Книжкове похмілля : що це і як з цим боротися?

Авторка: Карина Доломанжи

Чи втрачали Ви себе після прочитання певної книги? У світі існують мільйони книг у друкованому та електронному варіантах. І, напевно, в кожної людини є та сама історія, яка торкається душі під час читання та міцно тримає, а іноді розбиває, після завершення. Декілька днів, тижнів головні герої живуть у  думках та вперто не пускають персонажів інших книг.

  В англійському слензі є вислів «book hangover» (книжкове похмілля): він означає почуття, коли навколишній світ здається недосконалим та сюрреалістичним через те, що людина тільки-но закінчила читати книгу, в котру була повністю занурена. Книжкове похмілля не дає почати нову історію, бо подумки ти ще живеш у минулому написаному світові.

Поціновувачі книг з усього світу вважаю це почуття  своєю «професійною хворобою». Вони   визначають «book hangover»  як стан, за якого прихильність до книги або серії, що закінчилася, викликає у читача травматичний емоційний стрес. Зазвичай, це триває один-два тижні або поки в життя читача не з’явиться нова книжка вищої за середню якість. Здається,  що це якась вигадка чи виправдання, але насправді це досить виснажлива хвороба для книжкового фана.

Взагалі, умова  набуття не дискримінаційна, будь-хто, будь-коли, може отримати книжкове похмілля. Все, що для цього потрібно, це прочитати книгу. Справжньому книголюбові варто знати «симптоми» недугу , перш ніж він  стати його жертвою.

Популярний американський книжковий онлайн – клуб «Epic Reads» сформулював жартівливі почуття «book hangover»:

• Відчуття порожнечі в грудях
• Потовиділення, що виникає на всіх ділянках тіла
• Бажання сидіти в темряві і нічого не робити
• Плач у мінімальних або надмірних кількостях
• Ірраціональна злість на людей, які не розуміють вашого болю
• Неможливість взяти в руки іншу книгу
• Неодноразове називання імен персонажів із книжки, про яку йдеться.

Світова книжкова спільнота вважає, що найкраще лікування книжкового похмілля це знайти неймовірну книгу та потрохи замінювати минуле книжкове забуття на нове.

Отже, це майже нескінченне коло пошуку  чергової «тої самої книги». Пам’ятайте, що читання викликає звикання.  

Бернар-Анрі Леві. Друг України

Задля того аби розуміти як справді мають діяти наші іноземні друзі в важкий час війни, пропоную розглянути активну діяльність одного з засновників Агентства Модернізації України» (далі-АМУ), Бернара-Анрі Леві, як приклад для наслідування, в тому числі і для росіян, які стали на шлях допомоги Україні

Для початку - трохи про АМУ.

АМУ - це міжнародна організація, створена у 2015 році, яка мала на меті залучити іноземних експертів, спроможних допомогти Україні модернізуватися на 25 років та сформувати програму певних реформ. 

(Організація була створена за ініціативи  олігарха Дмитра Фірташа, але наразі це не має значення, бо ми розглядатимемо виключно приклад одного з її засновників).

Бернар Анрі Леві-французький політичний журналіст, публіцист, філософ. 

Він,маючи неймовірний обсяг аудиторії і авторитет серед політичних експертів, вісім років розповідає світові про Україну та підтримує українських президентів (спочатку Порошенка, згодом-Зеленського).

Одразу після початку Євромайдану, 9 лютого 2014 року, він приїхав до Києва та виступив перед українцями з підтримкою їхніх прагнень до співпраці з ЄС. Його позиція чудово передається одним з його висловлень: «Я французький громадянин, я — європейський федераліст, але сьогодні на Майдані, який нагадав Європі про її першочергові покликання, я також українець».

Після початку війни на сході  Леві   разом з Петром Порошенком  здійснив поїздку у Краматорськ підтримати українських бійців.  Попри небезпеку і  те, що в медіапросторі Євросоюзу це питання не було актуальним, письменник наполегливо говорив про Україну.

