Світи Григорія Сковороди

2 грудня, напередодні 300-ї річниці народження українського філософа і письменника Григорія Сковороди, в Національному музеї історії України (МІСТ) відкрилася Виставка «Світи Григорія Сковороди». На ній представлено артефакти, що репрезентують основні життєві періоди і творчість знаного мислителя та її осмислення нащадками. Сковорода постає у різних іпостасях – як студент, педагог, мислитель та письменник.

На виставці можна побачити, зокрема, копії та оригінали документів про батьків Сковороди, його автографи студентських і викладацьких часів, рукописи та найперші публікації творів, а також спогади про філософа, зібрані Ізмаїлом Срезневським (спогади цінні тим, що їх надавали люди, які самі бачили Сковороду) із власноручними коментарями Дмитра Багалія, одного з найбільш плідних дослідників творчості філософа.

Федір Андрощук, генеральний директор Національного музею історії України: «Григорій Сковорода – знакова постать, яка асоціюється з Україною. Про цю постать, мабуть, знають всі з дитинства. Але разом з тим залишається багато невідомих сторінок з життя Сковороди.»

На відкритті міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко розповів: «Зараз по всій країні відбуваються заходи, присвячені 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди: в Полтавській та Харківській областях, у Києві. Радий, що попри війну ми маємо можливість вшанувати пам’ять нашого улюбленого філософа. Для мене особисто Григорій Сковорода – носій духу свободи. Це та цінність, за яку ми зараз воюємо і проти якої воює росія. Ми вважаємо, що Музей Григорія Сковороди в Харківській області був зруйнований спеціально, оскільки жодного вибуху, крім цього, поруч не було. Однак є і гарні новини – і ЮНЕСКО, і місцева адміністрація, і меценати знайшли можливості, щоб провести консервацію музею перед зимою – щоб ми могли його зберегти, а згодом і відновити.» Також міністр відзначив, що 300-річчя Сковороди увійшло до переліку видатних дат ЮНЕСКО 2022 року.

«У цьому виставковому проєкті ми намагаємося відійти від стереотипного погляду на Сковороду як "селянського філософа", "мандрівного мудреця" тощо. Пропонуємо подивитись на нього як на людину свого часу. Григорій Сковорода походив з козацької родини, а отже, з шляхетного стану, спілкувався зі соціальною та інтелектуальною елітою свого часу, віддавав перевагу не ідеям Просвітництва, а також популярним у той час  ідеям містиків», – розповідає науковий консультант виставки, старший науковий співробітник Національного музею історії України, професор Максим Яременко.

Більш детально про «іншого» Сковороду можна дізнатись, відвідавши круглий стіл «Маловідомий та незнаний Сковорода», який музей проведе 3 грудня о 14:00 спільно з Науково-дослідним центром «Спадщина Києво-Могилянської академії» Національного університету «Києво-Могилянська академія». 

Партнери виставки «Світи Григорія Сковороди»: Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Національний художній музей України, Центральний державний історичний архів України, м. Київ, Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАНУ та Український інститут національної пам’яті.

Свої твори на виставку надали також художник Сергій Луцак та реконструктор одягу Сергій Шаменков. 

Також на відкритті представник Національного банку України Євген Кондратенко  презентував пам'ятну монету, випущену НБУ спеціально до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Виставка працюватиме до 28 квітня 2023 року, щодня з 10:00 до 17:00. Вхід за звичайним квитком до музею – 90 грн, для школярів/студентів/пенсіонерів – 50 грн. Телефон для відвідувачів – (044) 278-48-64.

Символи України

     В кожної країни своя державна та народна символіка. Державними символами є: Державний гімн, Державний прапор та Державний герб. Народні символи це те що найбільш любить та шанує народ. Україна має багате історичне минуле. Українці завжди шанували та берегли свої традиції, а народні символи завжди вважалися оберегами. 

Калина 

     Українці здавна вважають калину символом життя, любові, щастя, краси, поваги та материнства в якому дерево - це мати, а ягідки – це діти. Калина вважається світовим деревом. Цвіте калина білим цвітом, а потім на ній з’являються червоні ягідки. Калині присвячують пісні, як ось, наприклад гімн січових стрільців: 

«Ой у лузі червона калина похилилася,  чогось наша славна Україна зажурилася».

     Про калину можна почути не лише в піснях, але й в казках, прислів’ях, легендах. Українці зображають образ калини у вишиванках, на рушниках, на посуді, у розписі хат. 

Верба

Верба вважається святим деревом. Вона лікує та має чудодійну силу. В останню неділю перед Великоднем, люди йшли до церкви, щоб освятити гілочку верби, а потім за старою традицією били один одного нею, говорячи: 

«Верба б’є, не я б’ю».

Верба ніколи не ростиме на сухому місті, тому криницю завжди копали під нею, це була як позначка води на землі.

