Як козаки у хокей грають: Україна прийме чемпіонат світу з хокею

29 листопада на льодовій арені київського Палацу Спорту відбулася урочиста презентація чемпіонату світу з хокею 2017 року в Україні.

КИЇВ (QHA) -

Колись українські хокеїсти у складі радянської збірної ставали чемпіонами світу та Олімпіади, а київський «Сокіл» виборював нагороди першості СРСР, яка була не гіршою за легендарну НХЛ…

Відтоді найшвидша гра на планеті — рідкісний гість у нашій країні. Збірна країни встигла вилетіти до групи С і потім повернутися до В. Національна першість — це скоріше пародія на справжній чемпіонат, а коли ми бачили свою збірну у себе вдома — важко й пригадати.

І ось у квітні наступного року в українській столиці зберуться шість збірних країн у другому дивізіоні світового хокею, щоб розіграти дві путівки до вищої ліги, де грають Канада і компанія.

Були урочисто представлені офіційний логотип і талісман чемпіонату світу з хокею в Україні. Також у рамках презентації стартував продаж квитків на матчі чемпіонату. А ще відбулася презентація концепції проведення чемпіонату світу, на якій зібралися не лише спортивні функціонери, а й зірки естради, спортсмени, громадські діячі та поважні гості з-за кордону. За задумом організаторів, з 20 по 28 квітня відбудеться такий собі хокейний бум. Неофіційна частина заходу передбачала розіграш квитків на матчі чемпіонату, розважальну програму для гостей та ЗМІ, оригінальні зони для селфі та різноманітні зустрічі. Присутні отримали футболки і шайби з логотипом чемпіонату — українськими козаками!

— Сам чемпіонат світу з хокею — це не лише вагомий спортивний захід, а і яскраве шоу. На моє переконання, презентація чемпіонату світу не може відбуватися буденно. Тому ми перетворили її на ще одне яскраве шоу, — заявив голова організаційного комітету Федерації з питань підготовки  чемпіонату Георгій Зубко.

Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко, який очолює Оргкомітет з підготовки та проведення в Україні чемпіонату світу з хокею, відзначив, що майбутній хокейний турнір є важливою спортивною подією для нашої країни і хорошим шансом для української збірної вперше за багато років повернутися до світової еліти. Уряд докладе усіх зусиль для проведення світової першості з хокею  на найвищому рівні.

Чемпіонат світу з хокею у дивізіоні ІА проходитиме з 22 по 28 квітня 2017 року у київському Палаці спорту. Окрім господарів за перемогу в чемпіонаті змагатимуться національні збірні Польщі, Австрії, Угорщини, Казахстану та Південної Кореї. 

Головний тренер національної збірної команди України з хокею Олександр Савицький поділився своїми враженнями від презентації чемпіонату світу з хокею.

— Особисто мені презентація дуже сподобалася. Так, як було підготовлено цей захід, я сподіваюся, ми зможемо провести й сам чемпіонат світу.

— Талісмани вам сподобалися? Згадали дитинство?

— Зараз вмикаєш телевізор — і козаки навкруги. Тому не таке вже це й дитинство. Талісмани нормальні. Кажуть, що вони не дуже агресивні. Думаю, агресію ми залишимо в команді (посміхається). А так нормальні талісмани, думаю, нам вони допоможуть.

— Багато говорилося про силу суперників. Зараз є ажіотаж, багато уваги. Чи не заважатиме це нашій команді більше, ніж самі суперники?

— Вся ситуація навколо чемпіонату світу, який відбувається вдома, хвилююча. Але, долаючи будь-які перешкоди, ми стаємо сильнішими. Тим цікавіше нам буде грати і, сподіваюся, перемагати. Труднощі загартовують. А хвилювання перед рідною публікою — це звичайні речі, ми їх зможемо подолати.

— Які найближчі плани команди?

— 10 грудня ми збираємось у Броварах. На зборах працюватимуть п’ять ланок та три голкіпери. Проведемо триденний збір. 14 грудня вилітаємо до Польщі, де проведемо три матчі (проти Казахстану, Польщі та Кореї). Суперники гідні, сподіваюся, ми теж виступимо гідно. Також перевіримо гравців, які не грали за збірну, які зараз себе проявили і на допомогу яких ми сподіваємося. Всі викликані на збір гравці представляють Українську хокейну лігу.