Про події пан Леві висловився таким чином: 

Якби я був українцем, то захоплювався б сміливістю ваших військових, захоплювався б воїнами в Дебальцевому, які довго перебували під шквальним вогнем противника, які не відступили доти, доки не отримали наказу. Якби я був українцем, то відчував би вдячність до керівництва країни. Ви маєте хорошого президента, він не був готовий до керівництва держави під час війни, але зараз він добре справляється.... А простим українцям я б порадив набратись терпіння і сміливості, але ви і так наділені цими рисами!

Навесні 2022 року Леві знову відвідав  Україну і, окрім того, приєднався до ініціативи щодо закриття українського неба. 

«Франція головує у Раді Європейського Союзу. І я переконаний, що рішення щодо закриття неба над Україною – це найважливіше питання, вирішити яке може допомогти саме наша країна. Немає іншого шляху забезпечити мир в Україні. Це - єдиний спосіб довести українцям, що ми стоїмо поруч з ними на захисті миру!» - акцентував письменник.

Багато його інтерв‘ю присвячені саме темі України,серед яких є відоме інтерв‘ю з Зеленським.

На відміну від «російської інтелігенції»,Бернар-Анрі Леві без жодних двозначних позицій допомагає Україні і у фінансовій, і у інформаційній сферах. 

Якщо вже деякі росіяни стають на шлях допомоги Україні,то пан Леві-чудовий приклад для наслідування.

Ріка Брезецька 

Два документальні фільми, які варто переглянути українцям

Авторка Анастасія Дзюба

З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України минуло понад п’ять місяців. Нині українці наполегливо й натхненно виборюють своє право на існування, доводять, що ніхто не владний забирати у них свободу і сумніватися в суверенності України. Попри все, досі є громадяни, які по своїй чи ні волі знаходяться під впливом російської пропаганди, яка диктує свої імперські наративи. Інформаційна війна, яку вела Росія з самого початку свого існування вирішально вплинула на хід подій. На жаль, не всі були готові до нової боротьби з давніми ворогами.

На такі рішучі й варварські дії з боку РФ мало хто очікував, крім професійних політиків, аналітиків, істориків. Чому більшість українців так шокував напад росіян? Яка причина такого безпечного ставлення до небезпечного сусіда? Як росіяни травмували українців на все життя й чому попри це, вони програють? 

Відповідь на ці запитання, ми можемо знайти в документальному фільмі: "Хто Ми? Психоаналіз українців"

У фільмі розповідається про колективні психотравми українців, з якими ми маємо розібратися, щоб стати успішними й мати краще майбутнє. Ми маємо прийняти й проаналізувати наш травматичний досвід, щоб уникнути його повторення. Знайти інший шлях, будувати стратегію, взяти на себе відповідальність за наше майбутнє. 

Важливу роль у становленні України як незалежної та успішної держави відіграє мова. Помилково було б вважати, що мова - лише засіб комунікації. Насправді вона відповідає на такі питання як: Хто ти? До якої культури належиш? Як мислиш? Що для тебе важливо? Мислення й мова пов’язані. Не дивно, чому РФ використовує маніпуляції задля поширення саме російської мови у світі. Оскільки, мова кардинально впливає на світогляд. Невидима зброя, якою вдало користується ворог. Тому другим фільмом, який змінить ставлення до мовного питання назавжди є: “Соловей співає” 

У стрічці доступно і зрозуміло спростовуються найвідоміші міти вигадані з метою дискредитації української мови в суспільстві. Ось перелік деяких з них, які розкриваються в даному фільмі: “Немає різниці, якою мовою спілкуватися”, “Українська тільки сільська мова”, “Суржик - не проблема” “Русифікації не було”, “Мова не на часі”. Це важлива праця, яку мають переглянути якомога більше людей. Переосмислення цих мітів стане великим кроком уперед до нашої перемоги.

