Авторка: Юлія Черевко
16.08.23
Збереження природи
14.08.23
Героїзм українських людей під час війни
Авторка:
Анна Зарудська
Хто для нас є героями? Безумовно це наші захисники та захисниці, ті хто стоять на першій лінії, ті хто рятують життя... Але в тилу героїв не меньше. Тож зараз хотілось би згадати деякі героїчні перемоги нашого народу.
Українські волонтери
Українські пенсіонери
Українські медики
Українські безхатьки
Вони ночували в підвалах і сховищах, коли їжі майже не вистачало, але таке було у них життя і до повномасштабного вторгнення. Однак, велика їх частина тоді пішла волонтерити. Хтось пішов в тероборону, що було дуже важливо, бо розраховували на кожного небайдужого.
А ось нейрохірург Павло Плавський 46 днів прожив на роботі та оперував всіх хто цього потребував.
10.08.23
«Я – Українка!»
Співкуратори заслужений журналіст України Сергій Комісаров та художниці арт-менеджерки Вікторія Башликова і Nadezhda Acoustic Design в Музей Марії Заньковецької (філія Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, директорка – Ірина Дробот) відкрили міжнародну колективну виставку «Я – Українка!».Це було неймовірне дійство, де зібралося чимало людей, а саме художниці авторки картин та гості вернісажу. На виставці булдо представлено 82 патріотичні картини 28 українських та закордонних художниць.
05.08.23
Розум чи серце?
01.08.23
Розвиток культури і мистецтва під час війни
У такого культурного обміну також є ще одна важлива мета – показати, що українське мистецтво цілком самостійне та незалежне явище від російської культури. На жаль, подекуди досі прослідковується тенденція недооцінювати відмінності між українською та російською культурами, і часто сприймати їх як однакові або схожі, без урахування історичного контексту. Українська культура була довгий час під впливом російського імперського панування, що створило ситуацію нерівності.
Окрім того, експерти вказують на відсутність великого інтересу до українського мистецтва до повномасштабного вторгнення. Це стосується не лише самої війни як такої, а й того, що українці раніше мало займалися просуванням своєї культури за кордоном. Український культурний експорт не був належним чином розвинутим. Держава не надавала культурі достатньої уваги і не мала чіткої стратегії щодо її просування на міжнародному рівні. Культурні проекти та ініціативи часто розглядалися як менш пріоритетні, і вони отримували обмежені ресурси.
Приватні організації та індивідуальні спонсори, хоча і намагались просувати окремі талановиті особистості, часто не мали достатньої фінансової потужності для широкомасштабного розвитку української культури за кордоном.
Ця ситуація змінилася з початком війни, коли культурна спадщина та сучасні вияви мистецтва стали важливим засобом комунікації та вираження національної ідентичності. Міжнародне співчуття до України, а також активна робота окремих творчих особистостей сприяли популяризації української культури за кордоном.
Відомі митці все частіше використовують жовто-блакитні кольори у своїх роботах. Жовтий, блакитний та червоний стали домінуючими в їхніх творах, також можна помітити збільшення використання ахроматичних гам, де переважають відтінки сірого, і надання драматичності чорним кольором.
Все частіше зустрічаються сюжетні лінії із зображенням жінок, дітей, тварин і силуетів найбільш зруйнованих міст, що постраждали через бойові дії, зображають власний біль від пережитого, намагаються передати негативне ставлення до агресора чи, навпаки, виразити повагу та шану до своїх героїв.
Постери та плакати доповнюються різноманітними написами, актуальними гаслами та слоганами, які відображають актуальні події та теми. Сюжети формуються на основі особистих переживань, вражень або бажаних подій, що стосуються конфлікту та його наслідків.
Отож, сучасне мистецтво стає потужним засобом вираження емоцій, співчуття та протесту. Використання яскравих кольорів, зображення місцевих реалій та елементів актуальності робить твори більш виразними і змушує глядачів замислюватися про складні проблеми цього світу.
Зростаючий інтерес до української культури може стати потужним стимулом для держави та приватних ініціатив підтримати та розвивати культурний експорт. Залучення більшої уваги та ресурсів допоможе зробити українську культуру, і як наслідок саму державу, більш впізнаваною та впливовою на міжнародній арені.
29.07.23
Звички, які допоможуть налагодити інформаційну гігієну
21.07.23
Аномальна спека: нові рекорди і як від цього врятуватись?
Згідно з даними Центру з контролю та профілактики захворювань, понад 600 людей помирають щороку в США через сильну спеку, часто від теплового удару.
Відомо, що з кожним роком фіксують все вищі й вищі температури. Травень 2023 року став третім найтеплішим травнем за останні 174 роки. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень, червень 2023 року був найтеплішим червнем з 1850 року.
Екстремальна спека та рекордні температури зумовлені тривалими викидами газів, що вловлюють тепло, в основному через спалювання викопного палива.
Високі температури сприяють тому, що періоди екстремальної спеки стають частішими та інтенсивнішими, а також посилюють інші екстремальні погодні явища, такі як постійні посухи, лісові пожежі, проливні дощі та повені.
Спека може бути небезпечною для будь-кого, але люди похилого віку, маленькі діти та люди з хронічними захворюваннями найбільше схильні до серйозних проблем.
Немає особливих способів, які можуть врятувати всіх від спеки, але досить прості речі можуть покращити ваше здоров’я під час високих температур. Вони добре відомі людям: пийте багато води, включайте вентилятори або кондиціонери вдома, якщо це можливо та уникайте надмірної активності на свіжому повітрі в надзвичайно спекотні дні. Одягайте легкий, світлий, що дихає одяг. Обов’язково використовуйте сонцезахисний крем та носіть головний убір.
Не забувайте піклуватись про свої домашніх улюбленців у спеку. Дайте їм багато води, залишайте у прохолодних приміщеннях та уникайте тривалих прогулянок або бігу на свіжому повітрі, коли температура стає занадто високою.