Працевлаштування і сумнівна робота

Авторка: 

Владислава Давидовська

      Наразі можна помітити таку тенденцію (якщо ви в пошуках роботи ) – на перший погляд здається, що  приблизно 95% всіх вакансій це рекрутинг, оператор та менеджер в call центр або оператор чату, не в незалежності від того ким ви є, у якій сфері працюєте та яку сферу ви для себе розглядаєте ви все одно будете «свіжим м’ясом» для ейчарів. Я чула багато історій від людей, які у цих сферах працювали, неодноразово бачила рекламу у соцмережах, і в мене виникло питання – який рівень неофіційного працевлаштування і чому виникло безліч варіантів сумнівної роботи.
      Насамперед треба розібратися, що ж таке тіньова економіка. Тіньова економіка це діяльність яка не відображається в офіційній статистиці так як розвивається поза державним обліком, в Україні це частіше за все заборонена законом діяльність. Статистика свідчіть, що недавно чверть української економіки знаходилась у тіні. Зараз неофіційно працює кожна третя людина, загалом це люди 18-25 років, які ще не здобули освіту, або це їх початок кар‘єри . 
     

      Чому виникає потреба у пошуку нелегальної роботи? 
      Більшість роботодавців шукають працівників вже з досвідом, аби полегшити собі роботу, звісно ніхто не має досвіду після навчання в вищих навчальних закладах (до речі практику ніхто не організовує, тому студенти самі займаються пошуком роботи), виходячи з цього кількість можливих варіантів значно зменшується, а необхідність у грошах зростає, тому що після навчання треба орендувати житло. 
      Чому ця сфера розширюється? 
      По перше, тому що є попит, більшість людей втратили роботу через повномасштабну війну, подібні види діяльності часто на цьому маніпулюють, прикрашаючи реальні перспективи такої роботи, тим самим знижують свідомість з приводу наслідків неофіційного працевлаштування. 
      З моїх особистих спостережень, 9 з 10 дзвінків з приводу роботи будуть стосуватися не моєї галузі, частіш за все люди які телефонують навіть не знають що у вас написано у резюме, тому що шукають будь кого. Інколи я відповідала на подібні дзвінки та повідомлення у телеграмі, вам будуть говорити про чудовий вільний  графік, віддалену роботу, високу зарплатню та розвиток, і 0 інформації про компанію та сферу, це робиться задля того щоб у вас не було інформації над якою треба думати, ейчари цікавляться, яка у вас мрія, чого б ви хотіли досягти та починають на цьому робити акцент та морально давити.

      Як для працівників, така робота дає незахищеність, мов немає на що спиратися, адже це поза законом, тому нерідко можуть утримувати працівників, вираховувати штрафи з зарплатні, робити ілюзію гарної бонусної системи. Буквально неофіційне працевлаштування позбавляє вас прав та гарантій, адже вірити «на слово» у даному випадку небезпечно та недоречно. У подальшому це може створити проблеми у пошуках нової роботи, тому що досвід у нелегальній сфері ви використовувати не зможете, деякі компанії не мають реєстрації і це створить пробіл у вашому житті і викличе безліч питань з боку майбутніх роботодавців.  
      Наслідками для країни є зменшення бюджету, адже ви не сплачуєте податки , загалом проблема постає у тому, що сірі гроші роблять офіційну статистику по безробіттю, робочу силу, доходи та споживання ненадійною, тому що немає усього обсягу, ці недостовірні дані можуть призвести до збитків. Так як податки не сплачуються, відповідні уряди можуть посилити підвищення процентів, тим самим заохочуючи ще більшу частину людей йти «в тінь», це призводить до замкнутого кола. З іншого боку в нас все ж таки продовжується оберт грошей в країні, люди ходять по магазинам, закладам, відвідують театри та кіно, хоч ці люди можуть бути оформленими неофіційно, вони все одно відвідують місця, власник яких сплачує податок.
      З іншого боку працівники обезцінюють власну працю, тим самим не стимулюють роботодавців змінювати зарплатню, інколи зарплата навіть менше офіційної мінімалки  і ми маємо таку картину– ціни на житло, комунальні послуги, транспорт та продукти харчування зростають, а зарплатня залишається такою ж самою. На сайті робота юа статистика говорить, що середня зарплата по Україні 15000 гривень, але слід враховувати, що приблизно 12000 вакансій це саме менеджер з продажу (у народі «офіси), на сайті ми маємо 168797 вакансій в загалом  та 640622 кандидатів.
      Всім зрозуміло, що війна триває, в такому випадку легко не буває, але якщо зараз час змінювати країну, то чому ми досі дозволяємо людям наживатися на відвертому шахрайстві, це стосується як сфери так і ставлення  роботодавців до своїх працівників. Ми йдемо у майбутнє яке повинно викорінювати,  а не помножувати наші проблеми.
 

