Интернет реклама УБС

05.11.24

Що таке атмосфера та як вона “хворіє”

Авторка:

Аріна

Ілларіонова




Екологічна катастрофа - це те,

що ми не можемо собі дозволити.

  Атмосфера - газова оболонка Землі, завтовшки 1000 км, що повністю огортає земну кулю і обертається разом з нею. 

  Загальна маса повітряної оболонки становить (5,2 х 10)18 т, що в порівнянні з гідросферою становить 0,4 % маси або 19% маси земної кори. Мізерна частка, проте астмосфера відповідальна за більшу кількість явищ у біосфері. 

Екскурс по шарам атмосфери.

 Атмосфера ділиться на шари за рядом фізичних параметрів: тропосфера, стратосфера, мезосфера, термосфера, екзосфера.

 Тропосфера -  найважливіший і найближчий  до земної поверхні шар, повітря, яке знаходиться в цьому шарі дає нам життя. 

 Незважаючи на важливість тропосфери, вона є найкоротшим шаром у складі атмосфери. Так його довжина становить лише 12 кілометрів, проте це не заважає шару містити в собі 75% всіх молекул газу в повітрі. 

 Тропауза - шар атмосфери, що виступає деяким бар’єром, запобігає змішуванню між холодним повітрям тропосфери і теплим повітрям стратосфери.

  Стратосфера - шар атмосфери над тропосферою. Цей шар розмістився з 11 до 50 кілометрів. Оскільки він ближче до Сонця, він добре розігрівається з висотою. А також містить в собі важливий озоновий шар, що захищає землю від УФ-випромінювання. 

 Проте через перманентне забруднення атмосфери різними викидами в озоновому шарі з’являється все більше дір. Одна з таких дір знаходиться над Антарктидою, вона є причиною швидкого танення льодовиків. 

  Мезосфера - шар на стратосферою, що шириною з 85 кілометрів. Цікавий факт: мезосфера лежить над найвищою висотою, на яку може піднятися літак. А якби ви опинилися в мезосфері без скафандру, ваша кров закипіла б.

  Термосфера - шар над мезосферою, що піднімається на 600 кільметрів над поверхнею Землі. Космічні станції знаходяться в цьому шарі, як і північне з південним сяйвом. 

  В ніч з 5-го на 6-те  листопада було помічене полярне сяйво “Аврора” у Київській, Чернігівській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій та Херсонської областях.  Відомо, що причиною його появи в невластивій для нього місцевості є магнітна буря. 


Південне сяйво з ночі 4 на 5 листопада. Час: 19:34

  Екзосфера - зовнішній шар Землі, що починається на вис. 550–800 км і сягає до 2000–3000 км. Екзосверу також називають короною землі. 
  Отже, всього є 5 головних оболонок Землі, вони суттєво впливають на всі земні процеси, тому нехтувати їх розладами ми не можемо. 
                                         
  Проте станом на 2024 рік інтернетом шириться безліч невтішних новин з приводу екологічних катастроф: масового забруднення атмосфери, збільшення та поява озонових дір тощо. 

Проблеми

  (E-PRTR) - європейська система, що допомагає моніторити рівень забрудненості повітря. Україна зобов’язалася зробити таку ж систему за європейським зразком.

  Тож яка ситуація в Україні з забрудненням повітря? 

  За даними Державної служби за останні 28 років рівень забрудненості повітря зменшився. Так, у 1992 було налічено 15,5 млн тон забруднених речовин, у 2017 році їхня кількість зменшилася до 2,58 млн тон.

  2\3 - кількість відходів, що виділяє безпосередньо енергетика та промисловість. Іншу частину забирає собі транспорт. Проте, наприклад у Києві,  джерелом 90% забруднень є транспорт. 

  Візьмемо до уваги Запоріжжя, де ситуація зовсім інша, адже цей город промисловий і більша частина всіх забруднень йде прямісінько від фабрик тощо.

