Новорічний вернісаж

     21 грудня в художній галереї "Митець" КОНСХУ відкрилася виставка "Новорічний вернісаж". Це колективна виставка сучасних українських митців (живопис, графіка, кераміка),  з роботами якої можуть ознайомитися всі кияни та гості міста. 

     На розгляд публіці виставлено ряд прекрасних та унікальних картин українських майстрів – професіоналів своєї справи: Інни Артамонової, Марини Стогнієвої, Ірини Сайбель, Олексія Овчаренка, Аліни Ворошилової, Павла Кір’якова, Володимира Зирянова, Ольги Розколотько, Вікторії Дроздовської, Олега Резнікова. Всі картини досить гармонійно представлені на виставці і після їх перегляду навіть важко сказати які із них найкращі. Роботи виготовлені у неперевершеній майстерності художників та заслуговують на увагу глядачів. 

     Окрім картин на виставці ще представлена прекрасна колекція жіночих прикрас з бісеру талановитих сестричок Маши та Поліни Канарських, які дівчатка самі роблять та від їх продажу частину грошей  віддають на ЗСУ, щоб Україну наблизити до скорішої Перемоги над підступним ворогом. 

     Після відвідання дивовижної виставки "Новорічний вернісаж" глядачі залишаться задоволеними та отримають велике натхнення від побаченого там перегляду представлених фейєричних шедеврів мистецтв. Тож обов’язково при нагоді завітайте на цю дивовижну виставку.  

     Дирекція художньої галереї "Митець" у особі директорки Карини Кравець та її помічниць Тетяни Самоткіної і Наталії Ващук люб’язно запрошує на перегляд експозиція виставки до 30 грудня 2022 р. 

Леонід Коваленко.

Психологічна допомога під час війни

Авторка: Анна Некрашевська

     

     Сьогодні під час війни кожен з нас переживає надто складні часи. Війна особливо відбивається на психологічному стані, адже під час великого стресу люди стають тривожними, нервовими, підозрілими та запальними. Таким чином головне не втратити самовладання та не загубити себе. Потрібно переборювати свої страхи та проблемами, не дивлячись на зовнішні обставини.

     В Україні існує велика кількість центрів психологічної допомоги, які  з 24 лютого пропонують безкоштовну допомогу для людей, яким це справді потрібно. Це може бути просто розмова з спеціалістом-психологом, якому ви можете довіритися та розповісти про свої проблеми та страхи, знайти шляхи їх вирішення. Хочу представити деякі ресурси для допомоги під час війни.

     Ви можете записатися на безоплатну консультацію зі спеціалістом Психологічної підтримки від медико-психологічного факультету НМУ імені О.О.Богомольця: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfKTScLrK6Vt-ibwrd9_hBnBJwYixd6PexkwltiymOM4pA6RQ/viewform

     Безкоштовну допомогу усім, хто її потребує, готові надавати сертифіковані психологи Центру психологічного консультування і травмотерапії Open Doors («Відкриті двері»), які мають досвід роботи з учасниками збройних конфліктів та навчені за американським стандартом. Щоб отримати консультацію, необхідно просто зайти в чат-бот за посиланням: https://t.me/odukraine_bot?fbclid=IwAR0VUuHibBtfoHedrJo5-e9JGh912gljZ4-l-dolakwP8WRoW_9CylRX5yY  та залишити свою заявку і контактну інформацію.

     Онлайн-платформа «Розкажи мені» цілодобово надає безкоштовну психологічну допомогу. Якщо ви відчуваєте тривогу, у вас панічні атаки, ви близькі до депресії чи навіть на межі – заповніть анкету за посиланням: https://tellme.com.ua/get-help та очікуйте дзвінка спеціаліста.

     Поліцейські психологи створили Telegram-канал «Психологічна підтримка» з корисними постами та базовими рекомендаціями, що допоможуть розвантажити нервову систему. А також запустили чат-бот https://t.me/polltavasupportbot для зворотного зв’язку психолога з клієнтом.

     Telegram-канал психологічної підтримки для осіб з 8 до 22 років «Перемога»: https://t.me/+U83C2OkswW5mYzky.

     Отже, потрібно звертатися до спеціалістів, які справді знають, як Ви можете з усім впоратися та отримувати психологічну консультацію та допомогу.

Політ на крилах щастя

Авторка: Діана Шликова

     Гори – це місце, де душа розслабляється, дихання стає чистішим і частіше, всі погані думки залишають розум. Краса величних Карпат, ще не залишила байдужим жодного відвідувача. І взимку, і влітку, тут величезна кількість туристів, які спостерігаючи за великими схилами і гострими шапками гір, занурюються вглиб себе та своїх роздумів.