Великдень — що варто знати про це свято?

Авторка: Інна Комаренко

Сьогодні Великдень вважається головним релігійним святом на честь воскресіння Ісуса Христа. У цей день багато людей по всьому світу збираються разом на великоднє богослужіння під час сходу сонця. Однак, дослідивши історію цього свята виявляється, що святкування Великодня походить зі стародавніх обрядів родючості, а багато великодніх традицій беруть свій початок у народних звичаях. Ось декілька цікавих фактів.

Назва свята. В одному з випусків «Українознавчого альманаху» пишеться: «Назва Великдень дійшла до нас із прадавніх часів, коли, найімовірніше, так називали день весняного рівнодення, який припадає на 20–21 березня. У слов’ян цей день був пов’язаний із відродженням природи і новим аграрним роком». 

Походження Великодня. Великдень — це «одне з головних весняних свят давніх слов’ян, день народження весняної богині, праматері. [...] Християнство, щоб відсторонити значимий хліборобський обряд Великдень, до цих днів приурочило свято Воскресіння Ісуса Христа», –  пояснюється у словнику-довіднику «Слов’янський світ». 

Писанки, крашанки. Професор В. Жайворонок зазначає, що «звичай розмальовувати писанки походить ще з дохристиянських часів; здавна писанки наділялися охоронними властивостями» («Знаки української етнокультури: словник-довідник»). У журналі «Людина і світ» (за квітень 2000 року) про великодні звичаї слов’ян сказано, що розфарбовування писанок та інші обрядові дії «мали вплинути позитивно на надприродні сили, схилити їх до активізації репродуктивних функцій». В іншому джерелі говориться: «Наші предки вірили, що писанка має магічну силу» (В. Войтович, «Генеалогія богів давньої України»).

Кролики. В Британській енциклопедії говориться: «Кролик був знаний своєю здатністю швидко розмножуватись і тому став символом приходу весни». Ці тварини є символом родючості, котрий «походить зі стародавніх обрядів і символіки язичницьких весняних свят народів Європи та Близького Сходу» («Encyclopædia Britannica»).

Є багато й інших звичаїв цього свята, серед яких випікання пасок, взаємне цілування-христосування, вшанування крашанок та запалювання багать. В одній книжці про походження великодніх традицій говориться: «Великодні свята українців славні і своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими» (М. Крищук, «Читанка з народознавства»). Сучасне свято Великодня «запозичило дуже багато із весняних обрядів язичн[ицького] культу» («Релігієзнавчий словник»).

Отже, завдяки дослідженню походження великодніх звичаїв та традицій можна дізнатися багато нового та цікавого про таке свято, як Великдень. 

Скоро вже буде “паска”!

Авторка: Дарія Дацкова

Так Паска чи Великдень, а може Пасха?! Над цим питання в нашому суспільстві довго велися дискусії, але майже більшість вже знають вірну відповідь. Але чому Великдень? Як наші предки готувалися до цього свята? Як прикрашали паску? Якими були великодні яйця і кошик? Розберемося саме зараз.

