Війна за реальність

Авторка: Юлія Лесько

   Соціальні мережі кардинально змінили людство та стали невіддільною частиною сучасного світу. Вони відкрили безліч нових можливостей, проте стали залежністю для багатьох користувачів. 

   Соціальні мережі створили нові види комунікації та спілкування. Швидкий обмін інформацією дозволяє нам відчувати себе ближчими один до одного, навіть якщо ми знаходимося на різних континентах.

   Однак, вони частково заполонили наш мозок та зробили своїми «заручниками». Від соціальних мереж часто може страждати самооцінка користувачів та їх психологічний стан.

   Проте, головною і глобальною проблемою соціальних мереж, та й загалом усього Інтернету, є фейки.

   Завдяки легкому доступу до поширення інформації, брехня легко потрапляє у наш інфопростір. І головним завданням усіх користувачів є знайти правду серед потоку фейкової інформації.

   Як на мене, головним тренером у боротьбі з фейками може стати книга Дмитра Кулеби «Війна за реальність». Міністр закордонних справ України у своїй книзі розповідає, як не втратити відчуття реальності, коли фейки змішалися з правдами, а комунікативна війна стала не менш запеклою, ніж фізична.

   Люди мають можливість керувати інформацією, змінювати факти. Ця «зброя» у руках людини може змінювати сприйняття мільйонів. А сприйняття з часом може стати реальністю.

   «Немає проблеми у тому, що кожен вірить у щось своє та існує у власній реальності. Проблема виникає тоді, коли хтось намагається нав’язати іншому свою реальність силою м’язів, зброї, політики чи грошей. А інтерпретація фактів спрямовується на провокування конфліктів і безпідставне приниження гідності й обмеження свободи», - пояснив автор у своїй книзі.

   Дмитро Кулеба переконує, що інформаційній агресії можна протистояти. Завдяки своїй книзі він вчить, як перемагати у світі фейків, правд та спільнот. Тому якщо ви бажаєте дати відсіч інформаційному агресору, запрошую вас прочитати книгу «Війна за реальність»!

Купайла у Музеї просто неба

24 червня у Національному музеї народної архітектури та побуту України відбулося свято Купайла у Музеї просто неба. Музей повернувся до першоджерел та з цього року розпочав відзначати давнє свято за григоріанським календарем.

Відвідувачі музею, які прийшли на це дійство змогли по-справжньому поринути в атмосферу традиційного східнослов’янського свята КУПАЙЛА! Наймагічніша подія цього літа зібрала та об'єднала киян та гостей міста в одне, міцне і непереможне коло знавців української культури. Відвідувачі побачили відтворювані давні традиції та обряди, почули купальські пісні та дізналися про регіональні особливості цього свята. Під час проведення свята можна було спостерігати за сценічним дійством, у якому були: 

- майстер-клас із вінкоплетіння, дитячі ігри та забави;

- вистава "Кайдашева сім'я" від аматорського театру із Черкаської області;

- реконструкція купальських обрядодій від працівників музею;

- концерт за участю фольклорних колективів;

- видобування живого вогню. 

- відкриття унікальної виставки «Додому до Памфіра», що зібрала кінокостюми, реквізит, обрядові маски, ескізи і розкадровки сцен фільму, фото- і відоматеріали про створення кінокартини, про живу народну традицію Маланки та про особливу художню реальність фільму. -перегляд кінострічки Памфір просто неба та можливість поспілкуватись із командою фільму.

Під час свята були задіяні колективи та артисти, які відтворювали давні традиції та обряди, співали купальських пісень:

 "Art studio" з Вільшанської ТГ, Звенигородського району, Черкаської області

 Молодіжний гурт із с.Сущани Київської області, Кагарлицького району

 Фольклорний ансамбль "Ягілочка", Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району, м.Київ

 Тетяна Школьна - солістка Національної філармонії України

 Творча лабораторія степового розспіву "Євшан-Зілля" ансамблю народної пісні і побутового танцю "Оксамит", м. Запоріжжя

 Іван Сінельніков і його «Кралиця»

 Богдана Таран- співачка колективу "Намисто",Городоцької ОТГ, Рівненщини

 Валентина Сінельнікова 

 Ольга Парницька- випускниця гурту "Джерело",Рівненського державного гуманітарного університету

 Тетяна Васечко, керівник зразкового фольклорного ансамблю «Намисто» , заслужений працівник культури України, кавалер ордена «Берегиня України»

 Раїса Цапун, доцент кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, керівника гурту «Джерело», лауреат та учасниця численних міжнародних та всеукраїнських фольклорних фестивалів.

Леонід Коваленко

 

Селф-хелп література. Реальна допомога чи обман?