  «Основними підозрюваними є компанії, які належать напівдержавним компаніям, місцевим олігархам або світовим корпораціям. Ось чому ми боїмося, що будь-які дослідження, проведені нашими органами влади або місцевими лабораторіями, можуть бути заангажованими, адже в Україні зберігається високий рівень корупції», – побоюється екологиня.

  Також не менш важливим фактором забруднення як атмосфери, так і екології в цілому є видобування корисних копалин.

  В 2021 році стався величезний скандал щодо проєкту по видобування нафти на теренах Арктики. ““Willow” означає будівництво 250 свердловин, 37 миль доріг, 386 миль трубопроводів, злітно-посадкових смуг, нового центрального нафтопереробного заводу та індустріалізацію нерозвинених районів Західної Арктики”. 

  Наразі створена петиція проти цього проєкту, яка набрала більше п’яти мільйонів голосів. Видобування нафти завжди призводить до екологічних проблем і Арктика не стане виключенням. При видобуванні виділяється вуглекислий газ CO₂ це призведе до пришвидшення глобального потепління. Зараз проєкт заморожено.

Забруднення атмосфери

  Забруднення відбувається з двох джерел: природні та антропогенні.

  До природних джерел можна додати буревії, виверження вулканів, пожежі в степах та лісах, космічний пил та багато чого іншого. 

  Антропогенні чинники - це все забруднення спричинене руками людини. 

  Проте слід пам’ятати, що все взаємопов’язано, тому до природних джерел забруднення людина має пряме відношення. Вирубування лісів веде до руйнування гір, розорювання родючих земель до формування пустель і пилових бурь, спалювання відходів діяльності до масштабних пожеж, ядерні випробовування до провокування виверження вулканів, польоти в космос - космічне забруднення і багато іншого.

Озонові діри

  Озоновий шар знаходиться в стратосфері. Він захищає нас від сонячних ультрафіолетових радіаційних променів, що можуть спричинити вимирання багатьох видів тощо.

  Під впливом хлору та його сполук відбувається руйнація озонового шару. Тоді було підписано Монреальський протокол 1987 року, що перелічував хлоровуглеці внесені в заборону використання.

  Проте останні дослідження показали, що карта озонових дір повністю повторює карту родовищ метану. Вчені прийшли до висновку, що озонові діри існували завжди. 

  Припинення використання речовин, що руйнують озон принесли успіхи. А на сьогодні найбільша діра над Антарктидою значно зменшилася. А за прогнозами вчених повне вирішення проблеми очікується до 2070 року.

  Інструкції для запобігання забруднення повітря:

  Удосконалення очисних конструкцій на димовідвідних трубах;

  Повний перехід на застосування органічних добрив;

  Створення екологічно безпечних транспортних засобів.

Інші причини 

  Геомагнітна інверсія - зміна магнітного поля Землі, під час якого відбувається зміна магнітних полюсів. За словами вчених цей процес відбувається кожні 12 тисяч років. 

  Під час зміни магнітних полюсів відбувається послаблення атмосфери, що. в свою чергу, призведе до збільшення радіаційних променів тощо. 

  Проте, слід зазначити, що вчені розділилися на 2 табори. Одні говрять, що геомагнітна інверсія ще довго нас не турбуватиме, інші - що процес вже почався.

Як війна впливає на атмосферу

  Війна - це ніщивний процес, який не щадить ніщо, що знаходиться поблизу.

 Отже до прямих наслідків забруднення атмосфери відноситься: 

  Викиди шкідливих речовин. Вибухи боєприпасів, руйнування промислових об’єктів, пожежі, скидування фосфорних бомб - це все тяжкі метали, оксиди азоту, сірки, чадного газу.

До непрямих: 

1. Руйнування екосистем. Зменшення лісів та інших екосистем призводить до зниження здатності поглинати вуглекислий газ. Це посилює кліматичні зміни.

2. Забруднення водних ресурсів. Забруднення ґрунту потрапляють у водойми, а потім - у атмосферу, у вигляді водяної пари.

  Отже, війна запускає низку подій, які в довготривалій перспективі призводять до екологічних та кліматичних катастроф. 