Український вінок

     Український вінок найкраща та обов’язкова дівоча прикраса до вишиванки. 

     Вінок це не просто прикраса – наші предки вірили в його магічну силу, яка оберігає волосся, знімає болі, та вберігає від тілесних та душевних ран. Вінок вважається символом довговічної любові та нескінченності роду. Плететься вінок зазвичай з різних видів квіточок, і кожна має своє значення. Наприклад ромашка символізує здоров’я та ніжність, любисток додають, щоб хлопці любили, обов’язково вплітали калину, бо це символ дівочої краси та України, ще додавали барвінок, мальву, півонію. Українські віночки поділяються на: вікові, магічні та обрядові.

     Україна багата на народні символи та обряди, кожен з них по особливому значущий, чарівний та гарний. 

Надія Корнієнко

Читання під час війни

 

      Авторка: Анна Некрашевська

     Книги допомагають відволіктися від страшної буденності, яка нас оточує, хоча б на декілька годин. Завжди потрібно обирати твори за свої відчуттями та вподобаннями. Не потрібно змушувати себе читати те, що не до вподоби лише через чиїсь настанови. 

І цій статті я хочу навести деякі приклади книг на будь-який смак, щоб кожен міг обрати собі щось нове або перечитати старе.

     Як би банально це не звучало, але класика завжди була і буде актуальною, тому, на мою думку, варто прочитати такий твір, як «Великий Гетсбі» Френсіс Скотт Фіцджеральд. Події відбуваються в Америці 20-го століття, джазове покоління. Джей Гетсбі — багатій, що пройшов через тернистий шлях перш ніж досягти успіху. Колись ніхто б на нього й не глянув, а зараз усі знають його як того самого Гетсбі, котрий влаштовує найелітніші і найепатажніші вечірки. Джей Гетсбі зробив усе, щоб добитись американської мрії, та отримав далеко не те на що очікував.  

     Наступна книга – це психологічний трилер Дафни дю Мор’є «Ребекка». Розповідається про історію знайомства простої юної дівчини з Максимільяном де Вінтером — англійським аристократом. Захоплений дівчиною, Максимільян пропонує їй вийти за нього заміж. Здавалося б, усе складається якнайкраще, якби не таємнича похмурість Максимільяна. Все стає набагато гірше, коли щойно одружені приїжджають до Мандерлі — маєтку Максимільяна, де він жив з колишньою дружиною Ребеккою, яка загинула при загадкових умовах. Та дух Ребекки не покинув цього будинку, її присутність досі відчувається у її речах, у поведінці прислуги, у всьому. Навіть будучи мертвою, Ребекка здобуває верх над новою місіс де Вінтер. Та історія приховує ще багато таємниць, які вам доведеться розкрити разом з головною героїнею.

     «Sapiens. Людина розумна. Коротка історія людства» Ювал Ной Харарі. Це приголомшлива книга про історію людства. Ювал Ной Харарі показує нам як людина розумна пройшла шлях від незначної ланки екосистеми до володаря екосистеми. Як пшениця та зернові підкорили людство? Як з’явились гроші? Чому історично існує гендерна нерівність? Та якою кількістю крові та жертв людству обійшлось його процвітання? Я вважаю, що це книга, яка обов’язкова для прочитання кожного, щоб зрозуміти процеси, які відбувалися протягом еволюції людства.

     «Становлення» Мішель Обама. Мішель Обама — одна з найвідоміших перших леді у цілому світі. Її успіхи вражають, а починання завжди надихають. У своїй книзі вона розповідає про своє становлення — шлях, повний як болі і розчарувань, так і тріумфів та перемог. Це яскрава та цікава історія, здатна мотивувати кожного з нас. Біографії – це прекрасні матеріали для прочитання та аналізу, для самовдосконалення та розуміння, як люди стають успішними.

     «Гордість та упередження» Джейн Остін. Історія Елізабет Беннет та містера Дарсі була неодноразово екранізована. Ця книга — класика романтичної літератури з дуже закрученим сюжетом та непередбачуваною розв’язкою. Розповідь про життя п’яти сестер, інтриги та упередження, які заважають головній героїні розгледіти в містері Дарсі не гордого і самозакоханого, а щирого і вразливого чоловіка — цей роман не залишить байдужою жодну жінку. Це роман, який змушує вірити у справжнє кохання, від якого просто неможливо відірватися, очікуючи головної розв’язки.

     Книги – це та річ, за допомогою якої можна зануритися в казковий світ, придуманий саме тобою. Вони допомагають розвивати фантазію, адже при перегляді фільмів люди бачать вже готову картинку і не потрібно нічого уявляти, а от з писемними матеріалами потрібно підключити всі свої вміння. Читаючи, Ви уявляєте зовнішність героїв, природу, навколишній світ та все, що їх оточує. Така практика дозволяє відчути себе кінорежисером, костюмером або й художником. 