Автор: Анастасія Бондарчук 

     Особисте життя, кар’єрний розвиток, фізичний і і психологічний стан – із цими питаннями нам обіцяють допомогти, знайти легкий шлях вирішення проблем. Та чи насправді усе так ідеально?

     Протягом останніх десятиліть, книги жанру селф-хелп залишаються у топі читацьких інтересів, а мережа переповнена різноманітними списками мастрід та рекомендаціями. Люди звертаються до даного виду літератури з надією отримати відповідь на питання, що турбують, наче це якась чудодійна пігулка. Проте окрім експертів, які дійсно мають на меті допомогти своїм читачам, можна натрапити на шахраїв, яких цікавить лише заробіток, а поради можуть навіть зашкодити, вже не кажучи про низький рівень їхньої дієвості у реальному світі.

     Відрізнити якісну книгу від неефективного мотлоху можна за кількома ознаками:

- авторитетний автор, що є експертом у своїй галузі, кваліфікованим фахівцем, ученим;

- наведені докази та дослідження, які підтверджують написане;

- посилання на інші наукові й перевірені джерела.

     Важливо бути критичним і проводити власне дослідження перш, ніж обрати конкретне видання, зрозуміти, що саме вам необхідно. Для зручності експерти виділяють дві великі категорії, а саме книги, які присвячені вирішенню конкретних проблем ,такі як безсоння, стрес, залежність, тривога і депресія (тобто видання на тему психології) та книги, що описують поради про кар’єрне зростання, особистісний розвиток. Несподівано, але остання категорія переважає у своїй кількості, попри загальну тенденцію звернення уваги саме на проблему психологічної підтримки.

     Не слід забувати, що за привабливою обкладинкою, яка обіцяє нам вирішення усіх проблем та стрімкий розвиток можуть бути приховані негативні аспекти. Експерти відзначають, що купівля подібних книг може бути складовою синдрому фальшивих надій, сподівання на швидке і легке досягнення своїх цілей, відчуття контролю над власним життям, проте людина досі нездатна досягти стійких змін. Дієвість таких книг загалом ставлять під сумнів, адже лише якісна співпраця із фахівцем може дати позитивний та помітний результат.

     Серед найбільш розповсюджених міфів, які популяризують книги із саморозвитку, варто згадати наступні:

-     Виплесніть свій гнів і він зникне. Дослідження показують, що вираження гніву швидше підтримує агресію, аніж допомагає позбутись її.

-     Коли ви в депресії, уявіть себе щасливим, зосередившись на позитиві. Як правило ефект зовсім протилежний тому, що ви очікуєте, тому що дана практика може зробити ваші переживання та смуток біль очевидними.

-     Візуалізуйте свої цілі, це допоможе вам їх досягти. Однак дослідження доводять, що для втілення у життя своїх бажань потрібен не лише оптимізм, а й зосередження на перешкодах, які кроки необхідно здійснити, щоб їх подолати та досягти мети.

-    Самоствердження (позитивні афірмації) допоможе вам покращити свою самооцінку. Фахівці вказують, що дана техніка недостатньо сильна, оскільки для людей важливий позитивний зворотній зв’язок та комунікація із тими, хто має значення для нас. «Самооцінка – це сума ваших взаємодій з іншими людьми протягом життя, і вона не зміниться за одну ніч».

-     Активне слухання допомагає краще спілкуватися зі своїм партнером. Це приваблива ідея, але дослідження показують, що навіть люблячі та щасливі пари не використовують цю техніку. Натомість експерти радять серйозно сприймати партнера й уникати ворожості у стосунках.

     І це лише кілька спотворених думок, з якими ви можете стикнутись, тому завжди потрібно ставитись скептично та використовувати принципи критичного мислення.

     У вітчизняному просторі також протягом тривалого часу спостерігається стійкий інтерес до селф-хелп літератури, що досягнув свого апогею під час пандемії та карантинних обмежень. Однак перед українським читачем постає ще одна перешкода, а саме різниця менталітету автора й споживача інформації, адже більшість книг про саморозвиток пишуть у інших країнах. При перекладі видання майже не редагується та не враховує локальних культурних особливостей і цінностей. Соціально-економічний рівень України і багатьох інших країн суттєво відрізняється, тому поради й стратегії, котрі можуть бути ефективними для зарубіжної аудиторії, не є доречними чи ефективними в українських реаліях.

     Знайти ж книги від українських авторів, як виявилось, теж нелегке завдання, вони просто губляться серед величезної кількості іноземних публікацій, рідко потрапляють у списки мастрід і рекомендації. Проте, наразі можемо спостерігати розвиток українських авторів у цьому жанрі та збільшення їх присутності на полицях книгарень, що свідчить про збільшення попиту і на вітчизняну селф-хелп літературу.

