Корисна звичка яку привезуть українці з Європи

Не секрет, що Європа знаменита своєю чистотою, вулиці прибрані всюди, навіть в спальних районах. І от коли в Європі колосальна кількість наших людей, можна сподіватися, що вони надивляться на цю красу і захочуть перенести її до рідної країни, тож перестануть смітити на вулицях та можливо будуть влаштовувати суботники. Це дійсно зможе допомогти, адже зміни починаються із самої людини і якщо умовно мільйон українців повернуться і кожен буде мати цю звичку, наші вулиці кардинально зміняться.

Також, країни Європи цінять екологію і роблять все, щоб зберегти нашу планету від глобального потепління. Вони сортують сміття, по можливості їздять на електрокарах, утилізують отруйні предмети, такі як батарейки, розбиті термометри чи інші хімвідходи і здають скляні пляшки. Оскільки це вимушені робити всі мешканці країни, включаючи українців, то це залишиться з нами ще надовго. Як і розуміння важливості питання екології, адже це не тільки власне здоров’я, а й стан цілої планети.

Тож, ще одна звичка це любов до природи і підтримка всього еко. Українці п’ють тут із паперових стаканчиків та соломинок, отже назавжди для себе відклали стереотип, що це не зручно і по приїзду будуть закликати нас робити так само, також, сподіваюсь, будуть організовувати чи підтримувати еко рух в Україні тим самим наблизив нас до європейських стандартів.

Liza Fezr

Подкасти, які варто послухати

Авторка: Олена Гусарова

Першого серпня Spotify запустив в Україні довгоочікуваний розділ подкастів. Доступ до нього вже є як у користувачів Android, так і на застосунках iOS. Нижче представляємо вам добірку найгарячіших подкастів українською, які варто послухати кожному.

 

Українські 90-ті

Подкаст від «Української правди» про 90-ті роки такими, якими вони були насправді. Випуски про «повзучу анексію», історії про те, як Україна залишилася без ядерної зброї, про день, коли зник СРСР, а ще про те, як проголошували Незалежність України та про перші президентські вибори.

 

Музика з історіями 

Подкаст від видання The Ukrainians, у якому історик Ярослав Грицак занурюється в музичний контекст другої половини ХХ століття. За десять епізодів Ярослав Грицак паралельно зі знаковою західною музикою 1960-х – 1980-х років, розповідає про українську національно-демократичну революцію, світову популярність «Щедрика» та бгато іншого.

 

Вуса Гоголя 

Літературний подкаст Вадима Кириленка та Микити Рибакова, авторів однойменного медіа та історичного інстаграм-проєкту Prostir. Самі автори називається цей подкаст «Несерйозним про серйозні книги». За п’ять сезонів хлопці обговорили зарубіжну та українську класику, а ще ледь не усіх відомих авторів.

 

Потоп подкаст 

Подкаст про музику від однойменного журналу «ПОТОП». Подкаст про нових героїв сцени, сучасну українську музику, реп, Тік Ток і зумерів. Серед запрошених гостей - Паліндром, Гоня, Ницо Потворно, Rennie Cares, Юрій Бондарчук та багато інших.

 

Наразі без назви

Щотижневий подкаст від The Ukrainians, в якому Анастасія Євдокимова та Богдана Неборак ставлять одна одній складні питання та іноді читають книжки. Серед найгостріших тем: українська література, культура, війна та чи можна скасувати росію.

 

Хороший Поганий Злий

Автори подкасту ХПЗП Костянтин Трембовецький та Михайло Рудь є авторами сценаріїв українських ситкомів. Хороший Поганий Злий – це подкаст про все, що оточує та непокоїть хлопців з легким уклоном на кіно.

 

Відкритий мікрофон 

Подкаст про український та міжнародний стендап від головних редакторів Vertigo та The Village Україна. Розмови про жарти під час війни, український стендап, жінок у стендапі, обговорення української комедії та образ Сергія Притули.

 

Локальна історія

Подкаст від однойменного журналу про історію, яка не потрапила до підручників. Українське життя від палеоліту і до сучасності: про історичні пісні, появу назви «Україна», українських еліт, що жили 300 років тому та багато іншого.