Посилання для перегляду:

1)   https://www.youtube.com/watch?v=CLeuzmxofOQ

2)  https://www.youtube.com/watch?v=rDErIyEQFGM

 

 

Чому варто вивчати психологію

В здоровому тілі здоровий дух, так нам казали з дитинства, проте коли ми підросли і перейшли в пубертатний вік стало зрозуміло, що це зовсім не так. Гормональна перебудова в нашому організмі змушувала нас сумувати, плакати чи бути агресивними без вагомої на це причини, що впливало на наш ментальний стан. В цьому віці батькам важливо дати своїй дитині необхідну підтримку і грамотно себе з нею поводити. Але як батькам знати, що робити, адже їх вчили приховувати чи не звертати на свої емоції уваги. Ось тут і потрібно знання психології, хоча б базове, щоб зрозуміти, що коїться як мінімум у тебе всередині, а потім уже допомагати дитині чи комусь іншому.

Це тільки один приклад користі психології, їх ще багато. Організмом керує мозок, а він дуже залежний від ментального стану. Тож знання з психології допоможуть вам в першу чергу освоїти таке явище як емоційний інтелект, розуміти і дослухатися до себе, щоб бути в гармонії.

Радянське виховання навчило наших батьків, що депресія і інші метальні хвороби це все вигадка і це все від безділля, це намагалися доносити і новому поколінню, проте на щастя не вийшло. Така установа у минулого покоління може бути небезпечною, адже вчасно не вилікувана хвороба у спеціаліста може привести до непоправних наслідків.

Психосоматика, ще одне цікаве явище, коли твій мозок запевняє тебе у чомусь, до прикладу в кашлі і ти дійсно починаєш кашляти без фізичної на це причини. Тому навпаки, здоровий дух – здорове тіло. Вивчайте психологію.

Ліза Капустянська

Вплив погоди на самопочуття людини

Чи дійсно погода впливає на наше самопочуття? Метеозалежність існує чи це міф?
Вплив погоди на самопочуття людини офіційна медицина почала визнавали лише декілька останніх десятиліть, у зв’язку зі збільшення метеозалежних людей було проведено ряд досліджень, які підтвердили факт впливу погодних змін на самопочуття, людини. Що змусило медицину більш серйозно зайнятися даним питанням.
В більшості від погодних змін страждають:
- Люди із хронічними захворюваннями (переважно це судинні захворювання);
-    Люди які пережили травму (наприклад після ДТП, будь-якого оперативного втручання, падіння і т.д.);
-       Люди похилого віку.
 І лише близько 30% здорових людей страждають від метеозалежності, це проявляється сонливістю, дратівливістю, неуважністю. В цей час збільшується кількість нещасних випадків та викликів швидкої допомоги. Слід зауважити що метеозалежними в більшості є жінки.
Деякі лікарі стверджують що метеозалежність – це міф, самонавіювання. На наше самопочуття впливає дуже багато факторів, наприклад погано спали вночі - зранку може боліти голова, підвищитися тиск, а якщо в цей час відбуваються погодні зміни, зазвичай ми пов’язуємо ці факти. Від людей похилого віку ми часто чуємо що перед зміною погоди у них «крутить коліна», болить спина це метеозалежність? Чи наслідки вимушеного сидіння вдома та відсутність руху?
Стверджувати що погода зовсім не впливає на наше самопочуття – не варто, особливо якщо зміни різкі. Хоча доведених фактів на які можна опиратися не багато, але вони є. Зміна напрямку вітру посилює приступи астми – виявили дослідники із Японії. За статистикою під час магнітних бурь збільшується кількість смертей через хвороби серця. Підвищення артеріального тиску може становити загрозу інфаркта міокарда для людей із серцево-судинними хворобами, а зниження артеріального тиску першими відчувають гіпертоніки, та люди які страждають від захворювання серця або органів дихання.
Надія Корнієнко 
 