Для розвитку хокею потрібні ігрові майданчики, яких обмаль у нашій країні. Прикро, що й головна спортивна зимова арена дуже часто задіяна не за призначенням. Тож у мене й виникла пропозиція — після проведення Євробачення залишити цю арену для концертів, перейменувавши Міжнародний виставковий центр на Музичний палац. У нас є для виставок величезний і чудовий Експоцентр, більш відомий як ВДНГ. А льодову арену залишити виключно для хокею, найшвидшої гри на планеті.

Дмитро Нагорний

Фото Леоніда Коваленка

«Симфонічний коктейль у стилі Блюз».

В Національній опереті України 25 листопада за підтримки Австрійського культурного форуму у Києві відбувся унікальний концерт «Симфонічний коктейль у стилі Блюз». У виконанні симфонічного оркестру, солістів, хору Київського національного академічного театру оперети та відомого австрійського піаніста Флоріана Файльмайра прозвучали джазові та блюзові мелодії Джорджа Гершвіна, Ллойда Веббера, Артуро Маркеса. У програмі вечора глядачі почули  інструментальні концерти, увертюри, арії, знамениту «Рапсодію у стилі блюз» Джорджа Гершвіна. Деякі твори прозвучали в Україні вперше і, безперечно, стали справжнім музичним відкриттям для поцінювачів великого мистецтва!

Молоий піаніст Флоріан Файльмайр показав не звичайну майстерність виконання, а емоційність його виступу була просто неймовiрна та неперевершена. Кожен присутнiй на цьому унiкальному концертi міг це побачити та почути. Соліст Флоріан Файльмайр є лауреатом і переможцем престижних світових конкурсів класичної музики, володарем премії «Klassik. Preis. Österreich» для виконавців класичної музики в Австрії, яку він отримав за виконання фортепіанного концерту №3 Бетховена з оркестром Моцартеуму на конкурсі «gradus ad parnassum». 

Концертна кар’єра Флоріана Файльмайра розпочалася ще під час навчання у музичному коледжі у Лінці, де він виступав з оркестром. У 2011 році він здобув перше місце на міжнародному фортепіанному конкурсі «Neue Sterne» («Нові зірки») у Верніґероде (Німеччина),  у 2013 році - друге місце на XXVII Concurso Internacional de Piano Cidade Ferrol (Іспанія) та третє місце на міжнародному фортепіанному конкурсі "Premio pianistico Silvio Bengalli" (Італія).  У січні 2014 року відбувся його дебют у Großes Festspielhaus Salzburg. Цього ж року Флоріан Файльмайр здобув другі місця на New Orleans International Piano Competition (США) та International Piano Competition Verona (Італія).

Перед концертом під час зустрічі із пресою Флоріан Файльмайр зазначив, що у красені Києві перебуває уперше, а велика кількість старовинних будівель дала таке відчуття, начебто знаходиться як у себе вдома. Своїм улюблений композитором рахує легендарного Бетховена. 

А художній керівник театру Богдан Струтинський повідомив, що осінні симфонічні концерти в опереті вже стали доброю традицією і пообіцяв, що Національна оперета буде й надалі відкривати цікавих виконавців для усіх шанувальників музики. Диригент концерту, заслужена артистка Оксана Мадараш підкреслила, що рада співпраці з таким талановитим піаністом, як Флоріан Файльмайр. 

Концерт відбувся за повного аншлагу. У залі не було вільних місць і поцінювачі мистецтва сиділи навіть на приставних стільцях. Перше відділення концерту розпочалося знаменитою "Рапсодією у стилі блюз" Джорджа Гершвіна. Далі у соло-виконанні Флоріана Файльмайра прозвучав короткий твір "Полішинель" Ейтора Вілла-Лобса. У другому відділенні глядачі почули: знамениту арією "Summer time", за однією з версій написаною Гершвіним за мотивами української колискової "Ой ходить Сон коло вікон", дует Поргі та Бесс з однойменної опери Гершвіна у виконанні солістів оперети, увертюру до мюзиклу "Кішки" британського композитора Ендрю Ллойда Веббера, запальні ритми латини - твори мексиканського композитора Артуро Маркеса ("Танець №2") та французького автора Даріуса Мійо ("Бразильєро"), який досліджував бразильський фольклор.

