Українська співачка Ольга Горбачова та продюсер Юрій Нікітін, нарешті, вирішили офіційно одружитися.

Довгоочікуване одруження відбудеться вже в червні.

Відзначимо, що пара разом вже 16 років, а свою заручини вони шумно відсвяткували ще в 2013 році. Як говорили Ольга і Юрій, вони вирішили почекати з весіллям через війну на сході України.

У пари є двоє доньок - 11-річна Поліна і Серафима, яка народилася влітку 2014 року.

Юлія Назарова

У світі тварин!

Кияни та гості столиці України можуть переглянути у Національному цирку України цікаву Міжнародну циркову програму присвячену у переважній більшості тваринам. Програма так і називається «У світі тварин». Кожен, хто завітає до цирку, неодмінно зустрінеться та побачить різноманітних цікавих тваринок. На всіх поцінувачів справжнього циркового мистецтва чекає справжній зорепад європейських та українських артистів, а також зустріч з талановитими дресирувальниками Угорщини та Молдови. 

Під куполом цирку глядачі побачать стрибки та сміливі трюки акробатів, неймовірно красиву казку повітряних гімнастів, а дресирувальник хижаків триматиме кожного глядача у напрузі, бо вперше виконає смертельний трюк, поклавши свою голову у пащу хижого лева.

Вперше за багато років у цирку зібрали величезну кількість екзотичних дресированих тварин від дикобразів, лам, зебр, верблюдів, плямистих коней-далматинів, маленьких поні, скунсів, лисиць, камерунських кіз, котів, собак та африканських левів. А справжньою красунею програми є африканська принцеса – бегемот вагою понад 2,5 тони. 

Тому, не гайте свій час, приходьте та насолоджуйтеся новими враженнями.   

Леонід Коваленко

Фото Анастасія Ковальчук

Оновлення внутрішнього флоту стане потужним поштовхом і для українського рибальства, і для суднобудівників, – Ярема Ковалів

В Судновій книзі України зареєстровано 5035 маломірних риболовних суден, що здійснюють промисловий вилов риби в Азово-Чорноморському басейні, а також внутрішніх водоймах України. Загальний фізичний знос суден рибопромислового флоту досягає 70%, середній вік становить понад 30 років.  Про це повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів під час відкритого круглого столу із питань розвитку рибопромислового флоту, що відбувся в Держрибагентстві наприкінці березня.   Флот вимагає капітального оновлення, саме  від  його стану  залежить ефективність та безпечність промислового рибальства в Україні,  кількість та якість  виловленої  української риби.

«Україна історично має потужний суднобудівний потенціал,  у нас є близько 10  великих суднобудівних заводів, ще приблизно 20  менших суднобудівних підприємств. Їх потужності здатні на 100% забезпечити оновлення українського флоту» розповів  Президент Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» Віктор Лисицький. Присутні на круглому столі представники суднобудівних та риболовецьких компаній підтвердили справедливість цього твердження і назвали  головною перепоною для  розвитку суднобудівництва    відсутність доступного банківського кредитування   та державних кредитних програм  для  оновлення технічних потужностей   риболовецького флоту.

Фінансувати такі програми держава могла б  за рахунок коштів Спеціального фонду рибного господарства. Необхідні для його створення нормативні акти наразі проходять погодження. Наповнення Фонду можливе за рахунок оплати штрафів за порушення правил рибальства, компенсації за  днопоглиблювальні роботи тощо. Як один із можливих варіантів наповнення фонду  із наступним цільовим використанням коштів виключно на оновлення внутрішнього флоту, розглядалася приватизація  4-х суден рибопромислового океанічного флоту  України. З 2004 р.  вони знаходяться у фрахті, виловлена ними риба не продається на українському ринку.  З  1997 р. діяльність океанічного флоту супроводжувалася кризовими ситуаціями для України та не приносила жодного прибутку, 2015 р. вперше за 19 років діяльність флоту принесла Україні 715 тис дол. США.

За словами експерта провідної датської брокерської компанії Atlantic Shipping Івана Ейнінсона-Естурланда, у   світовому промисловому рибальстві таке поняття як «океанічний державний флот» практично відсутнє. Флот є приватною власністю, за виключенням КНР та пострадянських країн.   Судна типу «Пулковський меридіан», якими володіє Україна не користуються великою популярністю, через агресивну «манеру» промислу їх використання заборонено у більшості зон промислу, крім Далекого Сходу, Росії та деяких регіонів Африки «Судна останніх часто технічно застарілі, оновлюють тільки їх морозильні потужності, а технічні потужності – ні. Вони не користуються великою популярністю,   часто – не модернізовані, так як витрати на заміну двигунів, морозильного обладнання та рибної фабрики можуть перевищувати їх вартість при продажі» зазначивІвана Ейнінсон-Естурланд. За його оцінками на онові досвіду схожих транзакцій – вартість подібних суден становить близько 1,5 млн дол. США за одиницю або 6 млн за 4 кораблі. 

