Міміка та мова тіла: що можна дізнатися про людину?

Авторка: Надія Ткаченко

     

     Мені здається, що більшість зі мною погодиться: так як ми можемо не завжди бути максимально щирими через певні обставини, часто приховуємо емоції та контролюємо чи не кожне слово. Іноді ця здатність - наш помічник, бо «сортируючи», що потрібно говорити, а що ні, можемо уникати сварок, негативних моментів та проблем. А хтось навпаки страждає від переодягання сотень масок. Але більша частина просто забуває: вступаючи в будь-яку комунікацію, або навіть наодинці, наше тіло та обличчя промовляє за нас самих. 

     Положення голови. Експерти стверджують, що людина, яка тримає голову прямо - впевнена та відкрита особистість; якщо ж підборіддя трохи підняте - можна замислитися, що перед вами - самовпевнена та зарозуміла особа. Людина змінює часто положення - може легко піддатися впливу та не є лідером.

     Міміка обличчя. Погляд «очі в очі» є дуже важливим фактором у бесіді. Не дарма кажуть, очі - дзеркало душі. Ми можемо щиро посміхатися, а всередині страждати від смутку. Прямий відкритий погляд - ознака щирості та зацікавленості. Але не слід плутати з прямим поглядом, що не відривається під час розповіді - це може свідчити про брехню. Зазвичай, коли згадуємо про події в минулому, наші очі мимоволі відводяться трохи в бік. 

     З-під лоба дивляться ті, хто агресивно налаштований і намагається привести свої наміри в дію.

     Якщо людина посміхається, і куточки її очей примружені, це справжня радість і щастя. 

     Положення рук. Якщо є відчуття, що руки ніби пришиті до тулуба, то співрозмовник може бути пасивним у намірах. Руки за спиною - недовіра, невпевненість, сумнів. Торкання підборіддя, губ та носа - ознака, що співрозмовник імовірно говорить неправду. Руки в кулаках - фактор агресії. 

     Важливо пам‘ятати, що ми живемо у багатогранному світі країн з різними звичаями і традиціями, та слід бути надзвичайно обережними при використанні  деяких з них. 

     В таких країнах, як Італія, Іспанія, Португалія, Бразилія, «козу» (жест із виставлених мізинцем і вказівним пальцем) краще не показувати жителям. Тут такий знак, показаний чоловікові, означає, що його дружина йому зраджує. 

     Мешканці В’єтнаму вважають схрещені пальці схожими на жіночу частину тіла. Тому

реакція на цей жест може бути різноматітна, але точно не позитивна. 

     Показувати великий палець перед громадянами Ірану, Таїланду, Афганістану та Італії - табу. Такий жест може бути досить образливим для цих національностей.

     Якщо у вас планується важлива зустіч з інвесторами, романтичне побачення з дівчиною або ж просто прогулянка зі знайомими, і вам потрібно «прочитати» людину, можна заглянути у книгу жестів,і вона розповість дуже багато цікавого.

Вивчення англійської мови

Авторка : Анна Некрашевська

     Сьогодні надзвичайно важливо для кожного з нас знати хоча б одну іноземну мову, а особливо англійську. Безліч компаній, приймаючи на роботу працівників, вимагають вміння говорити та писати іноземною мовою. Англійська – це те, що ми вчимо майже з дитинства, нам показують найпростіші слова та фрази, за допомогою яких ми можемо визначати певні предмети.

     Але з роками необхідно вдосконалювати свої навички та вміння і переходити на зовсім інший рівень вивчення. Розпочинається досить важка граматика та правила, які необхідні для правильної вимови та письма. Дійсно важливо розуміти мову, а не просто заучувати матеріал.

     Тому хочу представити декілька корисних ресурсів, які допоможуть у вивченні англійської, не зважаючи на те, який рівень Ви маєте.

BritishCouncil

     На сайті Британської ради ви знайдете тонну матеріалів для вивчення англійської. Вони розбиті за темами, після кожної ви знайдете вправи для закріплення пройденого. Але для початку пройдіть тест, щоб визначити свій рівень володіння мовою. Так ви зрозумієте за що хапатися на початку.

BBC Learning English

     На сайті від BBC ви знайдете якщо не все, то дуже багато усілякого корисного. Вибирайте курс за своїм рівнем англійської та починайте вивчення. Крім курсів, тут можна окремо поліпшити вимову, поповнити словниковий запас, вивчити бізнес-англійську.