Під час концерту його музиканти та солісти дивували несподіваними композицiями якi захоплювали дух. Ніжність, грайливiсть та урочистість музики переплiтались та створювали унiкальний образ концерту «Симфонічний коктейль у стилі Блюз», який назавжди запам’ятається слухачам. Браво, Національна Оперета! Віват пану Струтинському і його колективу!!!!

Ганна Долженко, Леонід Коваленко

Фото авторів та з сторінки: Київського Національного Академічного Театру Оперети.

Шляхи популяризації українського кіно

Кінофестивалі – це не тільки можливість перегляду картин зарубіжного виробництва, а й шанс представити вітчизняні стрічки іноземній публіці.

«Молодість» є прекрасною ареною для ознайомлення з українським кінематографом іноземного глядача, проте, на жаль, цього недостатньо. Українське кіно не відоме за кордоном. І це є великою проблемою для його розвитку.

На зарубіжних кінофестивалях нечасто можна побачити картини з України, а про широкий прокат немає і мови. Дуже мало стрічок мають фестивальний успіх, як «Плем’я» Слабошпицького. 

Організатори «Молодості» роблять все можливе, щоб скоротити відстань між іноземцями та українським кіно, запрошуючи зарубіжних митців представляти особисто свої роботи на фестивалі. 

Серед них був швейцарський режисер Фелікс Тіссі, з яким нам вдалося поспілкуватися. 

Фелікс вже 30 років працює в кіноіндустрії, але на «Молодості» він був вперше.

«Особисто мені подобається в цьому фестивалі те, що я маю змогу поспілкуватися з іншими режисерами, – ділиться Тіссі, – адже зазвичай ми не бачимося один з одним. Я працюю з операторами, акторами, але не з режисерами». 

Проте, попри власні інтереси, іноземні режисери не зацікавлені в українському контенті фестивалю. Повні кінозали збирають програми, на яких зазвичай не представлені вітчизняні кінороботи. Щодо «Національного конкурсу» то цей блок викликає небагато цікавості у глядача, тим паче іноземного. 

«На жаль, я не бачив українських фільмів, навіть за рамками фестивалю» – говорить швейцарський режисер. 

«Молодість» – один з шляхів вирішення проблеми маловідомості українського кіно за кордоном. Фестиваль активно співпрацює з іноземцями, тож процес поширення нашого кіно, хоч повільно, проте все таки йде. 

Деякі зарубіжні режисери налагоджують контакти з українськими кіномитцями. Це забезпечує співпрацю та спільне кіновиробництво, яке позитивно впливає на поширення, хоч не чисто українського, але все ж таки кіно, яке включає українські імена. 

«Мені подобається Київ і я думаю про зйомки свого наступного фільму саме тут. Тому я зацікавлений знайти знайомства на «Молодості», які в перспективі виллються у плідну співпрацю» – зауважив Фелікс Тіссі. 

При відсутності власних коштів на створення кінокартини, залучення іноземних митців допомагає в пошуку спонсорів, такий шлях розвитку та популяризації української продукції є найреальнішим. 

Фільми спільного виробництва активно знімаються та демонструються не тільки на фестивалях, а й на великих екранах. Тож маховик запущено, а що з цього вийде, ми зможемо побачити вже за кілька років. 

Орлова Олександра

Правові аспекти використання імені людини

Ім'я - це те, з чим ми народжуємося. Воно супроводжує людину все його життя.

А що таке ім'я з точки зору права? Чи можна використовувати ім'я людини? Як і для чого? Чи можна захистити своє право на ім'я? Ці та інші питання час від часу виникають у кожної людини.

Хтось хоче використовувати ім'я іншої людини, але не знає, чи можна. Просто ім'я і так багато різних питань.

Цивільний кодекс України визначає ім'я громадянина як власне ім'я, прізвище та по батькові, якщо інше не випливає із закону або національного звичаю.