Держрибгентство є оптимістичнішим в оцінках і, спираючись на дохідний метод оцінювання, визначає вартість 4-х суден - 16 мільйонів доларів США.  Проте називає таку оцінку попередньою і має намір залучити до оцінювання Фонд держмайна України.

Ярема Ковалів зазначив, що у 2017 році судна можуть бути внесені  в список  для приватизації, доцільність наразі оговорюється з експертами галузі. У 2025 р. термін експлуатації суден добігає кінця і флот перетвориться на металобрухт. «З огляду на вичерпність технічного ресурсу,  питання приватизації – на часі. Вона має бути максимально прозорою, щоб ні в кого не було питань. Цільове використання отриманих коштів  на оновлення внутрішнього флоту стане потужним поштовхом і для українського рибальства, і для суднобудівників» ̶  зазначив Ковалів. 

Довідково

В Судновій книзі України зареєстровано 5035 маломірних риболовних суден. Із них на внутрішніх водоймах України – 2972 судна, в Азовському та Чорному морях 2063 судна. З 2063 суден фактично експлуатуються 380 маломірних суден (від 6 до 12 метрів). Крім того, зареєстровано 110 малотоннажних суден (від 12 метрів до 45 метрів) та 236 великотоннажних риболовних суден (більше 45 метрів). Де з 236 суден фактично експлуатується 110 в Азовському і Чорному морях та 11 суден – в океані. 4 океанічних судна знаходяться в державній власності: ВАТМ «Иван Голубец» – Нова Зеландія; ВАТМ «Професор Михайло Александров» - Нова Зеландія; ВАТМ «А. Слободчіков» - Нова Зеландія; ВАТМ «Капітан Русак» - Мавританія.

Найбільшими суднобудівними заводами є заводи «Ленінська кузня», Миколаївський суднобудівний завод «Океан», Суднобудівний завод імені 61 комунара, Суднобудівний завод «Лиман», Чорноморський суднобудівний завод тощо.

Джерело: прес-служба Державного агентства рибного господарства України

Як готують бійців Національної гвардії України

Як саме готують бійців Національної гвардії розповіли  начальник факультету Національної гвардії України  Академії внутрішніхсправ  полковник Олександр Пожидаєв та керівник прес-служби Національної гвардії України Світлана Павловська на прес-конференції 1 квітня в  Укрінформі .

В 1992 році за наказом міністра внутрішніх справ України був створений воєнно-юридичний факультет, який вже протягом 24 років випускає офіцерів  для Національної гвардії України сьогодні, а на той час це був єдиний навчальний заклад, який готував офіцерів для внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України . Сьогодні багато курсантів продовжують династію своїх батьків та дідів. 26 березня 2016 року на Солом’янській площі був проведений достроковий випуск 70 офіцерів, а наступного дня вони прибули до  військових частин. 

“На факультеті підготовки спеціалістів для Нацгвардії України Академії внутрішніх справ можна здобути освіту правознавця і психолога разом з військовим званням. Згідно з ліцензійними умовами, факультет набирає 60 юристів, які надалі виконують обов'язки командирів взводів і 20 курсантів по спеціальності психологія, які після випуску стають психологами у військових частинах  “,  – зазначив полковник  Пожидаєв .

Торік 10 відсотків від усіх вступників були учасниками антитерористичної операції, а половина - проходили  службу в частинах Нацгвардії України .

"Я хочу звернутися до молодих  людей, яким ще не виповнилося 24 роки, і запропонувати подати документи для вступу на факультет підготовки спеціалістів для Нацгвардії України, який дислокується в Києві на вул Колекторна, 4 . Після його закінчення молодь отримує  освіту правознавця та психолога, військове звання лейтенанта, досить високе грошове забезпечення і великий набір соціальних гарантій", - запевнив Пожидаєв.

На прес-конференції згадали й події 31 серпня під Верховною Радою.

Керівник прес-служби Національної гвардії України Світлана Павловська зазначила , що трагічні для Нацгвардії події 31 серпня під Верховною Радою повинні стати серйозним уроком для всіх політичних сил, які мають обирати інші шляхи для своєї "презентації і репрезентації" і не наражатимуть на небезпеку життя інших громадян нашої держави та військових , які просто виконують свій обов'язок. І не будуть периносити зону АТО зі сходу в центр європейської держави.

"У нас дуже тісні стосунки з прибалтами, вони радять нам враховувати дуже серйозні речі у підготовці командного духу кожного військового підрозділу. І коли ці хлопці виходять на службу по охороні громадського порядку і є перспектива, що там будуть якісь неочікувані деструктивні дії, безумовно, сьогодні вони вже готові", - зазначила керівник прес-служби Нацгвардії.

