще додати, що існує такий термін, як контрманіпуляція, коли ви вдаєте, що ведете діалог та піддаєтесь під вплив, але все ж таки в кінці використовуєте ті самі прийоми та завдаєте удару тому, хто хотів вас образити.

     На мою думку, якщо ви хочете збудувати здорові стосунки із співрозмовником, щоб дізнатися щось або розповісти, завжди потрібно спокійно та ввічливо вести діалог,  щоб нікого не образити та не показати себе з поганого боку.

Дбаймо про природу разом!

Авторка: Анастасія Сорока

     Кожен з нас може долучитися до збереження природи і це не так важко, як здається на перший погляд. Напевно ви вже не один раз чули про глобальне потепління, яке означитиме величезні ризики екстремальних посух, пожеж, повеней і нестачі харчів для мільйонів людей; про дуже велику забрудненість повітря, океанів, суші. Від цієї забрудненості гинуть тварини та хворіють люди. Ми повинні запобігти ще більшим катастрофам і зберегти нашу планету, адже це наш дім, а іншого такого в нас не буде.
 Ось декілька простих рекомендацій, які може виконувати кожна людина і таким чином дбати про природу.
Відмова від поліетиленових пакетів і пластику.
     В українських магазинах все частіше можна помітити еко-торбини, що дуже тішить. Але поліетиленові пакети все ще найбільше використовуються. Боротьбу із поліетиленовими пакетами можна розпочати самостійно, просто зменшивши їх споживання. Якщо кожна людина почне використовувати еко-торбину замість купи поліетилену, то це буде краще впливати на екологію, адже, як ми знаємо, поліетилен дуже довго розкладається і згубно впливає на природу. Також замість одноразового пластикового посуду використовуйте звичайний або металевий. Це скоротить кількість пластику, викинутого на сміття.
Сортувати сміття і віддавати на переробку.
     Використані скло, пластик та папір можуть бути перероблені на інші продукти. Для цього ми маємо сортувати відходи та викидати їх у спеціальні смітники для переробки. Таким чином ви робите вклад в боротьбу із забрудненням навколишнього середовища. У багатьох містах України вже є розподілення на пластик та інші відходи. Це хороший початок, щоб піклуватися про екологію. Також здавайте на макулатуру непотрібні вам газети та книги. Завдяки переробленню паперу у нас є можливість зберегти від вирубування до півмільйона дерев на тиждень.
Економія електроенергії.
     Це допоможе не тільки природі, а й нашій країні, адже ви знаєте, що українцям потрібно намагатися економити електроенергію. Вимикайте світло, коли виходите з кімнати; не залишайте увімкненими в розетку прилади, якими ви не користуєтеся; не вмикайте багато приладів одночасно; кип’ятіть тільки потрібну вам кількість води і т.д.
Екологічне пересування.
     Якщо ви маєте можливість пройтися пішки, проїхатися на велосипеді, а не на машині – використовуйте її. Так ви будете почуватися здоровими, енергійними, в хорошій фізичній формі. Та ще й зменшуватимете викиди шкідливих речовин в повітря.
Викидати сміття в смітник.
     Зазвичай сміттєві баки у містах є на кожному кроці. Звісно, багато людей зараз усвідомлюють, що смітити на вулиці не можна. Але все ж невеличке нагадування: не забруднюйте вулиці міст, ліси та інші території, бо ж ніхто не хоче жити в бруді.
 
Починайте з себе. Якщо кожен з нас буде сортувати сміття, викидати його, а не смітити на вулицях, екологічно пересуватися і т.д., то наша природа стане чистішою.

Фемінітиви: чому важливо їх використовувати?

     Світ неупинно рухається у бік рівності прав. Останні роки все частіше можна почути по телевізору чи прочитати в Інтернеті такі слова як: директорка, секретарка, адвокатеса, історикиня тощо. Це так звані фемінітиви, що є дуже незвичними для середньостатистичної людини в Україні. Реакція на такі слова буває дуже різна. Когось смішить виокремлення жіночої статі у професіях, а деяких навіть обурює. Проте насправді мало хто замислюється, що фемінітиви - це частина сучасної української мови, яка має повне право на існування.