  Виникнув спір стосовно правильної назви цього свята на філологічному підгрунті. Гарно пояснив цю ситуацію мовознавець Олександр Авраменко, основна назва свята Воскресіння Христового — "Великдень", у якого є синонім - єврейське церковно книжне слово "Пасха". Похідним від нього є слово "паска". Означає воно солодкий великодній хліб, який випікають до свята. Тому Великдень називають "паскою" тільки в побуті.

Отже, можна зробити висновок, що правильною та літературною назвою цього свята є все таки “Великдень”, а “паска” це лише побутове вживання. Ну, а вже “Пасха”, то не наше свято.

Якщо свято в неділю, то ми до нього готуємося за тиждень. Ця звичка йде у нашого народна спрадавна, бо приготування до Великодня починаються з Страсного тижня, останнього перед святом. За ці дні господарі повинні були очистити хату від зимового бруду та сміття, як бачимо ця традиція зберігається по сей день. У понеділок треба було обов'язково побілити хату, у вівторок усе по прати, у середу по поратися на городі. А в четверг вже господині пекли паски.

А як же все таки прикрашали паски? Чи була усіма улюблена глазурь на великодньому хлібі? По перше паска раніше мала іншу форму, більш схожу на паляницю. І вона не прикрашалася глазур'ю та посипками.  Це результат російського впливу — кулічі справді змащували білком із цукром та посипали фарбованим пшоном. Сучасне декорування пасок глазур’ю із кольоровою посипкою — продовження цієї культурної експансії.

  А от справжньою українською традицією є прикраси з тіста, як на весільному короваї, робили візерунки, хрестики та пташки, така традиція в нас залишилася ще від часів Язичництва.

Писанки

   А чи знаєте ви різницю між писанками та крашанками? Якщо так, то ви розумник, а якщо ні, то нумо розберемося. Писанки — ритуальні предмети. Вміст з них видували, а шкаралупу розписували орнаментами, які у кожному регіоні були свої. 

Крашанки

Крашанки ж фарбували і вживали у їжу. Для фарбування використовували рослинні барвники. Цибулевим лушпинням у червоний колір їх фарбують і досі. Для інших відтінків робили відвари з різних рослин і квітів. З пролісків виходила синя фарба, із шпинату зелена, для помаранчевого та рожевого кольорів використовували сік моркви та буряка. Зараз же з'явилася нова традиція, можна зварити яйця у червоному вині з цукром, виходь теж цікавий космічний колір.

І, останнє, розберемо кошик, для цього свята він був особливим. Його прикрашали  барвінком, вербою, освяченою на Вербну неділю, травами та свіжими квітами. Накривали кошик вишитим рушничком. Обовязко клали туди мясо, сало, ковбаси, хрін та сіль. Але не можна ставити до кошика алкоголю та штучних речей, якщо свічку, то з натурального бджолиного воску.

Ми можемо побачити, яка багата наша культура на традиції лише до одного свята, скільки обрядів проводилося нашими предками, скільки збереглося і скільки з'явилося нових, та на жаль і бачимо серед них насадженні нам нашим агресивним сусідом. Тож давайте не будемо забувати наші справжні українські традиції, будемо їх підтримувати та прославляти, шанувати та пам'ятати, а нав'язані назавжди з нашого культурного життя викидати. Або краще взагалі нові набувати.

 

Малювання крашанок: нехай спробує кожен!

Авторка: Поліна Хміль

     До  Воскресіння Господнього залишаються лічені дні, а це означає, що  розпочинається масштабна підготовка до «великого» свята. 

     В українській християнській традиції свято Пасхи традиційно називають «Великоднем» або «Святом свят», у такий спосіб вказують його чільний статус у церковному календарі.

     Характерною особливістю цього дня є його урочистість та парадність, у проведенні певних обрядів. Одними з таких є випікання пасок, Великодніх короваїв, яке несло своє певне трактування- чим вищою виходила випічка, тим щедрішим очікували майбутній врожай і приплід свійської худоби, щасливішим рік.