     Зверніть увагу на підкасти 6 Minute English. Приділіть хоча б шість хвилин на вивчення в день і результат не змусить себе чекати.

Voice of America

     Сайт для тих, хто хоче попрактикуватися в американській англійській. Навчальні матеріали розділені на три рівні — початковий, середній і впевнений. Є багато інтерактивів, можна почитати новини і дізнатися багато нового про історію США. Ресурс примітний тим, що у нього є щоденні рубрики, які допомагають вивчати нові слова або правила. Можна навіть завантажити Word book і вчити слова за рубриками.

Learning English

     Це ресурс Кембриджського університету. На ньому є більш ніж 80 безкоштовних активностей. Їх можна фільтрувати за рівнем складності, тривалості заняття і за умінням, які хочете потренувати.

     На сайті можна дізнатися все про мовні іспити, завантажити програму підготовки до них. І можна пройти 4 різні тести, щоб перевірити свій рівень знань.

     Отже, якщо Ви справді маєте бажання покращити свій рівень знань, то обов’язково скористайтеся цими ресурсами, які допоможуть у навчанні. І головне правило: ніколи не зупиняйтеся, адже для вивчення англійської важлива систематичність та повторення.

Future-журналістика: які зміни можуть чекати на медіа в майбутньому

Авторка: Інна Комаренко

     Сучасний світ неможливо уявити без журналістики. Засоби масової інформації завжди відігравали чи не найважливішу роль в житті суспільства. Впродовж декількох століть газети інформували своїх читачів про важливі події й новини. Преса впливала на культуру, політику, комерційну діяльність і звичайне життя мільйонів людей. Матеріали видань забеспечували формування громадської думки, високий рівень якої в свою чергу впливав на всі сфери життєдіяльності – від глобальних політичних рішень до дрібних побутових проблем.

     Професія журналіста завжди приваблювала молодих людей численними перевагами, широкими можливостями. Український журналістикознавець Ігор Михайлин у своєму доробку «Основи журналістики» наводить декілька з них: можливості для самореалізації; можливість мати творчу роботу та подорожувати; можливість спілкуватися з видатними людьми; можливість першим опинятися в гущині подій та доносити до людей правду; можливість стати знаменитим, бачити своє ім’я в газеті, чути свій голос в ефірі; а також можливість непогано заробляти.

     Сьогодні існує декілька різновидів медіа – від традиційних до сучасних. А з часів появи комп'ютерної техніки та мереж активного поширення набувають так звані «нові медіа». Головним прикладом «нових медіа» є інтернет-технології. Вміст «нових медіа» створюють користувачі дописами в соцмережах, блоґах, каналах, публікаціями у відеохостингах. А отже, можна припустити, що в майбутньому журналісти почнуть працювати на свій особистий бренд, а не на бренд видання. Медійні працівники створюватимуть власні профілі у Фейсбуці або Інстаграмі, мігруватимуть поміж різними медіа. Таким чином, кожен прізвище журналіста вже не буде асоціюватися з конкретним ЗМІ.

     Крім того, в майбутньому українські медіа можуть ввести плату за контент. Зараз цю систему активно використовують більшість зарубіжних онлайн-видань. Так, користувачеві пропонують заплатити за доступ або до всього контенту сайту, або до окремих його матеріалів.  Щодо медіа в Україні, то, скоріш за все, доступ до щоденних новин залишиться безкоштовним, а от аналітитика, нариси, розгорнуті матеріали, особливо авторські, можуть бути з платним доступом.

     Якби там не було, можна бути впевненим: професія журналіста завжди була, є і буде актуальною. Наш світ постійно змінюється, інформація оновлюється, відбуваються різні події, які необхідно висвітлювати. Тож поки що ми можемо уважно стежити за ними та робити власні висновки.

Від Александра Македонського до сьогодення: як працює ІПСО

Автор: Данило Огородник

     Якось Александр Македонський для утримання влади в захоплених містах почав ставити на керуючі посади вірних людей, які стежили за порядком та придушували дисидентські рухи. З цього моменту проведення психологічної операції під час війни стало нормою.

Що таке ІПСО?

Інформаційно-психологічні операції – це проведення конкретної інформаційної кампанії на аудиторію країни противника, щоб змінити її ставлення до влади та ситуації. Це своєрідний вплив за допомогою страху та паніки. 