     Що це взагалі таке? Фемінітиви - це іменники жіночого роду, які є альтернативою до аналогічних «чоловічих» назв. Вони діляться на дві групи. Перша називає жінок за характеристиками: професією, національністю або сімейним статусом. Друга називає самиць тварин (вовчиця, лисиця).

     Фемінітиви, незважаючи на думку більшості людей, не є новим явищем для української мови. Оскільки багато століть жінки не претендували на професійну діяльність, то перші фемінітиви стосувались побутових та родинних сфер. За думкою кандидатки наук Марії Брус, що займається вивченням жіночих назв у староукраїнських пам’ятках, перші фемінітиви з’явилися ще тоді, коли жінки ставали власницями майна, і це прослідковується у писемних історичних пам’ятках. Наприклад, у 11 столітті вже існувало слово «княгиня».

     Фемінітиви почали створюватись у період 17 століття, коли Литовським статутом було узаконено однаковість спадкових прав жінок і чоловіків. З того періоду, жінки почали брати участь у різноманітних громадських справах, і з’явилася потреба у представлені жінки перед суспільством. Так і з’явилися слова кредиторка та дорадниця. Більш активно, фемінітиви стали створюватись у 19-20 столітті, коли збільшилися права у жінок і зросла кількість професій, що було пов’язано із промисловим переворотом.

У відомому «Російсько-українського академічному словнику Агатангела Кримського» є позначення жінок у правових відносинах. А у «Словнику української мови в 11 томах» аж понад 3 тисячі жіночих назв. Ці словники були написані у 30-ті роки минулого століття, а отже у період активної українізації. Фемінітиви розвивались одночасно з українською культурою, але цей процес був призупинений, через великий вплив радянської мовної політики.

     У часи СРСР українська мова особливо не розвивалась та навіть принижувалась. У країні головною мовою була російська, тож про фемінітиви не йшлося й мови. Адже в російській мові немає такої кількості суфіксів для утворення жіночого роду, на відміну від української, де їх понад 13. Цікавим також є те, що форми жіночого роду все ж були у вжитку, але стосувались тільки низькокваліфікованих професій. Адже усі ми завжди чули про професію покоївки, домогосподарки, офіціантки чи вчительки. А от престижні професії мали лише чоловічий рід: директор, міністр депутат.

То чому важливо вводити в активний вжиток фемінітиви? Зараз це поняття про гендерну рівність. Професії, що використовуються у чоловічому роді – це наслідки патріархату та часткової мізогінії. Варто пам’ятати, що жінки дуже важко виборювали свої права. У минулих століттях, вони мали підписувати твори не своїми іменами, перевдягатись у чоловіка та постійно доводити свої знання та вміння. Чи має бути жодна дискримінація у 21 столітті? Точно ні.

     Треба визнати, що і зараз жінки досі ведуть боротьбу з нерівністю, коли отримують меншу від чоловіків зарплатню, не претендують на деякі посади та стикаються із сексуалізацією. Навіть зараз усе жіноче вважається другорядним та меншовартим. І ігнорування фемінітивів, як позначення професійної діяльності лише підтверджує це.

Фемінітиви можна утворити від будь-якої професії. Звісно, ситуація змінюється, якщо таке слово вже існує й має інше значення. Напевно всі чули жарти про «пілотку» та «електричку». У такому випадку, ми не обмежуємося однаковими суфіксами, а використовуємо маловживані, але не менш елегантні. Так жінка пілот – це пілотеса, а адвокат – адвокатеса. Не мають жіночого відповідника лише професії, що є загальновживаними, але не є українськими. Така ситуація зі словом «посол». Ми часто можемо його почути, але варто знати, що українською правильно амбасадор, і відповідно – амбасадорка.

     

     Чому є люди, які досі неоднозначно ставляться до фемінітивів? Перш за все це пов’язано зі стереотипами. Тобто не визнання того, що жінки заслуговують на своє відзначення на тій чи іншій посаді. А також зі звичкою, яка тягнеться із часів радянського союзу. Тоді всіх називали однаково і ніхто навіть не замислювався про якісь варіанти змін, тож не можуть змиритись і досі.

     Одним з аргументів людей, що проти фемінітивів – це погане звучання. Важливо пам’ятати, що милозвучність – це суб’єктивна річ, яка немає нічого спільного з правилами сучасної української мови. Фонетично ми можемо визначити та за можливості змінити слова, але визначати право на існування фемінітивів таким способом не є доречним.