"У Нацгвардії України приділяють дуже серйозну увагу саме концепції психологічної підтримки і психологічного супроводу несення служби військовослужбовцями НГУ. У нас сьогодні виписується цілий ряд методичних і концептуальних документів, які будуть чітко скеровувати дії наших військових психологів не лише по реабілітації і приведенню в норму всіх, хто прийшов із зони АТО, а саме по підтримці наших військовослужбовців під час несення служби по охороні громадського порядку", - сказала Павловська.

Національна гвардія активно переймає бойовий досвід у інших країн .

“У нас з нашими іноземними колегами  обопільна зацікавленість у тому аби перейняти досвід. Тому що те, що у нас відбувається на сході України - приклад, з яким не знайомі наші іноземні партнери  “ , - наприкінці зустрічі розповіла Павловська .

Оксана Харченко

Український короткометражний фільм "Вибір" (THE CHOICE) режисера Влада Климчука потрапив в шорт-лист 69-го Каннського кінофестивалю.

Український короткометражний фільм "Вибір" (THE CHOICE) режисера Влада Климчука потрапив в шорт-лист 69-го Каннського кінофестивалю.

"Коли я вирішив зняти короткий метр, мета була одна - потрапити на Каннський фестиваль, - сказав Климчук. - Вся знімальна група разом з акторами, які живуть в сусідніх країнах, доклали максимум зусиль і таланту, щоб ця мрія здійснилася".

На фестивалі є дві програми, в які може потрапити короткометражний фільм, - Official Short Film Competition і The Short Film Corner. Український режисер подав заявки в обидві. З першої програми формується шорт-лист з дев'яти фільмів, які борються за "Золоту пальмову гілку". Ці номінанти поки не оголошені, але фільм "Вибір" вже потрапив у другий список.

"Те, що наш фільм прийняли в Short Corner показує, що ми все робимо правильно, - каже режисер. - Адже якщо твій короткий метр будуть показувати в Каннах в рамках Short Corner європейським продюсерам, та й не тільки, значить, це гідний продукт. Український кінематограф розвивається, і дуже приємно усвідомлювати, що наші фільми (як повнометражні, так і короткі метри) цікаві за кордоном. Це великий успіх для молодих режисерів та їх команд ".

69-й Каннський кінофестиваль пройде на Лазурному березі з 11 по 22 травня. Відкривати кіноогляд буде нова картина американського режисера і сценариста Вуді Аллена "Cafe Society".

Юлія Назарова

Культура страху (цензура)

Сучасна культура вже не стільки боїться політичних заборон, скільки, скажімо століття тому.

Валуєвський циркуляр, Емський указ ставили табу на українську мову, чим суттєво обмежували права української культури. Своєрідною захисною реакцією стає концентрація на простонародному житті. Культура України хоч поволі, але продовжувала розвиватися. Незалежно від російської культури царизму.

Великого значення набуває поява інтелігентів на теренах України. Перше покоління яких виростала фактично з соціального середовища. Вони об’єднувалися в гуртки і вирішували питання філософські, ідеології, тощо. Форумами для інтелігентів-однодумців були не що інше як журнали. Але інтелігенти, як не дивно, хоч їх і мало цікавити життя селян, простого народу, були відірваними від мас. І все ж вплив цієї, здавалося б на перший погляд, непотрібної та малозрозумілої діяльності виявився навіть більшим, ніж цього очікували самі інтелігенти. Їм вдалося таки зберегти духовний світ людей, відсторонити від хибних цінностей, що руйнують національну свідомість.

Велике значення у розвитку культури мала освіта. Російський уряд, знову ж таки, робив усе аби український народ був неписьменним. А самі українські митці слова писали в умовах урядових заборон та репресій. Заковані в кайдани слова не мали виходити за рамки допустимого. Та й друкуватися не мали де. Чи не єдиними осередками друкарства в Україні були альманахи («Украинский альманах», «Молодик» у Харкові, ще – у Петербурзі»).

Ці репресії на певний час призупиняли культурний розвиток країни, становлення модерної української нації та національної свідомості громадян. Але що може стати на шляху духовно могутнього українця.

У сучасному суспільстві гостро постало питання цензури в культурній сфері, свободи слова. У 2003 році Верховна Рада України прийняла закон «Про заборону цензури»(стаття 15 Конституції України). Відповідь на питання що ж таке цензура знаходимо у статті 45-1 Закону України «Про інформацію»: Цензура, як вимога, спрямована до засобу масової інформації, журналіста, головного редактора, організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, розповсюджувача, попередньо узгоджувати інформацію, що поширюється (крім випадків, коли така вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав на неї), та/або як накладення заборони (крім випадків, коли така заборона накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб заборонена.