     Завдяки такій красі, можна відволіктись та відпочити від буденної суєти, роботи та шумного міста. І звичайно ж, тут можна насолоджуватись чудесним свіжим повітрям, природною тишею, спокоєм.

     Я - прихильниця активного відпочинку в Карпатах. Тому, занудьгувати складно, адже я завжди обираю будь-який спосіб, щоб провести активно час.

     Цього разу я обрала екстремальний вид відпочинку, а саме вирішила спробувати політ на параплані над гірськими вершинам.

     Параплан – один з найбезпечніших, найнадійніших і доступних літальних апаратів у всьому світі.

     Відчуття вільного польоту, абсолютної свободи, наповнені легені чистого гірського повітря – саме це приваблює любителів такого насиченого та активного  відпочинку.

     Ідеальним місцем для парапланеризму в Карпатах я обрала  Боржавські полонини, зокрема її вершину Гимбу(Закарпатьська область). Це не тільки найдовший і найпрекрасніший гірський хребет країни, але і локація з найбільш сприятливими погодними умовами для польотів.

     Політ на параплані відбувався в тандемі з інструктором, який  повністю контролював всі процеси, забезпечував професійний та безпечний політ. Тому, летівши над верховинами я лише насолоджувалась краєвидом та відчуттям вільного польоту!

     Всього кілька кроків – і я вже летіла над землею, стрімко минаючи хмари на висоті понад 2000м над рівнем моря !   

     Навряд чи вдасться знайти слова, щоб майстерно описати парапланеризм над гірськими вершинами Карпат. Це щось зовсім нереальне, дивовижне, ні з чим незрівнянні яскраві емоції і незабутні враження! 

     Після приземлення я відчула неймовірне щастя та вдячності собі за те, що вирішила піти на такий відчайдушний вчинок! Раджу усім, хоч раз в житті спробувати політати на крилах щастя та отримати  позитивний і шалений заряд енергії та вражень, які  залишиться на все життя!

Успіх у молодості – запорука майбутнього

Авторка: Інна Комаренко

«Ще одна річ, яку неможливо придбати за гроші, – це молодість. Адже вона – не річ» ©

     Одного разу жителів провідної європейської країни спитали, що б вони обрали: красу, молодість чи багатство. Переважна більшість респондентів віддала перевагу молодості. На думку людей різних вікових груп, молоді роки є особливим періодом у житті. Звичайно ж, кожному хочеться, щоб його молодість була вдалим переходом до дорослого життя.

     Як пише німецька газета Gießener Allgemeine, «чудовий вік, коли людині вже за 20, але ще не сповнилось 30» мав би бути «періодом для щасливого, безтурботного життя. Підліткові роки минули, а до критичних 50 ще далеко». Проте замість щасливого і безтурботного життя все більше молодих людей стикаються з так званою «кризою чверті життя». Цей термін, за даними газети, фахівці «застосовують для опису кризового стану, який настає в молоді перед закінченням навчального закладу, коли потрібно визначитися зі своїм майбутнім». 

     Психологи пояснюють, що зміни в суспільстві в останні роки ще більше сприяють зростанню побоювань про майбутнє. Крім того, через великий вибір як в професійній сфері, так і сфері приватного життя деякі молоді люди бояться, що приймуть не те рішення. Разом з тим психологи вважають, що немає безповоротних рішень і що немає нічого поганого в тому, щоб зробити кілька поворотів на життєвому шляху. Як зорієнтуватися?

     Хоча й існує думка, що сучасна молодь живе лише сьогоднішнім днем, це не завжди так. Певні опитування показують, що молоді люди спочатку замислюються над тим, що відбувається навколо них, після чого роблять власні висновки про те, що чекає їх у майбутньому. Однак, зрозуміти навколишню дійсність для деяких стає ще тим квестом, а фраза «світле майбутнє» починає звучати наче якийсь оксюморон. Чи може щось у цьому допомогти?

     Виявляється, коли молоді люди дивляться на сучасне суспільство, свідомо чи підсвідомо вони погоджуються з Біблією. Ця стародавня книга пояснює теперішній стан справ та розповідає про майбутнє. Наприклад, в ній написано, що ми живемо у «тяжкі часи», бо люди «грошолюбні» й «жорстокі» (2 Тимофія 3:1—3). А щоб зменшити напруженість й дивитись у прийдешність з більшим оптимізмом, вона радить: «Пильно дивись на бездоганного... бо майбутнє такої людини буде спокійним» (Псалом 37:37).