Джерела:

https://www.wonderzine.com.ua/wonderzine/life/equality/4131-5-vidpovidey-na-poshireni-pitannya-pro-feminitivi

https://explainer.ua/shho-take-feminitivi-ta-navishho-yih-vzhivati/

Єва Сластнова

У столиці Італії пройшов парад на підтримку України

Авторка: Софія Наумова     

     

     5-го жовтня в Італійському Римі пройшов масштабний захід на підтримку України у війні з росією. Тисячі людей вийшли на вулиці з різнокольоровими прапорами під гаслом “Pace” - мир.

     Основною метою акції було показати, як абсурдно у наш час виглядає те, що коється у світі. Як ми у 21 столітті змогли дозволити таку жорстокість і нелюдяність? 

     Хода почалась з площі біля базиліки Санта-Марія-Маджоре та пройшла усіма центральними вулицями міста. Це було не тільки викрикування підтримуючих фраз, а й тематичний музичний супровід, що включали на пересувному діджейському пульті. Дійство відвідало і підтримало чимало міжнародних представників і за словами наших громадян, це дає надію на гарне майбутнє. У найближчий час плануються ще декілька таких заходів, але вже менших за цей.

Три місця на землі, які ви точно повинні побачити!

Авторка: Надія Ткаченко

Живучи в буденних реаліях, ми можемо навіть і не здогадуватися, які таємниці приховує наша планета. Але насправді чимало таких місцин, що варті уваги, і вони вражають своєю красою та фантастичністю. 

Якщо ви мрієте пірнути у незвіданий світ культур та шедеврів природи, то потрапили на вірну сторінку газети! 

Гейзер Флай, пустелі Блек-рок, штат Невада, США.                                          

Флай (гейзер) вважається одним з найдивовижніших місць в пустелі Невада. Величезна кількість туристів приїжджають подивитися, яку магію створюють швидкі потоки води. Яскравий оранжево-зелений колір утворюється завдяки мінералам (карбонат кальцію), водоростям і ціанобактеріям. Скоріш за все, у вас промайнула думка, що це творіння - природний гейзер, але Флай утворився завдяки діяльності людини. Один неправильний крок під час буріння - пробита геотермальна кишеня, яку неможливо тепер зупинити. 

Фітопланктон на о. Рангалі, Мальдіви.                 

Мальдіви - улюблене місце для відпочинку поціновувачів м‘якого білосніжного піску, спокійного океану з дивовижним підводним царством та прекрасного сервісу. Але чи всім відомо, що як тільки сонце заходить за обрій, вода починає сяяти яскравими фарбами? Спочатку здається, що це справжня казка, але насправді це результат життєдіяльності біолюмінесцентного фітопланктону.

Тунель кохання, Клевань, Україна

Так-так, місцина, що входить до 10 найкрасивіших куточків планети Земля, знаходиться на нашій рідній Батьківщині, біля селища Клевань, що у Рівненському районі Рівненської області.  Частину приватної залізниці огортає м‘яка рослинна ковдра зсередини, і таким чином утворюється справжній тунель. Це місце набуває яскравого зеленого відтінку навесні, і вбирає у свою історію найщиріші зізнання в коханні, ніжні та сповнені любов‘ю поцілунки.

Український Ютуб

 

Авторка : Анна Некрашевська

     

     Кожного дня ми спостерігаємо за розвитком сучасного та українського контенту. Нові обличчя з’являються на наших екранах телефонів та телевізорів. Особливе місце у житті багатьох займають ютуб-блогери. Це люди, яким ми довіряємо та за якими слідкуємо. Тому саме в цій статті хочу вас познайомити з деякими з них, що старанно працюють над розвитком сучасного контенту. 

Канал "Загін кіноманів" був створений у 2016. Фокусується більше на оглядах фільмів. Перше відео було створено 12 березня 2017 року, коли Віталій Гордієнко (засновник каналу)  почав цікавитись кінематографом і коли у серпні вийшов фільм "Загін самогубців". У цьому йому допомагав один з найкращих товаришів, якому розповів цю ідею.

     На початках, коли канал був непопулярний, це було як хобі. Але з вересня 2021 року Віталій звільнився з театру і повноцінно переїхав до Києва і працює лише в YouTube.