Гарантування свободи слова деталізовано і унормовано також в інших Законах України - «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агентства», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та ін. Ними обумовлено право на отримання об'єктивної, точної і повної інформації, забезпечення доступу до неї, вільне поширення поглядів, право на заснування та використання ЗМІ. Відповідно до українського законодавства, право на доступ до інформації може бути обмеженим, якщо такий доступ порушує права, свободи і законні інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Обмеження права на одержання відкритої інформації заборонено.

Водночас, мусимо констатувати, спостерігаються спроби контролю ЗМІ, інформаційного простору, що звужує інформаційні права громадян на отримання повної інформації.

Найголовніший чинник контролю за відсутності ідеології - економічний, здатність впливати на існування та функціонування засобів масової інформації через економічні механізми управління. Ефективність такого чинника, безумовно, посилилась в умовах фінансово-економічної кризи, в умовах звуження в тім числі свободи бізнесу.

Актуальна і проблема моральності свободи слова, відповідальності за сказане. Існує протиріччя між професійним обов'язком донести інформацію до суспільства і «не нашкодити». Рівень внутрішніх обмежень часто залежить не лише від моральних критеріїв журналіста, а й від певних суспільних особливостей і традицій, які визначають межу між суспільно важливим і особистим, стану демократичної політичної культури у суспільстві. Часто ЗМІ стають для власників інформаційною парасолькою у боротьбі за виживання чи преференції, і навіть сама тема свободи слова перетворюється на знаряддя такого протистояння.

Та все ж, трактуючи розуміння свободи слова, інформаційних прав, можливість їх обмеження з будь - яких мотивів, не слід забувати, що власне свобода слова є гарантією від непрозорості владних рішень, суспільних відносин, захистом інформаційних прав (які слід розглядати як природні) громадян і суспільства в цілому, умовою власне демократичного розвитку й утвердження демократичної політичної культури, як зазначає  Юрій Бондар (кандидат політичних наук доцент Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка).

Якби там не було, на сьогодні маємо правову свободу слова. І тільки слово, на жаль, було і залишається єдиною зброєю у боротьбі за краще майбутнє.

Олена Нужна

«Незабутня Квітка» розгортає свою діяльність в Україні

У рамках українсько-американського благодійного проекту «Незабутня Квітка» заплановано концертний тур по містах України. Зібрані кошти будуть направлені на потреби онкологічних центрів та придбання пересувних мамографів для профілактики та лікування раку. 

Про це  повідомив засновник проекту продюсер українського походження Алекс Гутмахер на прес-конференції з проблематики захворюваності на рак молочної залози. 

Засновано благодійний проект «Незабутня Квітка» у США в 2007 році. Він присвячений творчості американської співачки українського походження Квітки Цісик, яка померла від раку молочної залози. Його головна мета – єднання україномовних громад світу завдяки українській пісенній культурі та благодійність (збір коштів для закупівлі медичного обладнання).

Заступник міністра охорони здоров’я України Роман Василишин повідомив, що Київ та Київська область загалом  забезпечені стаціонарними мамографами. Але в інших містечках та селах України такої апаратури нема. 

«Виявлення пухлини на ранніх стадіях дає  можливість  найбільш ефективного лікування»,  - зазначив головний онколог Києва Дмитро Осинський. «На жаль, залишається великий відсоток занедбаності, коли хвороба виявляється на третій чи четвертій стадії. В таких випадках лікування не завжди дає результат». 

Дмитро зауважив, що на сьогодні в Києві зареєстровано більше 13 тис. жінок, хворих на рак молочної залози. За світовою статистикою це захворювання на першій стадії виліковується у 98% випадків, а його раннє лікування обходиться дешевше.

Окрім того, головний онколог Києва повідомив, що трапляються захворювання на рак грудної залози і в чоловіків (1-2%). Це близько 100-150 випадків на рік. 

Найвагомішим результатом з часу започаткування проекту стало придбання пересувного мамографа для профілактики раку молочної залози серед жінок Вінниччини, після концерту 17 жовтня 2015 року у Вінниці. За словами засновника проекту Алекса Гутмахера, вартість такого мамографа - близько 160-180 тис. доларів.  

Нагадаю, що в березні-квітні 2016 року в рамках проекту заплановано благодійний концертний тур по містах України: Вінниця (26 березня 2016 р.), Полтава (29 березня 2016 р.), Львів (1 квітня 2016 р.) та Одеса (5 квітня 2016 р.). У концертних імпрезах проекту візьмуть участь – Оксана Білозір, Віталій Козловський, Оксана Муха,  Назар Савко та місцеві творчі колективи. Всі кошти від благодійного туру будуть направлені на потреби онкологічних центрів.

Автор:Іванка Ухаль