     Крім того, у Біблії містяться багато порад, які допоможуть приймати мудрі рішення та уникати майбутніх негативних наслідків. Наприклад, якщо людина вирішує позичити гроші, то їй варто подумати, чи зможе вона повернути їх. Біблія зауважує: «Боржник — раб того, хто дає в борг» (Прислів’я 22:7). Таким чином, людина може зробити свої молоді роки більш успішними. Недарма в народі кажуть: «Книга вчить, як на світі жить».

За якими критеріями визначають успіх у молодості? Популярність, цікава робота та круті друзі? Немає сумнівів, що кожен може використати свої молоді роки так, що це принесе йому найкращі результати в дорослому житті. Інакше кажучи, саме від успіху в молодості може залежати майбутнє. 

Традиції українського Різдва

         Почалася зима, випав перший сніг і всі почали чекати різдвяне диво, в яке ми так вірили з дитинства, цього року у всіх українців спільне бажання Перемоги та мирного неба над Україною. 

Різдво - одне з найгарніших та улюблених українських свят. Воно має багато традицій і звичаїв. Різдво є одним з головних Християнських свят, воно символізує народження Сина Божого Ісуса Христа. Цього року українці також будуть святкувати Різдво 25 грудня за григоріанським календарем але всі традиції до цього свята залишаються незмінними.

   За 40 днів до Різдва починається піст, він є необхідний, щоб очистити душу і тіло перед Різдвом. До свята господині наводять лад у будинку. З’їжджаються найближчі родичі, адже Різдво сімейне свято, і відзначати його прийнято з родиною.
Вечір напередодні Різдва називають Святвечір, господиня накриває стіл із дванадцяти пісних страв, головними з яких є кутя – це пшенична каша з медом, маком, родзинками та горіхами, кожна господиня має свій власний рецепт куті, та узвар. Сідати за святковий стіл прийнято після появи першої зірки, вона символізує народження Христа. Також є традиція носити вечерю до хресних батьків, за що у відповідь отримують гроші або невеликий подаруночок.
     Оформлення столу до свята також має свої традиції, його застеляють білою скатертиною, а по кутках кладуть по зубчику часнику, це вважається як оберіг для родини на увесь рік. Після вечері на столі зазвичай залишають кутю, для духів померлих родичів.
     На ранок продовжують святкувати, але вже на стіл можна поставити м’ясо, ковбаси, шинку тощо. Вітатися в цей день прийнято словами «Христос народився», а відповідають «Славімо його».
     Також серед звичаїв на Різдво заведено колядувати. В одних регіонах країни колядують на Святвечір, в інших зранку. Колядує зазвичай молодь, вони збираються у групи та ходять по сусідніх хатах з піснями та побажаннями щастя й здоров’я. Господарі будинку віддячують колядникам солодощами або грошима.
     Дівчата дуже полюбляють на Різдво ворожити, вони ворожать на свою долю, аби дізнатися чи вийдуть вони цього року заміж та ім’я свого майбутнього чоловіка. Багато хто вірить що ворожіння у Святий вечір найправдивіші та допоможуть дізнатися майбутнє.
     Давньою традицією на Різдво є Вертеп – ляльковий театр, який розміщений у невеликому спеціальному ящику, в якому показують виставу, яка складається з двох сцен, в першій показують народження Христа й біблійних персонажів, а в другій  історії з життя людей. Також традиційним є Вертеп у якому персонажів грають живі люди. Важливим атрибутом вертепу є Різдвяна зірка, вона повідомляє про народження Ісуса.
У різних регіонах України, традиції можуть трохи змінюватися, щось додаватися або навпаки, але кожна традиція важлива і казкова.

Надія Корнієнко

Альбоми з фотографіями - справжня цінність або пережиток минулого?

Авторка: Надія Ткаченко

- Татку, дивись як я пірнула в сніг, це мій новий дім!

- Стій, сонечко, посміхнись.

- Навіщо ти завжди фотографуєш мене? Не набридло? 

- Колись ти мене зрозумієш, люба. 