     Іншим, не менш важливим, є крашанки або ж писанки. Вони символізували пробудження й оновлення природи після зимового сну, зародження нового життя.

     Сьогодні святкування, дотримуючись канонів, набуло певного значення, адже в один день ми всі об’єдналися в одне ціле. Нам довелося переживати разом різні складні ситуації, але й не забувати про свою віру. 

Цьогоріч українці зацікавилися однією з традицій та масштабно розпочали популярізацію цього заняття. 

     Справжні традиції розпису крашанок несуть у собі давню енергетику чистої спорідненості людини з Богом, а, найголовніше, у такий спосіб об’єднують між собою зовсім різних людей як характером, так і місцем проживанням.

     Що потрібно для опанування цього заняття?

     Писачок, яким і буде проводитися більшість роботи (його можна придбати або ж зробити самостійно), простий олівець, віск або парафін, свічка, барвники кольорів, які ви забажаєте, серветки та велике бажання зануритися в роботу.

     Як обрати свій малюнок на крашанці?

Існує багато символів та знаків, які несуть у собі своє приховане значення, та в українській культурі вони відзначилися своїм місцем поширення. 

Пропонуємо розглянути приклади писанок кількох регіонів України:

Північні та Західні частини відзначаються такою кольоровою гаммою: 

- чорний

- коричневий

- бордовий

- темно-зелений 

Символи: геометричні.

     Малюнок «Писанки, Закарпаття, с.Довге», Гончар І.М. [1911–1993]. 1960-ті роки. 

Південні райони

Перелік кольорів більш ширший.

Візерунок: лаконічні, мають один-два, що поєднуються рослинними символами.

Крашанки Бессарабії

Центральна частина 

Перелік кольорів збільшується, але основний колір-чорний, поєднаний з:

- жовтий

- червоний

- синій

- рожевий

- фіолетовий

                                

Малюнок «Писанки з села Кармалюкове і села Немирівщини на Поділлі», Гончар І.М. [1911–1993].1980 рік.

     Походження різних візерунків є дуже цікавим та зачаровує своїм виглядом, а виконання деяких з них може посилити кожен, навіть той, хто ніколи не брав пензля до рук. 

     Тож підтримайте цьогорічну народну акцію та спробуйте свої сили в цьому медитаційному процесі. Відчуйте себе справжнім писанкарем та дайте волю  своїй фантазії: можливо, ви започаткуєте нові візерунки та залишите за собою історичний слід.

Експерти прогнозують зростання економіки України у 2023 році

Авторка: Лілія Мельниченко

     Україна може очікувати зростання ВВП на 4% у 2023 році, згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду. Це позитивна зміна після кількох років відносно слабкої економічної динаміки, яка була спричинена рядом факторів, включаючи війну на сході країни, низький рівень інвестицій та енергетичну кризу.

     Проте, щоб забезпечити стійкий розвиток економіки, необхідно вирішити багато проблем. Зокрема, важливо продовжувати проводити реформи, зокрема в сферах податків, пенсій та землі. Також потрібно працювати над залученням інвестицій та покращенням бізнес-клімату, що може допомогти створити нові робочі місця та збільшити економічний ріст.

     Крім того, в умовах зростання світових цін на енергоносії, Україна також повинна розглянути можливості для підвищення енергоефективності та розвитку альтернативних джерел енергії, щоб знизити залежність від імпорту та зменшити витрати на енергетику.

     Для підтримки розвитку економіки також необхідно звернути увагу на розвиток технологій та інновацій. Україна має потенціал для створення власних технологій та продуктів, що можуть бути конкурентоспроможними на світовому ринку. Проте для цього необхідно вкладати кошти в науково-дослідну діяльність та розвиток вищої освіти.

     Окрім внутрішніх факторів, економічний розвиток України також залежить від зовнішніх чинників. Україна повинна продовжувати співпрацювати з міжнародними організаціями та інвесторами для залучення капіталу та знань. Крім того, важливо продовжувати співпрацю з країнами-партнерами та входити до нових міжнародних договорів, що можуть допомогти відкривати нові ринки для українських товарів та послуг.