Наприклад, Марія Петрівна Іваненко - ім'я, що включає власне ім'я (Марія), по батькові (Петрівна) і прізвище (Іваненко). Традиційно для України

Григорій Тарасенко - теж ім'я. Але включає воно власне ім'я (Григорій) та прізвище (Тарасенко). По батькові може і не бути. У цьому випадку в свідоцтві про народження і паспорт людини буде тільки власна назва і прізвище. Хто вирішує - буде у людини по батькові чи ні? Сама людина або його батьки, якщо людина ще поки невеликий.

Сімейний кодекс України передбачено право дитини на ім'я, по батькові та прізвище. Ім'я дається дитині за згодою батьків. По батькові традиційно присвоюється за іменем батька. Прізвище дитині також визначають батьки - за прізвищем матері або на прізвище батька. Якщо прізвища однакові, питання вирішується сам собою.

Використання імені громадянина.

Ім'я фізичної особи або його псевдонім можуть бути використані тільки за згодою цієї особи іншими особами в їх творчій діяльності, підприємницькій або іншій економічній діяльності способами, що виключають введення в оману третіх осіб щодо тотожності громадян, а також виключають зловживання правом в інших формах.

З якою метою може бути використано ім'я громадянина?

Припустимо, людина згодна на використання його імені в найменуванні громадської організації і хотів би надати таку можливість. Як це оформити? Куди звертатися? Все просто. Потрібно написати на папері згоду на використання імені.

Наприклад, так. "Я, Смирненко Іван Костянтинович, висловлюю свою згоду на використання мого імені в найменуванні Музею прикладного мистецтва імені Івана Смирненка. Дата. Підпис".

Згода необхідно в даному випадку музею для того, щоб використовувати ім'я громадянина в своєму найменуванні на законних підставах і уникнути можливих претензій з боку власника імені в майбутньому.

Потрібно пам'ятати, що якщо згоду на використання імені передбачається використовувати в іншій державі, то такий документ повинен бути відповідним чином легалізований. В такому випадку підпис на згоду слід засвідчити нотаріально. Процедура легалізації документів здійснюється органами юстиції держави, за законом якої оформлений документ.

Захист права на ім'я.

Шкода, заподіяна громадянинові в результаті порушення його права на ім'я або псевдонім, підлягає відшкодуванню. Суму грошової компенсації встановлює суд.

При використанні імені способами або у формі, які зачіпають його честь, применшують гідність чи ділову репутацію, громадянин вправі вимагати спростування, відшкодування заподіяної йому шкоди, а також компенсації моральної шкоди....

Незаконне використання імені

Цивільне законодавство України забороняє використовувати чужі імена без згоди громадянина. Громадянин цілком має право на захист свого імені, яке було використано незаконно.

Цікава справа була розглянута в Кіровограді, коли стосовно співробітника міліції, його підлеглий від його імені написав скаргу на іншого міліцейського начальника на сайт обласної адміністрації. В даному випадку суд визнав незаконним використання чужого імені і стягнув грошову компенсацію з винного.

Правова аргументація, яка необхідна для захисту від незаконного використання імені громадянина.

Згідно цивільного законодавства захисту підлягають нематеріальні блага, порушені у зв'язку з поширенням про громадянина відомостей, недоторканність яких спеціально охороняється Конституцією України і законами, і поширення яких може завдати моральну шкоду навіть в разі, коли ці відомості відповідають дійсності і не ганьблять честь, гідність та ділову репутацію позивача.

З огляду на специфіку правовідносин, з посиланням на те, що в силу статей ЦК України право на ім'я, поряд з іншими нематеріальними благами і особистими немайновими правами, належать громадянину від народження або в силу закону, вони є невідчужуваними і не передається іншим способом.

При цьому нематеріальні блага захищаються відповідно до цього Кодексу та інших законів у випадках і в порядку, передбачених ними, а також в тих випадках і тих межах, в яких використання способів захисту цивільних прав випливає із суті порушеного нематеріального права і характеру наслідків цього порушення.