Глобалізація та культура харчування: зростання кухні ф’южн

 
Авторка:
Анастасія
Кириченко

Ви коли-небудь замислювалися, чому всі в Іспанії в основному їдять морепродукти, або чому пакистанська кухня

схожа на індійську кухню, і чи є у них своя лінія схожості?

  Стосовно Іспанії, то відповідь очевидна, звичайно, тому що вони географічно розташовані поблизу

Середземного моря та мають доступ до різних видів морепродуктів. У Барселоні я зустріла індійців, і ми з ними обговорили різні теми і про їжу, і

про мову, скажімо, в школі навчання англійською, вона міжнародна, але в різних частинах Індії всі говорять по-різному, тобто якщо індієць потрапив у компанію до індійців з іншої території, а не звідки він виріс, він не зрозуміє їх мови. Це також впливає на роботу, наприклад, хтось хоче стати лікарем, він може бути чудовим в медицині, але скоріше тільки в своїй громаді, тому що поза її масштабами це буде дуже важко спілкуватися з іншими спільнотами, з точки зору мовного бар'єру, можна використовуйте там англійську, але будьте певні, що не всі можуть її знати, і це правда.


З історії можна сказати що у 1947 році відбувся поділ на дві незалежні держави - Індію і Пакистан. 

В результаті поділу мільйони людей перетнули кордон, змішались з новими регіонами, і звичайно, це призвело до обміну рецептами, їх змішування, але зі збереженням своїх особливостей. 

Наприклад, коли я була в Брюсселі, життя звело мене з людьми з

різних куточків Близького Сходу, і я отримала великий досвід від цього знайомства. Особливо була можливість спробувати страви Близького Сходу, приготовані людьми, які там народилися. і так,

це вражає, є спільні риси, палестинський хумус дуже смачний, гострий і містить нут. Тут ще як додаткова інформація це те що в Пакистані є такий десерт - нут з цукром. Також пакистанські тортилії мають цікавий смак, хоча готуються дуже легко. 

  Повернемося хумусу, як і багато інших міжнародних страв, став популярним у різних країнах, включаючи Пакистан. Я знайшла інформацію, що в Пакистані є ресторани та кафе, які експериментують з різними кулінарними традиціями, включаючи страви ф’южн. У таких місцях можна знайти хумус, який подають з традиційним пакистанським хлібом або іншими місцевими інгредієнтами. Так що це трохи ф’южн, є місце бути тут. 

  Повернемось до індійців, вони мені розповіли, що є така індокитайська кухня ф’южн, це унікальне поєднання індійської та китайської кулінарії традицій, і виникла в результаті взаємодії індійської та китайської культур, що призвело достворення страв, що поєднують характерні риси обох кухонь. 

Глобалізація зіграла значну роль у розвитку та популяризації індокитайської кухні ф’южн, завдяки чому ця кухня стала доступною і популярною у багатьох частинах світу завдяки Інтернету, ЗМІ та наявності продуктів. Найважливішою особливістю та ідеєю цієї кухні ф’южн є індійські спеції та комбіновані китайські соуси, а також мікс способів приготування. 


Локшина Хакка


Наприклад, є така страва «Локшина Хакка» - це локшина, приготована з овочами і соєвим соусом, приправлена індійські спеції. На жаль, ще не мала змоги спробувати таку страву.


Вплив глобалізації і дав можливість народитися індокитайської кухні, як

згадувалося раніше, наявність продуктів дозволяла експериментувати, а наразі мас-медіа поширюють «нове творіння».


  Підсумовуючи все вищесказане, можу сказати, що глобалізація має значний вплив на кулінарію традицій і культури харчування, що призвело до появи кухні ф’южн і перетину різноманітних

кулінарні традиції. В результаті глобалізації продукти, рецепти та кулінарні ідеї перетинають кордони, сприяння міжкультурному обміну та інноваціям у харчовій промисловості.


Література:


Appadurai, A. (1996). Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization. University of Minnesota Press.