Типові інструменти ІПСО:

● Пропаганда

● Дезінформація

● Диверсії 

● Кібератаки

     Вірусна інформація зазвичай поширюється в соцмережах та месенджерах. Фейсбук, Інстаграм, Телеграм чи Вайбер – не важливо. Головне – інформація має набути масового характеру. 

     ІПСО потребує підкріплення зі сторони. Тому в хід йдуть боти. Заповнюють коментарі бажаною для ворога підтримкою. Таким чином виникає думка ніби люди підтримують вкид. Інші ж бачать шалений розголос та діляться інформацією далі.

Як протистояти ІПСО?

     Інформаційно-психологічні операції завжди планують на довгий період та прораховують “контент-план”. Тому протистояти їм важко. Як і перевіряти.

Проте ІПСО боїться медіаграмотних та ерудованих осіб. Це ахіллесова п’ята. Тому потрібно дивитися будь-яку інформацію в офіційних каналах та не довіряти анонімним джерелам або емоційним коментарям. Бути критичним.

Черпати інформацію рекомендую з білого списку ЗМІ, зіставленого Інститутом масової інформації.

     Щоб перевірити сумнівну інформацію про Україну, потрібно скористатися ботом ПЕРЕВІРКА (@perevir_bot) від GWARAMEDIA. Робота якого, вже змогла виявити більше 10 тисяч фейків. У бота просто потрібно відправити текст, фото чи відео з маніпулятивною, на ваш погляд, інформацією.

Як вберегти себе від надмірної Інтернет-реклами та як вона діє

Авторка : 

Анастасія Столбова

В умовах розвитку інформаційного суспільства, зростання кількості користувачів інтернету, пошукових систем і т.і. з’являється достатня база для розвитку Інтернет-реклами. Реклама в Інтернеті допомагає вирішити багато завдань, наприклад: збільшити продажі, інформувати аудиторію про нові продукти, допомогти брендам стати більш впізнаваними.
     Реклама в інтернеті відрізняється від телебачення чи радіо. В теле- радіомедіа реклама не потребує активної дії користувача, в той час як, кожного разу відвідуючи інтернет ми залишаємо після себе пошукові запити, з яких формується надалі реклама, яка буде нас переслідувати. Лайки і репости в соціальних мережах найбільше формують базу даних для налаштування реклами. Через соц. мережі просувають і продають будь-які товари: починаючи з побутового посуду, техніки, хімії, одягу і закінчуючи продуктами харчування.
     Реклама підстерігає Вас навіть там, де не очікуєте, просто переглядаючи історії в Instagram можна натрапити на неї. Зазвичай, коли Ви бачите рекламу від сторінки, на яку не підписані, в лівому верхньому кутку є надпис «Реклама». Приклад:

     За допомогою такого виду реклами Ви можете залучити на захід цільову аудиторію та підвищити продаж квитків. Цікава картинка приверне увагу. Приклад:

     Вірусна реклама привертає увагу великої кількості людей при відвідуванні певного сайту. Серед такої реклами популярні клікбейти, на кшталт чудодійної речовини, яка може вилікувати всі хвороби на світі або новини про шоу-бізнес та зірок. Така реклама зазвичай не викликає позитивних емоцій. Приклад:
 

     Рекламу в будь-якій соціальній мережі можна налаштувати на певну частину аудиторії: за віком, статтю, освітою, захопленням, географії, доходу, професії або напрямку діяльності, інтересу до тематичних групах. Таким чином, переглядаючи серіал, я натрапила на купу клікбейтних новин зі свого міста. Жодна з цих новин не мала нічого спільного з реальністю. Приклад:

     YouTube є однією із найефективніших платформ для комунікації з аудиторією. Якщо Ви не купуєте Преміум, то будьте готові до того, що реклама буде включатись перед кожним роликом, який хочете переглянути, а іноді і посеред перегляду. Приклад:

     Переглядаючи новині сайти Ви також можете натрапити на рекламу, яка може не сподобатись, адже Ви перейшли на сайт, щоб отримати нову інформацію про події в світі. Приклад:
 

     Навіть для того, щоб прибрати рекламу потрібно переглянути рекламу. Приклад:

     Отже, реклама очікує Вас на кожному кроці. Реклама ніби має «очі», щоб спостерігати за Вашими діями та появитись тоді, коли Ви цього зовсім не очікуєте. Недолік Інтернет-реклами полягає в тому, що на популярних сайтах її занадто багато.
То як же вберегти себе від реклами та небажаних оголошень?
     Одне із найпростіших рішень - можна завантажити собі так званий Ad Blocker — програму, яка блокуватиме спливаючі вікна. На різноманітних платформах існують Преміуми, після їх придбання Ви забудете про нав’язливу рекламу.
     Щоб уникнути небажаного програмного забезпечення в майбутньому, завантажуйте лише безпечні файли та відвідуйте перевірені сайти. Видаліть проблемні додатки, які можуть бути заражені вірусами. Обов’язково захистіть свій пристрій від проблемних додатків. Вимкніть небажанні сповіщення з сайтів.
     Проте питання блокування реклами має і негативну сторону для різних професій, таких як журналіст чи маркетолог. Інтернет-магазини можуть втратити потенційну аудиторію, не просуваючи свій товар.
     Отже, підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що реклама в інтернеті не втратить популярності ще багато років, змінюватимуться лише її види та інструменти, але і вони адаптуватимуться під потреби як бізнесу, так і споживачів, що не дає нам шансу втекти від рекламних оголошень.
 

Насильство, яке не залишає синців : що таке психологічне насильство та як з ним боротися

Авторка: Яна Трегубова

Поведінка, яка направлена на те, щоб заподіяти емоційну чи психологічну шкоду називається «Психологічне насильство». Вона може не залишати слідів на тілі, проте є травматичною для вашого ментального здоров’я.
     Поодинокі випадки образ не є емоційним насильством, але якщо така поведінка є систематичною та порушує добробут людини - тоді це вже стає прямим насильством. Жертвою емоційного пресингу можна стати в будь-яких людських взаємовідносинах, у тому числі у сімейних, романтичних чи професійних стосунках.
 
Як розпізнати психологічне насильство :
●      Негативне ставлення до вас через речі, які ви не можете змінити : расу, гендер, зовнішній вигляд тощо;
●      Вдавання, що вас не існує;
●      Приниження та ігнорування ваших потреб;
●      Погрози фізично або фінансово вам зашкодити;
●      Бажання контролювати вас та намагання ізолювати від звичного життя;
●      Постійне виправлення того, що ви робите або говорите, щоб змусити вас почуватися ніяково.
 
Що робити, коли ви стали жертвою психологічного насильства :
     Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що містить словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
     Виконавча директорка ГО «Подільська правова ліга», юристка Анастасія Площинська роз’яснює, як діяти, аби насильник поніс справедливе покарання.
     Практика, коли факт психологічного насилля має бути підтверджений двічі-тричі, є хибною. Оскільки існує практика Верховного Суду України, рішення, яке говорить про те, що, дійсно, коли вже є підтверджені випадки насильства, коли винесені постанови, наприклад, про притягнення до адміністративної відповідальності, це доводить систематичність. При цьому людині не обов’язково проходити всі «кола» адміністративної відповідальності для того, щоб притягнути насильника саме до відповідальності кримінальної.
     Людям, які страждають від домашнього насильства потрібно обов’язково звертатися по допомогу. В багатьох містах, ОТГ діють Центри допомоги сім’ї та молоді, куди можна звернутися. Або при таких Центрах є уповноважена особа, яка може надати психологічну допомогу. Сам факт звернення по таку допомогу є анонімним, кривдник про нього не дізнається. А для людини, яка надалі схоче довести факт систематичного насилля, це буде одним із доказів.
     Також треба звернутися до психолога: висновок спеціаліста буде свідченням про психологічне насилля.
     Якщо є можливість, то потрібно залучати свідків психологічного насильства над вами.
Особи, які можуть постраждати від насильства, зокрема і психологічного, повинні встановлювати програми, які записують телефонні розмови, або використовувати диктофон. Стовідсоткової гарантії, що таке аудіо буде визнано судом як доказ, немає. Але в сукупності всі матеріали можуть стати підтвердженням психологічного насильства, його систематичності і такого, що призводить до психологічних, фізичних страждань, можливо, навіть до розладів здоров’я. В такому разі необхідно обов’язково звертатися до лікаря – це допоможе встановити вид відповідальності: адміністративна вона чи кримінальна.
 