Відповідно до цивільного законодавства України громадянин набуває і здійснює права та обов'язки під своїм ім'ям, що включає прізвище та власне ім'я, а також по батькові, якщо інше не випливає із закону або національного звичаю. У випадках і в порядку, передбачених законом, громадянин може використовувати псевдонім (вигадане ім'я).

Таким чином, ім'я громадянина, під яким він набуває і здійснює права та обов'язки є правовим засобом його індивідуалізації. Право на ім'я об'єднує в собі: а) право мати ім'я; б) право змінити ім'я; в) право самостійно використовувати ім'я, набуваючи під ним права і обов'язки; г) право дозволяти іншим особам виступати від свого імені в якості представників; д) право на захист імені.

В силу закону придбання прав і обов'язків під ім'ям іншої особи не допускається.

Встановлено, що громадянин набуває права і обов'язки під свої ім'ям; у випадках і порядку, встановлених законом, він може використовувати псевдонім; використання чужого імені не допускається.

В силу цивільного закону неприпустимі випадки придбання прав і обов'язків під ім'ям іншої особи. Заборона пов'язаний з тим, що право на ім'я - нематеріальне благо, що не відчужується і не передається іншим чином.

Конституційне право на недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю, захист своєї честі і доброго імені є статичним, тобто існує без необхідності здійснення носієм цього права будь-яких дій, тому воно саме по собі нікого, в тому числі власника права на поширення інформації , не торкається.

Конституційне право на свободу слова і думки, вільно шукати, одержувати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію будь-яким законним способом, в свою чергу, є правом динамічним, оскільки вимагає вчинення дій по його реалізації, що може зашкодити правам інших осіб.

Таким чином, носій цього права стає одночасно зобов'язаним дотримуватися іншого конституційного права - про те, що здійснення прав і свобод людини і громадянина не повинно порушувати права і свободи інших осіб, в тому числі і право людини на ім'я.

І. Друженко

В. Орел

Харчування для кісткового мозку-стимулювання вироблення стовбурових клітин

Кістковий мозок - найголовніший орган кровотворної системи людини. Він розташовується всередині трубчастих, плоских і коротких кісток. Відповідає за процес створення нових клітин крові, замість загиблих. Також він є відповідальним за імунітет.

Кістковий мозок - єдиний орган, в якому міститься велика кількість стовбурових клітин. При ураженні того чи іншого органу, стовбурові клітини прямують до місця ураження і диференціюються в клітини даного органу.

На жаль, вченим поки що не вдалося розгадати всі секрети стовбурових клітин. Але коли-небудь, можливо, це станеться, що збільшить тривалість життя людей, а може бути, навіть призведе до їх безсмертя.

Кістковий мозок, розташований в кістках дорослої людини, має приблизну масу - 2600 грамів.

Протягом 70 років, кістковий мозок виробляє 650 кілограм еритроцитів і 1 тонну лейкоцитів.

Корисні продукти для кісткового мозку

Жирні сорти риби. Завдяки вмісту незамінних жирних кислот, риба є одним з найнеобхідніших продуктів, для нормального функціонування кісткового мозку. Це пов'язано з тим, що дані кислоти відповідають за вироблення стовбурових клітин.
У жирній рибі - чавича, нельма, нанотенія, палтус, осетр, сардина, сайра, севрюга, івасі, скумбрія, атлантичний оселедець - кількість корисних жирів становить до 20%.
І, нарешті, в дуже жирній рибі - мінога, угра, тихоокеанський палтус, білорибіца - вміст жирів доходить до 30%.

Грецькі горіхи. У зв'язку з тим, що в горіхах містяться такі речовини як: йод, залізо, кобальт, мідь, марганець і цинк, вони є дуже важливим продуктом для кісткового мозку. Крім того, що містяться в них поліненасичені жирні кислоти відповідають за функцію кровотворення.

Курячі яйця. Яйця є джерелом необхідного для кісткового мозку лютеїну, який відповідає за регенерацію клітин мозку. Крім того, лютеїн перешкоджає тромбоутворення.

Куряче м'ясо. Багате білками, є джерелом селену і вітамінів групи В. Завдяки своїм характеристикам, є необхідним продуктом для структуризації мозкових клітин.