Held, D., McGrew, A., Goldblatt, D., & Perraton, J. (1999). Global Transformations: Politics, Economics and Culture. Stanford University Press.


Ibrahim, A. A. (2007). The Fusion Food Phenomenon in Contemporary Culinary Culture. Journal of Ethnic Foods, 4(2), 145-160.



03.11.24

Як обрати музику для роботи?


Авторка: Ірина Дубиченко

У сучасному світі, де перед нами постає величезна кількість завдань, майже кожен прагне бути більш продуктивним. Серед безлічі стратегій для підвищення ефективності роботи своє місце займає й прослуховування музики. 

Вибір правильного виду музики для конкретного завдання може значно підвищити продуктивність, а неправильний зашкодити праці. 

Як зазначає Forbes значну роль відіграє характер роботи. 


Коли ми стикаємося зі складним завданням, яке вимагає від нас усієї зосередженості та концентрації, найкраще слухати музику без тексту. Видання пояснює, що Дослідження виявили, що прослуховування музики з текстами під час виконання мовних завдань може знизити вашу продуктивність. В одному дослідженні зрозуміле фонове мовлення погіршувало читання текстів, хоча вони могли виконувати такі завдання, як базова математика”. Для такої праці найбільш вдалим буде використання звуків природи, як-от плавний струмок, легкий шум хвиль. 


Для повторюваних завдань (складання, збирання, пакування і тд.) або просто фізичної роботи вдалими будуть треки зі швидким темпом, ритмом та словами. Вони допомагають підтримувати рівень енергії та зменшують відчуття монотонності, роблячи такі види діяльності менш виснажливими. 


Так само Forbes рекомендує уникати прослуховування нової музики. Зокрема, пояснюється причина: “мозок виділяє дофамін, коли ви вивчаєте щось нове,  показують дослідження . Тут все пов’язано з дослідженням «музика впливає на мозок, як їжа та ліки». Якщо ви слухаєте незнайому музику, то він перевантажує вашу роботу хімікатами, які роблять вас щасливими. Раптом  мозок більше не хоче працювати, а просто хоче слухати нову музику”.


Іноді тиша - найкраще рішення. 


Як зазначає професор Томас Чаморро-Премузік бізнес-психології в Університетському коледжі Лондона та Колумбійському університеті в свой статті, коли виконуєте якесь завдання вперше та попередньо не мали досвіду, краще працювати в тиші. Вся увага має бути зосереджена на навчанні - принаймні спочатку, бо навіть тихенькі звуки можуть забирати певний відсоток сконцентрованості. Або просто ви людина, якій не пасує робота з використанням різного виду шумів на фоні. Не варто себе змушувати та щось нав’язувати. У таких випадках ефективніше відмовитися.


Вибір музики - справа індивідуальна. Головне створити атмосферу, в якій комфортно буде працювати!

Література:


https://www.forbes.com/sites/samanthaharrington/2017/03/30/how-to-use-music-to-make-your-work-better/


https://medium.com/the-mission/the-science-backed-ways-music-affects-your-brain-and-productivity-e11145079305


https://community.thriveglobal.com/how-to-choose-background-music-productivity-focus-work/


https://hbr.org/2022/09/can-music-make-you-more-productive


"Літопис Руський – це перший зразок систематичного збору та фіксації новин, перше українське медіа"


Авторка: Яна Вугліцька


  У минулому, коли ще не було телебачення, радіо та газет, люди записували важливі події свого життя. Так виникли літописи – своєрідні хроніки, які передавалися з покоління в покоління. Один з найдавніших і найцікавіших літописів – це "Літопис Руський", який розповідає нам про становлення Київської Русі та життя наших предків. Це – документальне першоджерело, де значуще кожне слово


«Літопис руський» — літописне зведення, створене на початку XIV ст. 

  Структура Літопису Руського: 
"Повість минулих літ": Найдавніша частина, що описує давні часи та заснування Києва;
"Київський літопис": Продовження, яке детально висвітлює події Київської Русі;
"Галицько-Волинський літопис": Описує історію Галицько-Волинського князівства;  

 

  «Повість минулих літ» написана Нестором Літописцем.  Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди. Написана мовою, близькою до живої народної з нашаруванням церковнослов'янських елементів. 


