Новий рік без снігу – не Новий рік?

Авторка: Євгенія Шевченко

  Якщо вам трохи за двадцять, то ви ще можете пишатися тим, що у дитинстві встигли застати сніжну та морозну зиму. Бо ті, хто народилися буквально на декілька років пізніше, порадіти справжній зимі змогли менше. Спогади про веселі дні на санях та з червоними щоками у них були в тому віці, що не залишає слід у пам’яті. Вчені пояснюють малосніжні зими та теплу погоду з глобальними змінами клімату. І поки одні в паніці шукають шляхи достукатися до суспільства та закликати людей бути небайдужими до екологічним проблем, інші впадають в апатію та втрачають свій новорічний настрій.

  Українцям зараз дуже складно знайти у собі сили повірити у новорічне диво. Але всі військові, які захищають нашу країну, стверджують, що найкраща нагорода за їхню тяжку працю – наше щастя та спокій. Наші захисники дуже хочуть, щоб ми могли святкувати у сімейному колі, попри війну. І ось що виходить: у країні війна, ми намагаємося допомагати тим, хто потребує; чоловіки та жінки військовослужбовці місяцями не бачать рідних і не бувають вдома; ми відмовляємося від масових святкувань з міркувань безпеки та на користь армії. І здається, хоча б пролітаючі сніжинки за вікном можуть трохи повернути нас у приємні спогади, так і їх немає. Надворі бруд, калюжі, туман та.. зелена трава, що пробивається на газонах. Багато хто через це не хоче прикрашати і свою оселю, ставити ялинку. Що ж тоді робити? Невже Новий рік без снігу – не Новий рік?

  Я думаю, що ми просто повинні радіти кожному дню, а тим паче святу. Бо є люди, які готові віддати найцінніше заради нашого спокою. А є ті, хто віддали. І вони точно б не хотіли бачити нас сумними та незадоволеними життям. 

  Радійте кожній ранковій каві. Цінуйте кожен момент, хоч він і буває похмурим. Ставте вдома ялинку та запалюйте яскраві вогники на ній. А також не забудьте запалити свічку в пам’ять про тих, кого не бентежила жодна погода, коли вони стояли на нашому захисті. 

Цифровізація. Цифрова цивілізація

Aвторка: Катерина Ніловка

  Термін «Цифровізація» повністю описує 21 століття. На тлі існуючої цифрової  революції сучасність диктує нам новітні технологічні рішення. Величезна маса  інформації потребує сучасної форми обробки даних та подальшого  моделювання поряд із теоретичною оцінкою сучасних змін у нашій цивілізації у  глобальному масштабі. Тобто, тренди сьогодення – це глобальна  інформатизація, цифровізація, діджиталізація тощо. 

 Новітні технології значно спрощують життя людству, але невже все так просто?  

  Чи не виникне згодом проблема, яка зруйнує всі стереотипи і машини зі  штучним інтелектом дійсно почнуть керувати світом?  

  Колись утопічний термін «Штучний інтелект» - став реальністю сьогодення, без  якого деякі функції вже неможливо виконувати. ШІ здатен обробляти  величезні обсяги інформації за лічені секунди. Дійсно, він може полегшити  роботу, тому що система розрахована безпосередньо на покращення  ефективності праці. Але вчені припускають, що штучний інтелект у  майбутньому може прибрати потребу в робітниках, тобто 90% професій  сьогодення не будуть актуальними для людей і їх замінить ШІ. «Немає причин  очікувати, що штучний інтелект здобуде свідомість, бо інтелект і свідомість — дуже різні речі. Інтелект — це здатність вирішувати проблеми. Свідомість — здатність відчувати, приміром, біль, задоволення, любов і гнів. Ми схильні  плутати їх одне з одним, бо в людей та інших ссавців інтелект іде пліч-о-пліч зі  свідомістю.» - каже видатний історик та письменник Ювал Ной Харарі, який заперечує той факт, що у майбутньому машини замінять людей. Вчені  розділилися на два табори, тих хто не переймається через те, що штучний  інтелект почне керувати світом і тих хто майже впевнений у кінці панування  людей на планеті.  