“Культурне протистояння”, – чому не варто захоплюватись прослуховуванням російських музичних виконавців, а варто почати слухати українських артистів

Автор: Данило Огородник

Після повномасштабного вторгнення в Україну багато людей, досі не перестали слухати російських виконавців. Аргументом на користь прослуховування російських артистів служить те, що музика не впливає на перебіг війни та взагалі вона “в нє палітікі”, проте це не так.Чому важливо захищати кордони не тільки фізично – а й ментально та культурно нижче.

Музика та податки

По-перше варто розуміти, на війну з Україною кожен громадянин рф сплачує податок в 13%, наприклад, якщо музикант отримає 100 тис. в місяць з площадки він платить 13 тис. на армію. Навіть попри санкції, російські музиканти продовжують отримувати гроші зі стрімінгових площадок по типу Spotify та Soundcloud. Тож коли ви їх слухаєте вони отримують монетизацію від площадка та кошти від реклами. Отримані гроші музиканти витрачають переважно на росії, тим самим сплачуючи податки, які потім ідуть на армію та на створення нових ракет, які тероризують нашу країну.

Музика та ідеї, які вона просуває

 

По-друге, музику можна віднести до інструменту пропаганди 2.0, яка на думку вченого Почепцова є не такою явною: “Пропаганда 2.0 давно реалізується у літературі та мистецтві, де глядач вже давно не може розпізнати пропагандистські моменти.” (URL:https://ms.detector.media/mediaanalitika/post/19328/2017-07-23-propaganda-20-kak-uspeshnaya-tekhnologyya-segodnyashnego-dnya/). Тому ви повинні бути обережними та критичними до тих ідей які пропагують в російській музиці, ви можете навіть не помітити як станете лояльними до російської агресії. Ви можете сказати, що це не так, сучасні виконавці цим не займаються, проте це не так. Навіть вони стали механізмом пропаганди.

 

На завершення хотілося сказати, переходьте на українську музику. Звичайно ви можете сказати, що не має треків на ваш смак, проте це не означає, що такої музики нема, просто треба краще пошукати.

 

 

 

Боротьба з поганим настроєм: як уникнути сезонної хандри

Авторка: Яна Трегубова

     З приходом холодів, поганої погоди, а також  критичної нестачі світла багато з нас починають відчувати поганий настрій.

     Велика кількість людей хоч раз у житті відчувала на собі таку річ, як «погодна депресія». Зазвичай із депресією ми плутаємо сезонну хандру. Холодні та короткі дні забирають у нас багато сил. Цьому сприяє відсутність світла, а у результаті брак серотоніну - речовини, яка дарує відчуття радості і щастя. У цей же час у нашому організмі у величезних кількостях виробляється мелатонін – це речовина,  яка регулює внутрішній 'годинник' людини, вона формує циркадний ритм сну, що дозволяє людині легше засинати, робить сон безперервним і через це полегшує пробудження. Дисбаланс зрушує біоритми організму.

     Заняття, які можуть врятувати від хвилі поганого настрою в осінній період :

- Потрібно стежити за своїм графіком та харчуванням 

- Бути уважним до своїх навантажень 

- Фізичні вправи 

- Додати яскравості в життя 

- Ароматерапія 

- Їсти більше шоколаду 

- Спілкуватися з людьми 

- Спробувати методи нейробіолога Алекса Корба 

     Такі прості заняття викличуть виробіток серотоніну і позитивно вплинуть на наш емоційний фон. Проте вони можуть допомогти лише при сезонній хандрі, якщо у вас виявлена депресія, то потрібно звернутися по допомогу до лікаря. 

     Так яким чином можна розпізнати саме сезонну депресію? 

     Основні критерії, які характерні саме для сезонної депресії : 

- Людина постійно має пригнічений стан.

- Втратила інтерес до улюбленої справи, яка завжди приносила задоволення.

- просинається вночі чи під ранок.

- Людина постійно відчуває втому.

- Людина постійно відчуває тривожність та неспокійність.

- Людина або зовсім перестає їсти, або ж навпаки переїдає.

- Сон триває понад 10-11 годин на добу, або ж навпаки – людина постійно 

- Людина відчуває безнадію.

- Знижена концентрація уваги.

     Коли ви помічаєте хоча б два з цих критеріїв протягом двох тижнів та більше, то вам слід проконсультуватись у спеціаліста – психолога,  робота із психологом відкриє внутрішні причини депресивного стану. 

Незнайдені скарби України

Авторка: Анастасія Сорока

     Деякі видатні українські особистості залишили по собі чимало таємниць та ще більше скарбів. І розмови про ці скарби не зникають серед українців впродовж століть. Чи знаєте ви, що київські князі, українські гетьмани та опришки мали неймовірні багатства, яких вистачило б на те, щоб Україна стала багатою і процвітаючою, а українці жили заможно? Де ці скарби зараз?