  "Київський літопис" – одна з найдавніших пам’яток історії та літератури Київської Русі, складова частина Іпатіївського списку. Є продовженням «Повісті минулих літ» і попередником "Галицько-Волинського літопису", охоплює події 1118–1200 років. "Київський літопис" складається з порічних записів, у які вплетені літописні оповідання, військ, повісті про князів Ігоря Ольговича, Ігоря Святославича та інших. Розповідається також про Новгород, Волзьку Болгарію, Німеччину, Чехію, Польщу, Угорщину. Та головна тема "Київського літопису"" – Київ і Київська земля, боротьба за стольний град між Мономаховичами й Ольговичами, заклики до єднання у боротьбі проти іноземних завойовників.  Мова його наближена до тогочасної живої народної з деякими церковнослов’янськими елементами, з використанням діалогів, прислів’їв, висловів історичних осіб. Найширше представлена загальновживана і військова лексика. Привертають увагу описи окремих подій і характеристики осіб, подані надзвичайно мальовничо. Стиль викладу діловий, урочистий.


   "Галицько-Волинський літопис" поділяється на дві частини: "Галицький літопис" (1201—1261), складений у Галичі, в основу якого покладено літописання часів князя Данила Романовича і "Волинський літопис" (1262—1291), складений на Волині, який більше відображав історичні волинські землі за князювання Василька Романовича та його сина Володимира. Літопис пронизаний християнським духом, оскільки його писали монахи. Ми можемо прослідкувати це у літописі. Наприклад: Данило змушений був іти до Золотої Орди і просити «ярлик» (дозвіл, грамота) щоб могти керувати, і одним із завдань, щоб отримати «ярлик» було поклонитися «кущу» (один із символів віри ординців), і Данило відмовився це робити, оскільки це порушувало християнські засади князя (згодом — короля).  

  Важко переоцінити значення "Літопису Руського" в сучасному світі. Це не просто збірка фактів, а справжній скарб, який дозволяє нам зрозуміти менталітет, культуру та історію наших предків. Літопис є не лише історичним джерелом, а й видатним твором літератури, що вплинув на розвиток слов’янської писемності. Звісно, в 2024 році, Літопис Руський теж залишається актуальним. Він є основою для історичних досліджень, допомагає нам краще зрозуміти своїх предків, які жили на нашій землі. Літопис також має велике значення для розвитку туризму, адже багато місць, згаданих у літописі, стали популярними туристичними об’єктами. Наприклад: Хоривиця - гора, де сидів Хорив; нині — Замкова (Киселівка, Фролівська); Бабин торжок - торгова площа перед Десятинною церквою; нині — тер. виходу Десятинного провулка на Володимирську ; монастир Георгіївський, Ярослава Георгія Володимировича Мудрого (V), чоловічий; був на тер. скверика біля стику нинішньої Рейтарської і Золотоворітської вул.   


27.10.24

ОБНОВА ДЛЯ ЗАПОВІДНИКА ТАРАСА





  На батьківщині Тараса Шевченка відреставрували об’єкти, повязані з дитинством майбутнього генія. Як відомо, видатний поет і маляр народився у селі Моринці, згодом з батьками переїхав до сусідньої Кирилівки (тепер Шевченкове). А після смерті батьків був запрошений на козачка до маєтку Енгельгардта у Будищах. Наприкінці жовтня була проведена презентація відновлених святинь для журналістів і представників культурного середовища України. 

  Будищанський вітряк – єдиний, що зберігся з тих 28, які були діючими в регіоні за часів дитинства класика. Саме тут, на полях біля вітряка, Тарас «пас ягнята на селі». У свій час млин споруджували за голландською технологією, де рухається тільки вежа. Але з часом вітряк почав руйнуватися… Щоб споруда не розрушилася, протягом останнього року тут було проведено кілька етапів відновлення. Ще торік восени за сприяння БФ «МХП громаді» і ГО «Екологічний рух Черкащини» замінили пошкоджені двері та крила. А вже цієї осені відновили шатрову частину і повністю поміняли обшивку з дерева, зробили нове перекриття кімнати мельника, яка знаходилася у підвальному приміщенні. 