 Людство таки вступило в нову епоху тоді, коли воно стало «пост-людством».  

  Все почалось із примітивних фаз «кіборгізації», тобто заміни людських органів  пристроями на кшталт «штучної нирки» чи «серцевого клапана». Не випадково  на сьогодні термін «кібер» став префіксом для означення технологічних новацій  передовсім медичній галузі. Так, технології дійсно допомагають навіть  зберегти людське життя. Інженери прогнозують, що згодом можливо буде  відсканувати і віддрукувати на 3-D  принтері ідентичний орган чи навіть частину тіла завдяки штучному  інтелекту. Чи значить це, що людина стане напівробоботом і з цього почнеться  справжній розпад людства? Філософ Епштейн говорить про суспільство майбутнього як  «церебрально відкрите суспільство», або «нейросоціум», в якому ментальні  процеси його громадян стануть доступними для загалу. Це, на думку філософа,  вимагатиме від його членів такої ментальної гігієни, про яку мріяли отці  пустелі. 

Київське метро: виклики будівництва та підтоплення синьої гілки

Авторка: Тетяна Мельник

   Київське метро роками служить жителям міста, даючи можливість швидко пересуватись між різними станціями та розвантажувати столичний трафік. Крім того, метро відоме на весь світ найглибшою у світі станцією - Арсенальна. Проте за останні декілька тижнів київський метрополітен переживає одну кризу за іншою. Спочатку через підтоплення були перекриті станції від “Либідської” до “Теремків”, згодом з’явились чутки про закриття станцій “Тараса Шевченка” та “Почайної”, які, втім, були спростовані офіційною заявою метрополітену. Тож, які причини закриття цих станції та чи нова це проблема для київського метро?

З самого початку будівництво метро в Києві було чималим викликом для влади. Спорудження почалось ще в 50-х роках минулого століття і вже тоді проектувальники стикнулись з купою проблем. Дослідник історії київського метрополітену Олег Тоцький у епізоді “The Kyiv Podcast” розповів про складну гідрогеологію міста. З його слів будівництво метро в Києві, через потребу впоратись з складним рельєфом, вимагало створення станцій глибокого закладення. Подібні станції споруджуються на глибині понад 20 метрів і загалом їхнє будівництво більш затратне. Саме тому станції глибокого закладання зводяться тоді, коли присутній нестабільний рельєф, або є ризик затоплень ґрунтовими водами. До прикладу, станція Ююань в Шанхаї була зведена на рекордній для міста глибині – 36 метрів. При її спорудженні з’явилось одразу декілька проблем: Шанхайські ґрунтові води, ризик просідання навколишніх будівель та занадто м’який ґрунт, будівництво в якому нагадувало “свердління дірок в тофу”.  Київська гідрогеологія теж є непростою для проектувальників. Олег Тоцький у подкасті згадав річку Либідь, та підземні розломи корінної породи, спровоковані нею. До інших можливих причин тріщин та підтопів відносять надмірне навантаження на ґрунт та тунельну оправу. Журналісти різних видань також пригадують забудову та спорудження нових житлових комплексів на прилеглих до метро територіях.

Надмірна забудова та важка гідрогеологія не вперше створюють проблеми для київського метрополітену. В 2016 році скандал стався через пошкодження склепінь на станції “Героїв Дніпра”. Тоді поруч зі станцією зводився торгівельно-розважальний центр “Oasis Kyiv”. У 2009 році гендиректор “Київметробуд” Володимир Петренко написав листа тодішній прем’єр-міністерці Юлії Тимошенко. Того року будівництво метро на Теремки було зупинене через брак фінансування. Петренко зазначив, що раптова зупинка будівництва може спричинити техногенні катастрофи та затоплення вже збудованих станцій. Метро в тій частині міста будувалось вже не один рік та супроводжувалось численними проблемами. В 2006 році на будівництві сталась аварія – зламалась одне з огороджень котловану, через що ґрунт осипався донизу. Під час зведення станцій також стались нещасні випадки з працівниками.