     В цілому, прогноз зростання ВВП України на 4% у 2023 році є позитивним сигналом для економіки країни. Однак, для досягнення стійкого розвитку, необхідно продовжувати вирішувати внутрішні та зовнішні економічні проблеми, а також залучати інвестиції та розвивати технології та інновації. Тільки так Україна зможе стати сильною економікою в регіоні та в світі.

Першоджерела:

1. https://news.finance.ua/ua/mvf-dav-prohnoz-shhodo-vvp-inflyacii-ta-zarplat-v-ukraini-na-nayblyzhchi-roky

2. https://mof.gov.ua/uk/mvf

8 українських подкастів на різну тематику

Авторка: Надія Пікуль

     В Україні подкасти лише набирають популярність.  Але серед тих, що вже існують - є ЩО послухати.  Сьогодні ми розглянемо декілька з них та розберемо, чому слово "подкаст" не підлягає українізації.

     Чому не через "і"?

     Подкаст - це поєднання двох слів "IPod" та "Broadcast". Вигадав цей неологізм у 2004 році британський журналіст Бен Гемерслі. Тоді редакція The Guardian дала йому завдання написати про аудіоблоги і у своїй статті він вперше використав це слово. Саме тому і тільки тому -  пОдкаст, а не пІдкаст.

     Протягом наступних десятиліть ринок подкастів швидко розвивався. Сьогодні ж ця індустрія налічує мільйони слухачів по всьому світу. 

     Ми зібрали підбірку з 8 подкастів на різну тематику, створених українцями для українців. Про фільми, мистецтво, психологію та звичайні дурниці. 

1. "Подкаст терапія ". 

     Ведучі: Женя Янович та Спартак Суббота

     Про що?

      Як пишуть самі хлопці: "Подкаст терапія - це діалоги двох друзів. Спартак - український лікар, кандидат психологічних наук. Янович - український актор та комік. Наука досі не може пояснити, як вони зійшлися і чому досі спілкуються. Власне, це єдине, що й хлопці не можуть пояснити. На все інше в подкаст терапії відповіді є."

2. "Сродна праця".

     Ведуча: Уляна Салій.

     Про що?

     Подкаст від Radio Skovoroda, в якому Уляна слухає історії людей, які займаються тим, що їм подобається. "Це історії людей, які живуть своєю справою та є її амбасадорами. Нам важливо, аби професії мали обличчя!" - зазначається на їхній сторінці.

3. "Акустика Тіней".

     Ведуча: Іванна Шкромида. 

     Про що?

     Це авторський подкаст Іванни. Він направлений на світову літературу. В кожному епізоді ведуча розповідає про окремого письменника. 

4. "Ранкова доза".

     Ведучий: Роман Романюк (автор подкасту), зіркові амбасадори.

     Про що?

     Спільний проєкт "Української правди" та Українського інституту  книги. Щотижня о 8 ранку запрошені гості розповідали про свою улюблену літературну історію. "Час від часу ви зможете починати день не з нудних соцмереж і страшних новин, а з маленької ранкової дози краси."

5. "Шит ай ноу Лайв".

     Ведучі: Кріс Косик та Діма Малєєв.

     Про що?

     "Розмови двох не експертів про все, що цікаво і незрозуміло. кожен випуск має нову неочікувану тему (міфи, корупція, біблія, міські легенди, професії майбутнього...), яку ведучі стараються дослідити та обговорити." 

6. "псяча буда "

     Про що?

     Про життя та мистецтво. Як пише автор: "так називалось одне кафе, яке існувало у пізньорадянському Львові, де збиралися випити кави художники, поети, галеристи, фізики, хіпі і психіатри. Зараз її вже нема, здається, там тепер якась «родинна ковбаска»."

7. "Та й таке".

     Ведучі: Джек і Вероніка.

     Про що?

     Це подкаст-розмова ведучих, до якої залучають слухача. Балакають про все: важливе і не дуже; фінансову грамотність; емоції; пошуки себе та багато іншого.