Не та людина 

«Не та людина» — наративний true crime подкаст про історію злочинів маніяка-вбивці Сергія Ткача, що коїв злочини на території України з 1980 по 2005 роки. Й водночас — історія злочинної безвідповідальності правоохоронців. Авторки подкасту — креативна продюсерка FILM.UA Олеся Лук’яненко та журналістка Анастасія Рахманіна протягом шести епізодів розплутуватимуть цю історію разом із слідчими, профайлерами, правозахисниками, несправедливо засудженими та їхніми родичами.

 

Наші 30. Жива історія 

Документальний подкаст про перші 30 років Незалежності України. Історія 90-х, розказана самими українцями, Афганістан і Чорнобиль, шахтарські протести й повернення кримських татар, «човники» і перші салони. Двадцять епізодів від «Суспільного» озвучують відомі українці, зокрема  Сергій Жадан, Василь Байдак, Джамала, ONUKA, Ахтем Сеітаблаєв та інші.

Книжкове похмілля : що це і як з цим боротися?

Авторка: Карина Доломанжи

Чи втрачали Ви себе після прочитання певної книги? У світі існують мільйони книг у друкованому та електронному варіантах. І, напевно, в кожної людини є та сама історія, яка торкається душі під час читання та міцно тримає, а іноді розбиває, після завершення. Декілька днів, тижнів головні герої живуть у  думках та вперто не пускають персонажів інших книг.

  В англійському слензі є вислів «book hangover» (книжкове похмілля): він означає почуття, коли навколишній світ здається недосконалим та сюрреалістичним через те, що людина тільки-но закінчила читати книгу, в котру була повністю занурена. Книжкове похмілля не дає почати нову історію, бо подумки ти ще живеш у минулому написаному світові.

Поціновувачі книг з усього світу вважаю це почуття  своєю «професійною хворобою». Вони   визначають «book hangover»  як стан, за якого прихильність до книги або серії, що закінчилася, викликає у читача травматичний емоційний стрес. Зазвичай, це триває один-два тижні або поки в життя читача не з’явиться нова книжка вищої за середню якість. Здається,  що це якась вигадка чи виправдання, але насправді це досить виснажлива хвороба для книжкового фана.

Взагалі, умова  набуття не дискримінаційна, будь-хто, будь-коли, може отримати книжкове похмілля. Все, що для цього потрібно, це прочитати книгу. Справжньому книголюбові варто знати «симптоми» недугу , перш ніж він  стати його жертвою.

Популярний американський книжковий онлайн – клуб «Epic Reads» сформулював жартівливі почуття «book hangover»:

• Відчуття порожнечі в грудях
• Потовиділення, що виникає на всіх ділянках тіла
• Бажання сидіти в темряві і нічого не робити
• Плач у мінімальних або надмірних кількостях
• Ірраціональна злість на людей, які не розуміють вашого болю
• Неможливість взяти в руки іншу книгу
• Неодноразове називання імен персонажів із книжки, про яку йдеться.

Світова книжкова спільнота вважає, що найкраще лікування книжкового похмілля це знайти неймовірну книгу та потрохи замінювати минуле книжкове забуття на нове.

Отже, це майже нескінченне коло пошуку  чергової «тої самої книги». Пам’ятайте, що читання викликає звикання.  

Бернар-Анрі Леві. Друг України

Задля того аби розуміти як справді мають діяти наші іноземні друзі в важкий час війни, пропоную розглянути активну діяльність одного з засновників Агентства Модернізації України» (далі-АМУ), Бернара-Анрі Леві, як приклад для наслідування, в тому числі і для росіян, які стали на шлях допомоги Україні

Для початку - трохи про АМУ.

АМУ - це міжнародна організація, створена у 2015 році, яка мала на меті залучити іноземних експертів, спроможних допомогти Україні модернізуватися на 25 років та сформувати програму певних реформ. 

(Організація була створена за ініціативи  олігарха Дмитра Фірташа, але наразі це не має значення, бо ми розглядатимемо виключно приклад одного з її засновників).

Бернар Анрі Леві-французький політичний журналіст, публіцист, філософ. 

Він,маючи неймовірний обсяг аудиторії і авторитет серед політичних експертів, вісім років розповідає світові про Україну та підтримує українських президентів (спочатку Порошенка, згодом-Зеленського).