     Він робить цікаві огляди на фільми, політичні новини та інтерв’ю, а також створює гарні підбірки нових проектів або серіалів, які варто переглянути.

Сергій Стерненко – це український активіст, який був учасником Євромайдану, у лютому 2014 року був одним з організаторів одеського осередку "Правого сектору", а приблизно через півтора місяця очолив його. Сергій веде відеоблог на YouTube, де розказує про події в Україні. Лауреат премії «Паляниця Awards» у номінації «Людина року в українському YouTube» від редакції «Телебачення Торонто».

Клятий раціоналіст – це ютуб-канал блогера станом на жовтень 2022-го має 258 тисяч підписників. Аудиторія каналу постійно росте, і його блог часто рекомендують до перегляду впливові українські науковці. Пізнавальні матеріали Клятого Раціоналіста з’являлися й на сторінці в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, а самого Артема часто запрошують виступати на профільних заходах.

Хащі — український документальний проєкт, учасники якого мандрують найбільш глухими та безлюдними селами України. За словами ведучого «Хащів» Володимира Кохана, цей проєкт про «Україну без косметики». Перші відео на YouTube-каналі почали публікувати у грудні 2018 року, а перший довгий випуск про Сіверщину випустили 2020 року: на Чернігівщині Володимир Кохан, Максим Воскрекасенко та Михайло Осацький подолали пішки 60 км через величезний лісовий масив уздовж білоруського кордону.

Леви на джипі — україномовний YouTube-канал, що створює незалежний гумористичний контент. Спершу канал був російськомовним, але після повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України резиденти каналу повністю перейшли на українську мову та займаються популяризацією українського гумору.

Резиденти каналу

·    Андрій Лузан - комік, шоумен, засновник каналу Леви на джипі та благодійного фонду LNJ

·   Валентин Міхієнко – комік, сценарист, резидент каналу Леви на джипі та засновник благодійного фонду LNJ

·    Микола Зирянов – стендап-комік, сценарист, резидент каналу Леви на джипі та засновник благодійного фонду LNJ

·     Роман Щербан - стендап-комік, резидент каналу Леви на джипі

   Станом на вересень 2022 року на каналі налічується більше ніж 694 тисячі підписників та 132 відео-шоу різних форматів.

Телебачення Торонто - щотижневий сатиричний дайджест новин з ведучим Романом Вінтоновим в образі Майкла Щура. Перший випуск програми вийшов 6 листопада 2016 року. Програма виходить у неділю на трьох телеканалах: «UA: Перший», «24» та «Громадському», а також на YouTube-каналі «Телебачення Торонто». Вони в гумористичному форматі подають останні новини, доносячи інформацію зрозумілою мовою.

Підпільний стендап - їх YouTube-канал відкритий в 2015 році. Самі гумористи називають себе "найсміливішим стендап проектом України". Тут тільки безкомпромісні та актуальні жарти від кращих стендап коміків. Підпільний - це живий, справжній стендап, часто жорсткий, але неймовірно смішний. Це вечірки, які нікого не залишать байдужим. Це місце, де ви можете почути влучні жарти від найкращів коміків та просто відпочити, насолоджуючись приємною атмосферою навколо.

Імені Т. Г. Шевченка - 4 вересня 2019 року брати Капранови заснували YouTube канал, в якому публікують відео матеріали про історію України. Найпопулярнішим відео є «Історія України за 10 хвилин / Українська історія / History of Ukraine (english subtitles)», яке було опубліковане 27 жовтня 2019 і менше ніж за місяць набрало півмільйона переглядів.У 2020 році канал отримав звання "Відкриття року в Youtube" від Паляниця Awards.

Подкаст «Терапія» - це діалоги двох друзів. Спартак - український лікар, кандидат психологічних наук. Янович - український актор та комік. Наука досі не може пояснити, як вони зійшлися і чому досі спілкуються. Власне, це єдине, що й хлопці не можуть пояснити. На все інше в подкаст терапії відповіді є.

    Підсумовуючи мушу сказати, що український ютуб – це місце, де кожен може знайти для себе щось цікаве та нове. Безліч каналів та проектів існують для нашого розвитку та просто дозвілля. Тож, не потрібно марно витрачати на російських зірок, адже сьогодні ми маємо можливість спостерігати за зародженням українського контенту.