Чорний шоколад. Стимулює діяльність кісткового мозку. Активізує клітини, розширює судини, відповідає за забезпечення кісткового мозку киснем.

Морква. Завдяки вмісту в ній каротину, морква захищає мозкові клітини від руйнування, а також уповільнює процеси старіння всього організму.

Морська капуста. Містить велику кількість йоду, який є активним учасником у виробленні стовбурових клітин і їх подальшої диференціації.

Шпинат. Завдяки вмісту в шпинаті вітамінів, мікроелементів і антиоксидантів, він є активним захисником клітин кісткового мозку від переродження.

Авокадо. Надає антихолестеринові вплив на судини, постачає кістковий мозок поживними речовинами і киснем.

Арахіс. Містить арахідонову кислоту, яка бере участь в утворенні нових мозкових клітин, замість загиблих.

К. Леонідов

Лікування стовбуровими клітинами

Клітинні технології в клінічній практиці

Сучасна медицина і клітинні технології вже нерозривно пов'язані один з одним. На біопрепарати, створювані на клітинній основі, покладаються великі надії у вирішенні таких нагальних проблем, як профілактика і лікування раку, цукрового діабету, інфаркту міокарда, інсультів, розсіяного склерозу, хвороби Альцгеймера і Паркінсона, дитячого церебрального паралічу та інших загрозливих для життя і інвалідизуючих станів.

Стовбурові клітини вже третє десятиліття використовуються в клінічній практиці, за цей час вони почали успішно застосовуватися для лікування цілого ряду серцево-судинних, неврологічних, онкологічних, ендокринних, обмінних і інших захворювань.

Перше офіційне припущення про існування в організмі стовбурових клітин було висловлено видатним ученим, одним із засновників унітарної теорії кровотворення А.А. Максимовим (04.02.1874 - 04.12.1928), який зумів багато в чому визначити напрямок розвитку світової науки в області цитології (клітинної біології). Саме їм і був запропонований в 1908 році термін «стовбурова клітина». Перша ж в історії медицини клітинна трансплантація датується 1907 роком, коли Р. Оттенберг здійснив теоретично обгрунтоване переливання крові від однієї людини іншій, керуючись при цьому методом перехресної групової сумісності по системі AB0. Трохи пізніше, в 1920-1930 рр., в Парижі російський лікар-емігрант С. Воронцов зробив спробу по пересадці фетальних тканин тварин людині з метою ревіталізації (омолодження). У 1931 році Полю Ніхансу в Швейцарії вдалося врятувати пацієнтку, яка перебувала в судорожному статусі внаслідок помилкової резекції паращитовидних залоз, за ​​допомогою пересадки їй суспензії клітин залоз теляти.

У 1950-х рр. було доведено, що за допомогою трансплантації червоного кісткового мозку можна врятувати тварин, які отримали смертельну дозу радіації, а в кінці 1960-х були, нарешті, отримані переконливі дані, що свідчать про можливість і доцільність його пересадки при лікуванні гострих лейкозів. В цей же час радянські вчені А. Фріденштейн і І. Чертков довели, що саме в червоному кістковому мозку головним чином і знаходиться своєрідне депо (сховище) стовбурових клітин. Вже потім стало відомо, що частина з них мігрує в крові і що вони є і в різних тканинах організму.

У 1970 році були проведені перші трансплантації аутологічних, тобто власних стовбурових клітин пацієнта. Однак головний прорив стався тільки в 1981 році, коли Еванс зміг виявити, а потім виділити з зародка миші ембріональні стовбурові клітини. У 1988 році в Парижі доктор Глюкман вперше виконав трансплантацію стовбурових клітин пуповинної (кордової) крові для лікування дитини, а починаючи з 1992 року, коли професор Д. Харріс заморозив стовбурові клітини пуповинної крові свого первістка, в світі один за одним почали відкривати спеціальні Кріобанк по зберігання таких клітин і більш широко здійснювати подібні втручання.

У 1998 році американцям Джону Беккеру і Джеймсу Томсону вдалося виділити стовбурові клітини з людського ембріона і отримати їх перші лінії. У тому ж році вченими був розроблений спосіб вирощування стовбурових клітин в живильному середовищі. На сьогоднішній день вже істотно розширено перелік захворювань, для лікування яких можуть успішно використовуватися клітинні технології, засновані на здатності стовбурових клітин диференціюватися в потрібному напрямку і забезпечувати відновлення пошкоджених тканин людського організму.