Загрози для шлюбів у воєнному стані

 

Авторка - Єва Сластнова

Розлучення

Сім’я – це для майже усіх чи не найважливіше у житті. З родини ми черпаємо сили та натхнення. А мати поруч кохану людину, означає не тільки ділити з нею побут, а й усе своє життя. Кожен з нас потребує підтримки та любові, а особливо у кризових ситуаціях. Здається, що така подія як війна, має зберегти та укріпити більшість шлюбів, але насправді виявилось по-іншому.

З 24 лютого українці були шоковані великою кількістю розлучень, серед відомих українських пар шоу-бізнесу, таких як: Володимир Дантес і Надя Дорофєєва, Михайло і Дарія Кацуріни, Тарас і Тіна Цимбалюк тощо. Ці пари були ідеалом багаторічного та щасливого шлюбу, а також прикладом пар, завдяки яким, усі вірять у справжнє кохання. Багато розлучень та розставань розпочалися й у звичайних українців.

Міністерство юстиції України заявляє, що за перші пів року органами державної реєстрації актів цивільного стану розірвано - 7 632 шлюби. Ця цифра була б більшою, якби не те, що більшість пар не можуть подати на розлучення, оскільки чоловік та дружина перебувають у різних країнах. А також варто пам’ятати про тих, хто жив у фактичному шлюбі.

Сварки

Українська психологиня Юлія Осьмак вважає, що ще велика кількість пар знаходяться під загрозою. «Статистика говорить, що під час карантину велика кількість розлучень була спровокована тим, що люди постійно знаходилися на одній території після того, як до цього бачились по дві години ввечері. Зараз усе навпаки. Тепер люди знаходяться на великій відстані, але так само не знають, як взаємодіяти одне з одним», - каже Юлія.

Найпопулярнішою ситуацією, коли пара розходиться, це дружина, яка з дітьми поїхала до іншої країни й захопилася новим життям. У такій ситуації жінка побачила шлях для свого розвитку та хоче розпочати життя у новій країні спочатку. Чоловік же залишився в Україні та постійно перебуває у стресовому стані. Таким чином, кожен живе у своїй реальності й у людей елементарно розходяться думки щодо майбутнього. Особливо така ситуація загострюється, якщо раніше стосунки трималися лише на звичці та спільному побуті.

Також жахливими, але реальними є ситуації, де чоловік повертається з фронту з ПТСР – посттравматичним синдромом. Це стан людини, який важко зрозуміти тому, хто ніколи не був на фронті. Поганий сон, флешбеки, як наслідок погані звички та залежності тощо. Таким чином, жінка, яка чекала чоловіка з війни просто не може його впізнати. Важкість такої ситуації полягає у тому, що її майже неможливо вирішити самостійно. У такому випадку чоловіку обов’язково треба звертатися до психотерапевта.

А от кандидат психологічних наук Ірина Тичина у Телеграм-каналі «Психологічна підтримка» розказала, що однією з причин розлучень є різне переживання стресу. Кожна людина по-різному реагує на небезпеку. Хтось починає одразу боятися та думати, як швидше опинитися у безпечному місці, а дехто спокійно намагається прийняти обґрунтоване рішення. Різна реакція заважає подружжю об’єднатися та працювати у команді. Тоді кожен залишається сам з собою, а це не може не привести до проблем у стосунках.

Цю ситуацію також коментувала відома телеведуча Маша Єфросиніна на своєму Ютуб-каналі у шоу «Дорослі дівчата». Вона згадувала, що у перші дні війни постійно панікувала та влаштовувала істерики, тим часом як її чоловік Тимур залишався спокійним. «Він ніби одягнув на себе якусь бульбашку, в якій весь час сидів у новинах і думав, думав», - розповіла Маша.