Київське метро – складний та ризикований проект, який вимагає у влади особливої уважності та обережності. Зважаючи на складні рельєфні умови та проблему з забудовою столиці, подібні випадки можуть знову трапитись в майбутньому. Наразі метрополітен стверджує, що ситуація знаходиться під їхнім контролем та спостереженням. За словами депутатів столичної влади ремонтні роботи можуть тривати деякий час. 

Джерело: Facebook "КП "Київський метрополітен"".

Київська ялинка у Gulliver

 

  Музей історії міста Києва, торгово-розважальний центр Gulliver та колекціонерка старовинних ялинкових прикрас Марина Лук’янова відкривають вражаючу виставку «Київська ялинка у Gulliver», яка стане першим музейним корнером у ТРЦ та яскравою різдвяною локацією у столиці!

  «Київська ялинка від XIX cт. - до сьогодення» – виставковий проєкт, що нині представлений у Музеї історії міста Києва, відкриває ще одну виставкову залу поза межами музею, а саме у ТРЦ Gulliver.

  Це перший «музейний корнер» у ТРЦ, де створили унікальний виставковий простір, в якому історія злилась з атмосферою сучасного торгово-розважального центру.

  Виставка розкаже справжню історію «київської ялинки», навіть в час, коли її доводилось ховати до шафи або під стіл. Ця подорож у часі стане цікавою новорічною пригодою для всієї родини, завдяки казково побудованій експозиції та унікальним експонатам, а саме: старовинним іграшкам від XІХ ст. та прикрасам, які продавались лише на експорт.

  В «музейному корнері» ви зможете побачити, як виглядала «заборонена київська ялинка», а також унікальні ялинкові прикраси 20-30-х років та іграшки з різних країн світу.

  Окрім того, проєкт має благодійну мету – збір коштів на потреби Благодійного фонду «Охматдит», тож частина з продажу квитків буде направлена на допомогу діткам.

  Зібрана сума може стати справжнім новорічним дивом для когось, хто цього так потребує.

 «Вперше ми відкриваємо виставковий зал за межами Музею у ТРЦ Gulliver, та це не лише новий крок для Музею, а й новий розділ у книзі історій київських традицій. Для нас це вихід на зустріч історії, культурі та відвідувачу. І поки основна експозиція Музею вимушено знаходиться в евакуації ми шукаємо нові форми роботи та цікаві колаборації, щоб ні на хвилину не зупинятись у нашій культурно-просвітницькій місії. Запрошуємо всіх у цю унікальну подорож у часі, яка розкриє таємниці, приховані в кожній іграшці та прикрасі», – зазначає генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова.

 Окреме місце на виставці займатимуть різдвяні та новорічні листівки з фондів Музею історії міста Києва

 На виставці «Київська ялинка в Gulliver» будуть представлені зразки ялинкових прикрас з особистої колекції Марини Лук’янової з середини ХІХ століття і до 90-х років ХХ століття. Чимало з них мають унікальну історію та є ексклюзивними.

  «Українська різдвяна іграшка – це як код, визначна ознака ДНК часу. Це невід'ємна частина нашої історії, яку важливо пізнавати та досліджувати. Ми показуємо найрізноманітніші ялинкові прикраси, аби максимально занурити відвідувача в атмосферу конкретного періоду: дорадянська писанка з порцеляни та сусального золота 1907 року, перші фігурні скляні прикраси 20-х рр. ХХ ст., Святий Миколай з вати та пап’є маше 1930-х рр., іграшки українських артілей 50-60-х рр. ХХ ст., а ще дротові, картонажні, лавсанові та пластикові іграшки», – зауважує колекціонерка Марина Лук'янова.

  «У нашому ТРЦ ми обрали напрям просвітництва, і співпраця з музеями – один з важливих векторів для нас. У святковій атмосфері наші відвідувачі, окрім шопінгу, можуть відкрити щось цікаве та корисне для себе. Зараз час теплих різдвяних свят і, впевнена, перший музейний корнер з унікальними ялинками та прикрасами стануть не лише особливою прикрасою нашого комплексу, а й локацією must visit для родин під час свят», – додала директорка з маркетингу ТРЦ Gulliver Катерина Жураківська.