  Також розпочався благоустрій прилеглої території, який триватиме і протягом наступного року. Територію озеленять, проведуть доріжки і облаштують паркувальний майданчик, де зможуть зупинятися й туристи, що відвідуватимуть Тарасові місця дитинства. 

  Реконструйовано також кілька об`єктів і в Моринцях, де розташований знаменитий музейний комплекс. Насамперед, об`єктів, пов`язаних з дідом Тараса – Якимом Бойко. Саме батько його мами найбільше вплинув на формування світогляду малого, прищепив любов того до рідного краю. Протягом серпня-вересня відремонтовано перекриття хати і комори діда, що стоять навпроти одна одної. І тепер відреставровані будівлі з очерету виглядають як новенькі.  

 Заграла новими фарбами і розташована на невеличкій відстані від цих двох об`єктів і хата Андрія Колесника. Тут за сприяння благодійників перешили покрівлю з очерету. Саме в цій будівлі мешкала молода сім`я Шевченків, коли Колесник був на засланні. І саме в ній, вважається, народився майбутній геній 9 березня 1814 року. А вже за рік Шевченки переїхали до Керелівки. 





 
 Саме з Шевченкового розпочався захід презентації: представникам місцевої преси, керівництву УКФ, зокрема нещодавно новобраній очільниці Н. Кривді провели екскурсію Національним заповідником – у батьківській хаті, поклали квіти біля могили матері, а також завітали до хати дяка, який допомагав Тарасові в оволодінні освітою. Також гостям презентували щойно видану книгу Д. і Л. Красицьких «Витоки Шевченкового роду».  







 На завершення презентації  керівники БФ «МХП – громаді» і Національного заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» підписали меморандум про співробітництво.

Сергій Бахін

Як святкують Хелловін у різних країнах

Авторка:

Олександра Мельниченко



  Хелловін, або Ніч усіх святих, набуває все більшої популярності у світі. Це свято відзначається 31 жовтня і знаменує собою межу між осінню і зимою, світлом і темрявою. І хоча Хелловін має свої корені в кельтському святі Самайн, сьогодні він відзначається по-різному в різних куточках планети.

США та Канада: осередок сучасного Хелловіну

  Хелловін у Сполучених Штатах і Канаді — це, мабуть, найвідоміша версія свята. Основні традиції включають вирізання гарбузів, відомих як «Джек-ліхтарі», і прикрашання будинків у моторошному стилі. Діти вдягаються в костюми відьми, зомбі або супергероїв та ходять від дверей до дверей з криками «Trick or Treat!» («Цукерки або смерть!»), вимагаючи солодощів.

  У цих країнах популярні й різноманітні костюмовані вечірки, конкурси на найстрашніший костюм, перегляди фільмів жахів, тематичні паради та виставки. У деяких містах навіть організовують спеціальні заходи, наприклад, тематичні парки або будинки жахів.

Мексика: День Мертвих (Día de los Muertos)

  У Мексиці традиції Хелловіну переплітаються із національним святом — Днем Мертвих (Día de los Muertos). Це свято відзначають 1-2 листопада, і воно є однією з найяскравіших та найколоритніших подій у Мексиці. Люди відвідують кладовища, щоб вшанувати пам’ять померлих родичів, і будують вівтарі з фотографіями, улюбленою їжею покійних та декоративними черепами з цукру. У той час як Хелловін тут має більше американський вплив, Día de los Muertos має своє глибоке значення для мексиканців і сприймається як позитивне та урочисте святкування життя і смерті.