8. "Хороший Поганий Злий Подкаст"

     Ведучі: Костя Трембовецький та Михайло Рудь.

     Про що?

     Його почали вести ще за часів пандемії, а у 2022 році був визнаний найкращим лайфстайл подкастом. Спочатку це були історії про фільми. Згодом хлопці перейшли на різні побутові та соціальні теми. Зараз вони також проводять збори на підтримку ЗСУ.

Вивчити історію України за фільмами та серіалами!

Авторка: Дарія Дацкова

     На сьогоднішній день тема "Історія" викликає багато дискусій, особливо в контексті освіти. Безсумнівно, історія є важливим предметом, але чому ж так мало людей бажає її вивчати? Це через те, що нас не навчили любити цей предмет, не пояснили цінність знань, які вона дає, і не спонукали до вивчення. У нашій свідомості історія часто асоціюється з книгою, а книга з читанням, але невелика кількість людей любить читати. Це призводить до того, що більшість вважає історію нудною і нецікавою, навіть розуміючи її важливість, не всі можуть змусити себе щось прочитати. Але сьогодні наш кінематограф не стоїть на місці, завдяки його розвитку ми можемо вивчати історію без читання купи незрозумілих довідників.

     Отже, ось підбірка фільмів і серіалів, які допоможуть сформувати базу знань з історії України:

                                                Київська Русь.

     Перший важливим періодом у історії державотворення України є Київська Русь, а двосерійний серіал “Ярослав Мудрий” розповість історію цієї держави після смерті Володимира Великого і сходження на престол Ярослава Мудрого. Серіал показує біографію князя, його боротьбу із зовнішніми та внутрішніми ворогами. А розбавляє ці серйозні події в стрічці історія кохання Ярослава до простої дівчини Любави.

Галицько-Волинська держава.

Із спадкоємицею Київської Русі познайомить нас фільм “Король Данило”, якщо попередня стрічка знята у 1981 році, то це вже наше століття - 2018 рік. Тут розповідається про період короля Данила, його боротьбу з боярами та монголо-татарами, також показано вплив заходу на наші території. Ця кінострічка знята не якісно, і має багато критики, але історичну правду вона витримала.

Козацтво.

Тут одним фільмом чи серіалом не обійтися. Почнімо з періоду до Богдана Хмельницького, а саме з козацько-селянські повстання. Фільм “Северин Наливайко. Остання битва” показує той період, його устрій та цінності і демонструє причини поразок цих повстань.

Далі починається період Богдана Хмельницького.Тут одразу слід переглянути стрічку “Вогнем та мечем”. Фільм неймовірно показав боротьбу козаків та поляків, головні битви, поразки та їх причини, зради, які відігравали велику роль у тій війні. Але стрічка є цікавою не через сюжет, а й через  вплетену любовну лінію, хоч і в підручниках історії ми цього не знайдемо, та кохання неодмінно було.

Більше про Богдана Хмельницького можна побачити в серіалі “Гетьман”, де насправді головною сюжетною лінією є не саме повстання, а трагічне кохання Богдана Хмільник до молодої польки Гелени.
   Далі починається період після смерті Хмельницького. Тут можна переглянути екранізацію твору “Чорна Рада”, де йде друга середина сімнадцятого століття і вся Україна веде непримиренну боротьбу за гетьманську владу.

Ну і ще однією рекомендованою кінострічкою в, якій покладені історичні події буде “Молитва за гетьмана Мазепу”.
Також до теми козацтва можна переглянути такі фільми: “Максим Оса”, “Пекельна Хоругва”, “Фортеця Хаджибей”, “Мамай”.
Не менш важливим періодом в історії України є часи кріпацтва, але в українському кінематографі немає робіт, які показали б події того часу.

Розпад Російської імперії, Перша світова, революція 1917-1921 років та прихід більшовиків.

Тут одразу можна порадити серіал “І будуть люди”, який складається з 12 серій, де у кожній розповідається про окремого персонажа. Серіал побудований у формі саги і через призму життя звичайних людей зображає турбулентні етапи ХХ століття.