     Та незалежно від того, які поради ви отримаєте, подумайте як вони вписуються у ваше життя. Можливо, вам захочеться відкинути деякі з них або ж адаптувати чи вписати у свій розпорядок дня. Краще робити невеликі кроки та діяти поступово, щоб сформувати звички, які мають сенс для вас. Рекомендації, що містяться в книгах про саморозвиток, базуються на фактах і дослідженнях, не можуть бути застосовні до всіх людей у всьому світі, адже існують системні проблеми, які можуть стримувати вас.

Використані матеріали дослідження: https://link.springer.com/article/10.1007/s10902-006-9041-2 

Українське кіно

Авторка: Владислава Давидовська

     Український кінематограф зазнав значних змін під впливом радянського союзу, у подальшому від впливу пострадянської росії. Зараз навіть українці знецінюють українське кіно, в той час, як у Європі кінематограф отримує визнання. Чому ж так сталося?

     «Українське кіно до певної міри стало індикатором посилення і перемоги партійного впливу на культурний розвиток суспільства. Існувала значна кількість важелів, які було використано таким чином, щоб змінити «обличчя» українського кінематографу. Цей процес був досить складним та багатогранним, а його наслідки – трагічними та безповоротними.» – пише кандидатка історичних наук Кузюк Оксана. 

     Українське кіно просто не встигало розвиватися, фільми забороняли, режисерів репресували, приправляючи це все нав‘язанним комплексом меншовартості українського народу, який широко транслювався на великих екранах. Радянська влада наполегливо втручалася в культуру та накладала цензуру, більша частина фільмів були з російськими акторами російською мовою, у той час як українці грали лише другорядні ролі. Загалом мета радянського союзу була створити образ дурного, несерйозного пиятика українця, який окрім села та корови нічого не бачив, на противагу освіченому благородному росіянину, відданому своїй країні та владі, так званий «великий гражданин советского союза».

     Після отримання незалежності кіноіндустрія постраждала ще більше, переважно через економічну кризу, кількість художніх фільмів з 45 зменшилась до 4 на рік, в той час як російське телебачення стрімко розвивалося, після чого потрапило і до нас, пропагуючи братські народи та стираючи нашу національну ідентичність. Держава на тот момент ніяк не фінансувала кіновиробництво, тому кіно почало фінансуватися бізнесами, комерціалізація вплинула на зміст художніх творів, замість важливих екзистенційних питань, підняття теми самоідентичності як народу, сенсу буття та опору російській культурі, ми отримали нетривіальні пригодницькі, кримінальні та еротичні фільми, що розраховані на російську аудиторію та широкого глядача. 

     Переосмислення кінематографу почалося під час початку російсько-української війни, з’являються нові культурні спілки, у який режисери та митці мають ціль активно висловлювати свою позицію  щодо  російської  агресії, з‘являються стрічки про революцію гідності 2013-2014 років, про Донбас, про винищення кримських татар, геноцид українського народу, набирають популярності історичні та документальні фільми, які у подальшому отримують міжнародне визнання. 

     Під час повномасштабного вторгнення на світ виходить драма Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір», кінокартина отримала премію за найкращий фільм  на Каїрському міжнародному фестивалі, нагороду Філадельфійського кінофестивалю, нагороду Туринського, Віденського, Палицького та Клівлендського  кінофестивалю, також премії та нагороди в Україні. 

     24 серпня у прокаті з‘явиться у прокаті документальний фільм «День незалежності» Володимира Тихого. Також вартий  уваги трагікомедія Антоніо Лукіча  «Люксембург, Люксембург» який було випущено минулого року,   Антоніо Лукіч отримав нагороду за найкращу режисуру на 20-му Міжнародному фестивалі в Монте-Карло. Анімаційний фільм  «Мавка. Лісова пісня» також мав неперевершений ажіотаж, на сьогодні це найкасованіший український кінопроєкт.

     З цього можна зробити висновок, що зараз ми тільки почали свій розвиток, без втручання агресивних сусідів. 

В Києві відбудеться арт-виставка робіт юної художниці Софії Свободи та презентація книги київського літератора YARa (Ярослав Карпець) "Self-Harm/Сампошкодження"

 

17 червня о 16.00 відбудеться арт-виставка робіт юної художниці Софії Свободи та презентація книги київського літератора YARa (Ярослав Карпець) "Self-Harm/Сампошкодження". 