Скарби гетьмана Павла Полуботка

     Справді легендарні скарби в історії України. Наказний гетьман і чернігівський полковник Павло Полуботок був одним з найбагатших людей України: він мав чималу колекцією ікон, коштовностей, зброї і великі запаси золота. Після сварки з гетьманом Іваном Мазепою Полуботок почав підтримувати політику російського царя Петра I. Однак пізніше став на захист незалежності України, що спричинило гнів царя. Полуботка було арештовано, а майно конфісковано. Незадовго до свого арешту гетьман передав на зберігання близько 200 тисяч золотих монет Банку Англії. Пізніше стало відомо, що частково своє золото Полуботок заховав у Сумській і Чернігівській областях, а саме – у містах Глухів і Любеч. При підрахунку скарбів виходить по 38 кілограмів золота на кожного українця! До речі, у 1993 році вийшов український художній фільм «Вперед, за скарбами гетьмана», де події розвиваються навколо скарбу Полуботка. Цікавий та атмосферний фільм, вартий перегляду.

Скарби гетьмана Петра Сагайдачного

     Петро Сагайдачний – український полководець, організатор походів запорізьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Практично всі його походи закінчувалися успіхом. Вже перший морський похід Сагайдачного в 1606 році зробив його багатим. Одних тільки грошей було зібрано близько 180 тисяч злотих. Десятки тисяч невільників з України звільняв він в кожному зі своїх походів. І з кожного повертався героєм, привозячи з собою купи золота. На жаль документальних джерел про те, кому дісталися скарби Сагайдачного після його смерті не виявлено. Чи досі ці скарби десь заховані? Це так і залишається таємницею.

Бібліотека Ярослава Мудрого

     Легендарна бібліотека наймогутнішого князя Київської держави оповита багатьма історіями. Розкішні рукописні книги 11 століття, найцінніші книги зі всієї Європи – це справжні скарби, хоч і не у вигляді золота. Дехто стверджує, що бібліотека згоріла під час татаро-монгольської навали, але цей факт не підтверджений.  Одна з версій пов'язує знаходження книг з підземеллями Межигірського монастиря. 

Багатства Олекси Довбуша

     Ватажок гуцульських опришків і народний месник Олекса Довбуш здобув славу карпатського Робін Гуда, відбираючи у місцевих феодалів надлишки багатств і роздаючи їх біднякам, з яких походив сам. Але дещо з усього цього потрапляло в руки опришків, відправлялося на зберігання в таємні місця, зроблені в скелях. Згодом ці скелі були названі ім’ям борця з несправедливістю – Скелі Довбуша. За легендою у цих місцях захована печера, де знаходяться скарби. Але вхід у печеру вкаже лише цвіт папороті, який може побачити тільки та людина, у якої найчистіша душа та наміри.

Український рушник

Авторка: Надія Корнієнко

Одним з предметів класики української народної культури є вишитий рушник. Процес вишивання рушника мав особливе таїнство, його ніколи не вишивали з поганим настроєм чи хворі. Наші предки вкладали у рушник лише позитивні емоції та думки, цим вони заряджали тканину на добре служіння людям.

Рушник це старий народний символ який був у кожній домівці, йому віддавали почесне місце: біля образів, на столах, вікнах, старовинних скринях. Він супроводжував все життя українців, починаючи від народження і до самої смерті. Дуже багато подій супроводжувалися традиційним народним атрибутом: випускні в школах та садочках, сватання, розпис, весілля, ним зустрічали дорогих гостей.

Рушникам надавали особливе значення, орнаменти вишиті на рушнику були пов’язані з образами добра, краси, захистом від усього злого, а сам рушник символізував дорогу, шлях, який веде людину та допомагає жити.

Найрозповсюдженішими рушниками є весільні. Їх декілька та вишиті вони за особливою технологією, бо кожен з них має своє значення та символіку.

- Рушник на який стають молодята під час церемонії реєстрації шлюбу;

- Рушник яким накривають ікони, якими благословляють наречених;

- Рушник яким зав’язують руки молодим;

- Рушник з яким батьки зустрічають молодят після реєстрації шлюбу.

Рушники також були для:

- Хрещення  (в ньому не мало бути чорних ниток);

- На Великодніх рушниках вишивали хрести, квіти та птахів;

- Коли син покидав рідний поріг, мати йому вишивала рушник на щасливу долю;

- Для майстра який завершив будувати будинок;

- Був рушник і для хліба;

- Та рушник з яким зустрічали довгоочікуваних гостей на якому тримали хліб на сіль

 Рушники берегли та поважали. Батьки з малку привчали дітей поважати вишиті рушники, а дівчатка любили спостерігати як матері ввечері займаються рукоділлям.