Дослідження в цьому напрямку ведуться надзвичайно активно, що день у день підтверджується даними світових таблоїдів.

Перспективи клітинних технологій

Хоча термін «стовбурова клітина» з'явився вже більше ста років тому, найсерйозніші розробки в цій області почалися не так давно - на рубежі ХХ-XXI ст. Ці клітини за своєю суттю є унікальними, так як наділені особливим властивістю: вони можуть диференціюватися в самих різних напрямках, утворюючи нові пули всіх видів клітин людського організму. Завдяки клітинним технологіям з'явилася можливість оновлювати пошкоджені тканини і стимулювати процеси регенерації (відновлення). Це одне з основних напрямків в даній області. Зараз вченими активно вивчаються процеси старіння і різноманітні захворювання, зв'язані з порушенням природного відновлення тканин.

Відомо, що у новонародженого на 10 тис. диференційованих клітин припадає одна стовбурова клітина, а до п'ятдесяти років це співвідношення виглядає як 500 тис.: 1 (відповідно). Саме цим і пояснюється той факт, що після досягнення 40-50-річного віку у багатьох людей дебютують різні хронічні захворювання, значно знижують якість життя і часто важко піддаються лікуванню. Йдеться, наприклад, про таку патології як цукровий діабет, хвороба Альцгеймера та ін.

На клітинну терапію покладаються дуже великі надії в плані боротьби з досі невиліковними хворобами (розсіяним склерозом, резистентним ювенільним артритом, вираженим імунодефіцитом, коллагенозами і т.д.) і наслідками важких травм. З цією метою вже впроваджений ряд методик підтримуючої терапії стовбуровими клітинами, наступний крок - розробка підходів, які б дозволили радикально позбутися проблеми.

У найближчому майбутньому вчені також розраховують замість використання донорських матеріалів створювати на основі стовбурових клітин повноцінні тканини і цілі органи, необхідні для пересадки пацієнтам. Перевагою таких трансплантатів стане абсолютна імунологічна сумісність і відсутність необхідності пошуку донора.

Однак не варто вважати клітинні технології панацеєю, в деяких випадках вони можуть бути лише частиною комплексного лікування, потенціюючи його ефект.

Найбільш активними стовбуровими клітинами є фетальні, але отримати їх можна лише з 9-12-тижневого ембріона, а це в більшості країн з  морально-етичних міркувань заборонено законом. Альтернативою став збір пуповинної (кордової) крові відразу після народження дитини і її безстрокове зберігання в умовах кріокамери. Недолік даного варіанту - це те, що часто в зразках кількість стовбурових клітин зовсім не велика.

Широкому використанню клітинних технологій в клінічній практиці перешкоджає і необхідність ретельної перевірки джерела біоматеріалу на інфікованість різними небезпечними інфекціями, включаючи герпес, гепатити, ВІЛ та ін. Вартість лабораторних тестів для їх виявлення додатково збільшує витрати на застосування стовбурових клітин. І ще одна, важлива проблема - наявність мережі упереджень, що сформувалися на грунті неправильного розуміння суті клітинних технологій (нерідко їх асоціюють з клонуванням).

Словом, як і будь-який метод, клітинна терапія має свої «плюси» і «мінуси», і для її оптимізації необхідно примножити перше і звести на «ні» друге, що вже в даний час стає можливим.

Є. Жук

К. Леонідов

В Американському домі в Києві посол США Марі Йованович нагородила розробників успішних бізнес-ідей

Лише 54 годи на розробку успішної бізнес ідеї. Це можливо? В Американського домі відбувся Startup Weekend, баттл ідей учасників Startup Weekend. Після презентацій бізнес-проектів судді, в числі яких був і Президент Американської торгівельної палати Андрій Гундер, обрали найкращі бізнес проекти, Переможців нагороджувала Надзвичайний і повноважний посол США в Україні Марі Йованович.

                                                                      Ганна Долженко

                                                                         Леонід Коваленко