У програмі заходу:

-  презентація художніх робіт юної художниці з Узина, зокрема і тих, які можна побачити в книзі YARa;

- історія написання книги й розповідь про літературно-художнє видання від літературознавців, критиків, психологів;

-  виступи молодих і талановитих музикантів; 

-:виступи київських поетів;

- благодійний аукціон на на підтримку ЗСУ;

- неформальне спілкування для гостей події;

Свобода Софія Сергіївна - юна і талановита художниця. Народилася в Києві, згодом переїхали в мальовниче село Василів, що в Білоцерківському районі. Природа і краса цього села стала натхненням на художні мрії і досягнення. Навчалась у КУ«Дитячій школі мистецтв» Узинської міської ради з 01.09.15 по 31.05.21 здобула велику кількість подяк, грамот і дипломів (22). Шість медалей 1-го місця, два кубки, два гран-прі. Педагогом юного обдарування є  Зотова Ірина Павлівна.

Софія Свобода брала участь в мистецьких заходах, конкурсах, виставках в Україні, Торонто і Хорватії. Цьогоріч вступатиме до художнього ВНЗ у Києві.

Ярослав Карпець (Яр Левчук) - київський поет, журналіст, літературний критик, громадський діяч і волонтер. Автор трьох книг. Член Національної спілки письменників та член Національної спілки журналістів України. Керівник проєкту "Книжкові Сили України", модератор Кіноклуб Docudays UA YAR.CINEMA.CLUB, засновник і головний редактор Видавничої майстерні "YAR". Автор відео на Ютубі про українських митців та українську культуру.

Захід пройде в Арт-просторі нового формату "Underground Art Space" (Cолом'янський район, вулиця Пилипа Козицького, 5).

Вхід - щирий донат у скриньку на підтримку контрнаступу й ЗСУ.

Посилання на сторінку арт-простору в Інстаграмі: https://www.instagram.com/underground.art.space/?igshid=OGQ5ZDc2ODk2ZA

Заступник Міністра оборони України Віталій Дейнега взяв участь у п’ятому засіданні Кібердіалогу Україна-США

     1 червня 2023 року делегації України та Сполучених Штатів Америки зустрілися в м. Таллінн (Естонія) для проведення 5-го Кібердіалогу України та США – щорічного заходу з питань співпраці у сфері кібербезпеки, повідомляється на сайті МОУ.

     Під час зустрічі делегація США висловила непохитну підтримку Україні у сфері кіберзахисту в боротьбі з російською агресією. США працюють над виділенням додаткового пакету допомоги Україні у сфері кібербезпеки в обсязі 37 мільйонів доларів. Загальний обсяг допомоги з боку США у цій сфері складатиме 82 мільйони доларів з лютого 2022 року та 120 мільйонів доларів з 2016 року. Ця підтримка спрямована на розбудову спроможностей України виявляти, стримувати та реагувати на кіберінциденти та загрози, а також на захист критично важливих мереж і цифрової інфраструктури.

     «Розбудова спроможностей кібербезпеки є одним із ключових пріоритетів Міністерства оборони, тому ми особливо цінуємо партнерство та плідну співпрацю зі Сполученими Штатами у цій сфері» — прокоментував Віталій Дейнега.

Сторони обговорили місце кібербезпеки в довгостроковому цифровому розвитку України, зокрема підтримку в розвитку людського капіталу, інституцій та критичної інфраструктури. Учасники обмінялися думками щодо майбутньої співпраці з питань кібербезпеки, зокрема щодо обміну набутим досвідом у сфері цифрової та кіберполітики.

До складу української делегації на чолі із заступником Міністра закордонних справ Антоном Демьохіним увійшли заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Сергій Демедюк, заступник Міністра цифрової трансформації Георгій Дубинський, заступник Міністра оборони з питань цифрового розвитку Віталій Дейнега, начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генерального штабу ЗСУ Іван Павленко, заступники Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Віктор Жора та Олександр Потій, директор департаменту Служби зовнішньої розвідки України Олег Кірій, заступник начальника департаменту кібербезпеки СБУ Іван Калабашкін, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олег Заворотній, начальник управління цифрового розвитку та кібербезпеки Міністерства енергетики Роман Кравідз, керівник служби забезпечення діяльності НКЦК Апарату РНБО Сергій Прокопенко та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Естонії Мар’яна Беца.

     Посол з особливих доручень з питань кіберпростору та цифрової політики Натаніель Фік з Державного департаменту очолював делегацію США, до складу якої увійшли виконуюча обов’язки національного директора з кібербезпеки Білого дому Кемба Уолден, заступник помічника міністра оборони Майк Еоянг, заступник командувача кіберкомандування США генерал-лейтенант Тімоті Хо, Бригадний генерал Чад Радуеге з Європейського командування США, заступник помічника міністра внутрішньої безпеки Томас Макдермотт і виконавчий директор Агентства з кібербезпеки та безпеки інфраструктури Брендон Уейлз, а також представники Федерального бюро розслідувань та USAID.

     Члени делегацій висловили вдячність уряду Естонії за можливість зустрічі в Таллінні.