Одразу після початку Євромайдану, 9 лютого 2014 року, він приїхав до Києва та виступив перед українцями з підтримкою їхніх прагнень до співпраці з ЄС. Його позиція чудово передається одним з його висловлень: «Я французький громадянин, я — європейський федераліст, але сьогодні на Майдані, який нагадав Європі про її першочергові покликання, я також українець».

Після початку війни на сході  Леві   разом з Петром Порошенком  здійснив поїздку у Краматорськ підтримати українських бійців.  Попри небезпеку і  те, що в медіапросторі Євросоюзу це питання не було актуальним, письменник наполегливо говорив про Україну.

Про події пан Леві висловився таким чином: 

Якби я був українцем, то захоплювався б сміливістю ваших військових, захоплювався б воїнами в Дебальцевому, які довго перебували під шквальним вогнем противника, які не відступили доти, доки не отримали наказу. Якби я був українцем, то відчував би вдячність до керівництва країни. Ви маєте хорошого президента, він не був готовий до керівництва держави під час війни, але зараз він добре справляється.... А простим українцям я б порадив набратись терпіння і сміливості, але ви і так наділені цими рисами!

Навесні 2022 року Леві знову відвідав  Україну і, окрім того, приєднався до ініціативи щодо закриття українського неба. 

«Франція головує у Раді Європейського Союзу. І я переконаний, що рішення щодо закриття неба над Україною – це найважливіше питання, вирішити яке може допомогти саме наша країна. Немає іншого шляху забезпечити мир в Україні. Це - єдиний спосіб довести українцям, що ми стоїмо поруч з ними на захисті миру!» - акцентував письменник.

Багато його інтерв‘ю присвячені саме темі України,серед яких є відоме інтерв‘ю з Зеленським.

На відміну від «російської інтелігенції»,Бернар-Анрі Леві без жодних двозначних позицій допомагає Україні і у фінансовій, і у інформаційній сферах. 

Якщо вже деякі росіяни стають на шлях допомоги Україні,то пан Леві-чудовий приклад для наслідування.

Ріка Брезецька 

Два документальні фільми, які варто переглянути українцям

Авторка Анастасія Дзюба

З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України минуло понад п’ять місяців. Нині українці наполегливо й натхненно виборюють своє право на існування, доводять, що ніхто не владний забирати у них свободу і сумніватися в суверенності України. Попри все, досі є громадяни, які по своїй чи ні волі знаходяться під впливом російської пропаганди, яка диктує свої імперські наративи. Інформаційна війна, яку вела Росія з самого початку свого існування вирішально вплинула на хід подій. На жаль, не всі були готові до нової боротьби з давніми ворогами.

На такі рішучі й варварські дії з боку РФ мало хто очікував, крім професійних політиків, аналітиків, істориків. Чому більшість українців так шокував напад росіян? Яка причина такого безпечного ставлення до небезпечного сусіда? Як росіяни травмували українців на все життя й чому попри це, вони програють? 

Відповідь на ці запитання, ми можемо знайти в документальному фільмі: "Хто Ми? Психоаналіз українців"

У фільмі розповідається про колективні психотравми українців, з якими ми маємо розібратися, щоб стати успішними й мати краще майбутнє. Ми маємо прийняти й проаналізувати наш травматичний досвід, щоб уникнути його повторення. Знайти інший шлях, будувати стратегію, взяти на себе відповідальність за наше майбутнє. 

Важливу роль у становленні України як незалежної та успішної держави відіграє мова. Помилково було б вважати, що мова - лише засіб комунікації. Насправді вона відповідає на такі питання як: Хто ти? До якої культури належиш? Як мислиш? Що для тебе важливо? Мислення й мова пов’язані. Не дивно, чому РФ використовує маніпуляції задля поширення саме російської мови у світі. Оскільки, мова кардинально впливає на світогляд. Невидима зброя, якою вдало користується ворог. Тому другим фільмом, який змінить ставлення до мовного питання назавжди є: “Соловей співає” 

У стрічці доступно і зрозуміло спростовуються найвідоміші міти вигадані з метою дискредитації української мови в суспільстві. Ось перелік деяких з них, які розкриваються в даному фільмі: “Немає різниці, якою мовою спілкуватися”, “Українська тільки сільська мова”, “Суржик - не проблема” “Русифікації не було”, “Мова не на часі”. Це важлива праця, яку мають переглянути якомога більше людей. Переосмислення цих мітів стане великим кроком уперед до нашої перемоги.