Контакти, куди можна звернутись у випадку психологічного насильства :  
     Перш за все, звертатись потрібно до поліції за номером 102. Правоохоронці приїжджають на місце виклику, зупиняють насилля та допомагають написати заяву на кривдника.
     Консультації, підтримку чи допомогу можна отримати також на лініях: 15-47.
     Гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства. Лінія абсолютно безкоштовна та працює цілодобово.
0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного)
     Національна гаряча лінія з запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.
Якщо ви не можете розмовляти, то допомогу можна отримати в текстовому форматі:
Skype: @lastrada-ukraine
Facebook: @lastradaukraine
Telegram: @NHL116123
Email: hotline@la-strada.gov.ua
Психологічні консультації для підлітків Teenergizer
https://teenergizer.org/consultations/
0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного)
Національна гаряча лінія для дітей та молоді. Оператори кол-центру надають психологічну допомогу. Також є можливість отримати поради від юристів чи соціальних працівників. 
Написати можна в:
Instagram: @childhotline_ua
Facebook: @childhotline.ukraine
Telegram: @CHL116111
 
 

Як перевіряти інформацію в Інтернеті?

Авторка: Анна Некрашевська

З початком повномасштабної війни інформаційний фронт дуже активізувався. Кількість дезінформації про світову політику, внутрішні справи України та Росії зросла в рази. Це одна з ознак гібридної війни, яку веде РФ. І  оскільки всі українці вже понад півроку майже цілодобово стежать за розвитком подій на своїх смартфонах, «медіа інформованість» стала важливою для протидії ворогу. Здатність розпізнавати фейки та дезінформацію та реагувати на них—це спосіб протистояти інвазивним схемам і нейтралізувати їх.

Крок 1: Шукаємо першоджерела

Перше, на що варто звернути увагу — це тон і стиль повідомлення в каналі, чаті чи групі. Медійники з хорошою репутацією дотримуються журналістських стандартів і не вдаються до клікбейту, поширення неперевірених даних або ж емоційних переконань без доказів.

Трапилися повідомлення з емоційними фразами чи радикальними висловами? Якщо немає джерела інформації, не вказано автора коментаря чи в тексті посилаються на невідому особу («мій кум/ сват/ брат знає», «інформація ПЕРЕВІРЕНА»), а також закликають «максимально поширити новину» — найімовірніше, перед вами фейк. Часто такі повідомлення ще й містять забагато знаків оклику, знаків запитань чи емоджі.

Крок 2. Перевірте фотографії та документи

У соцмережах часто з'являються відредаговані фотографії та скановані копії документів. Наша перцептивна психологія така, що коли поряд з текстом з'являється «фотопідтвердження», наша свідомість автоматично позначає те, що ми бачимо, як справжнє і реальне.Ідея перевірити інформацію може прийти (в кращому випадку) пізніше.

Є також кілька простих інструментів, які допоможуть виявити походження фото або ж наявність домальованих елементів без вивчення методик фотошопу.

Перший із таких інструментів — це Google Images. У гугл є опція пошуку не лише за текстом, а й за зображеннями: обравши «Зображення» у верхньому меню та завантаживши файл, ви побачите, коли та де вперше з’явилося зображення.

Не менш простий і зручний у користуванні пошуковик зображень — TinEye. Він допомагає не лише здійснити зворотний пошук зображення, тобто шукати сторінки, на яких ця картинка була опублікована раніше, а й відразу фільтрувати результати за такими параметрами:

– дата (найновіші чи найдавніші);

– розмір і вага файлу;

– кількість публікацій на тому чи тому сайті або домені.

Дещо складніший інструмент — Forensically, що допомагає проаналізувати різні шари завантаженого зображення.

Програма також показує метадані фото, тобто ключові технічні параметри — час, коли воно було зроблене, розміри, вагу файлу, характеристики камери, якою знімали зображення тощо.

Крок 3: перевіряємо відео

Із відео також варто бути уважними. Клікбейтний заголовок, який ви бачите на сайті, чи обкладинка на ютубі не завжди передають реальний зміст відеоматеріалу. Перш ніж довіряти інформації в тому вигляді, в якому її подає автор — перевірте інформацію про канал (коли з’явився, про що він, чи не є клоном оригінального ЗМІ), погляньте на дату завантаження в описі під самим відео, тобто під заголовком.

Війна в Україні вкотре показала, наскільки важливо фільтрувати інформацію та проводити якісний фактчекінг. Адже на його прогрес впливають не лише фронтові досягнення, а й користувачі соцмереж, ЗМІ, громадські аналітики та дослідники. Тому важливо, щоб ми відповідали як за весь вміст, який ми споживаємо, так і за вміст, яким ми ділимось.