▪️Куратори виставки: Катерина Боровик, Марина Лук’янова

🔳Художник виставки: Катерина Костенко.

▫️Партнер виставки: ТРЦ Gulliver

▪️Графік роботи виставки: ПН.-НД.: 12:00-20:00

◽️Вартість квитків: 120/80грн (повний/пільговий)

🔲Місце: пл. Спортивна 1-А, 4 поверх, ТРЦ Gulliver

Леонід Коваленко

«Сарсуела. На хвилях іспанської пристрасті»

  8 грудня 2023 року в Національної оперети України відбулася прем’єра україно-іспанського проєкту «Сарсуела. На хвилях іспанської пристрасті», де виступила відома іспанська артистка Беатріс Ланси. 

  Вперше в Україні було представлено іспанську оперетту. Захід відбувся за підтримки Посольства Королівства Іспанії в Україні.

  Посольство Іспанії в Україні в рамках головування Іспанії у Раді ЄС підтримало Україну у її боротьби протии занарбників через мистецький фронт та зробило все можливе, щоб українці відчули іспаньску опперету вживу .Проєкт іспанської сарсуели є актом солідарності іспанців  з українцями таприкладом культурної дипломатії. 

  З вітальним словом перед глядачами виступили художній керівник Київського національного академічного театру оперети, Народний артист України Богдан Струтинський та Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Іспанія в Україні Рікардо Лопес-Аранда Хагу.

  Урочистий концерт відбувся завдяки провідним солістам оперети, артистам балету, хору та симфонічному оркестру Київського національного академічного театру оперети. В рамках заходу глядачі київської оперети почули професійні голоси солістів, почули багато іспанської етнічної музики та побачили пристрасні іспанські танціі у стилі танго та фламенко, які передають темперамент іспанців. А справжнє свято шанувальникам оперети створила відома іспанська артистка Беатріс Ланси, сопранном якої могли насолодитися усі глядачі. До проєкту «Сарсуела. На хвилях іспанської пристрасті» увійшла добірка номерів із найпопулярніших іспанських музичних спектаклів. Це було  щось середнє між оперою та оперетою – щось середнє між драмою та комедією.

Леонід Коваленко

РІЗДВЯНА ЗБИРАНИЦЯ

  Цими різдвяними днями в Музеї Шолом-Алейхема відбувся святковий митецький захід «Різдвяна збираниця». Своїх друзів на традиційні різдвяні вечорниці зібрала енергійна активна жінка, письменниця, журналістка, громадська діячка Тетяна Морачевська у стінах київського закладу духовності та культури, що очолює її подруга Ірина Клімова. На захід завітали художники, працівники музеїв, викладачі ВНЗ, письменники, поети, видавці та журналісти...  

  В рамках «Різдвяної збираниці» друзі пані Тетяни відвідали різдвяну міні експрес-виставку київського художника-абстракціоніста Данила Ноздрі та полюбувалися картинами юного таланту. Далі відбувся, як сказав мій колега один із учасників Сергій Коммісаров «театральний капусник – у кращому розумінні цього слова…», де головна організаторка заходу неперевершена чудова жінка Тетяна Морачевська розказала про художні картини та їх автора свого талановитого онука 13-річного Данила Ноздрі, який почав малювати з 8 років. Пані Тетяна за сумісництвом є менеджером юного художника. 

  Данило є володарем 5 гран-прі престижних європейських артконкурсів, мав три десятки виставок (персональних, експрес-, загальних) в різних містах України та за кордоном, його картини стали частиною колекцій Національного художнього музею, Музею Павла Тичини та інших. «Досягнення 14-річного хлопця справді вражають. Але талант вундеркінда виник не на порожньому місці: в його родоводі – перший перекладач Святого Письма українською Пилип Морачевський; видатний український кінодокументаліст Олександр Коваль, а кузен Данилової бабусі Тані – всесвітньовідомий французький імпресіоніст Сергій Чепик, киянин за народженням. Тож генетично підліток, якого вже зараз називають геніальним, має потужний митецький потенціал. А головне – його світосприйняття дійсно унікальне, барвисте й сміливе. Данило передає власні враження через колір, рішуче виплескуючи його на полотно», – йдеться у одному із дописів про юний талант.