     Змалку я була занадто активною та життєрадісною дівчинкою, скрізь шукала пригоди. На щастя, моя сім‘я теж була досить амбіційна у пізнанні нового та незвіданого. Протягом 18 років я побачила 6 країн, навчилася п’ятьох видів екстремального спорту, займалася танцями, вокалом, акторською майстерністю. Чесно кажучи, я б усього не запам‘ятала, якщо б не звичка мого татуся усе записувати на фотоапарат. Згодом, цей дар юного фотографа передався й мені, як то кажуть, спадково. З плином часу у вирії усіляких проблем та справ з нашої пам‘яті зникають ті моменти, що колись дарували величезний спектр емоцій. Відкриваючи  папки на ноутбуці, я ніби поринала у дитинство, та дивувалася, як прекрасно існувати у період шаленого розвитку новітніх технологій: книжки в електронному форматі, фільми у відкритому доступі, функція «згадай і посміхнись» теж присутня. Доки не трапилася справжня трагедія. Разом зі мною вже 5 років зростає мінікопія батьків, та за сумісництвом мій брат. Уявіть картину: мій робочий стіл та ноутбук залиті водою. Картина ще має музичний супровід: дзвінкий радісний сміх малюка. У результаті комп‘ютер сгорів, і не вдалося врятувати жодної фотографії. 

     Яка я була щаслива, коли дізналася, що до того, як поширилися наутбуки і флешки, батьки все ж таки надрукували частину фото. З того моменту маємо чудову традицію з моєю коханою людиною: поступово друкувати цінні для нас фотографії та насолоджуватися спогадами, гортаючи альбом. Вічні спогади, що не бояться ні води, ні швидкоплинного часу. 

«Квітка на камені» або моє місце сили

Авторка: Діана Шликова

     

     Кажуть, кожна людина може мати так б мовити-край своєї землі . Пам’ятка, що наповнює енергією, що допомагає повернутися до себе. Місця сили є скрізь і всюди! Щоб знайти його, не потрібно лізти в високі гори і плисти за моря. Енергетичне місце можна знайти у вашому найближчому парку, біля річки або лісі, де ви зможете відчути той самий «дзен».

     Своїм енергетично сильним цетром , я вважаю, маленьке і затишне місце на Хмеличчині, а саме місто Кам’янець-Подільський.

     Всім серцем і душею, я завжди знаходжуся цьому дивовижному міні мегаполісі! Оскільки практично більшість  моїх  спогадів пов’язані з Кам’янцем…Мій перший день народження, рибалка з дідусем, перегони на велосипедах з товаришами та багато інших цікавих подій, що відбулися в цьому містечку . А також саме тут проживають мої родичі та друзі дитинства. Завдяки цим людям та місту я відчуваю себе, як вдома!

     Кам’янець-Подільський –  туристичне місто, що зберегло дух середньовіччя, при цьому стрімко розвиваючи свій туристичний потенціал. 

     «Квітка на камені», – так говорила про це прекрасне місто Поділля Леся Українка.

     Назва міста походить від слова «камінь» або «кам’яний». Але у Галицько-Волинському князівстві були поселення зі словом «Кам’янець», а тому друга частина вказує на історичну місцевість розташування – Поділля. 

     Кам’янець - найбільшим містом не обласним центром у Західній Україні, проте за кількістю архітектурних пам’яток займає третє місце в усій Україні після Львова та Києва.

     Саме це місто змогло зберегти в собі  той самий неповторний колорит. Адже, тут  протягом багатьох століть перепліталися культури і традиції семи народів: українців, вірменів, поляків, литовців, турків, росіян і євреїв. Це поєднання різних звичаїв і вірувань створило своєрідну, автентичну атмосферу, відображену в архітектурі Старого Міста.

     Родзинкою міста є стародавня фортеця. Архітектурна пам’ятка належить до сімки чудес України.  

     Фортеця оточена каньйоном, унизу якого протікає річка Смотрич, що стратегічно відіграло досить важливу роль в українській історії.  Річка петлею огинає острів, створюючи неймовірні краєвиди. Саме завдяки такому вигідному розташуванню Кам’янець-Подільську фортецю прийнято вважати однією з найбільш неприступних на теренах сучасної України. Отож, кам’янчани мають  щиро пишаються своєю історією незламного міста.

     У Кам’янці-Подільському не можливо затриматися на один день…Окрім відвідання фортеці, містечко зачаровує своє красою та світлими,усміхненими і закоханими в історію рідного краю людьми.

     Прогулянка Старим містом – це немов телепортація в інше століття. Тут  панує особлива атмосфера середньовіччя, увінчана духовністю костелів і церков. Вулиці, викладені бруківкою, гармонійно поєднуються з різними архітектурними шедеврами, які тут знаходяться на кожному кроці. Блукаючи цими невеликими стежками  містечка, я відчуваю себе дуже комфортно й безтурботно, наче знов опинилась в дитячому віці. 

     Ввечері за прогулянкою разом з кавою, можливо помилуватися неймовірною Ратушею та Триумфальною аркою,що знаходяться в центрі.

     Я помічаю, як кожен рік щось змінюється в Кам’янці-Подільському. Як його невеличка територія набирає нового змісту, як тут кожен знаходить своє затишне містечко для душі!