Для більш поглибленого розбору того історичного часу можна подивитися “Таємний щоденник Симона Петлюри” та “Крути 1918” обидві стрічки присвячені подіям революції.

Для розуміння ситуації в цей період на території Заходу України можна глянути серіал “Століття Якова”, але він вже починає нас переносити далі, до подій другої світової війни, схожим до цієї стрічки

є серіал “Сага”, де все починається з розпаду Російської імперії і йде до Майдану та початку війни на Сході України, але в центрі уваги вже не події певного регіону, а в цілому усієї України періоду 20 століття.

           Голодомор 1932-1933 років.

Цю трагічну подію слід брати окремим розділом, і починати вивчати з фільму “Ціна правди”. Стрічка реалістично показує, що відбувалося в ті роки крізь погляд іноземця, який навіть уявлення не мав про такі жахіття. Майже вимерлі села, голодні діти, батьки яких померли від голоду.
 

“Гіркі жнива” цей фільм також дуже гарно показала тодішні трагічні події, але на відміну від попередньої стрічки, ми вже можемо побачити усе з середини, поглядом людей, які проживали це.
   Дві перші стрічки були знятті іноземцями, а от фільм

“Поводир” є виключно українським шедевром вітчизняного кіно. Він висвітлив події голодомору найреалістичніше, більше того враховуючи сюжетну лінію, в якій герої роблять довгу подорож країною, фільм показав ці страшні дні ширше.

Друга світова війна.

У 2022 році вийшов фільм “Щедрик”. Він чудово показує ті дні, але не з 1941 року, а з 1939, оскільки розгортаються ці події у місті Івано-Франківську, яке до другої світової війни було під владою Польщі і війна там почалася на 2 роки раніше.

                                         

Післявоєнний час.

“Хайтарма” першою історично важливою подією є виселення кримських татар з Криму у 1944 році, ця стрічка чудово покаже усю цю трагедію.

Далі була боротьба УПА з більшовиками і фільми “Чорний ворон”, 

“Нескорений”, 

“Червоний”, 

“Жива”, 

“Залізна Сотня” продемонстрували цю боротьбу, показали хто такі воїни УПА, їхні справжні цілі та мотиви, та що робили з українцями, які входили до цієї організації, головні події та бої.

                                                                   Шістдесятники

Всі чули, та мало хто розуміє, хто ці люди насправді і через що вони пройшли.
“Заборонений” фільм про Василя Стуса, в якому до дрібниць показано що робили з українцями, які говорили правду і відстоювали свою думку.

Не зовсім шістдесятник, але також митець того часу відомий режисер стрічки “Тіні забутих предків” - Сергій Параджанов. Фільм “Параджанов” теж продемонстрував, як радянська влада хотіла зламати талановитого кінорежисера, щоб він працював "під їхню дудку".

Незалежність

Є дуже класний ролик українського блогера Віталія Гордієнка “Що приховує незалежність України?” ютуб канал “Загін кіноманів” . У відео дуже детально та правдиво розказано про дні, коли Україна відновила свою незалежність, хто був до цього причетний, хто хотів незалежності, хто ж навпаки виступав проти, і особливо цікаво дивитися на записи, які були зроблені в ті важливі для України дні.
 

Зараз ми проживаємо знову ж таки дуже важливі історичні події в історії нашої країни. Ми продовжуємо боротися за нашу незалежність, за наші кордони, відстоюємо нашу мову, віру та культуру. І переглянувши ці фільми та серіали, ви побачити певну циклічність, знайдете момент початку нашої боротьби з росією, визначите для себе національних героїв та почнете орієнтуватися у головних періодах і подіях, які були державотворчими. Перестанете сприймати історію, як щось нудне та не цікаве. Можливо глянете на деякі речі, раніше вам відомі, з іншого боку і переосмислете їх. Знайдете відповідь, як завершити цю боротьбу і почати жити…