Ірландія: повага до коріння

  Ірландія — це країна, де початково виник Самайн, свято, що стало основою сучасного Хелловіну. Традиції в Ірландії збереглися майже в незмінному вигляді, зокрема звичай вирізати ліхтарі з ріпи (зараз замінені гарбузами) і розпалювати багаття для відлякування злих духів. Діти, як і в США, ходять по домівках із проханням «Trick or Treat», а вночі організовуються костюмовані вечірки та паради.

Велика Британія: від Бонфайр Найт до Хелловіну

  У Великій Британії традиційний Хелловін має трохи інший характер через вплив іншого свята — «Бонфайр Найт» або «Ніч Гая Фокса», яке святкують 5 листопада. Хелловін тут часто поєднують із цією датою. Діти також ходять із криками «Trick or Treat», проте в деяких районах можуть спалювати фігури Гая Фокса. Вирізання гарбузів, перегляд фільмів жахів та тематичні вечірки також є невід'ємною частиною святкування.

Японія: паради та костюми

  Хоча в Японії Хелловін не має культурних коренів, його популярність зростає завдяки маркетингу та поп-культурі. У великих містах, таких як Токіо, проходять масштабні паради та вечірки. Японці особливо захоплюються створенням креативних костюмів, які часто виходять за рамки традиційних привидів і включають персонажів аніме, фентезі та поп-культури. Магазини та ресторани також часто прикрашають до Хелловіну та пропонують спеціальні страви на тему свята.

Китай: День Духів

  У Китаї немає традиційного святкування Хелловіну, проте є своє свято, схоже за духом — «День Духів». Він відзначається на початку літа і є днем, коли люди згадують своїх померлих родичів, спалюючи паперові гроші та залишаючи їжу як жертвопринесення. В останні роки Хелловін набирає популярності серед молоді, особливо в містах, завдяки впливу західної культури.

Україна: святкування за американськими традиціями

  В Україні Хелловін стає дедалі популярнішим, особливо серед молоді. Багато кафе, ресторанів та нічних клубів організовують тематичні вечірки та конкурси костюмів. Молодь із задоволенням перевтілюється в монстрів, відьом, вампірів чи інших популярних персонажів. З кожним роком все більше дітей бере участь у походах із криками «Цукерки або смерть!», що з радістю підтримується багатьма домогосподарствами.

Франція: лише свято молоді

  Франція відзначає Хелловін з дещо меншою помпезністю, ніж англомовні країни. В основному, свято стало популярним завдяки впливу американських фільмів та поп-культури. Основні традиції зосереджені на костюмованих вечірках для молоді та тематичних вечорах у барах. Вирізання гарбузів і вечірки для дітей також стають популярними, проте «Trick or Treat» тут не так поширене.


  Хелловін — це приклад свята, яке, попри свою стародавню історію та кельтське походження, адаптується до культурних особливостей різних країн. Він може бути яскравим карнавалом у Японії, глибоким днем спогадів у Мексиці, або ж просто веселим заходом для дітей і молоді в Україні. Цікаво спостерігати, як одне й те ж свято набуває різних форм у залежності від місця та традицій, демонструючи багатство та різноманіття людської культури.

25.10.24

Роль ЗМІ та політичної комунікації в демократичному процесі

Авторка: Анастасія Кириченко



  Дозвольте мені почати з того, що таке демократичний процес і для чого він потрібен?

  Демократичний процес – це система певних процедур і механізмів реалізації політичної влади в демократичних країнах, з метою забезпечення участі громадян у прийнятті політичних рішень, заради справедливості та рівності в суспільстві, наприклад: вибори, право брати участь у цих виборах. Окрім тих моментів, які хвилюють громадян, є й інші важливі частини демократичного процесу, наприклад, дотримання законів не лише громадянами, а й владою. Ну і один із найважливіших аспектів, про який піде мова в даній статті, це свобода слова та ЗМІ, вони дають громадянам об’єктивну інформацію про те, що відбувається в країні, тому громадяни можуть навіть критикувати владу.

  Спираючись на книгу Брауна Макнейра, я хочу відразу сказати, що ЗМІ та політична комунікація дійсно взаємодіють одне з одним у демократичному суспільстві.