А психотерапевтка Марія Фабрічена наголосила на розриві через різні політичні погляди. Вона розповідає: «На соціальному рівні здається, що люди мають бути більш згуртовані. Але у людей, які певний час жили як подружжя чи партнери, можуть бути різні політичні погляди». Є навіть випадки, у яких один з партнерів підтримує країну-агресора та окупацію країни. Коли у людей різні моральні цінності та відношення до Батьківщини, то вони просто не можуть бути разом.

Різне відношення до безпеки також те, що заважає подружжю порозумітися. Є ті, хто ігнорують сигнали повітряної тривоги, тим часом як інший у парі турбується про свою безпеку. Погано те, що зазвичай тоді починається ланцюгова реакція, і якщо один не хоче перейти у безпечне місце, то вся родина також починає байдуже ставитися до власної безпеки. Це не є правильним. У такому випадку, за словами психологині, треба розмовляти одне з одним та приходити до спільної думки. Наприклад, можна використати фрази: «Я за тебе хвилююсь», «Я боюся йти до бомбосховища без тебе», «Пішли до укриття заради мене/дітей». У звичайному житті ці фрази є маніпуляціями, але у стані війни це може переконати людину.

У такий важкий час, важливо знаходити шляхи до порозуміння та йти на компроміси. Не має нічого страшного у тому, щоб парі проконсультуватись у психолога, тим паче, що зараз багато спеціалістів надають свої послуги онлайн та безкоштовно. А найголовніше – це вміння розмовляти та домовлятися. Родина має бути об’єднаною та сильною у такий час, тому варто не мовчати та розв’язувати проблеми, а не залишати їх у ящику до кращих часів.

Слухайте українське

Авторка -  Liza Fezr

З початком повномасштабної війни нам із усіх куточків радять переключитись з прослуховування російської музики на українську. Яким чином замінити? Я також задалася цим питанням і маю низку виконавців, які варті вашої уваги:

Jerry Hail, стала відомою завдяки пісні «#Охрана_отмєна», яку наспівували у всіх магазинах країни. Далі у неї випускалися досить популярні сингли, такі як «#Веган» та «#Небейбі». Яна зараз у розквіті сил і пише пісні одну за іншою і кожен найде собі щось по душі. Також у неї приємний і поставлений голос, адже дівчина займалася академічним вокалом.

Alyona Alyona, якщо вам подобається реп, то у нас він також є, дівчина з Баришівки, яка повернула своє життя на 180 градусів. Нещодавно разом з Jerry Hail та німецькою співачкою створили пісню, присвячену українському святу Івана Купала. Це молода і енергійна виконавиця, в арсеналі має пісню «Пушка», що неймовірно заряжає і закликає слухати Альону далі і далі.

Tember Blanche, дівчина недавно стала популярною через свою пісню «Вечорниці», що лунала з кожного телефону. Дуже перспективна виконавиця, яка ще підкорить всю країну. Але саме зараз ви можете починати її слухати і підтримувати талант.

Onuka, електро-фолк гурт, особливістю якого є поєднання українських народних мотивів та електроніки. Ви могли чути її пісню «Vidlik» та «Zenit». Цей гурт дає великий розвиток українському електро і є гарною альтернативою навіть зарубіжним виконавцям. Дівчата креативні, самобутні і точно варті вашої уваги.

Мотор’ролла, мастодонти українського року. Група створена у 1994 році. Мають такі відомі треки як «8 колір» та «Не дзвонила, не заходила». Це драйвові, неймовірні люди, пісні яких наповнені емоціями від початку до кінця. Під їх треки хочеться стрибати до стелі і підспівувати. Їх творчість подобається як молодим, так і більш дорослому поколінню.

Це далеко не весь список виконавців, але їх ви могли десь чути і зрозуміти ваше це чи ні. Проте, якщо вам сподобалось щось із їх творчості то продовжуйте їх слухати і підтримувати нашу музичну індустрію.