Посилання для перегляду:

1)   https://www.youtube.com/watch?v=CLeuzmxofOQ

2)  https://www.youtube.com/watch?v=rDErIyEQFGM

 

 

Чому варто вивчати психологію

В здоровому тілі здоровий дух, так нам казали з дитинства, проте коли ми підросли і перейшли в пубертатний вік стало зрозуміло, що це зовсім не так. Гормональна перебудова в нашому організмі змушувала нас сумувати, плакати чи бути агресивними без вагомої на це причини, що впливало на наш ментальний стан. В цьому віці батькам важливо дати своїй дитині необхідну підтримку і грамотно себе з нею поводити. Але як батькам знати, що робити, адже їх вчили приховувати чи не звертати на свої емоції уваги. Ось тут і потрібно знання психології, хоча б базове, щоб зрозуміти, що коїться як мінімум у тебе всередині, а потім уже допомагати дитині чи комусь іншому.

Це тільки один приклад користі психології, їх ще багато. Організмом керує мозок, а він дуже залежний від ментального стану. Тож знання з психології допоможуть вам в першу чергу освоїти таке явище як емоційний інтелект, розуміти і дослухатися до себе, щоб бути в гармонії.

Радянське виховання навчило наших батьків, що депресія і інші метальні хвороби це все вигадка і це все від безділля, це намагалися доносити і новому поколінню, проте на щастя не вийшло. Така установа у минулого покоління може бути небезпечною, адже вчасно не вилікувана хвороба у спеціаліста може привести до непоправних наслідків.

Психосоматика, ще одне цікаве явище, коли твій мозок запевняє тебе у чомусь, до прикладу в кашлі і ти дійсно починаєш кашляти без фізичної на це причини. Тому навпаки, здоровий дух – здорове тіло. Вивчайте психологію.

Ліза Капустянська

Вплив погоди на самопочуття людини

Чи дійсно погода впливає на наше самопочуття? Метеозалежність існує чи це міф?
Вплив погоди на самопочуття людини офіційна медицина почала визнавали лише декілька останніх десятиліть, у зв’язку зі збільшення метеозалежних людей було проведено ряд досліджень, які підтвердили факт впливу погодних змін на самопочуття, людини. Що змусило медицину більш серйозно зайнятися даним питанням.
В більшості від погодних змін страждають:
- Люди із хронічними захворюваннями (переважно це судинні захворювання);
-    Люди які пережили травму (наприклад після ДТП, будь-якого оперативного втручання, падіння і т.д.);
-       Люди похилого віку.
 І лише близько 30% здорових людей страждають від метеозалежності, це проявляється сонливістю, дратівливістю, неуважністю. В цей час збільшується кількість нещасних випадків та викликів швидкої допомоги. Слід зауважити що метеозалежними в більшості є жінки.
Деякі лікарі стверджують що метеозалежність – це міф, самонавіювання. На наше самопочуття впливає дуже багато факторів, наприклад погано спали вночі - зранку може боліти голова, підвищитися тиск, а якщо в цей час відбуваються погодні зміни, зазвичай ми пов’язуємо ці факти. Від людей похилого віку ми часто чуємо що перед зміною погоди у них «крутить коліна», болить спина це метеозалежність? Чи наслідки вимушеного сидіння вдома та відсутність руху?
Стверджувати що погода зовсім не впливає на наше самопочуття – не варто, особливо якщо зміни різкі. Хоча доведених фактів на які можна опиратися не багато, але вони є. Зміна напрямку вітру посилює приступи астми – виявили дослідники із Японії. За статистикою під час магнітних бурь збільшується кількість смертей через хвороби серця. Підвищення артеріального тиску може становити загрозу інфаркта міокарда для людей із серцево-судинними хворобами, а зниження артеріального тиску першими відчувають гіпертоніки, та люди які страждають від захворювання серця або органів дихання.
Надія Корнієнко