- Медіа як посередник

  ЗМІ в демократичному процесі відіграють роль посередника між громадянами та політиками. Припустимо, є якийсь політичний процес, і в ньому необхідна участь громадян. Для того, щоб громадяни могли брати участь і робити свідомий вибір у політичному процесі, вони повинні мати доступ до інформації, яку надають ЗМІ. Інакше без інформації демократія навряд чи буде добре функціонувати. 

  Прикладом є президентські вибори в США 2020 року, тут важливі ЗМІ, які надають інформацію про кандидатів, передвиборчі програми, дебати.

- Інформаційна функція

  Суть цієї функції полягає в тому, що якщо її немає, то громадяни не матимуть можливості ознайомитися з повним пакетом інформації, неможливо буде критично проаналізувати будь-яку подію, не тільки щодо виборів, це сфера набагато ширша ніж здається. 

  Наприклад, той же covid 19, здавалося б, нічого спільного з вірусом і політикою немає, але ні, все таки є дещо, що їх обʼєднує. Тому що ЗМІ висвітлювали політичні рішення щодо вірусу, обмеження, які приймала влада. І, звісно, ​​була негативна сторона ЗМІ, тому що була велика кількість джерел, інформація була різна, що створювало феномен дезінформації, загалом, як це і сталося.

- Форум для дебатів

  Пояснення: ЗМІ = майданчик для публічних дискусій. Справа в тому, що в демократичному процесі громадяни можуть обмінюватися думками, висловлювати критику, що створює спілкування між людьми, і завдяки цьому формується громадська думка щодо того чи іншого політичного процесу.

  Приклад: конференція ООН зі зміни клімату, під час цієї конференції політики, активісти, науковці обговорювали проблему та заходи вирішення цієї проблеми, що створило комунікацію між усіма учасниками, а також дало людям можливість бачити і знати  про все, що відбувається, стосовно цієї теми, а також дало змогу сформувати свої думки на основі інформації, якою поділилися всі учасники конференції.

- Вплив політичної комунікації

  Я думаю, що кожен із нас помічав, що медіа є дуже потужним інструментом просування політичних ідей. Тобто це важливий стратегічний елемент щодо політичної комунікації в демократичному суспільстві. 

  Згадаймо 2016 рік, передвиборчу кампанію Дональда Трампа. Кампанія використовувала дуже потужні маркетингові та рекламні інструменти, оскільки вони залучали соціальні мережі, такі як Facebook, Twitter.   Використовувався маркетинг, фактично комунікація була спрямована на певну групу людей.

- Ризики та виклики

  Це недолік ЗМІ, на мою думку, велика концентрація ЗМІ, політична пропаганда, маніпуляції інформацією можуть негативно вплинути на демократичний процес. Кожен із цих моментів може підірвати демократичний процес, створюючи спотворену картину реальності.

  Якщо я не помиляюся, референдум щодо виходу Великої Британії з ЄС у 2016 році показав маніпуляцію інформацією, тому що були фейкові новини та спотворення фактів, маніпуляції в соціальних мережах, це породило недовіру до традиційних медіа з боку суспільства.

  Підсумовуючи, скажу, що ЗМІ відіграють дуже важливу роль у демократичному процесі, надаючи нам інформацію, платформу для дискусій, але необхідно пам’ятати, що дезінформація, маніпуляції з боку ЗМІ можуть підірвати довіру громадян. Тому не створюйте фейкових новин, не намагайтеся маніпулювати (може трішки, в міру), будьте чесними хоча б на 70% і прагніть до конструктивного діалогу на 100% і ваше життя стане набагато кращим. Дякую за увагу!

Література:

McNair, B. (2017). An introduction to political communication (6th ed.). Routledge.

Graber, D. A., & Dunaway, J. (2017). Mass media and American politics (10th ed.). CQ Press.

Norris, P. (2000). A virtuous circle: Political communications in postindustrial societies. Cambridge University Press.

Hallin, D. C., & Mancini, P. (2004). Comparing media systems: Three models of media and politics. Cambridge University Press.