  Потім Тетяна Морачевська розповідала присутнім у вигляді експромтів та жартів про свої різдвяні розповіді – спогади пов’язані з Різдвом. Гості цього дійства були в захваті від цікавих смішних історій, почули про неймовірні випадки, що можуть статися у людини напередодні Різдва. Дійсно Різдво є якимсь магічним святом, що несе людям чудеса. Далі пані Тетяна надала слово цікавій поетесі Вікторії Антонович, яка прочитала свої зимові вірші. Були також виступи із привітаннями та найкращими побажаннями в це чудове свято й інших учасників збираниці. 

  А далі почалися чудеса, раптово пані Тетяна несподівано стала Святим Миколаєм (своєрідним Дідом Морозом) та почала роздавати усім присутнім приємні різдвяні подарунки. Вона провела безпрограшну святкову лотерею  та веселу вікторину вже із іншими подарунками. Всі були у захваті і як малі літи із великою радістю та задоволенням отримували подарунки, та при цьому не один, а декілька. 

  Після цього чарівного дійства пані Тетяна всіх запросила як і належить під час різдвяних вечорниць на вечерю, де пригощала власноруч виготовленими наливками та різдвяними смаколиками. 

  Всі друзі пані Тетяни залишилися задоволеними від дивовижної передріздвяної атмосфери, яку вона створила для них щиро від душі на святі мистецьких вечорниць «Різдвяні збираниці».

Леонід Коваленко

КАЗКА

 У Музеї Марії Заньковецької (філія Музей театрального, музичного та кіномистецтва України , директор – Ірина Дробот ) напередодні різдвяних та новорічних свят 13 грудня   було відкрито  артпрем'єру персональної художньої виставки «КАЗКА» талановитої української художниці естонського походження Ellen Orro, яка стала її другим вернісажем за цей рік. 

 Виставка «КАЗКА» наповнена позитивним духом, а через запропоновані на експозиції картини дійсно попадаєш в казковий світ, про який ще з самого дитинства мріють мабуть всі люди. На художніх картинах представлено казкові персонажі переважно в жіночому образі. Художниця яскраво зобразила через такий образ наприклад зиму та літо. Ще на виставці відвідувачі музею можуть побачити красиві натюрморти із квітів, пейзажі, дивовижні казкові персонажі, картини обереги, різдвяні колядування тощо.  Переглянувши такі чудові енергійні казкові картини зразу приходить думка, що Україна вже скоро святкуватиме перемогу над підступним ворогом у цій несправедливій війні.  

 На відкриття передноворічного вернісажу завітало чимало людей, серед яких рідні та друзі художниці, поцінувачі її таланту, гості, народні артисти та журналісти. А один із організаторів виставки її арт-менеджер і куратор Сергій Коміссаров ще запросив на мистецьке свято своїх друзів-волонтерів. І запросив він таких почесних гостей недарма, але ж він як один із співзасновників Міжнародного арт-об'єднання «Повертайся живим!» готує новорічний «творчий десант» до поранених військових ЗСУ в одному із військових київських госпіталів. Саме картинами художників членів арт-об'єднання «Повертайся живим!», серед яких і Еллен Орро зможуть помилуватися поранені воїни. Це є своєрідний творчий фронт. Зокрема Сергій Коммісаров про цю акцію зазначив: «Плануємо разом з артистами та журналістами, які виступали на відкритті виставки «КАЗКА», організувати пересувну виставку картин та провести святковий передноворічний концерт в одному із військових шпиталів на Київщині. Це – наша волонтерська робота… Переконані : девіз «Якщо не ми, то хто тоді - замість нас?» не втратить своєї актуальності до переможного завершення війни над рашистами…»

 Під час заходу були урочисті виступи та теплі привітання, пісенні виступи а капело заслуженої артистки України Наталки Полтавець та відомої української співачки Катерина Вовчук. Художня  виставка «КАЗКА» стала  приємною можливістю присутнім поспілкуватися із автором, помилуватися казковими картинами та співом артисток й сфотографуватися на пам’ять. 

Леонід Коваленко